Рішення № 98982582, 13.08.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11223/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Львівській області (далі – позивач, ГУ ДПС у Львівській області) звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача до бюджету податковий борг в розмірі 43 754 грн 78 к.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно до карток особових рахунків та довідки про заборгованість від 30.03.2021 №3817/5/13-01-13-04 заборгованість відповідача становить 43 754 грн 78 к. Вказана сума податкового боргу складається з самостійно нарахованої відповідачем суми єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 43 754 грн 78 к. Відповідно до Податкового кодексу України відповідачу виставлено податкову вимогу форми «Ф» від 28.02.2020 №14711-51. Несплата відповідачем заборгованості до бюджету у добровільному порядку зумовила звернення контролюючого органу в суд з даною позовною заявою.

Ухвалою від 13.07.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

Надіслана рекомендованою кореспонденцією відповідачу судова повістка на вказану у позовній заяві адресу, повернулася з відміткою поштового відділення на конверті «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідач вважається таким, що його повідомлено про дату, час і місце судового розгляду.

На вимогу частини першої статті 130 КАС України відповідача викликано в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 262 КАС України судом вирішено справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець 20.09.2011, номер запису 24150000000050304 (місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Згідно з інформацією щодо розрахункових рахунків ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у відповідача наявні відкриті рахунки в установах банків.

Згідно з довідкою ГУ ДПС у Львівській області від 30.03.2021 №3817/5/13-01-13-04 заборгованість ФОП ОСОБА_1 станом на 29.03.2021 складає 43 754 грн 78 к. і підтверджується наявними у матеріалах справи картками платника податків.

Податковий борг ФОП ОСОБА_1 з єдиного податку з фізичних осіб виник у зв`язку з несплатою самостійно задекларованих сум відповідно до звітних податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця: від 24.01.2020 №7432329 у розмірі 12 045 грн 01 к; від 13.04.2020 №18199299 у розмірі 9 816 грн 52 к; від 23.07.2020 №29715465 у розмірі 10 076 грн 25 к; від 02.11.2020 №41950951 у розмірі 11 817 грн.

Контролюючий орган сформував та направив на адресу відповідача податкову вимога форми “Ф” від 28.02.2020 №14711-51.

Докази погашення ФОП ОСОБА_1 податкового боргу на загальну 43 754 грн 78 к. в матеріалах справи відсутні.

Наявність податкового боргу зумовила звернення податкового органу до суду з даним позовом.

При вирішенні справи суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі – Податковий кодекс).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Відповідно до пункту 41.1 цієї статті, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Судом встановлено, що весь податковий борг ФОП ОСОБА_1 виник у зв`язку із несплатою самостійно визначених і задекларованих грошових зобов`язань.

Таким чином, сума 43 754 грн 78 к. є узгодженою, однак у встановлені строки до бюджету не сплачена.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.

На виконання вказаних положень Податкового кодексу ГУ ДФС у Львівській області надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми “Ф” від 28.02.2020 №14711-51 усього на суму 12 045 грн 01 к.

Судом встановлено, що з часу направлення податкової вимоги від 28.02.2020 №14711-51 сума податкового боргу ФОП ОСОБА_1 , змінювалася, але такий не був погашений в повному обсязі. Тому контролюючим органом податкова вимога додатково не надсилалася.

Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу.

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95).

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Матеріалами справи підтверджується наявність податкового боргу ФОП ОСОБА_1 у розмірі 43 754 грн 78 к.

Позивачем дотримано вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення коштів з відповідача.

Докази вжиття ФОП ОСОБА_1 заходів щодо погашення податкової заборгованості в сумі 43 754 грн 78 к. в матеріалах справи відсутні.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ГУ ДПС у Львівській області, тому позов підлягає до задоволення.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ ВП 43968090) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до бюджету податковий борг в розмірі 43 754 (сорок три тисячі сімсот п`ятдесят чотири) грн 78 к.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.П. Хома