
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/4608/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 серпня 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А3817 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини А3817, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини А3817 у відношенні до позивача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 29 жовтня 2016 року по 14 лютого 2021 року;
- зобов`язати військову частину А3817 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 29 жовтня 2016 року по 14 лютого 2021 року з врахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач покликається на те, що станом на день виключення його із списків особового складу військової частини А3817 з ним не було проведено розрахунків щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у повному обсязі. Протиправність не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення позивач аргументує тим, що індексація є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці та її проведення у зв`язку із зростанням споживчих цін та є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форм власності та виду юридичної особи. Вважає, що індексація повинна нараховуватись із застосуванням січня 2008 року та березня 2018 як місяців, з яких починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення ("базових місяців").
Відповідач позов не визнає. Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Зазначає, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплатити індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України за період з січня 2016 року по лютий 2018 року у Міністерства оборони України не було. Зауважує, що Порядок № 1078 не передбачає механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди.
Стосовно процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити, що ухвалою від 31.03.2021 суддя відкрила спрощене позовне провадження, справу вирішила розглядати без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Наказом командира військової частини А3817 (по стройовій частині) від 31.10.2016 № 236 старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , призначеного наказом начальника Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України від 22.09.2016 № 25-РС (по особовому складу) на посаду водія-хіміка 1-го взводу радіоакційної, хімічної, біологічної розвідки роти радіаційної, хімічної, біологічної розвідки батальйону частини А0807, з 29 жовтня 2016 року зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
Наказом командира військової частини А3817 (по стройовій частині) від 12.02.2021 старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , звільненого наказом командира 703 окремого полку оперативного забезпечення (по особовому складу) від 03.02.2021 № 2-РС у запас, з 14 лютого 2021 року виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.
На звернення позивача щодо нарахування йому індексації грошового забезпечення військова частина А3817 повідомила, що починаючи з січня 2016 року по лютий 2018 року індексація грошових доходів військовослужбовцям не нараховувалась та не виплачувалась. Зазначила, що відповідно до роз`яснень Міністерства соціальної політики України механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає.
Згідно з довідкою № 263/1 від 16.03.2021 про нараховану та виплачену індексацію з 31.10.2016 по 14.02.2021 позивачу нараховано та виплачено індексації грошового забезпечення у таких розмірах: грудень 2018 року – 71,08 грн, січень 2019 року – 71,08 грн, лютий 2019 року – 71,08 грн, березень 2019 року – 134,47 грн, квітень 2019 року – 134,47 грн, травень 2019 року – 134,47 грн, червень 2019 року – 134,47 грн, липень 2019 року – 206,72 грн, серпень 2019 року – 206,72 грн, вересень 2019 року – 206,72 грн, жовтень 2019 року – 206,72 грн, листопад 2019 року – 206,72 грн, грудень 2019 року – 216,51 грн, січень 2020 року - 216,51 грн, лютий 2020 року - 216,51 грн, березень 2020 року - 216,51 грн, квітень 2020 року - 216,51 грн, травень 2020 року - 216,51 грн, червень 2020 року - 216,51 грн, липень 2020 року - 226, 29 грн, серпень 2020 року - 226, 29 грн, вересень 2020 року - 226, 29 грн, жовтень 2020 року - 226, 29 грн, листопад 2020 року - 226, 29 грн, грудень 2020 року – 233,81 грн, січень 2021 року – 331,42 грн, лютий 2021 року – 165,71 грн.
У період з січня 2016 року по листопад 2018 року індексація грошового забезпечення з жовтня 2016 року по листопад 2018 року не нараховувалась.
При цьому, "базовими" місяцями визначено січень 2014 року та березень 2018 року.
Покликаючись на те, що відповідачем здійснено нарахування індексації грошового забезпечення у неналежному розмірі у зв`язку з неправильним визначенням "базових" місяців, а у певні періоди нарахування індексації грошового забезпечення зовсім не здійснювалося, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Предметом спору у цій справі є оцінка наявності чи відсутності підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 29 жовтня 2016 року по 14 лютого 2021 року з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як «базових» місяців.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частиною 2 ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон 1282-ХІІ).
Згідно із абз. 2 ст. 1 Закону 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Частиною 6 ст. 2 Закону 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно із ст. 3 Закону 1282-ХІІ індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
При цьому, відповідно до визначення, яке міститься в абз. 3 ст. 1 Закону 1282-ХІІ індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Згідно із ст. 4 Закону 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 5 Закону 1282-ХІІ підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Згідно із ст. 6 Закону 1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених ст. 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Пунктом 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
У пункті 5 Порядку № 1078 в редакціях чинних з 17.03.2003 по 15.12.2015 міститься посилання на «базовий» період.
З 15.12.2015 пункт 5 Порядку № 1078 викладено в наступній редакції:
«У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1 1 цього Порядку».
Таким чином, Законом № 1282-ХІІ та Порядком № 1078 чітко визначено правила та порядок проведення індексації грошових доходів населення, який поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання.
Тобто, точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. Цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. Проте коли настане право на індексацію грошового забезпечення, а також яким буде коефіцієнт поточної індексації, залежить від розміру приросту індексу споживчих цін.
Посадові оклади військовослужбовців Збройних Сил України збільшувались з 01.01.2008 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 07.11.2007 № 1294 та з 01.03.2018 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 № 704.
З огляду на вищевикладене, висновується, що місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовим місяцем) для всіх військовослужбовців Збройних Сил України (не залежно від того, коли військовослужбовець прийнятий на військову службу, коли перемістився на посаду з більшим посадовим окладом, коли присвоєне чергове військове звання або встановлені різні надбавки та доплати і премії) буде місяць, наступний за місяцем, в якому відбулося підвищення посадових окладів для військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України.
Зазначене вище узгоджується з позицією Міністерства соціальної політики України та Міністерства оборони України, що підтверджується роз`ясненням Міністерства соціальної політики України від 08.08.2017 №48/0/66-17 та роз`ясненням Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 11.04.2019 № 248/2839, в яких зазначено, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
Тобто місяцями обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення ("базовими" місяцями) для всіх військовослужбовців є місяці з яких Постановами Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 07.11.2007 № 1294 та “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704 всім військовослужбовцям Збройних Сил України підвищено посадовий оклад, а саме січень 2008 року та березень 2018 року відповідно.
Визначаючись щодо обгрунтованості позовних вимог в частині визнанння протиправною бездіяльності військової частини А3817 у відношенні до позивач щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 29 жовтня 2016 року по 14 лютого 2021 року, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з жовтня 2016 року по листопад 2018 року військовою частиною А3817 позивачу не нараховувалась індексація грошового забезпечення.
Відповідачем вказаний факт не заперечується. При цьому не проведення індексації грошового забезпечення позивача у період з 29.10.2016 по 28.02.2018 відповідач пояснює відсутністю у Міністерства оборони України фінансового ресурсу для виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України.
Суд відхиляє покликання відповідача на відсутність фінансових ресурсів як на причину невиплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців, оскільки не закладення до бюджету коштів для виплати індексації жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення.
Такі висновки суду відповідають правовим позиціям Верховного Суду, які викладені, зокрема, у постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 825/874/17, від 19 червня 2019 року у справі № 825/1987/17.
Щодо періоду з 01.03.2018 по 30.11.2018 суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Таким чином, враховуючи підвищення посадових окладів військовослужбовців з березня 2018 року у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року постанови № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів позивача («базовим місяцем»).
Вказана обставина відповідачем визнається.
Згідно з абз. 1 п. 5 Порядку №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Водночас, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по грудень 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.
При цьому необхідно звернути увагу на те, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку № 1078.
Так, відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: а) розмір підвищення грошового доходу особи, та б) суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати: чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.
Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
Втім, як слідує з матеріалів справи, відповідач, вирішуючи питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по листопад 2018 року, врахував лише норми абзаців першого, другого пункту 5 Порядку № 1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Саме тому, з урахуванням зазначених норм, відповідач не нараховував та не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення за період з березня 2018 року по листопад 2018 року, а почав здійснювати її виплату лише з грудня 2018 року, тобто місяця, що настав за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін (пункт 1-1 Порядку № 1078).
Однак, на переконання суду, відповідач у межах спірних правовідносин безпідставно оминув норми абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по листопад 2018 року.
Крім того, суд зауважує, що будь-яких пояснень чи доводів відповідача з приводу неврахування ним у межах спірних правовідносин при вирішенні питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення за період з березня 2018 року по листопад 2018 року положень абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 матеріали справи не містять.
Неврахування відповідачем положення абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 при вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) та не встановлення, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу свідчить про передчасність висновку про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по листопад 2018 року.
При цьому, оскільки обов`язок визначення наявності у позивача права на отримання визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) відповідно вимог до абз. 6 п.5 Порядку №1078 покладений на відповідача, то у межах спірних правовідносин суд лише констатує ту обставину, що відповідач за відсутності для цього правових підстав, передбачених законом, не перевірив наявність у позивача права на отримання зазначеної вище суми індексації за період з 01.03.2018 по 30.11.2018.
Разом з тим, відповідно до довідки № 263/1 від 16.03.2021 про нараховану та виплачену індексацію з 31.10.2016 по 14.02.2021 позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у таких розмірах: грудень 2018 року – 71,08 грн, січень 2019 року – 71,08 грн, лютий 2019 року – 71,08 грн, березень 2019 року – 134,47 грн, квітень 2019 року – 134,47 грн, травень 2019 року – 134,47 грн, червень 2019 року – 134,47 грн, липень 2019 року – 206,72 грн, серпень 2019 року – 206,72 грн, вересень 2019 року – 206,72 грн, жовтень 2019 року – 206,72 грн, листопад 2019 року – 206,72 грн, грудень 2019 року – 216,51 грн, січень 2020 року - 216,51 грн, лютий 2020 року - 216,51 грн, березень 2020 року - 216,51 грн, квітень 2020 року - 216,51 грн, травень 2020 року - 216,51 грн, червень 2020 року - 216,51 грн, липень 2020 року - 226, 29 грн, серпень 2020 року - 226, 29 грн, вересень 2020 року - 226, 29 грн, жовтень 2020 року - 226, 29 грн, листопад 2020 року - 226, 29 грн, грудень 2020 року – 233,81 грн, січень 2021 року – 331,42 грн, лютий 2021 року – 165,71 грн.
Підсумовуючи наведене, враховуючи не нарахування індексації грошового забезпечення у період з жовтня 2016 року по листопад 2018 року за відсутності на те обґрунтованих підстав, суд доходить висновку, що у цілому у спірний період – з 29.10.2016 по 13.02.2021 (14.02.2021 позивач виключений зі списків особового складу військової частини А3817) індексація грошового забезпечення нарахована та виплачена позивачу не у повному обсязі.
Відтак, позовна вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності військової частини А3817 у відношенні до позивач щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 29 жовтня 2016 року по 14 лютого 2021 року підлягає задоволенню у спосіб визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення у період з 29.10.2016 по 13.02.2021 у неповному обсязі.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання військової частини А3817 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 29 жовтня 2016 року по 14 лютого 2021 року з врахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців суд зазначає наступне.
Як встановлено судом вище, застосування січня 2008 року як «базового» місяця під час нарахування індексації грошового забезпечення позивача є доцільним у період з 29.10.2016 по 28.02.2018. Водночас, оскільки у цей період індексація відповідачем не нараховувалась, питання про те, який «базовий» місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки саме в процесі виконання рішення суду відповідачем, в порядку встановленому Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком №1078, буде визначено «базовий» місяць для проведення індексації грошового забезпечення позивача.
Таким чином, суд не може встановити «базовий» місяць для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період, у який таке нарахування не здійснювалось, оскільки уповноважений лише встановити право позивача на її отримання та надати правову оцінку діям відповідача стосовно нарахуванню чи не нарахуванню такої індексації.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11882/19, що у силу ч. 5 ст. 242 КАС України застосовується судом при вирішенні спірних правовідносин.
Щодо періоду з 01.03.2018 по 13.02.2021, то у цей період «базовий» місяць визначено відповідачем правильно (березень 2018 року), втім нарахування індексації здійснено без врахування норми абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу.
Визначаючись щодо способу захисту порушеного права, суд враховує, що згідно з ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тож, встановивши протиправність дій відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 29.10.2016 по 13.02.2021 у неповному обсязі, суд вважає, що у цьому випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язання відповідача здійснити перерахунок позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період з урахуванням правової оцінки суду та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, такий не сплачувався, а отже не підлягає стягненню.
Керуючись статтями 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд
в и р і ш и в :
позов ОСОБА_1 до військової частини А3817 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини А3817 щодо нарахування та виплатити індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 29 жовтня 2016 року по 13 лютого 2021 року у неповному обсязі.
Зобов`язати військову частину А3817 здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29 жовтня 2016 року по 13 лютого 2021 року, з урахуванням правової оцінки суду, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Розподіл судового збору не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положення п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.
Позивач – ОСОБА_1 (82041, Львівська область, Самбірський район, с. Солянуватка; РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач – військова частина А3817 (81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Січових Стрільців, 6; код ЄДРПОУ 22994231).
Суддя Сидор Н.Т.
Судове рішення № 98982520, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 12.08.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 380/4608/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: