Рішення № 98982428, 12.08.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 серпня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2850/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Малохатка-Агро» до Щастинської міської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02.06.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Малохатка-Агро» (далі – позивач, ТОВ «Малохатка-Агро») до Щастинської міської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області (далі – відповідач, Щастинська міської ВЦА), в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Щастинської міської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області щодо незатвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва невитребуваних земельних часток (паїв) власники яких померли, розташованих за межами населених пунктів на території, яка, за даними Державного земельного кадастру, враховується в Петропавлівській селищній раді Станично-Луганського району Луганської області;

зобов`язати Щастинську міську військово-цивільну адміністрацію Щастинського району Луганської області виконати вимоги Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» та п. 6 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», а саме: затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва невитребуваних земельних часток (паїв) власники яких померли, розташованих за межами населених пунктів на території, яка, за даними Державного земельного кадастру, враховується в Петропавлівській селищній раді Станично-Луганського району Луганської області на земельну ділянку № 10, площею 6,52 га кадастровий номер 4424855400:07:001:0134, земельну ділянку № 51, площею 6,58 га кадастровий номер 4424855400:07:003:0058, земельну ділянку № 115, площею 6,46 га кадастровий номер 4424855400:07:004:0100.

В обґрунтування позову зазначено, що в лютому 2021 року ТОВ «Малохатка-Агро» в особі директора Черніхова А.М. звернулося з заявою до Петропавлівської селищної ради Станично-Луганського району Луганської області про надання підприємству у користування на умовах оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) ріллі реформованого КСП «Войтове» загальною площею 19,56 га.

26 лютого 2021 року Петропавлівська селищна рада Станично-Луганського району Луганської області на сімдесят шостій сесії шостого скликання прийняла рішення № 76/12 про надання дозволу на розробку Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) для надання їх в оренду ТОВ «Малохатка-Агро», згідно якого надати ТОВ «Малохатка-Агро» дозвіл на розробку Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) ріллі в натурі (на місцевості) на ділянки № 115, контур 275, 3рф, площею 6,46 та, № 51, контур 85,130, площею 6,58 та, № 10, контур 6, площею 6,52 та, які згідно схеми поділу земель колективної власності реформованого КСП «Войтове» розташовані за межами населених пунктів Петропавлівської селищної ради Станично-Луганського району Луганської області; передати в оренду ТОВ «Малохатка-Агро» земельні частки (паї) на 10 років до моменту державної реєстрації права власності спадкоємцями на ці земельні ділянки чи до набрання законної сили рішення суду про визнання спадщини відумерлою; встановити орендну плату за користування вказаних земельних ділянок (паїв) у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; після отримання Витягів Держгеокадастру про земельні ділянки (паї), укласти договір оренди на вказані земельні ділянки та провести його державну реєстрацію.

Отримавши вищевказане рішення Петропавлівської селищної ради, ТОВ «Малохатка-Агро» в особі Черніхова А.М. для подальшого виконання рішення звернулося до проектної організації, а саме до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 для виконання робіт із землеустрою. У березні 2021 року технічна документація щодо вищевказаних земельних ділянок була виготовлена, присвоєні кадастрові номери на земельні ділянки, отримані витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки та передані ТОВ «Малохатка-Агро», як замовнику.

Відповідно до Указу Президента України від 19 лютого 2021 року № 62/2021 «Про утворення та реорганізацію військово-цивільних адміністрацій у Луганській області», який набув чинності 19 лютого 2021 року, було утворено Щастинську міську військово-цивільну адміністрацію Щастинського району Луганської області та згідно положень Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» розпочато реорганізацію військово-цивільної адміністрації міста Щастя Новоайдарського району Луганської області та Петропавлівської селищної ради Станично-Луганського району Луганської області шляхом приєднання до Щастинської міської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області.

Тому для затвердження Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельних ділянок часток (паїв), власники яких померли, розташованих за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Петропавлівській селищній раді Станично-Луганського району Луганської області ТОВ «Малохатка-Агро» в особі директора ОСОБА_2 12 квітня 2021 року звернулося до керівника Щастинської міської Військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області з заявою від 09 квітня 2021 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельних часток (паїв) власники яких померли, розташованих за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Петропавлівській селищній раді Станично-Луганського району Луганської області.

22 квітня 2021 року представником ТОВ «Малохатка-Агро» було отримано лист від 16 квітня 2021 року за № 390/01 Щастинської міської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області, яким було повідомлено, що дозвіл на виготовлення технічної документації наданий рішенням сесії Петропавлівської селищної ради Станично-Луганського району Луганської області, підстав та повноважень щодо її затвердження Щастинська міська військово-цивільна адміністрація Щастинського району Луганської області не має.

Позивач вважає таку дію протиправною, оскільки відповідач повинен вчиняти дії не лише з дотриманням Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», а й відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших дій, що є гарантією належного виконання відповідачем своїх обов`язків і недопущення порушення прав позивача, оскільки військово-цивільна адміністрація здійснює на території Щастинського району повноваження, як Щастинської міської ради, так і її виконавчих органів.

У своїй діяльності військово-цивільна адміністрація не обмежена повноваженнями, що визначені лише в ст. 4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», а може керуватись і іншими законами, що регламентують діяльність органів місцевого самоврядування.

На території Щастинського району наразі не виконує власні функції ані Петропавлівська селищна рада, ані Щастинська міська рада, ані їх виконавчі комітети, що не є спірним між сторонами. Отже, затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва невитребуваних земельних часток (паїв) власники яких померли, розташованих за межами населених пунктів на території, яка, за даними Державного земельного кадастру, враховується в Петропавлівській селищній раді Станично-Луганського району Луганської області в спосіб інший, ніж звернення до відповідача, ТОВ «Малохатка-Агро» не має.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою від 07.06.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 29.07.2021 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження.

У встановлений судом строк недоліки позовної заяви усунуто.

Від відповідача 29.06.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.

Пункт 5 частини четвертої статті 186 ЗК України передбачає, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується: у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування – рішенням таких органів.

Аналіз цієї норми вказує на те, що процедура затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відбувається під час передачі земельної ділянки у власність та користування (в даному випадку – в оренду), але така передача земельних ділянок, про які йдеться в позовній заяві, вже давно відбулась, згідно пункту 2 рішення Петропавлівської селищної ради від 26.02.2021 № 76/2 (далі – рішення № 76/2).

Таким чином, зазначає відповідач, рішення № 76/2 прийнято з порушенням норм статті 186 ЗК України, що, в свою чергу, унеможливлює вчинення заходів щодо його виконання з боку відповідача та залишає за ним право у подальшому внести питання щодо скасування рішення № 76/2 на підставі п.п. 14 п. 2 ст. 7 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації».

На підставі викладеного відповідач просить відмовити в задоволенні позову (арк. спр. 94).

Позивач 05.07.2021 надав до суду відповідь на відзив, в якій посилається на таке.

Відповідачем помилково зроблено висновок про те, що процедура затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відбувається під час передачі земельної ділянки у власність та користування (в даному випадку – в оренду), але така передача земельних ділянок, про які йдеться в позовній заяві, вже відбулась, згідно пункту 2 рішення Петропавлівської селищної ради від 26.02.2021 № 76/2. ТОВ «Малохатка-Агро» не підписувало та не реєструвало договорів оренди вказаних у позові земельних ділянок.

Відповідач помиляється, що дане рішення знаходиться в процесі виконання. На цей час виконано тільки перший пункт рішення.

Позивач звертає увагу, що рішення щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Позивач не отримав від відповідача відмову з вичерпним переліком недоліків документації із землеустрою.

На підставі викладеного позивач просить задовольнити позов у повному обсязі (арк. спр. 98-103).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до статей 72-76, 90 КАС України, суд встановив таке.

ТОВ «Малохатка-Агро» зареєстровано як юридичну особу 24.08.2018 (арк. спр. 8-9).

Рішенням Петропавлівської селищної ради Станично-Луганського району Луганської області від 26.02.2021 № 76/12 надано ТОВ «Малохатка-Агро» дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) ріллі в натурі (на місцевості) (арк. спр. 83).

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва невитребуваних земельних часток (паїв), власники яких померли, розташованих за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Петропавлівській селищній раді Станично-Луганського району Луганської області (арк. спр. 31-82).

Відповідно до Указа Президента України від 19.02.2021 № 62/2021 «Про утворення та реорганізацію військово-цивільних адміністрацій у Луганській області», зокрема, утворено Щастинську міську військово-цивільну адміністрацію Щастинського району Луганської області; реорганізовано: військово-цивільну адміністрацію сіл Нижня Вільхова, Верхня Вільхова, Малинове, Плотина та Пшеничне Станично-Луганського району Луганської області шляхом приєднання до Станично-Луганської селищної військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області; військово-цивільну адміністрацію міста Щастя Новоайдарського району Луганської області шляхом приєднання до Щастинської міської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області; військово-цивільну адміністрацію сіл Трьохізбенка, Кряківка, Лобачеве, Лопаскине та Оріхово-Донецьке Новоайдарського району Луганської області шляхом приєднання до Щастинської міської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області.

12.04.2021 позивач звернувся до Щастинської міської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області з заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельних часток (паїв), власники яких померли, розташованих за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Петропавлівській селищній раді Станично-Луганського району Луганської області (арк. спр. 26).

Листом від 16.04.2021 № 390/01 відповідач повідомив позивачу, що відповідно до Указу Президента України від 19.02.2021 № 62/2021 «Про утворення та реорганізацію військово-цивільних адміністрацій у Луганській області», який набув чинності 19.02.2021, було утворено Щастинську міську військово-цивільну адміністрацію Щастинського району Луганської області та на даний час згідно положень Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» розпочато реорганізацію військово-цивільної адміністрації міста Щастя Новоайдарського району та Петропавлівської селищної ради Станично-Луганського району Луганської області шляхом приєднання до Щастинської міської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області.

Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги той факт, що триває процес реорганізації, також те, що дозвіл на виготовлення технічної документації наданий рішенням сесії Петропавлівської селищної ради Станично-Луганського району Луганської області, підстав та повноважень щодо її затвердження Щастинська міська військово-цивільна адміністрація Щастинського району Луганської області не має (арк. спр. 27).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано позовні вимоги, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною третьою статті 24 Закону № 280/97-ВР визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Частиною першою статті 59 Закону № 280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Пунктами «а»-«в» частини першої статті 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною першою статті 25 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV (далі – Закон № № 858-IV) визначено, що документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Особливим видом такої документації є документація із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, - комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій. Затверджена документація із землеустрою є публічною та загальнодоступною.

Згідно зі статтею 30 Закону № 858-IV погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Стаття 19 Закону № 858-IV визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою.

Так, до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать:

а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності;

б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою;

в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності;

г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм;

ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначено в статті 116 ЗК України, відповідно до якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною п`ятою статті 186 ЗК України визначено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується: у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів.

Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації (частина восьма статті 186 ЗК України).

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження (частина десята статті 186 ЗК України).

Отже, підставою для відмови в затвердженні технічної документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації. При цьому відповідним органом приймається мотивоване рішення про відмову в затвердженні технічної документації із землеустрою.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» від 03.02.2015 № 141-VIII (далі – Закон № 141-VIII) для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених цим Законом, в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції можуть утворюватися військово-цивільні адміністрації.

Військово-цивільні адміністрації - це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, що діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі проведення антитерористичної операції) або у складі Об`єднаного оперативного штабу Збройних Сил України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях) і призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема проведення антитерористичної операції.

Повноваження військово-цивільних адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом (частина дванадцята статті 3 Закону № 141-VIII).

Стаття 4 Закону № 141-VIII визначає повноваження військово-цивільних адміністрацій.

Так, зокрема, відповідно до пункту 27 частини першої цієї статті військово-цивільні адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (крім вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад п`ять років). Обмеження щодо відчуження земельних ділянок комунальної власності, встановлені цим пунктом, не поширюються на випадки надання земельної ділянки комунальної власності у приватну власність замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала.

Згідно з пунктом 9 частини другої статті 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 141-VIII з дня внесення запису про державну реєстрацію новоутвореної військово-цивільної адміністрації як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, починається реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад розформованих територіальних громад шляхом їх приєднання до юридичної особи - новоутвореної військово-цивільної адміністрації як юридичної особи, яка тимчасово здійснює повноваження відповідних органів місцевого самоврядування на затвердженій Кабінетом Міністрів України території територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні сільські, селищні, міські ради припиняються як юридичні особи з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 141-VIII юридична особа - новоутворена військово-цивільна адміністрація є юридичною особою, що тимчасово здійснює повноваження правонаступника прав та обов`язків юридичних осіб:

рад, що припиняються, - з дня внесення запису про державну реєстрацію такої новоутвореної військово-цивільної адміністрації як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

виконавчих комітетів рад, що припиняються, та/або військово-цивільних адміністрацій, що припиняються, - з дня, наступного за днем прийняття керівником новоутвореної військово-цивільної адміністрації рішення про її можливість здійснювати повноваження, віднесені законом до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Згідно з пунктом 1.4 Положення про роботу Щастинської міської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області, затвердженого розпорядженням керівника Щастинської міської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області від 25.03.2021 № 19, ВЦА здійснює повноваження Ради, виконавчих органів Ради та інші повноваження, визначені Законом України «Про військово-цивільні адміністрації» та іншими законодавчими актами, регламентуючих діяльність органів місцевого самоврядування.

Отже, військово-цивільні адміністрації здійснюють повноваження з питань регулювання земельних відносин, у тому числі затвердження технічної документації із землеустрою.

Відповідачем не заперечується обставина щодо реорганізації Петропавлівської селищної ради Станично-Луганського району Луганської області шляхом приєднання до Щастинської міської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області, що слідує зі змісту листа від 16.04.2021 № 390/01. Відтак, вказана обставина не потребує доведення.

Судом установлено, що за наслідками розгляду заяви позивача про затвердження технічної документації із землеустрою відповідачем не було прийнято обґрунтоване рішення, як це передбачено чинним законодавством, а повідомлено позивачу листом від 16.04.2021 № 390/01 про відсутність повноважень щодо її затвердження.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача та зазначає, що згідно з вищенаведеними нормами чинного законодавства затвердження технічної документації із землеустрою віднесено до компетенції відповідача як державного органа, що тимчасово здійснює повноваження відповідного органа місцевого самоврядування.

Таким чином, відповідачем було порушено порядок розгляду заяви позивача та всупереч чинному законодавству не було прийнято відповідне рішення.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд зважає на таке.

Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; […].

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (№ рішення в ЄДРСР 54398764).

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В даному випадку суд з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним.

Судом установлено, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає в неприйнятті рішення за заявою позивача про затвердження технічної документації із землеустрою.

Суд зазначає, що хоча повноваження відповідача щодо затвердження технічної документації із землеустрою не є дискреційними, проте належним способом захисту відновлення порушених прав позивача за даних фактичних обставин є саме зобов`язання відповідача розглянути відповідну заяву позивача про затвердження технічної документації із землеустрою та прийняти мотивоване рішення, оскільки відповідачем така заява не була розглянута належним чином та не прийнято відповідне рішення.

Решта позовних вимог не належать до задоволення через неправильно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права за даних фактичних обставин справи.

За практикою Європейського Суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є частково обґрунтованими, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України).

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2270,00 грн (арк. спр. 127).

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Малохатка-Агро» (місцезнаходження: кв. Воїнів Інтернаціоналістів, 49, м. Старобільськ, Луганська область, 92704, код ЄДРПОУ 42492960) до Щастинської міської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області (місцезнаходження: вул. Миру, 9, м. Щастя, Новоайдарський район, Луганська область, 91480, код ЄДРПОУ 43982093) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Щастинської міської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області щодо неприйняття рішення за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Малохатка-Агро» вх. № 615 від 12.04.2021 про затвердження технічної документації із землеустрою.

Зобов`язати Щастинську міську військово-цивільну адміністрацію Щастинського району Луганської області розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Малохатка-Агро» вх. № 615 від 12.04.2021 про затвердження технічної документації із землеустрою з прийняттям мотивованого рішення за наслідками її розгляду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Щастинської міської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Малохатка-Агро» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Свергун