
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 серпня 2021 року № 320/6950/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків ДПС України, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 27.05.2021 № 2381040202, яким нараховано штрафні санкції у розмірі 10 9596,67 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не взято до уваги заперечення на акт перевірки, у яких позивач зазначив, що ним своєчасно за наслідками господарської операції з ПП "Сембі" зареєстрована податкова накладна від 24.01.2020 № 2072 на не платника ПДВ, на суму 542 440,00 грн., у т. ч. ПДВ на суму 108 488,00 грн. Однак, листом від 20.02.2020 ПП "Сембі" повідомило позивача, що воно є платником ПДВ та просило ДП МА «Бориспіль» внести зміни та зареєструвати в ЄРПП податкові накладні на ПП «Сембі». У зв`язку з чим, ДП МА «Бориспіль» 20.02.2020 складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1058 до податкової накладної від 24.01.2020 №2072, який зареєстровано в ЄРПН. 20.02.2020 складено та подано нову податкову накладну від 24.01.2020 №9181 на платника ПДВ - ПП «Сембі». Позивач вважає, що у даному випадку, в діях ДП МА «Бориспіль» відсутня вина, оскільки не зазначення ПП «Сембі» ані в Договорі, ані в платіжному дорученні, ані в будь-якому іншому документі інформації про те, що підприємство є платником ПДВ і свого індивідуального податкового номеру, та несвоєчасне надання відповідної інформації, призвело до складання ДП МА «Бориспіль» податкової накладної від 24.01.2020 № 2072 на неплатника ПДВ. Вважає рішення протиправним та таким, що не ґрунтується на нормах податкового законодавства.
У відзиві відповідач акцентує увагу на порядок реєстрації податкових накладних та відповідальності за недотримання граничних строків реєстрації. Зазначив, що інформація про статус платників ПДВ знаходиться у відкритому доступі і тому позивач мав можливість перевірити статус орендаря ПП "Сембі" та своєчасно зареєструвати податкову накладну. Просить у задоволенні позову відмовити.
Позивачем надано відповідь на відзив, в якій він стверджує про помилковість доводів відповідача щодо перевірки позивачем інформації про платників податку. Наголошує на відсутності вини позивача у порушенні ним строку реєстрації податкової накладної.
Ухвалою суду від 18.06.2021 відкрито провадження у адміністративній справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Вивчивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" зареєстроване у якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 20572069); місцезнаходження юридичної особи: 08300, Київська обл., Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль 7.
ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" в ЄРПН за результатами якої складено акт від 26.04.2021 № 296/31-00-04-02-02/20572069 (далі акт перевірки).
Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки, перевіркою було встановлено порушення граничних строків реєстрації по 7 податковим накладним/розрахункам коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та зазначено, що за вчинення даного порушення ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" підлягає притягненню до відповідальності, передбаченої пунктом 1201 1. статті 1201 ПК України.
Не погоджуючись із висновками, викладеними у акті перевірки, позивачем надані відповідачу заперечення від 17.05.2021 №03-22-36 до акту.
У запереченнях позивач вказав, що на адресу ПП "Сембі" 31.01.2020 зареєстрована податкова накладна від 24.01.2020 № 2072 на не платника ПДВ, на суму 542 440,00 грн., у т. ч. ПДВ на суму 108 488,00 грн. Після звернення контрагента листом від 20.02.2020 з повідомленням, що він є платником ПДВ, ДП МА «Бориспіль» 20.02.2020 складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1058 до податкової накладної від 24.01.2020 №2072, який зареєстровано в ЄРПН. А 20.02.2020 складено та подано нову податкову накладну від 24.01.2020 №9181 на платника ПДВ - ПП «Сембі». У зв`язку з наведеним, позивач просив скасувати висновки акта в частині порушення строків реєстрації податкової накладної щодо ПП "Сембі".
28 травня 2021 року на адресу позивача надійшов лист від 26.05.2021 №3801/6/ 31-00-04-02-02-11 про результати розгляду заперечення, в якому зазначено, що висновки акта перевірки від 26.04.2021 № 296/31-00-04-02-02/20572069 залишено без змін, а заперечення без задоволення.
27.05.2021 на підставі висновків, викладених в акті перевірки, Головним управлінням ДПС у Київській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 2381040202, яким нараховано штраф у сумі 10 956,67 грн. гривень.
Позивач не погодився частково з винесеним податковим повідомленням- рішенням в частині нарахування ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" штрафу в сумі 10 848,00 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Вимогами частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно вимог п. 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до вимог пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпунктів 4.1.1, 4.1.3 пункту 4.1 статті 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується в тому числі на таких принципах, як: загальність оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.
Згідно пункту 113.3 статті 113 ПК України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Як убачається з акту камеральної перевірки, позивачем порушено граничні строки реєстрації ряду податкових накладних в ЄРПН.
Факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних позивачем не заперечується, та не заперечується правильність проведених відповідачем розрахунків розміру штрафу.
Проте, позивач заперечує порушення ним вимог ст. 201.10 ПК України, посилаючись на те,
27.12.2019 між ПП «Сембі» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях укладено договір оренди № 2324 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого майна), що належить до державної власності (далі - Договір). Предметом вказаного договору оренди є частина приміщення №№ 67-73, частина приміщення № 75 загальною площею 150,4 м2, яке розташоване на четвертому поверсі будівлі пасажирського терміналу «В», що перебуває на балансі державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - Майно).
На виконання п. 5.2 Договору ДП МА «Бориспіль» виставило ПП «Сембі» рахунок- фактуру № 76/3 від 24.01.2020 на суму 650 928, 00 гри. з яких ПДВ становило 108 488, 00 грн.
В рахунку-фактурі № 76/3 від 24.01.2020 вказано, що ДП МА «Бориспіль» є платником податку на прибуток на загальних підставах.
Позивач наполягає на тому, що представники ПП «Сембі», отримуючи 24.01.2020 вищевказаний рахунок-фактуру, не повідомили ДП МА «Бориспіль», що ПП «Сембі» є платником ПДВ.
24.01.2020 ПП «Сембі» сплатило ДП МА «Бориспіль» аванс у розмірі 271 220, 00 грн., у зв`язку з чим позивачем було складено податкову накладну №2072 від 24.01.2020 на неплатника ПДВ та зареєстровано її в ЄРПН.
Також, позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2020р. в розділі 1 «Податкові зобов`язання» таблиця 1 Операції на митній території України, що оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою та ставкою 7 %, крім ввезення товарів на митну територію України, в графі інші розрахунки умовних ІПН обсяг постачання в загальну суму 24 003 104, 03 гри. включена сума коштів в розмірі 108488, 00 грн., яка надійшла від ПП «Сембі».
Позивач стверджує, що ДП МА «Бориспіль» вчинило всі дії необхідні для вчасного надходження податків до бюджету та у належному розмірі.
У подальшому, листом від 20.02.2020 ПП "Сембі" повідомило позивача, що воно є платником ПДВ та просило ДП МА «Бориспіль» внести зміни та зареєструвати в ЄРПП податкові накладні на ПП «Сембі». У зв`язку з чим, ДП МА «Бориспіль» 20.02.2020 складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1058 до податкової накладної від 24.01.2020 №2072, який зареєстровано в ЄРПН.
20.02.2020 складено та подано нову податкову накладну від 24.01.2020 №9181 на платника ПДВ - ПП «Сембі».
Таким чином, позивач вважає, що у даному випадку відсутня вина підприємства щодо несвоєчасної реєстрації податкової накладної, оскільки ПП "Сембі" не повідомило позивача про те, що воно є платником ПДВ.
Проте, суд не погоджується з такими висновками позивача та зазначає, Податковим кодексом не передбачено звільнення від відповідальності платника податку за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної у зв`язку з відсутністю у нього відомостей щодо статусу платника ПДВ покупця товару.
При цьому, вірно зауважив представник відповідача, що інформація про статус платників ПДВ знаходиться у відкритому доступі, а тому за потреби, позивач мав можливість перевірити статус орендаря ПП "Сембі" та своєчасно зареєструвати податкову накладну на платника ПДВ.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на правову позицію, викладену в Верховним Судом у постановах від 03.05.2018 по справі № 818/1070/17, від 26.06.2018 по справі № 808/2127/17 та від 11.09.2018 по справі № 826/9114/16, у яких суд звертає увагу, що при розгляді справ щодо накладення податковими органами штрафних санкцій на платника податків підлягає суд повинен встановити наявність чи відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, оскільки правовідносини у даних постановах не є подібними до тих, які розглядаються в межах даної адміністративної справи. Зокрема, у даних постановах встановлено факт несвоєчасної реєстрації податкових органів з вини податкового органу.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 КАС України).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв у відповідності до вимог Податкового кодексу, а відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.
Судове рішення № 98982272, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 12.08.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/6950/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: