Рішення № 98982248, 02.08.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2021 року м. Київ № 320/1444/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Повх І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Зайцев В.С.,

від відповідача - Малай В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АК-Газпрогрес»

до Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АК-Газпрогрес» (далі по тексту - позивач, ТОВ «АК-Газпрогрес») з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Київській області), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області форми «ПС» № 0008513201 від 13.08.2020 із визначеними зобов`язаннями зі штрафних (фінансових) санкцій з акцизного податку в сумі 1 000 000,00 грн., та форми «ПМ» № 0008533201 від 13.08.2020 із визначеними зобов`язаннями зі штрафних (фінансових) санкцій з акцизного податку в сумі 60 000,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що під час оформлення доступу до проведення перевірки відповідачем грубо порушено приписи статті 81 ПК України, оскільки до наказу про проведення перевірки додано Витяг з додатку 31 до наказу про призначення фактичних перевірок», який не передбачено жодною нормою податкового законодавства. Крім того, наказ про проведення перевірки не містить жодної вказівки на дату початку і тривалість перевірки позивача, а підстава проведення перевірки у ньому зазначається лише у вигляді зазначення п.п.80.2.5 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України. Додав, що відповідачем не зазначено конкретних фактів недотримання платником податків вимог законодавства.

Крім того, під час прибуття 21.07.2020 року на територію АГЗС ревізорами ГУ ДПС у Київській області недотримано процедуру надання платнику оформлених належним чином документів для допуску до початку і проведення перевірки, що зумовлює незаконність всієї контрольно-перевірочної процедури та протиправність висновків, викладених в Акті за її результатами. На думку позивача, подібні дії та висновки співробітників відповідача не можуть вважатись законними і обґрунтованими в розумінні ПК України та КАС України, а спірні ППР, прийняті за наслідками такої перевірки, - підлягають скасуванню в судовому порядку.

Щодо суті виявлених в ході перевірки порушень, позивач зазначив, що висновки контролюючого органу про порушення платником вимог Податкового кодексу України в частині не проведення (фактично на момент здійснення перевірки) реєстрації власного акцизного складу, розташованого за адресою: Київська область, смт.Рокитне, вул.Вокзальна, буд. 68, в СЕАРП, позивач зазначив, що звертаючись до контролюючих органів для отримання ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі пальним та щодо реєстрації акцизних складів ТОВ «АК-Газпрогрес» подало до ГУ ДПС у Київській області відповідні заяви, у яких було допущено технічну помилку, а саме зазначено номер будинку « 58» замість « 68». Платник податку наголошував, що контролюючий орган повинен був повідомити його про вказану невідповідність, відтак не відповідають дійсності твердження ревізорів про непроведення реєстрації акцизного складу за адресою: Київська область, смт.Рокитне, вул.Вокзальна, буд. 68, оскільки на момент проведення перевірки така реєстрація відбулася та у платника є всі належним чином оформлені документи на підтвердження цього.

Щодо встановленого в ході проведеної перевірки порушення ТОВ «АК-Газпрогрес» п.п.230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПК України, позивач зазначив, оскільки ТОВ «АК-Газпрогрес» відповідно до наявної ліцензії здійснює роздрібну торгівлю пальним (газом скрапленим природнім, як про те стверджує сам контролюючий орган в описовій частині Акту перевірки), то воно не зобов`язане в силу приписів абз.3 п.п.230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПК України встановлювати на своєму обладнанні для зберігання та реалізації пального відповідні лічильники та витратоміри та реєструвати їх у відповідному державному реєстрі, а лише може здійснити таке встановлення за власним бажанням відповідно до формулювання наведеного в абз.2 п.п.230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПК України. При цьому, зауважив, що за власною ініціативою ТОВ «АК-Газпрогрес» протягом січня-березня 2020 вживав заходи із пошуку постачальника відповідного технічного обладнання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання

Відповідач позов не визнав, у відзиві на адміністративний позов наданому до суду просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що перевіркою встановлено, що ТОВ «АК-Газпрогрес» на дату проведення перевірки не зареєстровано в СЕАРП та СЕ акцизний склад (АЗС), що розташований за адресою: Київська область, смт. Рокитне, вул. Вокзальна, 68, чим порушено вимоги підпункту «б» абзацу 6 п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ «АК-Газпрогрес» у періоді з 01.04.2020 по 21.07.2020 здійснювалась реалізація нафтопродуктів (пального) з акцизного складу, що розташований за адресою: Київська область, смт. Рокитне, вул. Вокзальна, 68, з 2 (двох) резервуарів, що обладнані рівнемірами-лічильниками рівня нафтопродуктів (пального) у резервуарі та 1 (одним) витратоміром-лічильником на місці відпуску пального наливом, які до 21.07.2020 були не зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр), чим порушено підпункт «а» абзацу 6 п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

Також, перевіркою встановлено, що ТОВ «АК-Газпрогрес» як розпорядником акцизного складу за 01.04.2020 та 21.07.2020, не подавались до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику щоденні дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, чим порушено п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

З огляду на викладене, відповідач зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 13.08.2020 №0008533201, № 0008513201 про застосування штрафної санкції в розмірі 60 000, грн., 1 000 000,00 грн. є правомірними.

Позивач не погоджуючись з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив про те, що витяг з Додатку до наказу, який є його невід`ємною частиною не містить печатки (ні гербової, ні печатки без зображення герба) та підпису уповноваженої особи, внаслідок чого витяг з Додатку до наказу оформлено з порушенням вимог законодавства. Крім того, наказ про проведення перевірки не містить чіткої підстави для проведення перевірки, відтак з огляду на допущені відповідачем порушення процедури призначення та проведення фактичної перевірки (в частині оформлення наказу та її проведення, існування підстав для проведення для проведення такої перевірки загалом), спірні ППР, прийняті за результатами такої перевірки є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідач не погоджуючись з доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив подав до суду додаткові пояснення.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

В судове засідання, призначене у справі на 02.08.2021 з`явилися уповноважені представники позивача та відповідача.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позові.

Уповноважений представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

30.06.2020 Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято наказ «Про проведення фактичних перевірок» № 875, відповідно до якого, працівникам управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів на підставі п.п.80.2.5 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України в частині здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання (об`єктів) згідно з додатком 1.

Відповідно до відомостей витягу з додатку №1 до наказу ГУ ДПС у Київській області від 30.06.2020 № 875 «Про проведення фактичних перевірок» перелік суб`єктів господарювання, які підлягають фактичним перевіркам у липні 2020 року, зазначено відомості про проведення фактичної перевірки ТОВ «АК-Газпрогрес» (код ЄДРПОУ 38168795; Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Вокзальна, буд. 68, АЗС) дата початку проведення перевірки 21.07.2020- 10діб.

21.07.2020 на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області № 875 від 30.06.2020 «Про проведення фактичних перевірок» та направлень на проведення перевірки від 21.07.2020 №485, № 486 посадовими особами ГУ ДПС у Київській області проведено фактичну перевірку суб`єкта господарювання - Товариства з обмеженою відповідальністю «АК-Газпрогрес» (код ЄДРПОУ 38168795) за адресою: Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Вокзальна, буд.68, АЗС.

За результатами перевірки складено Акт від 23.07.2020, який зареєстровано ГУ ДПС у Київській області за № 227/10-36-32-00-10/38168795, у висновках якого встановлено порушення ТОВ «АК-Газпрогрес» вимог п.п.230.1.1, п.230.1.2 п.п.230.1.3. п.230.1 ст. 230 Податкового Кодексу України.

Як вбачається з акта перевірки, перевіркою встановлено, що за адресою: Київська область, смт. Рокитне, вул. Вокзальна, 68 здійснює діяльність ТОВ «АК-Газпрогрес» .

ТОВ «АК-Газпрогрес» 01.03.2016 зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального та перереєстровано. За зазначеною вище адресою підприємством не зареєстровано акцизний склад у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, чим порушено вимоги п.п.230.1.1 п.230.1 ст. 230 Податкового кодексу України.

За адресою фактичного провадження діяльності ТОВ «АК-Газпрогрес» не обладнані рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів 2 резервуари та відповідно не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Також не зареєстровані у зазначеному реєстрі 1 (один) витратомір-лічильник паливо-роздавальної колонки, чим порушено вимоги п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України.

ТОВ «АК-Газпрогрес», як розпорядник акцизного складу, з 01.04.2020 по 21.07.2020 не подавались до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику щоденні дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, чим порушено п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

За наслідком проведеної перевірки та на підставі Акта перевірки ГУ ДПС у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення № 0008513201 від 13.08.2020, яким визначено штрафні (фінансові) санкції з акцизного податку в сумі 1 000 000,00 грн.; № 0008533201 від 13.08.2020, яким визначено штрафні (фінансові) санкцій з акцизного податку в сумі 60 000, 00 грн.; № 0008543201 від 13.08.2020 року, яким визначено штрафні (фінансові) санкції з акцизного податку в сумі 112 000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомлення-рішення ТОВ «АК-Газпрогрес» було подано до ДПС України скаргу від 22.09.2020 на податкові повідомлення-рішення від 13.08.2020 № 0008513201, № 0008533201, № 0008543201.

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 22.12.2020 №35864/6/99-00-06-02-05-06, ДПС України скасувало податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 13.08.2020 № 0008543201 та залишило без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області № 0008513201, № 0008533201.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 13.08.2020 №0008513201, № 0008533201 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.61.1 ст.61 Кодексу податковий контроль - податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами п. 62.1 статті 62 Кодексу податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла зокрема: від платників податків, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах (п.п.72.1.1.1. п.72.1 ст.72 Податкового кодексу України); про застосування реєстраторів розрахункових операцій (п.п.72.1.1.4. п.72.1 ст.72 Податкового кодексу України); про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності (п.п.72.1.2.5. п.72.1 ст.72 Податкового кодексу України).

Пунктом 74.1 ст.74 Податкового кодексу України визначено, що посадові (службові) особи контролюючих органів можуть зберігати та опрацьовувати в інформаційних базах контролюючих органів податкову інформацію, зібрану відповідно до Кодексу.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання відповідно до п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Отже, використання інформації, яка міститься в автоматизованих базах та системах контролюючих органів є компетенцією контролюючих органів.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Відповідно до підпункту 75.1.3 п.75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно із пунктом 80.1 статті 80 Кодексу, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 Кодексу фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: 80.2.5. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Отже, передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відповідно до приписів ПК України, у ньому виокремлено наступні функції контролюючих органів, що наведені у п. 19.1 ст. 19-1 ПК України:

19-1.1.4. - здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;

19-1.1.16. - здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

19-1.1.17. - проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Як встановлено судом, на підставі наказу відповідача перевірка була призначена з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів га пального.

Відтак, наказ про проведення фактичної перевірки ТОВ «АК-Газпрогрес» містить визначену п.п.80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК України підставу для проведення перевірки.

При цьому, зі спірного наказу вбачається, що у ньому зазначено про проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання згідно з додатком №1. Так, слід зазначити, що вказаний додаток 1 є невід`ємною частиною наказу від 30.06.2020 №875 «Про проведення фактичних перевірок» та відображає перелік суб`єктів господарювання, які підлягають перевірці.

Відтак, пред`явлення уповноваженому представнику ТОВ «АК-Газпрогрес» до перевірки наказу від 30.06.2020 №875 «Про проведення фактичних перевірок» та витягу з Додатку № 1 до наказу ГУ ДПС у Київській області від 30.06.2020 №875 «Про проведення фактичних перевірок» не суперечить нормам чинного законодавства, оскільки Оскільки інформація у додатку №1 до наказу ГУ ДФС у Київській області від 30.06.2020 №875 належить до Переліку відомостей, які містять службову інформацію в органах ДПС (має ідентифікаційні ознаки суб`єктів господарювання), відтак робиться витяг із зазначеного додатку окремо на кожний об`єкт перевірки (суб`єкт господарювання), що було здійснено контролюючим органом.

Щодо доводів позивача про те, що додаток до наказу, який є його невід`ємною частиною, не містить печатки, підпису уповноваженої особи, в обгрунтування чого позивач посилається на п.2.3.27 Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України слід зазначити наступне.

З копії витягу з Додатку №1 до наказу №875 від 30.06.2020, копію якого вручено представнику ТОВ «АК-Газпрогрес», вбачається, що на ньому відсутні підпис та печатка відповідача.

Згідно з п. 3.16 ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення» засвідчена копія (службового документа) - копія службового документа, що містить реквізити, які в окремих випадках надають їй юридичної сили оригіналу.

Водночас, суд зазначає, що позивач посилаючись на п. 2.3.27. Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України стосовно того, що підпис складається з найменування посади особи, яка підписує документ (повного - якщо документ надрукований не на бланку, скороченого - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалів (ініціалу імені) і прізвища, вказує на нечинну норму Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України, яка була затверджена наказом Державної фіскальної служби від 27.11.2014 № 333.

При цьому вказана інструкція втратила чинність на підставі наказу Державної фіскальної служби України від 6 червня 2018 року № 365, яким затверджено Інструкцію з діловодства в Державній фіскальній службі України, яка не містить вказаної норми 2.3.27.

Відтак, за відсутності законодавчо закріпленої норми скріплення витягу з додатку до наказу про проведення перевірки печаткою та підписом уповноваженої особи, суд дійшов висновку, що витяг з додатку №1 до наказу №875 від 30.06.2020 виготовлено з дотриманням процедури формування витягу з службового документа.

Щодо доводів позивача про відсутність у спірному наказі періоду, за який буде проводитися перевірка, слід зазначити наступне. Одним з обов`язкових реквізитів наказу про проведення перевірки є період діяльності, який буде перевірятися.

У наказі на проведення фактичних перевірок не визначено період діяльності, що перевіряється. У витязі з додатку до наказу зазначено, що період діяльності, який перевіряється, визначається ст. 102 ПК України. Тобто ні спірний наказ, ні додаток до наказу не містять конкретизованого зазначення періоду діяльності позивача, який буде перевірятися, зазначення якого є обов`язковим за змістом абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Кодексу.

Приписи п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України визначають, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Посилання відповідача на ст. 102 Податкового кодексу України з метою визначення періоду діяльності позивача, який охоплюється предметом перевірки, є достатнім для ідентифікації цього періоду.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного суду 04.03.2021 у справі № 803/1171/17, Верховний Суд визнає, що окремі дефекти оформлення наказу про призначення податкової перевірки, зокрема, відсутність або неповнота посилань на конкретні пункти чинного законодавства, не повинні розглядатися як підстава для визнання спірного наказу протиправним, якщо зі змісту такого наказу видається за можливе ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення відповідної перевірки.

Згідно з ст. 80 п. 80.5 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

В свою чергу, ст. 81 ПК України передбачає, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Отже, у посадової особи контролюючого органу виникає право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення та за умови пред`явлення направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення, оформлених відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (ст. 80 п. 80.7. ПК України).

Як було встановлено судом, Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі ст. 75, пп.80.2.5 п.80.2 ст. 80, ст. 81 ПК України та наказу від 30.06.2020 № 875 ГУ ДПС у Київській області видано направлення на проведення перевірки ТОВ «АК-Газпрогрес» від 21.07.2020 № 485, 486. На направленнях на перевірку від 21.07.2020 № 485,486 копії яких долучені до матеріалів справи наявний власноручний запис та підпис оператора АЗС - ОСОБА_1 про пред`явлення йому направлень на перевірку, копії наказу від 30.06.2020 №875 та службових посвідчень ревізорів ГУ ДПС у Київській області.

Відповідно до приписів п.81.2 статті 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.

У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Водночас, суд зазначає, що матеріали справи не містять акта складеного посадовими особами за місцем проведення перевірки, що засвідчував би факт відмови посадових осіб ТОВ «АК-Газпрогрес» у допуску інспекторів-ревізорів до проведення фактичної перевірки вказаного платника податків.

Таким чином, фактична перевірка ТОВ «АК-Газпрогрес» була проведена за присутності особи, якій пред`явлені всі визначені ПК України документи, що засвідчено підписом останнього.

Відповідно до ст. 86 п. 86.1. ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

За приписами ст. 86 п. 86.3. ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв`язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

За результатами проведеної фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Київській області складено акт, який підписав та другий його примірник отримала головний бухгалтер ТОВ «АК-Газпрогрес» ОСОБА_2 .

Згідно пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Кодексу органи державної податкової служби мають право, зокрема, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПКУ.

Відповідно до пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Кодексу штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства.

Відповідно до п.86.8. ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення- рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Щодо встановленого в ході проведення перевірки ТОВ «АК-Газпрогрес» п.п. 230.1.2. п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України, що полягало у не здійсненні на час проведення перевірки реєстрації в СЕАРП та СЕ акцизного складу (АЗС), що розташований за адресою: Київська область, смт. Рокитне, вул. Вокзальна, 68,слід зазначити наступне.

ТОВ «АК-Газпрогрес» зареєстроване в якості юридичної особи 17.05.2012 року, номер запису: 1 353 102 0000 004458. Видами діяльності платника згідно із КВЕД: 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура); 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Згідно відомостей ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (переоформлення) реєстраційний номер: 10190314201900473, ТОВ «АК-Газпрогрес» має право на роздрібну торгівлю пальним за адресою: Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Вокзальна, буд. 68, АЗС, термін дії з 26.07.2019 по 26.07.2024.

Крім того, судом встановлено, що згідно додатку до ліцензії №10190314201900473, за вказаною адресою: Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Вокзальна, буд. 68, АЗС зареєстрований реєстратор розрахункових операцій фіскальний номер 3000383238.

Відповідно до п.230.1 статті 230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Підпунктом 230.1.1. пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких виробляється спирт етиловий, повинні бути обладнані на кожному місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованому на акцизному складі, витратомірами-лічильниками спирту етилового, що призначені для безперервного вимірювання, запам`ятовування, фіксування та відображення в електронному вигляді даних про обсяг отримання або відпуску спирту етилового в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20° C, та обсяг вмісту денатуруючих добавок (далі - витратомір-лічильник спирту етилового), зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового;

б) усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється отримання та реалізація спирту етилового без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників спирту етилового, без реєстрації акцизного складу, а також через кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, на якому вийшов з ладу або відсутній витратомір-лічильник спирту етилового.

Витратоміри-лічильники спирту етилового повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності витратомірів-лічильників спирту етилового для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками спирту етилового.

Розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого спирту етилового (далі у цьому розділі - обсяг обігу спирту етилового) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20° C.

Дані про обсяг обігу спирту етилового формуються після проведення останньої операції з обігу спирту етилового у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу спирту етилового у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

Дані про обсяг обігу спирту етилового подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників спирту етилового. В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків спирту етилового, що знаходяться на акцизному складі в тарі, упаковці, про добовий обсяг реалізованого спирту етилового в тарі, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У такому реєстрі міститься податкова інформація про розпорядників акцизних складів, наявні у них акцизні склади, розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового, їх серійні (ідентифікаційні) номери, а також дані про фактичний обсяг обігу спирту етилового у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів.

Дані про фактичний обсяг обігу спирту етилового у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів зіставляються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з показниками системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Згідно із п.п. «б» п.п.14.1.6 п.14.1 ст. 14 ПК України акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Відповідно до п.п.14.1.224 п.14 1 ст. 14 ПК України розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Відповідно до п.п.212.1.11 п.212.1 ст. 212 ПК України платником акцизного податку є особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

У свою чергу, за змістом п.п.212.1.15 п.212.1 ст. 212 ПК України платниками акцизного податку є: особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

Підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України, передбачено, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до п.22 підрозділу 5 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями суб`єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 1 липня 2019 року, зобов`язані до І липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

Відповідно до пункту 1 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 408 (далі - Порядок № 408), суб`єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників акцизного податку з 1 липня 2019 р., зобов`язані до 1 липня 2019 р. зареєструватися, як платники акцизного податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники акцизного податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

Згідно з приписами пункту 5 Порядку № 408 реєстр платників веде ДПС. Включення осіб до реєстру платників, внесення змін до нього, виключення з реєстру платників здійснюється контролюючими органами з використанням засобів системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Платники акцизного податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати усі акцизні склади в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад реєструється виключно одним розпорядником акцизного складу.

Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Без реєстрації акцизного складу забороняється здійснення реалізації пального або отримання і реалізація спирту етилового на такому складі.

Кожен акцизний склад має власний уніфікований номер у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, який автоматично присвоюється системою електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

До реєстру платників включаються такі дані про осіб, зареєстрованих як платники акцизного податку, та про акцизні склади, наявні у платників акцизного податку - розпорядників акцизних складів: ідентифікаційні дані: - для юридичних осіб та постійних представництв - найменування та код згідно з ЄДРПОУ; - для юридичних осіб, що уповноважені на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та є відповідальними за утримання і внесення податків до бюджету під час виконання договорів, - назва договору, найменування уповноваженої особи та податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з пунктом 63.6 статті 63 та пунктом 64.6 статті 64 Кодексу; - для фізичних осіб - підприємців - прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта); реєстраційні дані - дата реєстрації особи як платника акцизного податку, дати запису в реєстрі платників про реєстрацію, внесення змін, анулювання реєстрації, дата та причина анулювання реєстрації платника акцизного податку / акцизного складу; дані про акцизні склади - дані про всі наявні у розпорядника акцизного складу акцизні склади (уніфікований номер, адреса, назва та реквізити документів, що підтверджують право власності або право користування приміщеннями та/або територією, де розміщено акцизний склад), а також відповідні коди адміністративно-територіальних одиниць згідно з Класифікатором об`єктів адміністративно-територіального устрою України, де розміщується кожний акцизний склад.

ДПС щодня оприлюднює на власному офіційному веб-порталі інформацію з реєстру платників із зазначенням: ідентифікаційних та реєстраційних даних платників акцизного податку; даних про уніфіковані номери та адресу місцезнаходження акцизних складів.

Приписами пункту 6 Порядку № 408 обумовлено, що реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку ввезення на митну територію України або до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі - заява), форма якої затверджується Мінфіном.

На підставі заяви, що подається для реєстрації особи як платника акцизного податку, здійснюється одночасно реєстрація акцизних складів такого платника.

У разі введення в експлуатацію нових акцизних складів після реєстрації особи як платника акцизного податку платник акцизного податку - розпорядник акцизного складу подає заяву з відміткою про реєстрацію акцизного складу.

Заява складається та подається до контролюючого органу за основним місцем обліку особи як платника податків з використанням засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

На заяву накладається кваліфікований електронний підпис керівника юридичної особи або уповноваженої особи, фізичної особи - підприємця або її представника.

Датою і часом подання заяви до контролюючого органу є дата і час, зазначені у квитанції про доставку заяви (перша квитанція).

У заяві зазначається інформація про всі наявні у розпорядника акцизного складу та введені в експлуатацію акцизні склади із зазначенням кодів адміністративно-територіальних одиниць згідно з Класифікатором об`єктів адміністративно-територіального устрою України. Щодо кожного акцизного складу в заяві зазначається ідентифікатор об`єкта оподаткування, про який надіслано повідомлення відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу.

У разі реєстрації нового акцизного складу такому акцизному складу засобами системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового автоматично присвоюється уніфікований номер, який є єдиним у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового і зберігається за акцизним складом до моменту анулювання його реєстрації.

За уніфікованим номером акцизний склад реєструється та обліковується в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Присвоєний під час реєстрації в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового уніфікований номер акцизного складу, з якого реалізовано / на який отримано пальне або спирт етиловий, є обов`язковим реквізитом, що зазначається під час складання акцизної накладної.

При цьому, пункт 7 Порядку № 408 визначає, що особа реєструється як платник акцизного податку не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви з використанням засобів системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового шляхом включення її до реєстру платників або такій особі надсилається повідомлення про необхідність подання нової заяви в разі, коли:

1) порушено вимоги законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

2) зазначену заяву подано з порушенням вимог щодо форми заяви, встановленої наказом Мінфіну, порядку заповнення і подання заяви згідно з цим Порядком;

3) особа, яка подала заяву, включена до реєстру платників;

4) у заяві одночасно зазначено дві сфери діяльності - з реалізації пального та спирту етилового;

5) стосовно особи, яка подала заяву про реєстрацію як платник акцизного податку з реалізації спирту етилового, у контролюючому органі відсутні дані про видані такій особі діючі ліцензії на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв;

6) щодо акцизного складу, зазначеного в заяві разом з ідентифікатором об`єкта оподаткування, у контролюючому органі відсутнє повідомлення про такий об`єкт оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу або згідно з таким повідомленням відповідний об`єкт є закритим або не експлуатується розпорядником акцизного складу;

7) стосовно особи, яка подала заяву, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

8) у заяві, що подається для реєстрації акцизних складів, зазначено акцизний склад, що вже зареєстрований, або в заяві, що подається для зміни даних про акцизний склад чи анулювання реєстрації акцизного складу, зазначено уніфікований номер акцизного складу, який не зареєстровано таким платником акцизного податку в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового;

9) про платника акцизного податку - розпорядника акцизного складу, що подає заяву для реєстрації акцизного складу, відсутні дані в реєстрі платників.

Інформація про результати розгляду заяви надсилається особі з використанням засобів електронного зв`язку в електронній формі у другій квитанції.

Як вбачається з заяви ТОВ «АК-Газпрогрес» про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів від 28.06.2019 поданої до контролюючого органу, позивачем зазначено у вказаній заяві про місцезнаходження акцизного складу ТОВ «АК-Газпрогрес» - резервуар 16 за адресою: Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Вокзальна, 58.

Пунктом 6 вказаної заяви, яка скріплена електронним цифровим підписом керівника ТОВ «АК-Газпрогрес» зазначено про те, що інформація наведена в заяві є достовірною.

При цьому, слід зазначити, що в ході судового розгляду справи представник позивача повідомив суду, що бухгалтером підприємства було надано до контролюючого органу неправильні відомості щодо місцезнаходження акцизного складу за адресою: Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Вокзальна, 58.

Водночас, представник позивача зазначив, що податковий орган мав виявити дану помилку і повідомили підприємство про її наявність.

Водночас, судом всатнвовлено що чинне законодавством не містить таких вимог відносно дій податкового органу при реєстрації заяв про реєстрацію акцизних складів. Крім того, сам позивач стверджуючи про такий обов`язок податкового органу не зазначив конкретної норми права, яка передбачає такий обов`язок у контролюючого органу.

З огляду на досліджені в ході судового розгляду справи докази, судом встановлено, що ТОВ «АК-Газпрогрес» не було зареєстровано акцизний склад за адресою: Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Вокзальна, 68. При цьому, в ході судового розгляду справи судом не спростовано ту обставину, а факт помилкового зазначення в заяві про реєстрацію акцизного складу адреси місцезнаходження акцизного складу « 58» не спростовує вини ТОВ «АК-Газпрогрес» щодо несвоєчасної реєстрації акцизного складу за адресою: Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Вокзальна, 68.

Законом України № 2628-VIII від 23.11.2018 доповнено статтю 128-1 Податкового кодексу України пунктом 128-1.2, згідно з яким, з 01.07.2019 відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 000 000 грн.

Слід зазначити, що наявність вини платника податків є обов`язковою умовою притягнення до відповідальності за п.п. 128-1.2. ст. 128-1 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.07.2021 року у справі № 320/3824/20.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вина юридичної особи випливає безпосередньо з її поведінки, тобто основою є об`єктивна сторона правопорушення, і юридична особа визнається винною, виходячи з її фактичних діянь як деліктоздатного суб`єкта права.

Так, відповідачем встановлено порушення ТОВ «АК-Газпрогрес» вимог п. «б» абз. 6 п.п. 230.1.2. п. 230.1 ст. 239 Податкового кодексу України, що полягає у відсутності реєстрації в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового акцизного складу.

Під час розгляду справи з`ясовано, що контролюючий орган, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення виходив з того, що позивач є розпорядником акцизного складу та не виконав обов`язку щодо реєстрації в системі електронного адміністрування реалізації пального акцизного складу.

При цьому, позивач не надав до контролюючого органу та суду жодних пояснень з приводу відсутності можливості для дотримання правил та норм податкового законодавства, за порушення яких передбачено відповідальність.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0008513201 від 13.08.2020 прийнято у відповідності до вимог Податкового кодексу України, є правомірним та скасуванню не підлягає.

Щодо встановленого в ході проведення перевірки порушення ТОВ «АК-Газпрогрес» п.п.230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПК України, що виразилося в тому, що у періоді з 01.04.2020 по 21.07.2020 здійснювалась реалізація нафтопродуктів (пального) з акцизного складу, що розташований за адресою: Київська область, смт. Рокитне, вул. Вокзальна, 68, з 2 (двох) резервуарів, що обладнані рівнемірами-лічильниками рівня нафтопродуктів (пального) у резервуарі та 1 (одним) витратоміром-лічильником на місці відпуску пального наливом, які до 21.07.2020 були не зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр), чим порушено підпункт «а» абзацу 6 п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

Відповідно до п.п.230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

За змістом пункту 12 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПК України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в строки, зокрема, акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Відповідно до пункту 128-1.1. статті 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством було регламентовано обов`язок розпорядників акцизних складів обладнати акцизні склади, на території яких здійснюється господарська діяльність з відповідним підакцизним товаром - паливом витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, та зареєструвати їх у відповідному Єдиному державному реєстрі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі № 620/6842/20.

При цьому, суд відхиляє твердження позивача про те, що обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, є правом а не обов`язком платника акцизного податку.

Крім того, договір поставки №08.15-05/20 щодо придбання відповідних приладів на виконання вимог законодавства, укладений між позивачем та ТОВ «Технотрейд» 08.05.2020, проте акцизні склади на час проведення перевірки не обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення № 0008513201 від 13.08.2020 є правомірним та таким що не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач діяв обґрунтовано, а позивачем не доведено протиправності дій відповідача при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення, відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 12 серпня 2021 р.