Рішення № 98982198, 12.08.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 серпня 2021 року Справа № 280/4571/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Запоріжжі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни, (далі - відповідач, Приватний виконавець Малкова М.В.) в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 09.04.2021 про відкриття виконавчого провадження №65078474.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним виконавцем Малковою М.В. спірною постановою відкрито виконавче провадження з порушенням статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», а саме виконавче провадження відкрито не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи або знаходження його майна. Вказує, що виконавчим округом приватного виконавця Малкової М.В. є місто Київ, тоді як ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та працює також у м. Запоріжжі, у неї відсутнє майно на території міста Києва. Відкриття виконавчого провадження з порушенням правил територіальної діяльності є підставою для скасування спірної постанови, у зв`язку з чим звернулася до суду.

Ухвалою від 09.06.2021 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), залишалася без руху, позивачу надавався час на усунення недоліків. Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою суду від 02.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без виклику учасників у зв`язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви.

Відповідач у строк, встановлений ухвалою суду відзив на позовну заяву до суду не подав. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримав 03.08.2021, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 142 зворотній бік).

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як зазначив позивач у позові, та не спростовано відповідачем, у травні місяці 2021 року позивач отримала усно інформацію, що на її заробітну плату та стипендію звернено стягнення за місцем роботи (Комунальному закладі вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради) згідно Постанови від 16.04.2021 року по виконавчому провадженню (ВП) №65078474 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Стягнення звернене за виконавчим провадженням №6507874 на підставі виконавчого напису №5386 вчиненим приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною. У зв`язку з невідомою інформацією для ОСОБА_1 стосовно на підставі чого виник борг, звідки появилось вказане місце її проживання в Києві, позивач звернулась до адвоката з клопотанням допомогти уточнити інформацію з цього приводу.

На адвокатський запит від приватного виконавця Малкової М.В., на електрону пошту адвоката було надіслано 27.05.2021 року відповідь на адвокатський запит від 27.05.2021 року а також: копію постанови від 09.04.2021 року про відкриття виконавчого провадження №65078474; копію виконавчого напису від 09.03.2021 року, реєстр. № 5386; копію Кредитного договору № R53100218932В від 21.03.2012 року, сторонами по якому зазначені: Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (Банк), та ОСОБА_1 (Позичальник); копію Заяви від 26.03.2021 року від ТОВ «ФК «АЛАНД» про примусове виконання рішення інші документи стосовно вказаного виконавчого провадження (а.с. 24-33).

Зі змісту заяви ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» вбачається, що виконавчим документом є виконавчий напис від 09.03.2021, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості у розмірі 19109,13 грн. (а.с. 25).

У заяві ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» зазначено дві адреси ОСОБА_1 : адресу місця реєстрації: АДРЕСА_2 та адресу місця проживання: АДРЕСА_3 (25).

У заяві стягувач просить відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису за місцем проживання (перебування) боржника. У випадку встановлення доходу боржника звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без перевірки й майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника.

Додатками до заяви вказано оригінал виконавчого напису №5386 від 09.03.2021, копія довіреності представника стягувача та платіжне доручення про сплату авансового внеску.

Постановою приватного виконавця Малкової М.В. від 09.04.2021 відкрито виконавче провадження №65078474 з примусового виконання виконавчого напису від 09.03.2021, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості у розмірі 19109,13 грн. (а.с.27-28).

Боржником у виконавчому провадженні № 65078474 визначено ОСОБА_1 , адреса: адреса: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 .

Стягувачем у виконавчому провадженні № 65078474 визначено ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, б. 14, офіс 301.

Відповідно до Кредитного договору № R53100218932В від 21.03.2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 адресою місця проживання та реєстрації позивача зазначено: АДРЕСА_2 (а.с. 29-32).

У виконавчому написі від 09.03.2021 міститься інформація про адресу реєстрації позивачки: АДРЕСА_2 та адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Згідно довідки Комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради (а.с. 34) ОСОБА_1 працює у цьому закладі на посаді вихователя центру ранньої соціальної реабілітації з 31.08.2011 (наказ «Про прийняття» від 31.08.2011 №69/к) по теперішній час.

Згідно довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №272315-2019 від 27.08.2019 (а.с. 53-54) ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 53)

В матеріалах даної адміністративної справи відсутні докази щодо наявності у позивача нерухомого майна в межах виконавчого округу м. Києва.

Згідно з даними Єдиного реєстру приватних виконавців, з яким можна ознайомитися на офіційному сайті за посиланням: https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer, виконавець Малкова М. І. здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва.

Предметом оскарження у даній справі є постанова приватного виконавцмалкової М.І. від 09.04.2021 про відкриття виконавчого провадження №65078474 з підстав порушення правил територіальної діяльності приватних виконавців.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VIII)

Відповідно до статті 1 Закону 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 3 частини першої статті 3 Закону 1404-VIII передбачено, що примусовому виконанню підлягають, зокрема рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з частиною першою Закону 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною другою статті 24 Закону 1404-VIII передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

При цьому, частиною 5 статті 18 Закону №1404-VIIІ передбачено, що під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України від 02.06.2016 № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів2 (далі - Закон №1403-VIII).

Згідно із статтею 1 Закону №1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (надалі також - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 Закону №1403-VIII у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ (частини перша, друга статті 25 Закону №1403-VIII).

Пунктом 1 розділом ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5), визначено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону 1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Аналіз вищенаведених норм чинного законодавства свідчить, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 08.04.2020 у справі № 804/6996/17 та від 30.04.2020 у справі №580/3311/19.

Також, у постанові від 15.07.2021 у справі № 380/9335/20 Верховний Суд зазначив, що законодавець, оперуючи поняттям «місце проживання особи», передбачає, що таке місце проживання має бути особою зареєстровано і суб`єкти владних повноважень зобов`язані враховувати таку інформацію при здійсненні ними владно-управлінських функцій.

Таким чином, відсутність прямого обов`язку приватного виконавця перевіряти адресу проживання боржника не спростовує необхідності дотримання ним принципів верховенства права; законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; диспозитивності; гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, які визначені частиною першою статті 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та кореспондуються з положеннями частини другої статті 2 КАС України, на відповідність яким суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень.

В іншому випадку, нез`ясування адреси проживання боржника може мати наслідком порушення прав боржника, що виражатиметься у штучному створенні перешкод для вчинення боржником дій, зазначених у статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» (ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій тощо). Верховний Суд наголошує, що відсутність прямої вказівки в Законі України «Про виконавче провадження» на обов`язок виконавця перевіряти місце проживання боржника не повинна слугувати інструментом ймовірних порушень прав боржника з боку виконавця - суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд уважає за необхідне також звернути увагу на положення пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIIІ, відповідно до якої виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Виходячи із системного аналізу цієї норми в сукупності з іншими положеннями Закону №1404-VII, Верховний Суд констатує, що надання триденного терміну для вирішення питання щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання спрямоване саме на необхідність перевірки органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем, зокрема і відповідності зареєстрованого місця проживання боржника - фізичної особи адресі боржника, вказаної у виконавчому документі, і належності такого зареєстрованого місця проживання виконавчому округу, на який поширюються повноваження приватного виконавця.

Підсумовуючи викладене, саме лише зазначення місця проживання, яке не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якої охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою. Відповідні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 в справі №380/7750/20, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду вважає правильними та не вбачає підстав для відступлення від вказаної правової позиції.

За встановлених обставин у цій справі визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон №1404-VIII пов`язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.

Як вже зазначалось, за даними Єдиного реєстру приватних виконавців приватний виконавець. здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва.

Судом встановлено, що будь-яким документом не підтверджено місце проживання ОСОБА_1 у місті Києві.

З огляду на викладене, законність оскаржуваної постанови і прийняття до примусового виконання виконавчого напису за місцем проживання боржника не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.

Суд звертає увагу, що Закон №1404-VIIІ містить чітку вказівку на те, що виконавчі документи приймаються до виконання за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, а не довільно, без будь-яких підтверджень, зазначених у виконавчому документі.

Оскільки виконавчий документ приймався відповідачем до виконання не за місцем проживання боржника чи знаходження його майна, суд дійшов висновку про відсутність у приватного виконавця Малкової М.В. правових підстав для відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, за відсутності доказів проживання та наявності майна у позивача як боржника у виконавчому провадженні №65078474 у місті Києві, тобто у виконавчому окрузі, на території якого здійснює діяльність відповідач, у відповідача не було правових підстав для прийняття до виконання виконавчого документа шляхом прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.04.2021 №65078474.

За встановлених судом обставин приватний виконавець повинен був повернути виконавчий документ стягувачу у зв`язку із пред`явленням його не за місцем виконання.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач вказані вимоги щодо обов`язку довести правомірність свого рішення не виконав.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи оскаржену постанову відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів та Закону №1404-VII, тому таку слід визнати протиправною та скасувати, задовольнивши позов повністю.

Позивач просить суд вирішити питання про стягнення з відповідача понесені ним судові витрати, а саме: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 908,00 грн. та судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення позову у розмірі 681,00 грн., а всього у розмірі 1589,00 грн. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України зазначені понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, офіс 14), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» (01033, м. Київ, вул. Саксаганськогг, б. 14, офіс 301, код ЄДРПОУ 42642578) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни від 09.04.2021 про відкриття виконавчого провадження №65078474.

Стягнути Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни користь ОСОБА_1 1589 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят дев`ять) грн 00 коп. судових витрат

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Суддя Н.В. Стрельнікова