Ухвала суду № 98982182, 13.08.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

13 серпня 2021 року Справа № 280/7060/21 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., перевіривши матеріали позовної заяви

за позовом – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 )

до – Військової частини А1978 (69068, м. Запоріжжя, вул. Стефанова, буд. 1, код ЄДРПОУ 08160298)

третя особа – Військова частина А2176 (69068, м. Запоріжжя, вул. Стефанова, буд. 1, код ЄДРПОУ 266140818)

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява – ОСОБА_1 (далі – позивач) до Військової частини А1978 (далі – відповідач 1) та Військової частини А2176 (далі – третя особа), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1978 щодо не виплати ОСОБА_1 , у зв`язку із звільненням з військової служби, грошової компенсації вартості речового майна, яке не отримане під час проходження військової служби;

- стягнути з Військової частини А1978 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно у розмірі 42508 грн 00 коп.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

1.Статтею 122 КАС України встановлені строки звернення до адміністративного суду.

Так, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України).

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами ч. 5 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суддя зазначає, що предметом позову у вказаній справі є зокрема, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості з відповідача за несвоєчасну виплату, компенсації вартості за неотримане речове майно.

Оскільки виплата компенсації військовослужбовцям за неотримане речове майно є відносинами щодо проходження публічної служби, під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають положення спеціальної норми - ч.5 ст.122 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 1 п. 2 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (далі - Порядок №178) виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Згідно із п. 15 розділу III Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 №475, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.06.2017 за № 797/30665 (далі - Інструкція № 475), військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в порядку, визначеному Порядком № 178.

Пунктом 4 Порядку №178 визначено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Із вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна.

Таким чином, підставою для реалізації військовослужбовцем свого права на отримання компенсації за неотримане речове майно є відповідна заява (рапорт), яка може бути подана як до, так і після його виключення зі списків особового складу.

Оскільки виплата грошової компенсації за неотримане речове майно здійснюється за заявою (рапортом), яку військовослужбовець може подати й після свого звільнення, строк звернення до суду починається із моменту ознайомлення особи з наслідками розгляду такої заяви (рапорту).

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 11.09.2019 у справі №825/1104/17 та від 09.07.2020 №240/11529/19.

Позивач зазначає, що при звільненні йому не була виплачена компенсація за неотримане під час проходження військової служби речове майно.

Водночас суд встановив і те, що 29.04.2020 на адресу ВЧ А 2176 позивачем була направлена, зокрема заява від про виплату компенсації за неотримане речове майно, на яку третьою особою 29.05.2020 за вих №35/1366 було надано відповідь, з якої вбачається, що до компетенції третьої особи не входить виплата грошової компенсації оскільки військова частина А2176 прикріплена до військової частиниА1978.

Також, зі змісту позовної заяви вбачається, що 04.02.2021 позивач звертався до відповідача із заявою, яка була проігнорована відповідачем, однак саму заяву позивач не надає.

При цьому, позовну заяву до суду з вимогами компенсації вартості неотриманого речового майна, позивачем подано до суду 11.08.2021 (дата подачі позову до суду), тобто з пропуском місячного терміну звернення до суду.

Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Виходячи з принципу змагальності у адміністративному судочинстві, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Кодексом, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

При цьому, будь-яких поважних причин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій (звернення до суду у межах місячного строку після отримання відмови у задоволенні його заяви про виплату компенсації за неотримане речове майно), позивачем не зазначено.

Крім того, судом враховане, що жодних доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду не надав.

У відповідності до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно із ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст.167 КАС України.

Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності підстав його пропуску та докази поважності причин його пропуску.

2.Відповідно до ч.2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до ч.4 ст. 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Враховуючи вищезазначене, на виконання вимог ч.5 ст.161 КАС України, позивачу слід запропонувати подати суду відповідну заяву про залучення третьої особи у порядку ч.2 ст. 49 КАС України, з зазначенням у ній, на чиїй стороні таку особу варто залучити та яких прав або обов`язків вказаної особи може стосуватися вирішення даного спору у суді.

3. Пунктом 2 ч.5 ст.160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У позовній заяві не зазначена електронна пошта позивача (у випадку її відсутності, необхідно про це зазначити у позові).

Відповідно до вимог статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) до Військової частини А1978 (69068, м. Запоріжжя, вул. Стефанова, буд. 1, код ЄДРПОУ 08160298), третя особа – Військова частина А2176 (69068, м. Запоріжжя, вул. Стефанова, буд. 1, код ЄДРПОУ 266140818) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

2. Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання позивачем суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України разом із доказами поважності причин його пропуску/або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений (надати копію заяви від 04.02.2021);

- 3-х екземплярів уточненої позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, із зазначенням електронної пошти позивача (або її відсутності); зазначити на чиїй стороні третю особу варто залучити та яких прав або обов`язків вказаної особи може стосуватися вирішення даного спору у суді.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Копію цієї ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її прийняття.

Суддя Р.В. Сацький