Ухвала суду № 98981808, 13.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

13 серпня 2021 р. Справа №200/7232/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка

Олега Миколайовича розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35)

про визнання неправомірними дій та стягнення заборгованості з пенсії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просила суд: визнати дії Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо несплати заборгованості по пенсії неправомірними; стягнути з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01 лютого 2017 року по 31 березня 2019 року в сумі 76 571,87 грн.

14 червня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

30 липня 2021 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, в якому заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

30 липня 2021 року ухвалою суду в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження повернуто заявнику.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.

13 серпня 2021 року дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини справи.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.11.2018 року по справі 0540/9377/18-а, яке набрало законної сили 21.12.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області задоволено: визнано протиправними дії Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з лютого 2017 року та зобов`язано Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з лютого 2017 року.

Позивач в обґрунтування адміністративного позову зазначив, що відповідач поновив виплату пенсії, згідно рішення суду.

Листом від 11.05.2021 № 812-822/Щ-02/8-0574/21 відповідач повідомив позивача, що ним проведено розрахунок пенсії за період з 01.02.2017 по 31.03.2019, яка складає 76 571,87 грн. та повідомлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що суми, пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Передбачений порядок на сьогодні не визначено.

Позивач зазначає, що станом на 1 червня 2021 року рішення суду в частині сплати заборгованості по пенсії за весь період, починаючи з 01.02.2017, не виконано, а Урядом не встановлено та не прийнято жодного нормативно - правового акту, який би врегульовував або визначав «окремий порядок» виплати суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період внутрішньо переміщеним особам.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути заборгованість з пенсії нараховану за рішенням суду з відповідача на її користь.

Відповідач відзиву на адміністративний позов не надав.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Приписи ч.ч. 2, 3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст. 287 цього Кодексу (ч. 8 ст. 382 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Комплексний аналіз вказаних норм дає суду підстави для висновку, що приписами ст.ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Таким чином, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Тобто, у випадку невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України.

Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15 та постанові Верховного суду по справі № 440/1810/19 від 21 грудня 2020 року.

Дослідивши обставини справи, суд вважає, що фактичною підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом стала незгода позивача з бездіяльністю відповідача щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.11.2018 року по справі №0540/9377/18-а в частині невиплати заборгованості.

Тому в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст.ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду суду в іншому провадженні, проте, на стадії виконання такого судового рішення.

Така позиція суду кореспондує висновкам Верховного Суду викладеним в постановах від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15, від 03 квітня 2019 року по справі № 820/4261/18, від 21.12.2020 по справі № 440/1810/19.

Враховуючи викладене, провадження в адміністративній справі підлягає закриттю.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 238, 239, 241-243, 248, 256, 382, 383 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі № 200/7232/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій та стягнення заборгованості з пенсії.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко