Рішення № 98981790, 13.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2021 р. Справа№200/6705/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2021 (згідно з відбитком поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про:

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 29 грудня 2017 року включно із застосуванням «базового» місяця – січень 2008 року;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 29 грудня 2017 року включно із застосуванням «базового» місяця – січень 2008 року.

Позовні вимоги обґрунтовано приписами пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, згідно з яким обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, в якому відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник, а тому «базовим» місяцем для обчислення індексаціє вважає січень 2008 року, в якому в останнє було підвищено оклади постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

06 липня 2021 року відповідач надав відзив на позов, в якому просив відмовити у позові з підстав правомірності ненарахування індексації за спірний період, оскільки за змістом змін до законодавства індексація проводиться лише у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, а у період 2015-2017 років не було передбачено коштів для індексації грошового забезпечення співробітників Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях.

На підтвердження своєї позиції відповідачем наведено судову практику Верховного Суду, а саме: постанову від 29 квітня 2020 року у справі № 263/13513/16-а, від 19 серпня 2020 року у справі № 266/2419/16-а, від 12 листопада 2020 року у справі № 263/15394/16-а.

23 липня 2021 року позивачем надано відповідь на відзив, в якому на спростування доводів відповідача наведено судову практику Верховного Суду, Конституційного Суду України, де викладено правову позицію про те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення, зупинення чи відстрочення будь-яких виплат.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Служби безпеки України у період з 25 березня 1994 року по 29 грудня 2017 року, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 .

За відомостями довідки від 24 червня 2021 року, оформленої за матеріалами особової справи, з 13 березня 2015 року ОСОБА_1 призначений на посаду начальника організаційно-інформаційного сектору головного відділу захисту національної державності УСБУ в Донецькій області;

з 23 серпня 2017 року та з 23 листопада 2017 року повторно ОСОБА_1 зарахований у розпорядження начальника Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях по посаді начальника сектору.

З листа-відповіді відповідача від 20 травня 2021 року суд вбачає, що підвищення посадового окладу позивача відбувалось, зокрема, 26 лютого 2009 року, 08 січня 2014 року, 13 березня 2015 року у зв`язку з призначенням на нові посади.

При зарахуванні у розпорядження по посаді начальника сектору грошове забезпечення не змінювалось.

У довідці від 24 червня 2021 року відповідачем обумовлено, що у спірний період з 01 грудня 2015 року по 29 грудня 2017 року позивач не використовував відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати.

У листі від 20 травня 2021 року повідомлено також, що в 2015-2017 роки позивачеві не виплачувалась індексація з підстав відсутності в кошторисах фінансів для проведення таких виплат.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі – Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (абзац 2 частини третьої статті 9 вказаного Закону).

При визначені розміру індексації визначальним є встановлення «базового» місяця для спірного періоду з 01 грудня 2015 року по 29 грудня 2017 року.

З 01 грудня 2015 року до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), внесено зміни, згідно з якими змінилися правила індексації оплати праці (грошового забезпечення).

Так, абзацом 1 пункту 5 Порядку № 1078 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013, яка застосовується з 01 грудня 2015 року, визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Отже, за новим правилом обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з 01 грудня 2015 року, здійснюється не індивідуального для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Враховуючи, що зміна посадових окладів військовослужбовців відбулась з 01 січня 2008 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 № 1294 (надалі розмір посадового окладу змінено лише 01 березня 2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704), то «базовим» місяцем для спірного періоду є січень 2008 року.

Інших підстав для зміни «базового» місяця у спірний період судом не встановлено.

Доводи відповідача про обмеженість фінансування як підстави невиплати повністю або в частині індексації грошового забезпечення не приймаються судом до уваги, оскільки сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і в силу приписів закону підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Враховуючи, що відповідачем не оспорюється факт непроведення індексації, то позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 29 грудня 2017 року включно із застосуванням «базового» місяця – січень 2008 року та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 29 грудня 2017 року включно із застосуванням «базового» місяця – січень 2008 року підлягають задоволенню.

Підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення певних дій задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 29 грудня 2017 року включно із застосуванням «базового» місяця – січень 2008 року.

Зобов`язати Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (код ЄДРПОУ: 20001504, місцезнаходження: вул. Ярослава Мудрого, буд. 56, м. Краматорськ, Донецька область, 84300) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 29 грудня 2017 року включно із застосуванням «базового» місяця – січень 2008 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13 серпня 2021 року.

Суддя Ю.М. Льговська