Рішення № 98981499, 03.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року Справа № 160/546/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняМанько К.А. за участі: представника позивача представника відповідача Костиря Г.А. Брилевський А.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера" до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про визнання протиправним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера" до Державної екологічної інспекції Прдніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), в якому позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви від 06.05.2021 р., просить:

- визнати протиправним та скасувати припис №183/3-10/20 від 16.07.2020 р. Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про усунення порушень природоохоронного законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Дніпропетровською екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в період з 10.07.2020 року по 13.07.2020 року, на підставі Наказу про проведення позапланової перевірки від 08.07.2020 р. №426-П, направлення на перевірку від 08.07.2020р. №4-4938-3-3 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Альтера». За результатами позапланової перевірки ТОВ «Альтера» відповідачем складено Акт перевірки № 235/3-10/20 від 17.03.2020 року та припис № 183/3-10/20 від 16.07.2020 року. На переконання позивача, пункти Припису 183/3-10/20 від 16.07.2020 року є неконкретизованими і мають декларативний характер та дублюють загальнообов`язкові вимоги чинного природного законодавства. Відповідачем не доведено з посиланням на чинні нормативні акти України правомірність висновків про порушення з боку ТОВ «Альтера» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Отже, пункти Припису №183/3-10/20 від 16.07.2020 року прийнято відповідачем не на підставі, не у межах повноважень, не у спосіб, що визначені законодавством України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2021р. справі відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2021р. справі №160/546/21 клопотання представника відповідача про заміну сторони у справі задоволено. Замінено відповідача у справі № 160/546/21, а саме Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області на його правонаступника - Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).

Представник відповідача позов не визнав у повному обсязі, про що подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого посилається на ст. 10 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та зазначає, що саме на етапі допуску до перевірки суб`єкт господарювання може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення заходу державного нагляду (контролю) щодо себе, водночас, допуск до перевірки є підтвердженням правомірності здійснення державного нагляду (контролю), допущених контролюючим органом при призначенні перевірки з боку суб`єкта господарювання. Так, позивач був повідомлений про проведення планового заходу, допустив службових осіб Держекоінспекції до проведення перевірки, надав відповідні документи та дозволив здійснити перевірку. Вказує, що Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства складений з дотриманням вимог чинного законодавства. Ураховуючи викладене, вважає, що правомірність встановлених порушень вимог природоохоронного законодавства відповідачем обґрунтовано, а твердження позивача не відповідають дійсності та не підлягають задоволенню, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

06.05.2021 року відповідачем надано відповідь на відзив, в якій підтримано аналогічну викладеній у позовній заяві правову позицію та зазначено, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовими особами органу державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області Державної екологічної інспекції України в період з 10.07.2020 р. по 13.07.2020 р. проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання ТОВ «Альтера» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів відповідачем складено акт № 235/3-10/20 від 13.07.2020 р. який надісланий на адресу позивача.

Разом з актом перевірки, позивачем отримано Припис від № 183-3-10/20 від 16.07.2020 р., винесений на підстав висновків акту перевірки.

Не погоджуючись із пунктами 1-32 припису № 183/3-10/20 від 16.07.2020 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі - Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення № 275).

Діяльність Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області регламентується Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, яке затверджено наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 року № 230 (надалі - Положення).

Відповідно до Положення, Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується.

Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.

Відповідно до п. 2 розділу II Положення № 230 Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: 1) про екологічну та радіаційну безпеку; 2) про охорону земель, надр; 3) про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; 4) про охорону атмосферного повітря; 5) про охорону, захист, використання та відтворення лісів; 6) про раціональне використання, відтворення і охорону об`єктів тваринного світу; 7) про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; 8) щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; 9) про охорону, утримання і використання зелених насаджень; 10) про використання, охорону і відтворення об`єктів рослинного світу; 11) щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними; 12) з питань дотримання положень Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES); 13) під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; 14) про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі; 15) про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду; 16) з питань поводження з відходами; 17) у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх для утилізації; 18) щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами; 19) щодо дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об`єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі; 20) у сфері озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає, зокрема, Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 № 877-V(далі - Закон № 877-V).

В абз. 2, 3 частини першої статті 1 вказаного Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з абз. 5 частини першої статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (абз. 1 ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V).

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V).

Відповідно до ч. 9 ст. 7 Закону № 877-V розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Позивачем не оскаржуються дії відповідача щодо проведення перевірки, однак, позивач вказує, що відповідач під час перевірки вийшов за межі обставин, що мали перевірятись відповідно до припису від 03.04.2019 року № 4-3149-3-3, та не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, та з приписом від 16.07.2020 року № 183-3-10/20, прийнятим за результатами висновків, викладених в акті перевірки.

Щодо змісту припису від 16.07.2020 року № 183-3-10/20, суд звертає увагу на наступне.

Пунктами 1, 15 припису, відповідач висуває наступні вимоги: пунктом 1 - «Надати на розгляд до Держекоінспекції у Дніпропетровській області інформацію та копії документів, які розглядалися в ході інспекційної перевірки в повному обсязі відповідно до переліку питань», пунктом 15 - «Надати на адресу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області довідку про кількість годин роботи ДВ №№ 3,4 в період з 19.06.2019 по 26.09.2019 з документами, що підтверджують наведені дані».

Відносно зазначених пунктів припису, суд зазначає, що останні містять вимогу щодо надання інформації, а не усунення певних порушень норм чинного законодавства, що не відповідає по своїй суті поняттю та меті припису.

Згідно з п. 8 ст. 7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Тобто, вимоги надати інформацію не можуть вважатися приписами, бо не містять вимог щодо усунення конкретних порушень.

Таким чином пункти 1, 15 припису не відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Пунктами 2,6 припису, відповідач висуває вимоги: пунктом 2 «Дотримуватись проектних рішень та висновку державної екологічної експертизи», пунктом 6 «Дотримуватись умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря».

З цього приводу, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 6 ст. 7 Закону № 877 припис — обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

На підставі викладеного суд доходить висновку про те, що п. п. 2, 6 оскаржуваного припису є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Пунктом 3 припису, відповідачем висунута вимога - «Забезпечити складання статистичної звітності у сфері охорони навколишнього природного середовища в її повному обсязі відповідно до вимог законодавства».

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про державну статистику» державна статистична діяльність проводиться органами державної статистики згідно із законом та відповідно до завдань, віднесених до їх компетенції, на засадах професійної незалежності та самостійності.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про державну статистику» зазначається про те, що втручання будь-яких державних органів та органів місцевого самоврядування, посадових та інших осіб у державну статистичну діяльність, вибору джерел її отримання, форм і термінів збирання та поширення даних статистичних спостережень тощо, забороняється.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Згідно з п. 7 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного/нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Отже, чинним законодавством не передбачені повноваження для Державної екологічної інспекції зобов`язувати суб`єктів господарювання здавати статистичну звітність за певною встановленою формою. Зазначені повноваження у виключному порядку належать органам державної статистики. Відповідач, покладаючи обов`язок для ТОВ «АЛЬТЕРА» щодо здавання статистичної звітності, скористався повноваженнями іншого органу державної влади, вийшовши за межі повноважень, чим порушив приписи ст. 19 Конституції України та ст. 4 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Серед форм, які ТОВ «АЛЬТЕРА» зобов`язана здавати, відсутні форми статистичної звітності у сфері охорони навколишнього природного середовища, про що свідчить роздруківка з офіційного сайту ГУ статистики у Дніпропетровській області -http://www.dneprstat.gov.ua щодо ТОВ «АЛЬТЕРА», на якому за кодом ЄДРПОУ зазначаються звіти які повинні здавати підприємства.

У зв`язку з цим, можна зробити висновок про те, що п. 3 оскаржуваного припису є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Пунктами припису 4, 5, 7, 8, 9,10,11,12,13, 14, відповідачем висунуті наступні вимоги: пункт 4 «Розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів та обсягів викидів», пункт 5 «Отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахування всіх джерел викидів», пункт 7 «Не допускати здійснення викидів в атмосферне повітря від джерел викидів та джерел утворення викидів підприємства без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря»; пунктом припису 8 відповідачем висунута вимога «Забезпечити проведення виробничого контролю за викидами забруднюючих речовин від стаціонарних джерел підприємства»; пунктом припису 9 Відповідачем висунута вимога - «Забезпечувати проведення вимірювань вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел викидів з оформленням протоколів результатів вимірів у відповідності до вимог нормативної документації»; пунктом 10 «Розробити паспорти установок очистки газу від джерел викидів підприємства», пунктом 11 «Забезпечити проведення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел, перевірку ефективності роботи ПГОУ та перевірку технічного стану ПГОУ», пунктом 12 «Розробити та затвердити інструкцію з експлуатації установок очистки газу від джерел викидів підприємства відповідно до умов роботи», пунктом 13 «Забезпечити ведення журналу обліку робочого часу ПГОУ», пунктом 14 «Забезпечити проведення технічного навчання і перевірку знань з правил технічної експлуатації установки очистки газу інженерно-технічного персоналу та обслуговуючого персоналу» залученого до експлуатації установки очистки газу».

Щодо зазначених вище по тексту пунктів порушень суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема: обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України «Про засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною 7 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» приємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких вв`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення й виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі хорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин.

Згідно абз. 5 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди Забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого залежить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Пунктом 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку Підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №302 від 13.03.2002 встановлено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів гранично допустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Зміст Акту перевірки складений відповідачем, не відображає дійсний характер господарської діяльності підприємства позивача.

Серед порушення встановлених актом перевірки, на які відповідач посилається у своєму акті перевірки, значаться невідповідність дозволу на викиди та матеріалів інвентаризації джерел викидів - фактичному стану підприємства за кількістю та переліком джерел викидів забруднюючих речовин, а саме не враховані наступні джерела утворення викидів: складські приміщення; в приміщенні майстерні встановлені пересувні зварювальні пости (2од), гільйотина, верстати відрізний (2од.) 5 свердлильний, токарний, заточувальний (обладнаний пилоосаджувальною камерою); відкриті склади інертних матеріалів (Зод.) пісок, щебінь, гран відсів; цех виробництва бруківки з Бетонозмішувальним блоком; асфальтобетонний завод, котли для розігріву бітуму - 2 од. (1 - робочий \ 1 - резервний), перевантажувальні бункери, транспортери стрічкові, Асфальтозмішувач ДС-1853, обладнаний ГОУ: прямоточним осьовим циклоном, груповим циклоном типу СЦН-40 (4од.) та агрегатом мокрої газо очистки (п. 3 Опису виявлених порушень вимог законодавства акту перевірки).

Щодо зазначених вище порушень, суд зазначає наступне.

Враховуючи специфіку здійснення господарської діяльності позивача, а саме надання в оренду власного чи орендованого майна, підприємством експлуатуються виключно ті джерела викидів забруднюючих речовин, які використовуються для обслуговування будівель.

Інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря проведена відповідно до фактичного стану підприємства позивача, а саме на ті джерела які позивач використовує у своїй господарській діяльності.

Позивачем відповідно до вимог ст. ст. 10, 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря» проведено інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та отримано відповідний дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 27.09.2019р. за № 1212400000-123. В інвентаризації та дозволі на викиди забруднюючих речовин зазначені виключно ті джерела викидів забруднюючих речовин, які позивач експлуатує при здійснені власної господарської діяльності.

Будь-які інші джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, позивач не експлуатує, про що повідомлялось інспекторам під час перевірки.

Всі інші об`єкти та устаткування, якими володіє підприємство передано у володіння та користування іншим суб`єктам господарювання на підставі договорів оренди приміщень, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: №01/01/20-А-БИР від 01.01.2020 р.; №01/01/20-А-ССС від 01.01.2020р.; №01/01/20-А-УБВ від 01.01.2020р.; №01/01/20-А-КАА від 01.01.2020р.; №01/01/20-А-АА від 01.01.2020р.

Дані договори на момент проведення перевірки та по сьогоднішній день є чинними та виконується сторонами, про що свідчать первині документи, які містяться в матеріалах справи, а саме: акти приймання передачі; акти виконаних робіт (наданих послу) виконаних, докази оплати, акти звірки взаємних розрахунків.

Відповідно до «Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців», затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 9 березня 2006 року № 108 дано визначення суб`єкта господарювання, який повинен отримати дозвіл і це фізична чи юридична особа, яка керує чи контролює устаткування, зокрема, якій згідно із законодавством передані права володіти та користуватися устаткуванням, а також забезпечувати його технічне функціонування. Із системного аналізу законодавства випливає, що у разі передання в оренду стаціонарного джерела забруднення, дозвіл зобов`язаний отримати фактичний володілець та користувач такого джерела забруднення, тобто Орендар.

Як встановлено під час розгляду справи, позивачу відомо про те, що суб`єктами господарювання (юридичними особами), у володінні та користуванні (під контролем та керуванням) яких знаходиться відповідне устаткування, та на яких законодавчо покладений обов`язок забезпечувати його технічне функціонування, проведена інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря, та отримано відповідний дозвіл на викиди.

Так, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУД-СЕРВІС» отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами №1212400000-135 від 27.08.2020року (№1212400000-122 від 27.09.2019), за наслідками проведеної інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря які експлуатуються у власній господарській діяльності, серед яких значаться такі джерела викиду: (4) витяжка вентиляція цеху виготовлення бруківки; (6) - труба №1 витяжної вентиляції металообробної дільниці; (7) труба №2 витяжної вентиляції металообробної дільниці.; (9) - труба №1 витяжної вентиляції фарбувальної камери; (10) труба №2 витяжної вентиляції фарбувальної камери, в тому числі Для неорганізованих джерел викидів: №1 склад сировини №1, №2 - склад сировини №2,№3; №3 - скіповий Піймач, транспортер; №5 - автонавантажувач, №8 пост покриття електродугового зварювання, газового різання металу, №11 - нанесення лакофарбного покриття - нормативи гранично допустимих викидів не встановлюються.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБУДВИРОБ» отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами ЕІ212400000-135 від 27.08.2020 року, за наслідками проведеної інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря які експлуатуються у власній господарській діяльності, серед яких значаться такі джерела викиду: (2) труба агрегату мінерального порошку; (4) - труба пальника бітумного котла; (6) - труба сушильного та змішувального агрегатів, в тому числі Для неорганізованих джерел викидів. №1 склад сипкої сировини, №3 - котел підігріву бітуму; №5 - агрегат живлення; №7 відпуск асфальтобетонних сумішей в автотранспорт - нормативи гранично допустимих викидів не встановлюються.

Таким чином, ті джерела викидів, які відповідач вважав не врахованими позивачем у інвентаризації свої джерел викидів, знайшли своє відображення у інвентаризації джерел викидів тих суб`єктів господарювання яким такі джерела експлуатуються і на що мається відповідний дозвіл на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря.

Як наслідок, мотиви акту перевірки та як наслідок вимоги припису, в цій частині є необґрунтовані та такими, що суперечать дійсним обставинам справи та чинному законодавству.

З метою висвітлення об`єктивної картини екологічного стану, відповідними суб`єктами господарювання за власною ініціативою були проведені вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел, результати чого оформлені протоколами.

Згідно технічного звіту з розробленого ПП «ЕКОГАРАНТ» (код 40310114) з контролю викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел на ТОВ «АЛЬТЕРА», що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Центральна, 1А, не встановлено перевищення затверджених гранично допустимих викидів забруднюючих речовин.

Згідно технічного звіту з розробленого ПП «ЕКОГАРАНТ» (код 40310114) з контролю викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел на ТОВ «УКРБУДВИРОБ», що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Центральна, 1А, не встановлено перевищення затверджених гранично допустимих викидів забруднюючих речовин.

Згідно технічного звіту з розробленого ПП «ЕКОГАРАНТ» (код 40310114) з контролю викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел на ТОВ «СПЕЦБУД-СЕРВЇС», що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Центральна, 1А, не встановлено перевищення затверджених гранично допустимих викидів забруднюючих речовин.

При здійснені приватним підприємством «ЕКОГАРАНТ» вимірювання димності відпрацьованих газів дизеля (газодизеля) автомобіля на підприємстві ТОВ «Альтера», що Знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул.Центральна, 1А, не було встановлено перевищення гранично допустимих норм викидів, що підтверджується наступними протоколами вимірювання димності відпрацьованих газів дизеля (газодизеля) автомобіля на ТОВ «Альтера»: №1008 від 23.07.2020року; №1007 від 23.07.2020року; №1006 від 23.07.2020року; №1009 від 23.07.2020року; №1005 від 23.07.2020року; №1004 лід23.07.2020року.

При здійснені відбирання проб з організованих викидів стаціонарних джерел ТОВ «ЕКОМЕРЕЖА», що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Центральна, 1 А, не було встановлено перевищення гранично допустимих норм викидів, що підтверджується наступними актами, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: акт відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел на ТОВ «Укрбудвироб» №78 від 29.10.2020року; Акт відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел на ТОВ «Спецбуд-Сервіс » №77 від 29.10.2020року та Протокол №77 від 30.10.2020току вимірювань змісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел ТОВ «Спецбуд-Сервіс»; акт відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел на ТОВ «Альтера» №76 від 29.10.2020року та протокол №76 від 30.10.2020 року вимірювань змісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел ТОВ «Альтера».

Щодо вимог викладених у п.п. 1-14 Припису, та п.п, 4, 5, 7 опису виявлених порушень вимог законодавства акту перевірки, якими відповідач їх обґрунтовує), суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.3 наказу Мінприроди України від 06.02.2009 № 52, який зареєстровано у Мінюсті України 13.04.2009 за № 327/16343 про затвердження «Правила технічної експлуатації установок очистки газу» виконання вимог цих Правил є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання (фізичними і юридичними особами), які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, експлуатують ГОУ.

Обладнання та устаткування, яке обладнане ГОУ вибуло із володіння підприємства позивача, у зв`язку із передачею такого устаткування іншому суб`єкту господарювання на умовах оренди, а отже позивач не використовує та не експлуатує ГОУ, що підтверджується копією договору оренди обладнання: №13/04/20-АО-УБВ від 13.04.2020р.; №04-05/2020-А від 04.05.2020р.

Відносно претензій відповідача щодо пересувних джерел викидів (п.7 Опису виявлених порушень вимог законодавства акту перевірки), суд зазначає, що транспортні засоби, які належали позивачу вибули із володіння та користування останнього, у зв`язку із передачею їх іншому суб`єкту господарювання на умовах оренди, що підтверджується копією договору оренди транспортних засобів №01/01/20-АТС-АА від 01.01.2020р..

Згідно ст. 29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», виробничий контроль за охороною атмосферного повітря здійснюється підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності в процесі їх господарської та іншої діяльності, якщо вона справляє шкідливий вплив на стан атмосферного повітря.

Пунктами припису 16, 19 відповідачем висунуті наступні вимоги: пунктом 16 користування здійснювати згідно вимог діючого законодавства», пунктом 19 забезпечити раціональне використання водних ресурсів».

Щодо зазначених вище порушень суд зазначає наступне. Зазначені пункти припису мають декларативний характер та не містять вказівки на конкретні порушення норм чинного законодавства, які виявлені в процесі перевірки. Зазначені приписи не відповідають формі, яка визначена законодавством для приписів суб`єкта владних повноважень.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про те, що п.п. 16, 19 оскаржуваного припису є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Пунктом 17 припису, відповідачем висунута наступна вимога «Розробити питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням потреб вторинних водокористувачів».

Відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 179 від 25 червня 2014 р. «Про затвердження І «Порядку розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення», розробляти норми водоспоживання зобов`язані юридичні або фізичні особи, які здійснюють забір води з підземних або/та поверхневих водних джерел та транспортують і розподіляють питну воду для населення. ТОВ «АЛЬТЕРА» не транспортує та не розподіляє питну воду для населення.

У зв`язку з цим, доходить до висновку про те, що п. 17 оскаржуваного припису є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Пунктом 18 припису, відповідачем висунута вимога - «Організувати ведення первинного обліку у сфері охорони водних ресурсів в повному обсязі».

Підприємством позивача облік забраної води ведеться за допомогою водовимірювальною апаратурою з подальшою фіксацією показників до журналу обліку забраної води, журнал до перевірки надавався, що не заперечувалось відповідачем.

Відповідно до ст. 44 Водного Кодексу України, на яку посилається відповідач у даному приписі, як на норму, яку порушено підприємством, не містить положень, якими встановлено обов`язок для ТОВ «АЛЬТЕРА», організувати ведення первинного обліку у сфері охорони водних ресурсів в повному обсязі.

До того ж зазначений пункт припису має декларативний характер та не містить вказівку на конкретне порушення норм чинного законодавства, які виявлені в процесі перевірки, посилається на загальні норми, яких підприємство повинне дотримуватися повсякчасно, отже пункт припису не відповідає формі, яка визначена законодавством для приписів суб`єкта владних повноважень.

У зв`язку з цим, можна зробити висновок про те, що п. 18 оскаржуваного припису є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Пунктом 20 припису, відповідачем висунута вимога - «Запровадити контроль ти якістю та кількість стічних вод».

В результаті здійснення діяльності по обслуговуванню об`єктів переданих ТОВ «АЛЬТЕРА» в оренду утворюються госппобутові стоки, які по каналізаційній системі потраплять до водонепроникної ємності. Після накопичення стоки передаються спеціалізованому комунальному підприємству про що свідчить договір на передачу стоків. Облік кількості стічних вод підприємством контролюється відповідно до актів приймання передачі стічних вод.

Відповідно до п. 7 ст. 44 Водного Кодексу України, на яку посилається відповідач у даному приписі, як на норму, яку порушено підприємством, зазначено, що водокористувачі зобов`язані здійснювати контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах.

ТОВ «АЛЬТЕРА» не скидує стічні води до водних об`єктів та не має контрольних створів за контролем якості води у водних об`єктах, а лише передає стоки спеціалізованому комунальному підприємству (копія договору з передачі стоків додається), тому виконання зазначеної у приписі норми Закону є неможливим.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку про те, що п. 20 оскаржуваного припису є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Пунктом 21 припису, відповідачем висунута вимога - «Забезпечити контроль за етаном заглиблених ємностей та їх впливом на підземні горизонти та ґрунти».

У якості обґрунтування відповідач посилається ст.ст. 44, 96, 105 Водного Кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель» та ст. 164 Земельного Кодексу України. Однак, зазначені статті носять загальний характер та не містять жодної вказівки на обов`язок з боку підприємства здійснювати заходи, зазначені у пункті 21 припису.

До того ж відповідач вказує на вплив підприємства на підземні ґрунти та можливе забруднення водних об`єктів при цьому, факт забруднення водних об`єктів під час перевірки не виявлено та не зафіксовано.

Також, на підприємстві постійно проводиться огляд стану заглибленої ємності, про що свідчать акти обстеження, які до речі надавалися до перевірки. У відповідності до ст. 105 Водного Кодексу України на яку посилається відповідач, вказано: «Підприємства, установи і організації, діяльність яких може негативно впливати на стан підземних вод, особливо ті, які експлуатують накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, повинні здійснювати заходи щодо попередження забруднення підземних вод, а також обладнувати локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод».

ТОВ «АЛЬТЕРА» не здійснює діяльності, щодо накопичення промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, що може негативно впливати на стан підземних вод, а лише має водонепроникну бетоновану ємність, стоки з якої постійно передаються комунальному підприємству, що підтверджується копіями договорів про надання послуг з вивезення стоків.

Таким чином, потреба у спостережувальних свердловинах для здійснення контролю за якісним станом підземних вод на території підприємства - відсутня.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку про те, що п. 21 оскаржуваного припису є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Пунктом 22 припису, відповідачем висунута вимога - «Забезпечити збирання, очищення та відведення зливових стоків з території підприємства в повному обсязі у відповідності до вимог законодавства».

Пунктом 2.25 «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених пунктів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.03.2011 № 145, передбачено, відведення стічних вод, що утворилися на забудованій території внаслідок випадання атмосферних опадів, повинно здійснюватись з усього басейну стоку системою зливової (дощової) каналізації, яка є обов`язковим елементом благоустрою населених пунктів. У містах і селищах міського типу необхідно передбачати зливову (дощову) каналізацію закритого типу з попереднім очищенням стоку.

Для відведення поверхневих стоків територія підприємства обладнана закритою мережею дощової каналізації звідки стоки направляються на локальні очисні споруди для їх очищення. Під час перевірки інспекторам це було доведено, але до уваги не взято.

У зв`язку з цим, суд прийшов до висновку про те, що п.22 оскаржуваного припису є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Відносно п.п 23-32 Припису.

Пунктами 23-32 припису, відповідачем висунуті наступні вимоги: пунктом 23 «Вживати достатні заходи з охорони земель та підземних вод при здійсненні господарської діяльності», пунктом 24 «Поводження з відходами здійснювати відповідно до чинного законодавства», пунктом 25 «Розробити інвентаризацію відходів відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх видів відходів, що утворюється при здійснені діяльності підприємства», пунктом 26 «Визначити склад та властивості всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров`я людини»; пунктом 27 «Розробити та погодити згідно вимог законодавства нормативи граничних показників утворення всіх видів відходів у технологічних процесах та нормативи питомих показників утворення всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства)); пунктом 28 «Розробити технічні паспорти відходів (ТПВ) на всі види відходів, що утворюються при діяльності підприємства»; пунктом 29 «Забезпечити ведення первинного поточного обліку кількості відходів, що утворюються на підприємстві, за формою 1-ВТ в повному обсязі», пунктом 30 п- "Місця тимчасового зберігання відходів, що утворюються на підприємстві, обладнати у відповідності до вимог законодавства в повному обсязі"; пунктом 31 «Укласти договори щодо утилізації всіх відходів, що утворюються на підприємстві, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам, що займаються збиранням, обробленням, утилізацією чи видаленням відходів в повному обсязі у відповідності до вимог законодавства»; пунктом 32 - «Забезпечити в повному обсязі передачу відходів, що утворюються в результаті господарської діяльності підприємства, для подальшої утилізації чи видалення спеціалізованим організаціям».

ТОВ «АЛЬТЕРА» вживає достатні заходи з охорони земель та підземних вод при здійсненні господарської діяльності, поводження з відходами здійснюється відповідно до законодавства.

Згідно з п. 6 ст. 7 Закону № 877 припис — обов`язкова для виконання у визначені і строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Таким чином вимоги «Зживати достатні заходи...» та «... здійснювати відповідно до чинного законодавства» є (абстрактними та не містить ознак правопорушення, яке має усунути підприємство та не відповідає законодавчо визначеному поняттю припис. До того ж зазначені пункти припису мають декларативний характер та не містить вказівку на конкретне порушення норм чинного законодавства, які виявлені в процесі перевірки, посилання йде на загальні норми, яких підприємство повинне дотримуватися повсякчасно, отже пункти припису не відповідає формі, яка визначена законодавством для приписів суб`єкта владних повноважень.

Облік утворення відходів на підприємстві ведеться відповідно до Інструкції щодо заповнення типової форми первинної облікової документації № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари» до форми якої вносяться виключно всі відходи, які утворюються на ТОВ «АЛЬТЕРА».

Фактів того, що підприємством облік ведеться не в повному обсязі під час перевірки не було виявлено та не зафіксовано, але в описі акту перевірки зазначено як порушення.

Всі відходи які утворюються на підприємстві відповідно до інвентаризації та індентифікації відходів, а саме: лампи ртутні відпрацьовані, тверді побутові відходи, макулатура, тара полімерна, тара металева дрібна. Збирається в спеціально відведених та обладнаних контейнерами місцях. Будь-які інші відходи на ТОВ «АЛЬТЕРА» не утворюються враховуючи специфіку підприємства (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна).

У ТОВ «АЛЬТЕРА» є в наявності договори та акти на утилізацію та видалення спеціалізованим підприємствам на всі видів відходи, які утворюються на підприємстві. Під час перевірки договори та акти приймання-передачі на видалення та утилізацію відходів були надані, копія договорів та актів також містяться в матеріалах справи, а саме: №248 про надання послуг з вивезення рідких побутових відходів від 01.01.2020р.; №ДН/НВ-02/01/2020 на здійснення операцій у сфері поводження з відходами від 02.01.2020р.; про надання послуг на здійснення комплексного обслуговування у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, оброблення, зберігання, утилізація, знешкодження) від 02.01.2020р.

У зв`язку з цим, суд прийшов до висновку про те, що п.п. 23- 32 оскаржуваного припису є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Більш того, аналізуючи вимоги Припису від 16.07.2020 року, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Акт перевірки та Припис від 16.07.2020 року повинні містити лише ті питання, які містяться у приписі від 03.04.2019 року № 4-3149-3-3.

При цьому, порівняльний аналіз положень двох приписів 2019р. та 2020р., дає змогу виокремити пп. 2,4-8,10,11,12,13,14,15,28 припису від 16.07.2020р. №183/3-10/20, як такі, що винесені поза межами питань питань висвітлених у попередньому приписі ві 03.04.2019 р. №4-3149-3-3, що свідчать про їх незаконність.

На переконання суду вказана обставина свідчить про вихід перевіряючими за межі предмету перевірки та ігнорування обов`язку, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, що свідчить про порушення вимог ст. 6 Закону № 877-V.

З урахуванням викладеного, п.1-32 Припису від 16.07.2020р. №183/3-10/20 підлягають скасуванню.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаному критерію для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

За наведених обставин та правових норм, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем наявності правових підстав для винесення припису № 183/3-10/20 від 16.07.2020р.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені, судові витрати понесені позивачем та підтверджені матеріалами справи, в розмірі 2270,00 грн. підлягають стягненню з Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Припис №183/3-10/20 від 16.07.2020 року Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про усунення порушень природоохоронного законодавства.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на користь позивача судові витрати в розмірі 2270 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 13 серпня 2021 року.

Суддя О.В. Єфанова