
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2021 року ЛуцькСправа № 140/2146/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності щодо припинення державного, міждержавного та міжнародного розшуку позивача та закриття оперативно-розшукової справи від 04.03.2013 (ОРС “Розшук” №28/14/141-19 (кс №0308/18/51 від 17.09.2012) та зобов`язання відповідача повторно розглянути його скаргу від 31.03.2020 та припинити його державний, міждержавний та міжнародний розшук, вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про його розшук, видалити інформацію про його розшук з усіх розшукових обліків та сайту МВС та вчинити усі інші необхідні дії для виключення його з бази розшуку МВС України, а оперативно-розшукову справу від 04.03.2013 закрити (ОРС “Розшук” №28/14/141-19 (кс №0308/18/51 від 17.09.2012).
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2012 року у кримінальній справі №0308/1851/2012 йому призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 07 лютого 2013 року вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2012 року стосовно ОСОБА_1 змінено: виключено з обвинувачення кваліфікуючу ознаку – вимагання хабара та засудженому призначено покарання у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на три роки з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.
31.03.2020 позивач звернувся зі скаргою до начальника Головного управління Національної поліції у Волинській області з приводу протиправної бездіяльності Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо його розшуку та видалення інформації з розшукових обліків, а саме з сайту МВС України, на яку отримав відповідь листом від 30.04.2020 №В-56/01/14-2020.
Із зазначеного листа відповідача слідує, що на адресу УДСБЕЗ УМВС України у Волинській області надійшли матеріали на оголошення в розшук засудженого ОСОБА_1 , як такого, що ухиляється від виконання вироку суду, міра запобіжного заходу – взяття під варту. Позивача повідомлено про те, що він ухиляється від виконання вироку суду, який набрав законної сили, а тому відповідно до вимог статей 6, 9 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” була винесена постанова про заведення оперативно-розшукової справи щодо розшуку гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за ч. 3 ст. 368 КК України, з мірою запобіжного заходу затримання та взяття під варту.
Додатково зазначено, що керуючись вимогами статті 9 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” працівники поліції зобов`язані виконувати рішення суду, а тому не можуть приймати будь-які рішення щодо видалення інформації відносно розшуку, зняття з розшукових обліків ГУ НП України та інших будь-яких дій, що суперечать вимогам чинного законодавства України. У зв`язку з цим рекомендовано ОСОБА_1 особисто прибути на територію України та звернутися до Міністерства юстиції України з приводу оскарження вироку суду.
Крім того, Головне управління Національної поліції у Волинській області повторно листом від 18.06.2020 №В-98/01/14-2020 повідомило, що за відсутності його за місцем постійного проживання як такого, що ухиляється від виконання вироку суду, були підстави для винесення відповідно до вимог статті 6, 9 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” постанови про заведення оперативно-розшукової справи та оголошення його 04.03.2013 в державний розшук, ОРС “Розшук” №28/14/141-19 (кс №0308/18/51 від 17.09.2012).
Позивач з рішенням відповідача не погоджується та зазначив, що він постійно з 2015 року проживає в Королівстві Данія, і відповідачу відоме його місцезнаходження, а тому подальше його перебування у розшуку є незаконним, а ГУНП у Волинській області допущено бездіяльність щодо неприпинення його розшуку та закриття оперативно -розшукової справи щодо нього, видалення інформації щодо розшуку позивача з усіх облікових реєстрів МВС, відповідно до вимог статті 9-2 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”.
З врахуванням викладеного просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву від 15 червня 2021 року представник відповідача позовних вимог не визнала. Повідомила, що 31.03.2020 позивач звернувся зі скаргою до начальника Головного управління Національної поліції у Волинській області з приводу протиправної бездіяльності Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо його розшуку та видалення інформації з розшукових обліків, а саме з сайту МВС України.
Головне управління листом від 30.04.2020 №В-56/01/14-2020 повідомило позивача, що на адресу УДСБЕЗ УМВС України у Волинській області надійшли матеріали на оголошення в розшук засудженого ОСОБА_1 , як такого, що ухиляється від виконання вироку суду, міра запобіжного заходу – взяття під варту. Відповідно до вимог статей 6, 9 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” була винесена постанова про заведення оперативно-розшукової справи щодо розшуку гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за ч. 3 ст. 368 КК України, з мірою запобіжного заходу затримання та взяття під варту.
Відповідно до вимог статті 9 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” працівники поліції зобов`язані виконувати рішення суду, а тому не можуть приймати будь-які рішення щодо видалення інформації відносно розшуку, зняття з розшукових обліків ГУ НП України та інших будь-яких дій, що суперечать вимогам чинного законодавства України.
У зв`язку з цим рекомендовано ОСОБА_1 особисто прибути на територію України та звернутися до Міністерства юстиції України з приводу оскарження вироку суду.
Представник відповідача зазначив, що оперативно-розшукова справа, яка була заведена 04.03.2013 стосовно ОСОБА_1 до цього часу не закрита, оскільки проводиться оперативно-розшукова діяльність з приводу розшуку засудженого, його затримання та взяття під варту.
Вважає, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень, а тому просить в задоволенні позову відмовити.
У відповіді на відзив позивач просив позов задовольнити.
Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, , що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2012 року у кримінальній справі №0308/1851/2012 ОСОБА_1 призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 07 лютого 2013 року вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2012 року стосовно ОСОБА_1 змінено: виключено з обвинувачення кваліфікуючу ознаку – вимагання хабара та засудженому призначено покарання у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на три роки з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.
31.03.2020 ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до начальника Головного управління Національної поліції у Волинській області з приводу протиправної бездіяльності Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо його розшуку та видалення інформації з розшукових обліків, а саме з сайту МВС України,
Листом від 30.04.2020 №В-56/01/14-2020 Головне управління Національної поліції у Волинській області надало відповідь позивачу про те, що на адресу УДСБЕЗ УМВС України у Волинській області надійшли матеріали на оголошення в розшук засудженого ОСОБА_1 , як такого, що ухиляється від виконання вироку суду, міра запобіжного заходу – взяття під варту. ОСОБА_1 повідомлено про те, що оскільки він ухиляється від виконання вироку суду, який набрав законної сили, відповідно до вимог статей 6, 9 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” була винесена постанова про заведення оперативно-розшукової справи щодо розшуку гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за ч. 3 ст. 368 КК України, з мірою запобіжного заходу затримання та взяття під варту.
Також зазначено, що керуючись вимогами статті 9 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” працівники поліції зобов`язані виконувати рішення суду, а тому не можуть приймати будь-які рішення щодо видалення інформації відносно розшуку, зняття з розшукових обліків ГУ НП України та інших будь-яких дій, що суперечать вимогам чинного законодавства України. У зв`язку з цим рекомендовано ОСОБА_1 особисто прибути на територію України та звернутися до Міністерства юстиції України з приводу оскарження вироку суду.
Крім того, Головне управління Національної поліції у Волинській області повторно листом від 18.06.2020 №В-98/01/14-2020 повідомило, що за відсутності позивача за місцем постійного проживання як такого, що ухиляється від виконання вироку суду, були підстави для винесення відповідно до вимог статті 6, 9 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” постанови про заведення оперативно-розшукової справи та оголошення його 04.03.2013 в державний розшук, ОРС “Розшук” №28/14/141-19 (кс №0308/18/51 від 17.09.2012).
Позивач вважаючи, що подальше його перебування у розшуку є незаконним, а ГУНП у Волинській області допущено бездіяльність щодо неприпинення його розшуку та закриття оперативно - розшукової справи щодо нього, видалення інформації щодо розшуку позивача з усіх облікових реєстрів МВС звернувся з даним позовом до суду в якому просить зобов`язати відповідача повторно розглянути його скаргу від 31.03.2020 та припинити його державний, міждержавний та міжнародний розшук, вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про його розшук, видалити інформацію про його розшук з усіх розшукових обліків та сайту МВС та вчинити усі інші необхідні дії для виключення його з бази розшуку МВС України, а оперативно-розшукову справу від 04.03.2013 закрити (ОРС “Розшук” №28/14/141-19 (кс №0308/18/51 від 17.09.2012).
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини першої статті 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Завданнями кримінального провадження згідно з частиною першою статті 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Виконання вироку - завершальна стадія кримінального процесу, в якій вирок суду, що одержав законну силу, звертається до виконання і безпосередньо реалізуються рішення суду про покарання, про відшкодування шкоди, про оправдання і звільнення з під варти тощо та вирішуються питання, що виникають у зв`язку зі зверненням вироку до виконання і його виконанням.
Обов`язковість рішень суду є конституційним принципом правосуддя, що знайшов закріплення в статті 129 Конституції України. Умисне невиконання рішення, вироку, ухвали чи постанови суду або здійснення перешкод для їх виконання тягне кримінальну відповідальність, передбачену статтею 382 КК України.
Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону України від 18 лютого 1992 року №2135-XII “Про оперативно-розшукову діяльність” (далі – Закон №2135-XII) серед іншого підставою для проведення оперативно-розшукової діяльності є наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання.
Пункт 20 частини першої статті 8 Закону №2135-XII передбачає, що прийняття рішення про проведення оперативно-розшукових заходів, подання та розгляд відповідних клопотань, проведення оперативно-розшукових заходів, фіксація та використання їх результатів, проведення цих заходів до постановлення ухвали слідчого судді та інші питання їх проведення регулюються згідно з положеннями глави 21 Кримінального процесуального кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, щодо мети проведення оперативно-розшукових заходів, суб`єкта ініціювання та проведення цих заходів, обґрунтування клопотання про їх проведення та підстав для його задоволення слідчим суддею, використання результатів оперативно-розшукових заходів та інших питань, обумовлених специфікою мети їх проведення. Прийняття рішень про проведення оперативно-розшукових заходів, які не потребують дозволу слідчого судді або рішення прокурора, здійснюється керівником відповідного оперативного підрозділу або його заступником з повідомленням про прийняте рішення прокурора.
На особу, яка підозрюється в підготовці до вчинення злочину, переховується від органів досудового розслідування, суду або ухиляється від відбування кримінального покарання, безвісти зникла, ведеться тільки одна оперативно-розшукова справа. Без заведення оперативно-розшукової справи проведення оперативно-розшукових заходів, крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, забороняється. Про заведення оперативно-розшукової справи виноситься постанова, яка затверджується начальником або уповноваженим заступником начальника органу Національної поліції або начальником відокремленого підрозділу територіального органу Національної поліції, підрозділу Національного антикорупційного бюро України, органу Служби безпеки України, Директором Державного бюро розслідувань або його уповноваженим заступником, керівником територіального органу або його уповноваженим заступником, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, розвідувального органу Міністерства оборони України, Служби зовнішньої розвідки України, оперативного підрозділу органів доходів і зборів, органу або установи виконання покарань чи слідчого ізолятора. У постанові зазначаються місце та час її складання, посада особи, яка виносить постанову, її прізвище, підстава та мета заведення оперативно-розшукової справи. Про заведення оперативно-розшукової справи протягом доби письмово повідомляється прокурор (частина третя статті 9 Закону №2135-XII).
Відповідно до статті 9-1 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” ведення оперативно-розшукових справ здійснюється щодо невстановлених осіб, які готують вчинення кримінального правопорушення, а також осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання, - до їх встановлення або розшуку, але не більше строків давності притягнення до кримінальної відповідальності чи строків давності виконання обвинувального вироку.
Враховуючи, що строки давності виконання обвинувального вироку не закінчилися, суд не вбачає правових підстав щодо зобов`язання Головного управління Національної поліції у Волинській області припинення розшуку та закриття оперативно - розшукової справи щодо ОСОБА_2 на підставі статті 9-2 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”.
Щодо розгляду заяву позивача суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України “Про звернення громадян” (далі Закон) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Частиною першою статті 5 Закону визначено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Як передбачено частинами 1, 3 статті 15 Закону України “Про звернення громадян” органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку надається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.
Відповідно до абзаців першого, шостого та сьомого частини 1 статті 19 Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Судом встановлено, що 31.03.2020 позивач звернувся зі скаргою до начальника Головного управління Національної поліції у Волинській області з приводу протиправної бездіяльності Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо його розшуку та видалення інформації з розшукових обліків, а саме з сайту МВС України.
Заява позивача була розглянута у строки передбаченні Законом України “Про звернення громадян” та листом від 30.04.2020 №В-56/01/14-2020 Головне управління Національної поліції у Волинській області надало позивачу відповідь.
При розгляді зазначеного звернення Головним управлінням Національної поліції у Волинській області порушень Закону України “Про звернення громадян” не допущено, а тому в задоволенні позову суд відмовляє.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Волинській області (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка,11, код ЄДРПОУ 40108604) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя В.Д. Ковальчук
Судове рішення № 98981429, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 13.08.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/2146/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: