Ухвала суду № 98981424, 13.08.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви

13 серпня 2021 року ЛуцькСправа № 140/4781/20 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення способу виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області, Виконавчого комітету Ковельської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Ковельський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про зобов`язання вчинити дії, визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – відповідач 1, ГУ ДПС у Волинській області), Виконавчого комітету Ковельської міської ради (далі – відповідач 2, Виконком КМР), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Ковельський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі – третя особа), в якому просить: 1) зобов`язати Виконавчий комітет Ковельської міської ради скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31.01.2014 про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ; 2) визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1821-52 від 12.02.2020 (далі – вимога № Ф-1821-52 від 12.02.2020, оскаржувана вимога).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.07.2020 (далі – рішення суду від 18.07.2020) позов задоволено повністю. Зобов`язано відповідача 2 скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31.01.2014 про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ; визнано протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1821-52 від 12.02.2020.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 вказане рішення Волинського окружного адміністративного суду залишено без змін.

04.08.2021 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про встановлення способу виконання рішення суду від 18.07.2020 шляхом скасування запису 21971750000011101 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) від 31.01.2014 про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 – у разі коли державна реєстрація фізичної особи-підприємця була проведена до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Заяву обґрунтовано тим, що 24.05.2021 державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Ковельської міської ради відмовила у виконання рішення суду від 18.07.2020 у зв`язку із відсутністю запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 13.01.2014, оскільки державна реєстрація включення відомостей про фізичну особу-підприємця, зареєстровану до 01.07.2004, відомості про яку не містяться в Єдиному державному реєстрі і державна реєстрація різні поняття.

Представник позивача вважає, відмова з наведених підстав не відповідає чинному законодавству України та робить неможливим виконання рішення суду від 18.07.2020.

Крім того, вказує, що відмова державного реєстратора зумовлює подальші негативні наслідки для позивача у вигляді вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2021, оскільки ГУ ДПС України у Волинській області посилається на відсутність відповідного запису в Єдиному державному реєстрі.

На підтвердження наведеного надала до суду копію листа про надання інформації на запит представника позивача № 36 від 21.07.2021 від ГУ ДПС України у Волинській області (з причини поганої якості копії реквізити листа неможливо розібрати), відповідно до якого, згідно інтегрованої картки платника, по боржнику ОСОБА_1 (позивач) станом на 28.07.2021 рахується борг по ЄСВ в сумі 37788,74 грн., в зв`язку із чим відсутні підстави для відкликання вимог про сплату боргу (недоїмки) № 1821-52, які перебувають на виконанні в ВДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції у Волинській області (м. Львів).

Судове засідання по розгляду даної заяви призначено 13.08.2021, про що повідомлено учасників справи.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомленні про час, дату та місце розгляду заяви, про причини неявки суд не повідомили.

Частиною другою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вищевикладене, судовий розгляд заяви про встановлення способу виконання рішення суду здійснювався у відсутності осіб, які були належним чином повідомлені, без фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом, в письмовому провадженні, на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Водночас, судом встановлено наступні обставини.

26.05.2021 представник позивача звернулась до суду з аналогічною заявою. За результатами розгляду заяви 09.06.20201 судом постановлено ухвалу, якою в задоволенні заяви відмовлено.

Ухвалою від 09.06.2021 встановлено, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за РНОКПП позивача НОМЕР_1 , який був зроблений судом, вбачається, що 01.03.2021 було зроблено запис № 2001970060001011101 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

При цьому, суд звертає увагу, що запис про припинення підприємницької діяльності зроблено за власним рішенням ОСОБА_1 .

В ухвалі від 09.06.2021 суд дійшов висновків, що наявність в Єдиному державному реєстрі вказаного запису свідчить про фактичне виконання рішення суду від 18.07.2020, оскільки скасування запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця та внесення запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за своєю суттю мають одні й ті ж юридичні наслідки – втрата особою статусу фізичної особи-підприємця.

Крім того, суд звернув увагу, що внесення запису про скасування запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця після вчинення запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця суперечить змісту спірних правовідносин.

Таким чином, з огляду на наведене, суд наголошує, що юридичним наслідком як припинення підприємницької діяльності за власним рішенням особи так і скасуванням державної реєстрації фізичної особи-підприємця за рішенням суду є втрата особою статусу фізичної-особи підприємця.

Позивачем за власним волевиявленням було обрано та фактично здійснено такий спосіб реалізації свого права щодо розпорядження статусом фізичної особи-підприємця, як припинення підприємницької діяльності за власним рішенням, що було зафіксовано шляхом вчинення відповідної реєстраційної дії в порядку визначеному законодавством.

Зважаючи на принцип хронологічності та послідовності внесення реєстраційних записів до Єдиного державного реєстру, здійснення будь яких реєстраційних дій щодо суб`єкта реєстрації якого припинено, суперечить змісту цих правовідносин.

В заяві про встановлення способу виконання рішення суду від 04.08.2021 крім доводів наведених в заяві від 26.05.2021, представник позивача посилається на наявність податкового боргу позивача, що зафіксовано в інтегрованій картці платника та відповідних податкових вимогах.

З цього приводу суд зазначає, що надання оцінки вказаним обставинам виходить за межі розгляду справи № 140/4781/20 вцілому та заяви про встановлення способу виконання рішення суду в цій справі зокрема.

Таким чином, в заяві про встановлення способу виконання рішення суду від 18.07.2020 від 04.08.2021 представником позивача не наведено жодних інших підстав та доводів відмінних від викладених в заяві від 26.05.2021 та щодо яких судом винесено рішення шляхом постановлення ухвали від 09.06.2021.

У зв`язку з наведеним вище, в задоволенні заяви в задоволенні заяви представника позивача про встановлення способу виконання рішення суду від 18.07.2020 слід відмовити.

Водночас, суд вважає за необхідне звернути уваги представника позивача на наступне.

Приписами статті 45 КАС України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається; з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Також, положеннями зазначеної норми встановлено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання; суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача про встановлення способу виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області, Виконавчого комітету Ковельської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Ковельський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про зобов`язання вчинити дії, визнання протиправною та скасування вимоги – відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Ф.А. Волдінер