Ухвала суду № 98980787, 04.08.2021, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/6930/21

Провадження № 1-кс/361/1265/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.08.21 Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого слідчого судді – Гридасової А.М.

при секретарі судового засідання - Скрипцю А.Р.,

за участю:

прокурора – Гладиш Т.С.

підозрюваного – ОСОБА_1

захисника – адвоката Антоненко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області клопотання слідчого слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця Миколаївської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей – сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого:

- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області Гридасової А. М. надійшло клопотання cлідчий слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області,лейтенант поліції Сиваченко Олега Андрійовича, погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури Ковальчук Т.В., за матеріалами досудового розслідування № 12021111130001452 від 02 серпня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Слідчим відділом Броварського РУП ГУ НП в Київській області розслідується кримінальне провадження № 12021111130001452 від 02 серпня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 01 серпня 2021 року приблизно о 10 годині 45 хвилин ОСОБА_1 знаходився у кімнаті будинку, що за адресою: АДРЕСА_3 , де в ході спілкування між ним та ОСОБА_4 , виник конфлікт та словесна перепалка через наявність боргу, під час чого у ОСОБА_1 виник умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

В цей же час, 01 серпня 2021 року приблизно о 11 год 00 хв ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , перебуваючи у тому ж місці, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, стоячи навпроти потерпілого ОСОБА_4 , тримаючи в правій руці невстановлений досудовим розслідуванням предмет, ззовні схожий на металевий лом, умисно наніс йому удар по правому передпліччю.

В подальшому ОСОБА_4 намагався прикритись та отримав ще один удар по лівій долоні, а згодом нахилився, щоб підняти металевий таз та захищатися та в цей момент ОСОБА_1 наніс ще удар в область ключиці з лівого боку та один удар по голові, а саме в область лобної кістки, спричинивши останньому згідно медичної картки КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми, забою правої та лівої лобних долей головного мозку з наявністю контузійних вогнищ 1 порядку; перелому лобної кістки з переходом на лобний відросток верхньощелепної кістки та носову кістку зліва, перелом передніх комірок решітчастої кістки, перелому верхньої стінки орбіти, епідуральної гематомилівої лобної ділянки; забою м`яких тканин лівої лобно-скроневої ділянки; гемосинуситу, що є тілесними ушкодженнями, що небезпечні для життя в момент заподіяння.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється в умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Органом досудового розслідування кримінальне правопорушення кваліфіковано за ч. 1 ст. 128 КК України та в подальшому 02.08.2021 винесено постанову про зміну правової кваліфікації на ч. 1 ст. 121 КК України.

02.08.2021 о 16 год 30 хв ОСОБА_1 затриманий в поряду ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

03.08.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 слідчий і прокурор вважають ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання;

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України – підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, так як особисто знає їх, може примушувати їх до відмови від дачі показань;

- п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_5 може продовжити злочинну діяльність, враховуючи характер, мотив, та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.

Більш м`які запобіжні заходи, на думку слідства, призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду.

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до злочину тяжкого, тому відносно нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України.

На думку слідства не можливе і застосування до підозрюваного і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.

Крім тоого, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло не зможе унеможливити вчинення останнім кримінальних правопорушень (злочинів). Викладене вище унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави.

З урахуванням наведених підстав, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, орган досудового розслідування вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти зазначеним ризикам, у зв`язку з чим, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з вищезазначеним клопотанням до суду.

У судовому засіданні прокурор подане до суду клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечував, просив обрати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, зазначаючи, що підозра є необгрунтованою. Наголосив, що у підозрюваного на утриманні є малолітні діти, тому у нього відсутні ризики переховування від слідства.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, просив не обирати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання, у зв`язку з наступним.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.

Клопотання подано до суду та судове засідання відбувається у встановлені законом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке, передбачено у вигляді позбавлення волі строк понад п`ять років.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України») відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, та які не викликають розумних сумнівів у цьому.

Доводи підозрюваного та сторони захисту про непричетність до події злочину не свідчать про безумовну необгунтованість підозри і свідчать лише про іншу версію подій, обстоювану на свій захист, що підлягає перевірці в ході досудового розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Аналізуючи ризик переховуванням від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови).

Аналізуючи даний ризик, суд звертає увагу, що підозрюваний офіційно не працює, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке інкримінується йому органом досудового розслідування, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується йому органом досудового розслідування.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

А відтак, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для обрання щодо ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів, на даній стадій досудового розслідування, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Тому, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для задоволення клопотання щодо обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді у вигляді тримання під вартою.

Доведені слідчим та прокурором ризики за п.1 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до підозрюваного будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного не можуть їм запобігти.

При цьому суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до восьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у відповідності до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» складає з 01 січня 2021 року від 45 400 до 181 600 гривень.

Таким чином, приймаючи до уваги, що злочин у якому підозрюється ОСОБА_1 передбачений ч.1 ст. 121 КК України за визначенням ст. 12 КК України є тяжким злочином, зважаючи на визначені п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України межі розміру застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину з тим, щоб розмір застави достатньою мірою гарантував виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не був завідомо непомірним для такої особи, приймаючи до уваги вимог ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя вважає достатнім визначити розмір застави на рівні 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з визначенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, застосувавши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст. ст.131,176-178, 182, 183,193,194,196,197 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання – задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 30.09.2021 включно.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з 20 год. 30 хв. 02.08.2021 року

Встановити ОСОБА_1 заставу, яка дорівнює 60 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 142 740 гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ.

Застава може бути внесена на депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСА України у Київській області, ЄДРПОУ: 26268119, МФО: 820172, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, р/р № UA768201720355259001000018661; призначення платежу: «застава за … П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава, згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….» та надати документ, що підтверджує внесення застави до Броварського міськрайонного суду Київської області.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 а з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_1 зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 30.09.2021 року включно.

В разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ознайомити та вручити підозрюваному під розпис копію ухвали про обрання запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.

Слідчий суддя А.М. Гридасова