Рішення № 98980679, 05.08.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.08.2021 Справа №607/5394/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді – Сливка Л.М.

за участі секретаря судового засідання – Хамелко О.Ю.,

позивача – ОСОБА_1 , представника відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Тарарука Леоніда Ростиславовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 пред`явив до суду позов до відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця», у якому просить стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі 7596 гривень заробітної плати за недопрацьовані години.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у період з 01 серпня 2007 року по 30 травня 2011 року працював у Відокремленому підрозділі «Пасажирське вагонне депо Тернопіль» Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця». Внаслідок проведеної реорганізації в сфері залізничних перевезень Державне територіально-галузеве об`єднання «Львівська залізниця» було ліквідоване, а Акціонерне товариство «Укрзалізниця» є його правонаступником, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. За час його роботи у Відокремленому підрозділі «Пасажирське вагонне депо Тернопіль» Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця», роботодавцем допускалася неповна виплата заробітної плати. Зокрема в розрахунку заробітної плати значиться кількість недопрацьованих годин, яка йому не оплачувалася. При цьому, позивач вказує, що ним не надавалась згода на встановлення неповного робочого дня чи неповного робочого тижня та надання йому відпустки без збереження заробітної плати. Загальний розмір невиплаченої йому заробітної плати за недопрацьовані години становить 7596 гривень. За вказаних обставин просить позов задовольнити.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 квітня 2021 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Від відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшов до суду відзив на позов, згідно якого представник відповідача заперечує проти позовних вимог. В обґрунтування своїх доводів вказує на те, що ні з тексту позовної заяви, ні з наданих позивачем доказів не вбачається, що впродовж спірних періодів жовтня 2008 – січня 2011 років він відпрацював встановлену місячну норму годин, а в неоплачені години, перебував на робочому місці чи виконував іншу трудову функцію. При цьому, на думку представника відповідача, повідомлення про виплату заробітної плати засвідчують факт недопрацювання відповідної кількості годин. Також, представник відповідача зазначає, що в умовах поглиблення економічної кризи 2008 року в Україні, залізниця з метою запобігання скороченню чисельності, затримок у виплаті заробітної плати встановлювала для працівників режим неповного робочого тижня. На виконання зазначених вище вимог підрозділи ДТГО «Львівська залізниця» ознайомлювали працівників про зміну режиму роботи за два місяці до його запровадження. Відмова працівника від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці є підставою для припинення трудового договору згідно з п.6 ст.36 КЗпП України. ОСОБА_1 , як і інші працівники залізниці, заздалегідь не пізніше, ніж за два місяці повідомлявся про зміну істотних умов праці – режиму роботи, однак фактично продовжив роботу з урахуванням проведених змін істотних умов праці, тобто погодив з роботодавцем відповідні зміни та надав свою згоду на їх запровадження. Отже, невиплати заробітної плати за невідпрацьовані години у спірному періоді є законними. При цьому, у них не збереглися документи за 2008 - 2011 рік, які підтверджують їх позицію, оскільки Табелі (графіки) виходу робітників і службовців на роботу зберігаються 1 рік, а накази, розпорядження центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших державних органів, організацій з адміністративно-господарських питань – 5 років. За вказаних обставин просять відмовити у задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив, у якій вказує, що неповний робочий час, згідно з вимогами ст.32 Кодексу законів про працю України, на яку посилається відповідач, впроваджується за умови попереднього повідомлення працівника не пізніше, ніж за два місяці. Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на факт впровадження неповного робочого часу та повідомлення Позивача про це, проте підтвердження цього Відповідачем не надано. Крім цього, відповідно до ст.56 Кодексу законів про працю України неповний робочий час запроваджується лише за угодою між працівником і роботодавцем. При цьому, той факт, що Позивач продовжив роботу, свідчить про відсутність такої угоди між працівником і роботодавцем. За вказаних обставин просив позов задовольнити.

У судовому засіданні позивач – ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Тарарук Л.Р. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

Судом установлено:

Згідно трудової книжки позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 01 серпня 2017 року прийнятий на роботу у Відокремлений підрозділ «Пасажирське вагонне депо Тернопіль» Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» на посаду юрисконсульта, згідно наказу №269/ос від 01 серпня 2007 року.

Також, відповідно до запису у вказаній трудовій книжці, 30 травня 2011 року звільнений з роботи за власним бажанням, відповідно до наказу №146/ос від 30 травня 2011 року.

Відповідно до розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за жовтень 2008 року, код 776 «недопрацьовані год.д.» становить 34.00 години. (а.с. 4)

Згідно розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за листопад 2008 року, код 776 «недопрацьовані год.д.» становить 36.00 години. (а.с. 5)

За грудень 2008 року - код 776 «недопрацьовані год.д.» становить 37.75 години, що стверджується розрахунком заробітної плати ОСОБА_1 за грудень 2008 року. (а.с. 6)

У січні 2009 року – 38.75 годин, згідно розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за січень 2009 року (а.с.7); у лютому 2009 року – 36.25 годин, відповідно до розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за лютий 2009 року. (а.с.8)

Згідно розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за березень 2009 року, код 776 «недопрацьовані год.д.» становить 36.25 години. (а.с.9).

Відповідно до розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за квітень 2009 року, код 776 «недопрацьовані год.д.» становить 28.00 години. (а.с.10).

За травень 2009 року – код 776 «недопрацьовані год.д.» становить 27.00 години, що стверджується розрахунком заробітної плати ОСОБА_1 за травень 2009 року. (а.с.11)

Згідно розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за червень 2009 року, код 776 «недопрацьовані год.д.» становить 28.00 години. (а.с.12).

У липні 2009 року – код 776 «недопрацьовані год.д.» становить 35.00 години, відповідно до розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за липень 2009 року. (а.с.13)

За серпень 2009 року – код 776 «недопрацьовані год.д.» становить 28.00 години, що стверджується розрахунком заробітної плати ОСОБА_1 за серпень 2009 року. (а.с.14).

Згідно розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за вересень 2009 року, код 776 «недопрацьовані год.д.» становить 28.00 години. (а.с.15)

У жовтні 2009 року – код 776 «недопрацьовані год.д.» становить 35.00 години, відповідно до розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за жовтень 2009 року. (а.с.16)

Відповідно до розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за листопад 2009 року, код 776 «недопрацьовані год.д.» становить 14.00 години. (а.с.17).

За грудень 2009 року – код 776 «недопрацьовані год.д.» становить 28.00 години, що стверджується розрахунком заробітної плати ОСОБА_1 за грудень 2009 року. (а.с.18).

Згідно розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за січень 2010 року, код 776 «недопрацьовані год.д.» становить 44.50 години. (а.с.19)

У лютому 2010 року – код 776 «недопрацьовані год.д.» становить 28.00 години, відповідно до розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за лютий 2010 року. (а.с.20)

Відповідно до розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за березень 2010 року, код 776 «недопрацьовані год.д.» становить 28.00 години. (а.с.21)

За квітень 2010 року – код 776 «недопрацьовані год.д.» становить 21.00 години, що стверджується розрахунком заробітної плати ОСОБА_1 за квітень 2010 року. (а.с.22)

Згідно розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за січень 2011 року, кількість недопрацьованих годин – 22.50. (а.с.23)

Відповідно до наданого позивачу розрахунку, за недопрацьовані години у період із жовтня 2008 року по березень 2010 року та за січень 2011 року, позивачу ОСОБА_1 не доплачено заробітну плату на загальну суму 7596 гривень.

Наданий позивачем розрахунок містить наступні складові: період, розмір окладу, норма годин, розмір оплати за одну годину, неоплачені години, сума заборгованості.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, розглянувши матеріали справи дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 96 Кодексу законів про працю України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики /довідники/.

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Формування тарифної сітки /схеми посадових окладів/ провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних /міжпосадових/ співвідношень розмірів тарифних ставок /посадових окладів/.

Згідно із ст. 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими /регіональними/ угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації /профспілковим представником/, що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок /окладів/ і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Згідно ст. 50 Кодексу законів про працю України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Кодексу законів про працю України за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На просьбу вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Суд критично сприймає доводи представника відповідача про те, що з 2008 року в АТ «Українська залізниця» було встановлено для працівників режим неповного робочого тижня, у зв`язку із чим позивач ОСОБА_1 повідомлявся про зміну істотних умов праці – режиму роботи та погодився на них, оскільки представником відповідача не надано жодних доказів на підтвердження зазначеного.

Відповідно до ст. 111 Кодексу законів про працю України при невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата провадиться за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата провадиться відповідно до виконаної роботи.

Вимогами абзацу 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що надані представником відповідача документи, а саме: наказ Державної адміністрації залізничного транспорту України від 24 жовтня 2001 року №566-Ц «Про затвердження номенклатури найменувань і кодів і видів оплати і утримань із заробітної плати працівників залізничного транспорту України» та витяг із Номенклатури найменувань і кодів і видів оплати і утримань із заробітної плати працівників залізничного транспорту України» не підтверджують, викладені у відзиві доводи представника відповідача.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до переконання про порушення трудових права позивача, а тому позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення шляхом стягнення із відповідача на користь позивача недораховану заробітну плату за недопрацьовані години в розмірі 7596 гривень.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 10, 12, 81, 41, 263, 265, 272, 273, 354-356 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заробітної плати – задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заробітну плату у сумі 7596 (сім тисяч п`ятсот дев`яносто шість) гривень.

Стягнути із Акціонерного товариства «Українська залізниця» в дохід держави 908 гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Дата складення повного судового рішення 10 серпня 2021 року.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця», адреса місцезнаходження – вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, ідентифікаційний код 3123002318.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка