Рішення № 98979090, 04.08.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/3181/21

Провадження № 2/234/2299/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,

секретар судового засідання Малушка С.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2

справа №234/3181/21

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант», третя особа – ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Краматорського міського суду Донецької області звернулася ОСОБА_1 , яка діє в інтересах свого неповнолітнього сина – ОСОБА_3 з позовом до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант», третя особи – ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позову зазначила, що 28.11.2019 року приблизно о 07-50 годин ОСОБА_4 , керуючи автомобілем Toyota Camry, державний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул.Дніпровський у м.Краматорську в напрямку від вул.Мостова до вул.О.Тихого, в районі будинку №5 по вул.Дніпровській вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3 .

За результатами судово-медичної експертизи складено висновок експерта від 08.01.2020 №545, відповідно до якого ОСОБА_3 завдано легкі тілесні ушкодження, що заподіяли короткочасний розлад здоров`я.

30 грудня 2019 року слідчим СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області Рискаленко І.В. винесено постанову, якою закрито кримінальне провадження №12019050390004016 у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 20.01.2020 у справі №234/753/20 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Внаслідок ДТП ОСОБА_3 заподіяно як ушкодження здоров`я, так і матеріальну шкоду у вигляді порваної зимової куртки, розбитого мобільного телефона і окулярів:

1)з метою лікування ОСОБА_3 позивачем в період лікування з 28.11.2019 по 23.11.2019 придбано лікарські засоби на загальну суму 825,24 грн.

2)вартість розбитих окулярів складає 2550 грн., що підтверджується чеками від 14.03.2019 року. Внаслідок їх непридатності до використання позивачем придбано для ОСОБА_3 нові окуляри з 2562 грн., що підтверджується чеками від 04.01.2020

3)вартість розбитого мобільного телефона iPhone відповідно до звіту про експертну оцінку майна від 16.02.2021 року складає 993,33 грн.

4)вартість виконання експертної оцінки майна становить 500 грн.

Таким чином, загальна сума матеріальної шкоди, завданої позивачу складає 19567,78 грн.

З метою захисту прав та інтересів ОСОБА_3 з приводу вищевказаних обставин, позивач у 2020 році зверталася до суду із позовом до ОСОБА_4 .

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 23.07.2020 року у справі №234/1467/20 позовні вимоги позивача були задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_5 , на користь позивача матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП в сумі 13637,34 грн., моральну шкоду сумі 20 000 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн, тобто всього 38637,34 грн.

Однак постановою Донецького апеляційного суду від 24.11.2020 у справі №234/1467/20 апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, рішення Краматорського міського суду Донецької області від 23.04.2020 року у справі №234/1467/20 скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП відмовлено. Апеляційний суд погодився з доводами ОСОБА_4 , який заперечував проти відшкодування потерпілому страхового відшкодування, оскільки вважав, що саме на його страховика (АТ «СК Мега-Гарант») покладений відповідний обов`язок у межах суми страхового відшкодування.

Відповідно до страхового полісу №138413358 страховиком ОСОБА_4 на момент вчинення ДТП було АТ «СК «Мега-Гарант».

Таким чином, позивачу та безпосередньо ОСОБА_3 заподіяно майнову шкоду, загальна сума якої складає 19567,78 грн. та яка завдана ОСОБА_4 , цивільно правова відповідальність якого застрахована АТ «СК «Мега Гарант» згідно з полісом №138413358 від 13.10.2019.

Також внаслідок заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (цивільно-правова відповідальність якого застрахована у АТ «СК Мега Гарант» згідно з полісом №138413358 від 13.10.2019), який керував автомобілем – джерелом підвищеної небезпеки, позивачу та безпосередньо ОСОБА_3 заподіяно також і моральну шкоду, яка полягала у фізичному болю і стражданнях ОСОБА_3 , а також у душевних стражданнях позивача за перебіг одужання ОСОБА_3 під час його лікування. ОСОБА_3 під час лікування не відвідував свою школу, не мав змоги нормально спілкуватися зі своїми друзями та однокласниками, оскільки був прикутий до ліжка. Розмір моральної шкоди, який міг би умовно покрити вказаний біль і страждання, можна оцінити у розмірі 30 000 грн.

Просить стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант» матеріальну шкоду у розмірі 19567,78 грн., моральну шкоду у розмірі 30 000 грн., судові витрати, в тому числі у вигляді сплачених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу адвоката, покласти на відповідача.

Ухвалою від 15.03.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

14.04.2021 року представником відповідача АТ «Страхова компанія «Мега-Гарант» було надано відзив, відповідно до якого АТ «СК «Мега-Гарант» частково визнає позовні вимоги у розмірі відшкодування шкоди на лікування потерпілого в сумі 4 451,20 грн. та моральної шкоди у розмірі 222,56 грн., посилаючись на наступне.

В обґрунтування понесених витрат на лікування Позивачем надані численні копії квитанції, з яких неможливо визначити, що витрати на придбання ліків та інших супутніх товарів понесені саме Позивачем та саме на лікування її неповнолітнього сина, що вони є виправданими та підтверджені медичною документацією.

Зважаючи на додані до позовної заяви документи (довідка від 28.11.2019 р., видана Міським цілодобовим травмпунктом КНП “Міська лікарня №3” Краматорської міської ради, виписки із медичної картки стаціонарного хворого №4700/1178, виданої КМУ ДТМО від 12.12.2019 року, Довідки №921, видану 16.12.2019 р. КНП “ЦПМСД №1 Краматорської міської ради) серед лікувальних рекомендацій для пацієнта зазначені: Аспаркам, Ібупром, Флемоклав, Цераксон, Кардонат, Активоване вугілля, Регісол, Ін`єкції: анальгін, дімедрол, аміцил, глюкоза, рібоксін, реосорбілакт, вітамін С, фіз. р-н, Л-Лізін есценат, вітамін В6, Пірацетам, Етамзілат, Кальций глюконат, консультація психолога та психоневролога, контроль ЧСС, нагляд окуліста, карділога та невролога.

Звертає увагу на те, що додані ОСОБА_1 до позовної заяви численні копії фіскальних чеків на придбання ліків є неналежної якості та такими, що лише частково підтверджують необхідність їх придбання.

Витрати на лікування якими підтверджено необхідність придбання лікарських засобів, згідно переліку ліків та виробів медичного призначення, зазначених у листах лікарських призначень становлять 417,35 грн., з яких: Аспаркам — 3,25 грн., Флемоклав — 33,50 грн., ОСОБА_6 — 8,00 грн., Реосорбілакт – 106 грн., Л-Лізіна есценат — 251,00 грн., Пірацетам — 15,60 грн.

На інші лікарські засоби, які зазначені у фіскальних чеках відсутні рекомендації лікаря щодо їх придбання, оскільки вони не були зазначені у довідці від 28.11.2019 р., яка видана Міським цілодобовим травмпунктом КНП “Міська лікарня №3” Краматорської міської ради, у виписці із медичної картки стаціонарного хворого №4700/1178, виданої КМУ ДТМО від 12.12.2019 р., у Довідці №921, виданої 16.12.2019 р. КНП “ЦПМСД №1 Краматорської міської ради.

Наданий до позовної заяви накладна-товарний чек замовлення №W1/56727 від 14.03.2019 р, який виданий ЧП ОСОБА_7 “L’Оптика” про придбання товару на суму 2558 грн. не може бути доказом, який підтверджує витрати на лікування внаслідок ДТП яке трапилось 28 листопада 2019 р., оскільки він виданий раніше ніж сталася ДТП.

Щодо наданого до позовної заяви копії накладної-товарного чеку (замовлення №W1/62710 від 04.01.2020 р.), який виданий ЧП ОСОБА_7 “L` Оптика” про придбання товару на суму 2 562,00 грн. медичної рекомендацією не підтверджується, тому відсутні докази щодо доцільності їх придбання.

Окрім того, разом із медичними препаратами в чеках міститься інформація про придбання шоколаду Міленіум молочний на суму 26,75 грн. (чек №0114866), напій Нескафе на суму 13,00 грн. (чек №0114996), вода “Моршинська” на суму 15,00 грн. (чек №0115296) які не вважаються товаром лікарського призначення та не включаються до розміру страхового відшкодування.

Щодо інших медичних препаратів, що містяться у чеках, то на них відсутні докази щодо доцільності їх придбання та призначення саме на лікування неповнолітнього сина Позивача.

Оскільки розрахована сума є меншою, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик має здійснити відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 Закону. Таким чином, у відповідності до п. 24.2 Закону, мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів.

Із наданих позивачем копії виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого та листків непрацездатності вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я протягом 32 (тридцяти двох) днів. Розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку (28.11.2019 р.) 4 173,00 грн.

Виходячи з цього, страхове відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого ОСОБА_3 має дорівнювати : (4 173 грн/30) * 32 дні= 4 451,20 грн.

Відтак, з огляду на зменшення належної суми страхового відшкодування, зміниться і розмір моральної шкоди. Статтею 261 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка регламентує відшкодування моральної шкоди потерпілому — фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Зважаючи, що розмір страхового відшкодування, що має бути сплачено з метою відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням ОСОБА_3 , дорівнює 4 451,20 грн., то розмір страхового відшкодування, яке має бути сплачено для відшкодування моральної шкоди, повинен дорівнювати: 4 451,20 грн. *0,05= 222,56 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення суми матеріальної шкоди у вигляді порваної зимової куртки, розбитого мобільного телефону і окулярів, які складаються із: вартості розбитих окулярів — 2 558,00 грн. та внаслідок їх непридатності позивачем були придбані нові окуляри вартістю 2 562,00 грн.; вартості розбитого мобільного телефону iPhone — 12 129,21 грн.; вартості порваної чоловічої куртки — 993,33 грн.; вартості експертної оцінки майна — 500,00 грн., представник відповідача зазначає, що Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено стягнення цих витрат із Страховика у вигляді матеріальної шкоди, враховуючи наступне.

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачені витрати, які компенсуються Страховиком Потерпілому в результаті завдання шкоди, пов`язаної із ушкодженням здоров`ю.

У статті 23 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зазначено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

З наданих до позовної заяви документів, а саме Постанови Краматорського відділу поліції ГУ Національної поліції в Донецькій області про закриття кримінального провадження від 30.12.2019 р. та Постанови Краматорського міського суду Донецької області від 24.01.2020 р. по справі №234/753/20, то в них не встановлено, що пошкоджені речі - зимова куртка, мобільний телефон iPhone і окуляри перебували під час ДТП на пішоході ОСОБА_3 . Також, звіт про експертну оцінку майна, складений ФОП ОСОБА_8 було проведено 16.02.2021 р. тобто через один рік та чотири місяці після ДТП.

Відповідно до п.33-1.1. ст. 33-1 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” вказано, що страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій ТЗ, причетного до ДТП, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов`язані сприяти страховику в розслідуванні причин та обставин ДТП, а саме: надати для огляду належний їй ТЗ або інше пошкоджене майно, повідомити страховика про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї ДТП протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Дотримання вказаних вище вимог дозволяє страховику визначити причини настання страхового випадку та встановити реальний розмір збитків.

До AT “СК “МЕГА-ГАРАНТ” із Повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування, яке мало місто 28.11.2019 р. ніхто із сторін не звертався та Позивачем не зазначається у позовній заяві, що нею було здійснено звернення до AT “СК “МЕГА-ГАРАНТ”.

Згідно із п. 36.2 статті 36 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

-у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

-у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до п.п. 37.1.4. п. 37.1. статті 37 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

У рішенні Краматорського міського суду Донецької області від 23.07.2020 р. та у постанові Донецького апеляційного суду від 24.11.2020 р. по справі №234/1467/20 які прийняті за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди зазначено, що оскільки Позивач не звертався до Страховика (АТ “СК "МЕГА-ГАРАНТ”) та не отримував відмову у виплаті страхового відшкодування, а відразу пред`явив вимогу до відповідача, то такий позов задоволенню не підлягає. Вказана обставина не може бути підставою для поновлення строку на отримання страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну. АТ “СК “МЕГА-ГАРАНТ” не був залучений до участі у справі №234/1467/20, а про існування рішень дізналось лише після отримання цієї позовної заяви.

Таким чином, оскільки Позивачем до АТ “СК “МЕГА-ГАРАНТ” впродовж року з моменту ДТП не подано Повідомлення про ДТП за заяви про виплату страхового відшкодування, то є всі підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування за пошкоджене майно.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_9 та її представник – адвокат Берзінь С.Л. підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та просили їх задовольнити.

Представник відповідача АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Третя особа – ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином – судовою повісткою, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Письмових пояснень суду не надав.

Вислухав пояснення позивачки та її представника, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.10).

28 листопада 2019 року о 07-50 годині, в м. Краматорськ, водій ОСОБА_4 керуючи автомобілем Toyota Camry, номерний знак НОМЕР_1 , по мокрому асфальтному покриттю вул. Дніпровська в напрямку вул. Мостова до вул. О.Тихого, в районі будинку № 5, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не надав перевагу у русі пішоходу ОСОБА_3 (сину позивачки) в наслідок чого скоїв наїзд на нього, що призвело до механічних пошкоджень автомобіля та тілесних ушкоджень, чим було завдано матеріальні збитки, чим порушив п.18.1 Правил дорожнього руху України.

Як вбачається з копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201905039004016 від 28.11.2019 року, за даним фактом були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань з попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.286 КК України. (а.с.17).

Постановою слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області від 30.12.2019 року кримінальне провадження №12019050390004016 від 28.01.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України закрито у зв`язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. (а.с.19).

Постановою Краматорського міського суду від 24.01.2020 року (справа № 234/753/20, провадження № 3/234/445/20) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, вчиненого за вищенаведених обставин, та призначено йому покарання у вигляді штрафу в сумі 340 (триста сорок) грн.

В мотивувальній частині постанови від 24.01.2020 зазначено, що провина ОСОБА_4 у скоєному ним адміністративному правопорушенні за ст. 124 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 317686 від 15 січня 2020 року, з план –схемою до нього, витягом з ЄРДР від 28.11.2019 року, постановою про закриття кримінального провадження від 30.12.2019 року, висновком експерта № 545 від 28.12.2019 року, поясненнями ОСОБА_4 (а.с.20).

Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №138413358 від 13.10.2019 року, обов`язкова цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Toyota Camry, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 застрахована АТ «СК «Мега –Гарант», відповідно до якого страхова сума на одного потерпілого складає: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 260 000 грн., за шкоду, заподіяну майну – 130 000 грн., розмір франшизи – 0 грн. (а.с.11).

За результатами судово-медичної експертизи та висновку №545 від 08.01.2020 відповідно до якого у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлені: закрита черепно – мозкова травма, струс головного мозку, рана лобної частини голови, крововилив обличчя, садна лівого колінного суглобу, кісті рук, крововилив лівого колінного суглобу, лівої голені, які утворились від дій тупих твердих предметів та відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с.18).

Як вбачається з наданих медичних документів: довідки від 28.11.2019 р., видана Міським цілодобовим травмпунктом КНП “Міська лікарня №3” Краматорської міської ради, виписки із медичної картки стаціонарного хворого №4700/1178, виданої КМУ ДТМО від 12.12.2019 року, Довідки про тимчасову непрацездатність №721 видану 16.12.2019 р. КНП “ЦПМСД №1 Краматорської міської ради, потерпілий ОСОБА_3 проходив стаціонарне та амбулаторне лікування у медичних закладах м.Краматорська (а.с.14-16).

Згідно звіту про експертну оцінку майна від 16.02.2021 вартість пошкодженого майна: окуляр для корекції зору склала 1664,85 грн., вартість мобільного телефону iPhone А1661 склала 12129,21 грн., вартість пошкодженої одежі – куртки чоловічої склала 993,33 грн., тобто всього 14787,39 грн. (а.с.24-39).

Відповідно квитанції №324522 від 20.01.2020 вартість виконаної експертної оцінки матеріальних збитків склала 500 грн. (а.с.23).

Постановою Донецького апеляційного суду від 24.11.2020 у справі №234/1467/20 апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, рішення Краматорського міського суду Донецької області від 23.04.2020 року у справі №234/1467/20 скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП відмовлено (а.с.40-43).

Щодо відшкодування матеріальної шкоди.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV).

Закон № 1961-IV регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

За вимогами статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом статей 9, 22-31, 35, 36 Закону № 1961-IV настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

У відповідності до ст.ст. 22, 24 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо- транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.23 Закону №1961-IV, шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до п.24.1 ст.24 Закону №1961-IV у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів (п.24.2 ст.24 Закону №1961-IV).

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" розмір витрат на ліки, лікування, протезування (крім протезів із дорогоцінних металів), предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.

Як вбачається з наданих позивачкою копій медичних документів: довідка від 28.11.2019 р., видана Міським цілодобовим травмпунктом КНП “Міська лікарня №3” Краматорської міської ради, виписки із медичної картки стаціонарного хворого №4700/1178, виданої КМУ ДТМО від 12.12.2019 року, Довідки №921, видану 16.12.2019 р. КНП “ЦПМСД №1 Краматорської міської ради серед лікувальних рекомендацій для пацієнта зазначені: Демоклав, аспаркам, ібупром, флемоклав, цераксон, кардонат, активоване вугілля, регісол, ін`єкції: анальгін, димедрол, аміцил, глюкоза, рібоксін, реосорбілакт, вітамін С, фіз. розчин, Л-лізін, есценат, вітамін В6, пірацетам, етамзілат, Са-глюконат, консультація психолога та психоневролога, контроль ЧСС, нагляд окуліста, кардіолога та невролога (а.с.14-15).

Як вбачається з наданих позивачкою фіскальних чеків на загальну суму 825,24 грн., за період лікування ОСОБА_3 позивачкою витрачено на придбання лікарських засобів 632,45 грн. (а.с.22,88).

Суд частково погоджується з доводами відповідача, та не включає до витрат на лікування витрати на придбання шоколаду молочного Міленіум молочний на суму 26,75 грн. (чек №0114866), напій Нескафе на суму 13,00 грн. (чек №0114996), вода “Моршинська” на суму 15,00 грн. (чек №0115296), які не є лікарськими засобами, а також витрат у сумі 25,64 грн. та 112,40 грн. за чеками, в яких відсутні найменування придбаного товару (а.с.22,88).

Суд також погоджується з доводами відповідача про те, що витрати на придбання товару (окулярів) відповідно до накладної-товарного чеку від 04.01.2020 року та фіскального чеку від 13.01.2020, який виданий ЧП ОСОБА_7 “L` Оптика” на суму 2 562,00 грн. не підтверджується медичної рекомендацією, тому дані витрати не є витратами на лікування (а.с.21).

Таким чином, сума витрат на лікування ОСОБА_3 , яка понесена позивачкою, складає 632,45 грн., тобто менший, ніж мінімальний розмір (регламентна виплата), визначений підпунктом 24.2 Закону №1961-IV, який складає 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів.

Із наданих позивачем копії виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого та листків непрацездатності вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я протягом 32 (тридцяти двох) днів.

Ввідповідно до ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі з 01 січня становить 4173 грн.

Отже, розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку (28.11.2019 р.) складає 4 173,00 грн..

Таким чином, сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з АТ «Страхова компанія «Мега-Гарант» за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого ОСОБА_3 складає 4451,20 грн. (4173/30) х 32 дні = 4451,20 грн.).

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача матеріальної шкоди, яка складається з вартості пошкодженого майна: розбитих окулярів, порваної чоловічої куртки та мобільного телефону, суд зазначає наступне.

Як було зазначено вище, у відповідності до ст.ст. 22, 24 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо- транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.28 Закону №1961-IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана, серед іншого, і з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Вартість пошкодженого внаслідок ДТП майна потерпілого ОСОБА_3 підтверджується звітом про експертну оцінку майна від 16.02.2021, відповідно до якого вартість пошкодженого майна складає 14787,39 грн., у тому числі вартість окулярів для корекції зору - 1664,85 грн., вартість мобільного телефону iPhone А1661 - 12129,21 грн., вартість пошкодженої куртки чоловічої - 993,33 грн. (а.с.24-39).

Разом з тим, процедура отримання страхового відшкодування в порядку, передбаченому Законом 1961-IV, детально регламентована на законодавчому рівні та передбачає вчинення потерпілим і страховиком ряду взаємних, послідовних, кореспондуючих одне одному юридично значимих дій.

Відповідно до п.35.1 ст.35 Закону № 1961-IV для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Згідно з вимогами п.36.1. ст. 36 Закону страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

За приписами п.п. 37.1.4. п.37.1. ст. 37 Закону підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка не зверталася до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну.

Разом з тим, суд вважає необхідним звернути увагу на те , що попереднє звернення потерпілого до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст.35 Закону № 1961-IV, загалом не є обов`язковим.

Суд зазначає, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст.5 Закону № 1961-IV).

Відповідно до 37.1.4 ст.37 Закону № 1961-IV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

- неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені у ст.37 Закону № 1961-IV, їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

Тому, саме річний строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування, якщо шкода заподіяна майну потерпілого є припинювальним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.

Разом з тим у Законі № 1961-IV не передбачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, тому особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у ст.35 вказаного Закону, чи звернутися безпосередньо до суду. У будь-якому разі строк звернення обмежується щодо стягнення майнової шкоди річним строком.

Інших обмежень щодо порядку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування норми Закону № 1961-IV не містять.

У разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно до ст.36 Закону № 1961-IV, та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, його визнати та сплатити страхове відшкодування.

У системному зв`язку зі ст.36 зазначеного Закону вимоги пп.37.1.4 п.37.1 ст.37 Закону № 1961-IV щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації - не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.

Отже, попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст.35 Закону № 1961-IV, загалом не є обов`язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування.

Тому, навіть, якщо б потерпіла особа не зверталась до страховика із заявою про відшкодування шкоди і за таким відшкодуванням звернулась безпосередньо до суду в межах річного строку, страхове відшкодування необхідно стягнути.

Таким чином, оскільки ДТП сталася 28 листопада 2019 року, позивачка звернулася до суду з вимогою до страховика тільки 10.03.2021 року, тобто з пропуском річного строку для звернення за виплатою страхового відшкодування, тому правові підстави для стягнення із відповідача страхового відшкодування за шкоду, завдану майну потерпілого ОСОБА_3 відсутні.

Зазначений висновок суду повністю узгоджується із правовою позицією Великої Палати ВС, викладеною, зокрема, в постановах від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17, від 05.06.2018 р. у справі № 910/7449/17|12-104гс18, від 19.06.2019 р. у справі № 465/4621/16-к (провадження № 13-24кс19), від 11.12.2019р. у справі № 465/4287/15|14-406цс19, згідно з якою право потерпілого (кредитора) на отримання страхового відшкодування не є безумовним, а пов`язується з поданням протягом року (трьох років) до страховика заяви (чи звернення до суду) про здійснення страхової виплати.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди, завданої майну потерпілого, яка складається з вартості розбитих окулярів, розбитого мобільного телефону та порваної чоловічої куртки на загальну суму 14787,39 грн. - не підлягають задоволенню.

Вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на проведення товарознавчого дослідження у сумі 500 грн. також не підлягають задоволенню, оскільки зазначені витрати відповідно до ст.28 Закону № 1961-IV не підлягають відшкодуванню страховиком.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст.261 Закону № 1961-IV страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Оскільки сума страхового відшкодування за шкоду, що має бути сплачена з метою відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого ОСОБА_3 складає 4 451,20 грн., розмір страхового відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача складає 4451,20х5%=226,56 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування витрат на лікування у сумі 4451,20 грн. та моральна шкода у сумі 225,56 грн., а всього – 4767,76 грн.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в сумі 1816 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, необхідно стягнути судовий збір у розмірі 170,70 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант», третя особа – ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант» на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат на лікування - 4451,20 грн. (чотири тисячі чотириста п`ятдесят одна грн. 20 коп.), у відшкодування моральної шкоди – 226,56 грн. (двісті двадцять шість грн. 56 коп.), а разом – 4677,76 грн. (чотири тисячі шістсот сімдесят сім грн. 76 коп.)

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акіціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант» в доход держави судовий збір у сумі 170,70 грн. (сто сімдесят грн. 70 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області.

Позивач – ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – Акціонерне товариство «Страхова компанія «Мега-Гарант», код ЄДРПОУ 30035289, місцезнаходження: 61057, м.Харків, вул.Донця-Захаржевського, 6-8.

Третя особа: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду виготовлено 09.08.2021 року.

Суддя Краматорського міського суду О. Ю. Кравченко