Ухвала суду № 98978873, 06.08.2021, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Номер провадження 2/225/557/2021

Єдиний унікальний номер судової справи225/2304/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2021 р. м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Скиба М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Савченко О.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФінпромМаркет", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «ФінпромМаркет», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., в якому просить визнати виконавчий напис від 24.11.2020 року №26271 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, яким пропонується стягнути з позивача заборгованість в сумі 10808,36 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФінпромМаркет», таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 02.04.2021 р. ї стало відомо від заступника відділу Торецького міського відділу ДВС про наявність постанови від 18.03.2021 р. про відкриття виконавчого провадження №64875168, яка відкрита на підставі виконавчого напису від 24.11.2020 року №26271 вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., яким пропонується стягнути з ОСОБА_2 заборгованість в сумі 10808,36 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФінпромМаркет». Зазначає, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус, не отримав від відповідача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, тому у нотаріуса не було підстав вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми процентів та комісії, зазначені у виконавчому написі є безспірними. Розрахунок боргу, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов`язання позивача по кредиту, процентах річних та комісії, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Крім того її не було повідомлено про наявність заборгованості. Вважає, що виконавчий напис нотаріуса вчинений з порушенням діючого законодавства та не підлягає виконанню.

Провадження у справі відкрито 13.04.2021 р.

Ухвалою від 16.04.2021 р. заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, в порядку забезпечення позову зупинено стягнення за виконавчим написом №26271, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. від 24.11.2020 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФінпромМаркет» заборгованості в загальному розмірі 10808,36 грн., до набрання законної сили рішенням суду по суті спору.

Ухвалою від 06.08.2021 р. в задоволенні клопотання відповідача про врегулювання спору за участі судді відмовлено.

В підготовче судове засідання позивач не з`явилася, надала до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФінпромМаркет» до суду надійшла заява про визнання позовних вимог.

Третя особа, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., надав копії документів, на підставі яких був вчинений виконавчий напис №26271 від 24.11.2020 року (а.с.29-44), а також письмові пояснення щодо позову, в яких просив слухати справу без його участі, відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в повному обсязі.

З наданих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. письмових пояснень вбачається, що третя особа заперечує проти позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, вказуючи, що 24.11.2020 року до нього звернувся директор ТОВ «ФінпромМаркет» із заявою про вчинення виконавчого напису від 24.11.2020 року №34 7391, також, згідно вимог чинного законодавства додав до заяви кредитний договір №193940/005XSGF від 21.08.2013 року, вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань від 19 жовтня 2020 року вих.№34 739, повідомлення про відступлення права грошової вимоги від 19 жовтня 2020 року вих.№34 739, виписку з рахунка ОСОБА_2 із зазначенням суми заборгованості, строку, за який провадиться стягнення та відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором №193940/005XSGF від 21.08.2013 року, договір факторингу №18102020-ФК від 18 жовтня 2020 року, додаток до договору факторингу №18102020-ФК від 18 жовтня 2020 року, тобто, йому було надано всі необхідні та передбачені законодавством України для вчинення виконавчого напису документи. Зазначає, що виконавчий напис вчинено на підставі п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, відповідно до якого для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, подаються: оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Тобто п.2 передбачений вичерпний перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Наявність або відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також документи, що свідчать про визнання боржником вимог стягувача - не є умовою або ознакою безспірності заборгованості. Щодо строку позовної давності заборгованості зазначає, що відповідно до ст.256 Цивільного кодексу позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Нормами ж статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. День виникнення права вимоги і строк позовної давності - це суттєво різні речі.. 18 жовтня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФінпромМаркет» було укладено договір факторингу №18102020-ФК. Таким чином, починаючи з 18 жовтня 2020 року право вимоги за кредитним договором №193940/005XSGF від 21.08.2013 року належить виключно ТОВ «ФінпромМаркет». В матеріалах нотаріальної справи наявні Вимога про усунення порушення кредитних зобов`язань із застереженням про вчинення виконавчого напису нотаріуса, у разі невиконання вимог та Повідомлення про відступлення права грошової вимоги, які були направлені відповідачем на адресу позивача. Наголошує, що жодного порушення процедури вчинення виконавчого напису не було, оскільки для вчинення виконавчого напису обов`язковою умовою є лише надіслання вимоги про усунення порушень кредитних зобов`язань і наявність відмітки поштового зв`язку про її відправлення, а не одержання. ТОВ «ФінпромМаркет» були подані всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису, які в повному обсязі відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують безспірність заборгованості. Просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 200 ч. 3 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з таких підстав:

Згідно з ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено такі обставини.

24.11.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі №26271, про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФінпромМаркет» за період з 21.02.2018 року по 24.11.2020 року, суму у розмірі: 8424,85 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 2094,71 грн. – заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 238,80 грн. – заборгованість за нарахованою та несплаченою комісією; 50,00 грн. – плата за чинення виконавчого напису, всього на загальну суму 10808,36 грн.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_3 , шлюб зареєстрований 25.10.2013 року Кіровською селищною радою міста Дзержинська Донецької області, актовий запис №44, після чого змінила прізвище на " ОСОБА_4 ".

Приватним нотаріусом Остапенко Є.М. надано копію виконавчого напису та документів на підставі яких був виданийвиконавчий напис.

Зазначена нотаріальна справа містить заяву договір №193940/005XSGF від 21.08.2013 р., укладеного між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_2 ; заяву від директора ТОВ «Фінпром маркет» від 24.11.2020 р. №34 7391 про вчинення виконавчого напису нотаріуса; вимога про усунення порушення кредитних зобов`язань від ТОВ «Фінпром Маркет» на адресу ОСОБА_2 за вих..№34 739 від 19.10.2020 р., повідомлення про відступлення права грошової вимоги від ТОВ «Фінпром Маркет» на адресу ОСОБА_2 від 19.10.2020 р. за вих. № 34 739, виписка з рахунка ОСОБА_2 за кредитним договором №193940/005XSGF від 21.08.2013 р., договір факторингу №18102020-ФК від 18.10.2020 р., укладеного між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром маркет» з додатком №1 до договору (реєстр заборгованості).

На підставі вказаного виконавчого напису 18.03.2021 винесено постанову заступником начальника відділу Торецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Чукановою Ю.С. про відкриття виконавчого провадження (ВП № 64875168) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» боргу у розмірі 10808,36 грн.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із змінами та доповненнями (надалі - Порядок).

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

При цьому, ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 24.11.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_2 кредитний договір №193940/005XSGF від 21.08.2013 р., копія якого наявна в матеріалах справи, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису, щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15.04.2020 р. по справі 158/2157/17.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц.

Законодавством не визначений вичерпний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

З наявних доказів, а саме з копії кредитного договору №193940/005XSGF від 21.08.2013 р., укладеному між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_2 , вбачається, що ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленої кредитної лінії з лімітом 4000 грн., строк кредитування – 36 місяців. (а.с. 34-36)

Сума заборгованості ОСОБА_2 (Затолошної) за виконавчим написом за тілом кредиту складає 8424,85 грн., при цьому її стягнення проводиться за період з 21.02.2018 року по 24.11.2020 року.

Кредитний договір №193940/005XSGF від 21.08.2013 р. містить п. 1.7, в якому зазначено, що строк дії кредитного ліміту: 36 місяців, тобто з урахуванням початку строку кредитування 21.08.2013 р., становить до 21.08.2016 р.

Таким чином, право вимоги у кредитора, щодо повернення коштів (суми кредиту) за зазначеним договором, в тому числі в примусовому порядку, виникло не пізніше 21.08.2016 р.

При цьому суд зазначає, що час виникнення у кредитора права вимоги до боржника є істотною умовою зобов`язання та не змінюється у результаті відступлення права вимоги, у такому разі до нового кредитора переходять права первісного, при цьому умови зобов`язання залишаються незмінними.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (частина перша статті 88 Закону України «Про нотаріат», підпункт 3.4 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Тобто на момент видачі оспорюваного виконавчого напису від 24.11.2020 р. минуло понад три роки з моменту виникнення права вимоги у кредитора, щодо отримання заборгованості та виникнення у останнього права на її примусове стягнення , а тому вчинення виконавчого напису поза межами трирічного строку є порушенням п.3 гл.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ст.88 Закону України «Про нотаріат», що є підставою для визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Матеріали нотаріальної справи містять копію договору факторингу №18102020-ФК від 18.10.2020 р., укладеного між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром маркет» з додатком №1 до договору (реєстр заборгованості) (а.с. 39-44). В той же час, позивач укладала договір з ПАТ «Платинум Банк». У оспорюваному виконавчому написі та в заяві про вчинення виконавчого напису від ТОВ «ФінпромМаркет» зазначено, що ТОВ «Фінансова компанія «Сіті-Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором №193940/005XSGF від 21.08.2013 р., на підставі договору фактрингу №78 від 22.02.2018 р., що був укладений з ПАТ «Платинум банк», котрий являється Первинним кредитором. Далі, ТОВ «Фінансова компанія з управління активами» набуло право вимоги за кредитним договором №193940/005XSGF від 21.08.2013 р., на підставі договору факторингу №1/ПТБ від 15.10.2020 р., що був укладений з ТОВ «Фінансова компанія «Сіті-Фінанс». Далі, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право вимоги за кредитним договором №193940/005XSGF від 21.08.2013 р. на підставі договору факторингу №18102020-ФК від 18.10.2020 р., що був укладений з ТОВ «Фінансова компанія з управліннями активами». До матеріалів нотаріальної справив не додані копії договорів факторингу №78 від 22.02.2018 р., №1/ПТБ від 15.10.2020 р. та відповідно відсутні додатки до цих договорів (реєстр боржників), з яких можна встановити, що саме право вимоги за грошовими зобов`язаннями ОСОБА_2 перейшло до ТОВ «Фінпром Маркет».

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання вищенаведеного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно з ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У матеріалах справи наявні квитанція про сплату позивачем судового збору у розмірі 908,00 грн. за подання до суду позову, а також квитанція про сплату позивачем судового збору у розмірі 454,00 грн. за подання до суду заяви про забезпечення позову.

Оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі та відповідач до початку розгляду справи по суті позов визнав, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 681,00 грн. та повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору у сумі 681,00 грн., сплаченого при поданні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 200, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФінпромМаркет", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 24 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №26271, про стягнення з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФінпромМаркет» заборгованості в розмірі 10808,36 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФінпромМаркет» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 681,00 грн. (шістсот вісімдесят одна грн. 00 коп.).

Повернути ОСОБА_6 з державного бюджету 50 відсотків судового збору у сумі 681,00 грн. (шістсот вісімдесят одна грн. 00 коп), сплаченого при поданні позову.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 12.08.2021 р.

Суддя: М.М.Скиба