Вирок № 98978867, 13.08.2021, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/127/17

Номер провадження: 1-кп/225/22/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2021 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Довженко О.В., суддів: Скиби М.М., Ткач Г.В.,

за участю секретаря - Пузиревської Ю.О., Чернікової Н.В., Андрієвої ТО., Петрової С.О., за участю прокурорів - Бабарики О.М., Черноусової Н.Г., Стариченко М.Ю., Калашнікової Т.В.,

захисників - Брацило Р.Л., Туренка А.П., Бідашко І.Л., Поліщука Д.П.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Торецька кримінальне провадження ЄРДР №12016050220001626 від 26.09.2016 року, №12017050220000056 від 10.01.2017 року, №12016050220000284 від 13.02.2016 року) за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Торецька Донецької області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Тбілісі, Грузія, грузина, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.187 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт.Новгородське, м. Дзержинська Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимий:

-03.05.2001 року Донецьким обласним судом за п."і" ст.93, ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ч.1 ст.145, ст.42 КК України (в редакції 1960 року) до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 01.04.2014 року звільнений по відбуттю строку покарання, судимість не знята та не погашена в установленому законом порядку;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було відомо про те, що в будинку АДРЕСА_4 мешкає самотня жінка, у якої повинні бути золоті прикраси. У зв`язку з чим у останнього виник злочинний намір заволодіти чужим майном. З метою реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_2 став підшукувати виконавця злочину.

15.09.2016 року ОСОБА_2 , організовуючи вчинення злочину, вступив у злочинну змову, спрямовану на заволодіння чужим майном, та залучив до вчинення злочину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визначивши об`єкт посягання, ОСОБА_2 вказав ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на квартиру, яка розташована на другому поверсі будинку АДРЕСА_4 , в якій мешкала самотня жінка, у якої повинні бути золоті прикраси, та запропонував заволодіти ними.

25.09.2016 року приблизно о 21 год. 00 хв. ОСОБА_2 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, із корисливих мотивів, за раніше виниклим злочинним умислом, спрямованим на незаконне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи діяти саме так, підійшов у домовлений час до магазину «Маяк», розташованому по АДРЕСА_3 , де зустрів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 для надання їм подальших вказівок та доведення свого злочинного умислу до кінця.

Після цього, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, із корисливих мотивів, за раніше виниклим злочинним умислом, спрямованим на незаконне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи діяти саме так, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 направилися до будинку АДРЕСА_4 , де стали чекати поки у вікні обраної ним квартири загориться світло, щоб впевнитися, що господарка знаходиться вдома.

25.09.2016 року, приблизно о 21 год. 30 хв., коли світло у вказаній квартирі загорілося, ОСОБА_2 розподілив ролі між ними, а сам залишився стояти біля під`їзду вказаного будинку для того, щоб спостерігати за обстановкою та, у разі виникнення небезпеки, попередити ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а останні, на виконання вказівок ОСОБА_2 , повинні були вчинити напад з метою заволодіння чужим майном на мешканку вказаної ним квартири.

При цьому ОСОБА_2 вказав ОСОБА_3 та ОСОБА_1 піднятися на другий поверх до квартири, розташованої ліворуч.

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 надягнули на обличчя попередньо підготовлені шапки чорного кольору, щоб не бути впізнаними, та рукавиці. ОСОБА_1 переодягнувся в заздалегідь підготовлений камуфльований одяг, після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 піднялися на другий поверх будинку. ОСОБА_1 подзвонив у дзвінок квартири, розташованої ліворуч, а саме НОМЕР_6, де мешкає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Коли потерпіла відкрила вхідні двері, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 здійснили напад на потерпілу ОСОБА_4 , штовхнувши її руками та зваливши на підлогу. При цьому ОСОБА_3 схопив потерпілу ОСОБА_4 однією рукою за обличчя, стиснувши рота, щоб вона не змогла викликати допомогу, а ОСОБА_1 підставив до її шиї предмет, схожий на ніж, та висловили словесну вимогу передати їм грошові кошти та золоті вироби, словесно погрожуючи застосуванням колото-ріжучого предмету.

Ці словесні погрози застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я, потерпіла сприйняла реальними та наявними, що представляли небезпеку в момент нападу. Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перетягли потерпілу до зальної кімнати, де ОСОБА_3 заволодів золотою обручкою 583 проби, вагою 4 г, вартістю 533 грн. за 1 г, загальною вартістю 2132 грн., яка знаходилася на руці у потерпілої, знявши її з пальця, а ОСОБА_1 заволодів грошовими коштами у сумі 200 грн., які знаходилися на столі у зальній кімнаті вказаної квартири. Після чого з вказаним вище майном ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з місця вчинення вказаного кримінального правопорушення втекли, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 2 332 грн.

Окрім цього, 10.02.2016 року у вечірній час доби (більш точний час не встановлено), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи у смт.Новгородське м.Торецьк Донецької області, разом із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , розпивали спиртні напої. Під час розпиття спиртних напоїв у ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

З метою реалізації умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, 11.02.2016 року, приблизно о 00 год. 30 хв. (більш точний час не встановлено), ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 прибули до будинку АДРЕСА_5 , де через незачинену хвіртку проникли у двір будинку за вказаною адресою.

Перебуваючи у дворі будинку, ОСОБА_5 через незачинену віконну кватирку таємно проник у будинок та зсередини відчинив замикаючі пристрої на вхідних дверях, що ведуть до приміщення будинку, тим самим забезпечив ОСОБА_6 можливість вільного доступу до приміщення будинку.

Перебуваючи у приміщенні будинку, діючи в межах єдиного злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, розуміючи, що їх дії є таємними для сторонніх осіб, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_7 таємно викрали наступне майно: водогрійний бак фірми «Garanterm» модель «ER 50 V», об`ємом 50 літрів, вартістю 500 грн., масляний радіатор фірми «AURORA», модель «АС 054» вартістю 150 грн., DVD програвач фірми «ВВК», вартістю 300 грн. Після чого з викраденим з місця скоєння злочину ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 зникли та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіяли потерпілій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , матеріальний збиток на загальну суму 950 гривень.

За епізодом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України:

Обвинувачений ОСОБА_1 під час допиту в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченому ч.3 ст.187 КК України, не визнав, пояснивши суду події, які сталися 25.09.2016 року приблизно о 21 год. 00 хв. наступним чином:

знайомий обвинуваченого ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_9 та прізвисько " ОСОБА_10 ", якого в живих вже немає, сказав, що йому заборгував гроші онук жінки, яка проживає в квартирі на другому поверсі будинку АДРЕСА_4 .

Сашко на прізвисько " ОСОБА_10 " запропонував обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 1000 доларів кожному за те, щоб вони налякали цього онука та допомогли повернути борг.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 направилися до будинку АДРЕСА_4 , де стали чекати доки у вікні обраної ним квартири загориться світло, щоб впевнитися, що господарка знаходиться вдома. 25.09.2016 року, приблизно о 21 год. 30 хв., коли світло у вказаній квартирі загорілося, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надягнули на обличчя попередньо підготовлені шапки чорного кольору, щоб не бути впізнаними, та рукавиці. ОСОБА_1 переодягнувся в заздалегідь підготовлений камуфльований одяг, після чого піднявся з ОСОБА_3 на другий поверх будинку. ОСОБА_1 подзвонив у дзвінок квартири, розташованої ліворуч.

Коли потерпіла відкрила вхідні двері, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 здійснили напад на потерпілу ОСОБА_4 . ОСОБА_1 заштовхнув її руками до квартири та звалив на підлогу. При цьому ОСОБА_3 закривав потерпілій ОСОБА_4 рота, щоб вона перестала кричати та не змогла викликати допомогу.

ОСОБА_1 висловив словесну вимогу віддати коштовності та спитав про онука. Жінка відповіла, що онука не має, у неї тільки дівчата. Наявність ножа чи будь-якого іншого колото-ріжучого предмету, а також, висловлення словесних погроз застосування колото-ріжучого предмету у разі не передання коштовностей, ОСОБА_1 заперечує.

ОСОБА_1 намагався заволодіти грошовими коштами в сумі 200 грн., які знаходилися на столі у зальній кімнаті вказаної квартири, проте взяти гроші йому завадили рукавички, гроші впали на підлогу. Піднімати гроші він не став.

Чи взяв щось ОСОБА_11 (обвинувачений ОСОБА_3 ) ОСОБА_1 не знає.

За загальним скромним виглядом квартири, обвинувачені ОСОБА_1 з ОСОБА_3 швидко зрозуміли, що переплутали квартири. Запитавши у потерпілої про те чи є у неї онук та отримавши негативну відповідь, остаточно впевнились, що помилились.

Почувши шум за вхідними дверима, зрозумівши що на крики потерпілої збираються сусіди, обвинувачені вирішили тікати через балкон. Першим стрибнув ОСОБА_3 , за ним ОСОБА_1 .

Стрибаючи з балкону, ОСОБА_1 зламав ногу, доповз до СШ №16, де залишив велосипед, на якому приїхав, та поїхав на ньому додому. Маску та рукавиці викинув по дорозі.

Під час допиту в судовому засіданні причетність до даного кримінального правопорушення 25.09.2016 року обвинуваченого ОСОБА_2 заперечував. Зазначив, що на ОСОБА_12 вказувати йому наказав ОСОБА_9 на прізвисько " ОСОБА_10 ", який відразу після приїзду поліції поїхав до ОСОБА_13 , зараз в живих його немає. Жив раніше на АДРЕСА_14 ( ОСОБА_14 ) з дружиною та доньками. Дружина його також померла. Він має зв`язки, впливовий, ОСОБА_1 його боїться.

Пояснити, чому під час слідчого експерименту та в телефонних розмовах, прослуханих за результатами НСРД, називав ім`я ОСОБА_15 та прізвище ОСОБА_16 , пояснити не зміг.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченому ч.3 ст.187 КК України, не визнав, пояснивши суду події, які сталися 25.09.2016 року приблизно о 21 год. 00 хв. наступним чином:

від спільного знайомого, ім`я якого обвинувачений ОСОБА_3 називати не побажав, йому стало відомо, що в квартирі ліворуч на другому поверсі будинку АДРЕСА_4 мешкає самотня жінка, у якої повинні бути золоті прикраси, та вирішив викрасти їх. Здійснити задумане вирішив разом з ОСОБА_1 .

Для реалізації задуманого, 25.09.2016 року приблизно о 21 год. 00 хв. ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_1 біля магазину «Маяк», розташованого по вул.Молодіжна, буд.1, смт.Новгородське, м.Торецька Донецької області, та направились до будинку АДРЕСА_4 .

Зазначив, що їх було двоє, обвинувачений ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_1 . Ніхто третій у подіях інкримінованого кримінального правопорушення 25.09.2016 року участі не приймав.

Зазначив, що вони з обвинуваченим ОСОБА_1 не чекали, коли увімкнеться світло у потрібній їм квартирі, а навпаки, впевнившись, що світла немає, тобто, хазяїва вдома відсутні, 25.09.2016 року, приблизно о 21 год. 30 хв. надягнули на обличчя попередньо підготовлені шапки чорного кольору, щоб не бути впізнаними, та рукавички та піднялись на другий поверх будинку. ОСОБА_3 мав при собі знаряддя для проникнення до приміщення без допомоги ключів. Чому зазначені пристрої не були виявлені працівниками поліції на місці злочину чи/або вилучені у обвинувачених пояснити не зміг. Скотча при них також не було, звідки від взявся не знає.

Коли ОСОБА_1 подзвонив у дзвоник квартири, розташованої ліворуч, двері відкрила жінка похилого віку. Побічивши обвинувачених, почала кричати та кликати на допомогу.

ОСОБА_1 заштовхнув потерпілу руками до квартири, зваливши на підлогу. ОСОБА_3 затискав їй рота. ОСОБА_1 намагався заволодіти грошовими коштами в сумі 200 гривень, які знаходилися на столі у зальній кімнаті вказаної квартири, проте взяти гроші йому завадили перчатки, гроші впали на підлогу, піднімати їх він не став.

За загальним скромним виглядом квартири обвинувачені ОСОБА_1 з ОСОБА_3 швидко зрозуміли, що переплутали квартири. Запитавши у потерпілої про те чи є у неї онук та отримавши негативну відповідь, остаточно впевнились, що помилились.

Почувши шум за вхідними дверима, зрозумівши що на крики потерпілої збираються сусіди, обвинувачені вирішили тікати через балкон. Першим стрибнув ОСОБА_3 , за ним ОСОБА_1 .

Стрибаючи з балкону, ОСОБА_3 зламав ногу, відповз у сусідні кущі, де пролежав до ранку, після чого подзвонив батькам, які забрали його на машині додому. Маску та рукавиці викинув по дорозі.

Обручку, яку ОСОБА_3 зняв з потерпілої, він викинув. Стверджує, що ані він, ані ОСОБА_1 не мали при собі зброї, у тому числі ножа, скотча. Ніхто з них не погрожував потерпілій ножем та не застосовував його. Також зазначив, що обвинуваченого ОСОБА_2 він знає, це його знайомий, проте участь ОСОБА_2 у вищенаведених подіях 25.09.2016 року повністю заперечує.

Пояснити, чому під час слідчого експерименту від 24.11.2016 року та в телефонних розмовах, прослуханих за результатами НСРД від 13.12.2016 року, чітко називав прізвище ОСОБА_12 ; зазначав чітко про участь у події кримінального правопорушення трьох осіб; стверджував, що вони з ОСОБА_1 зайшли в будинок тільки після того, як загорілось світло, тобто, впевнившись, що хазяї вдома, пояснити не зміг.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченому ч.3 ст.27, ч.3 ст.187 КК України, не визнав. Свою причетність до інкримінованого йому злочину повністю заперечував. Зазначив, що з обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 знайомий, проте, жодного відношення до подій, що сталися 25.09.2016 року, не має.

Незважаючи на невизнання обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вини у вчиненні інкримінованого їм злочину за ч.3 ст.187 КК України, обвинуваченим ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч.3 ст.27, ч.3 ст.187 КК України, що свідчить про небажання останніх нести відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, суд вважає, що їх винуватість за встановленими обставинами знайшла підтвердження під час судового розгляду, доведена сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів.

Суд критично ставиться до показань обвинувачених, оскільки вони є такими, що через викривлені обставини дійсності, останні намагаються уникнути відповідальності за вчинені протиправні діяння, обрана лінія захисту спростовується сукупністю досліджених під час судового розгляду доказами, чіткими та послідовними показаннями потерпілої, свідків, що узгоджуються між собою, а також письмовими та речовими доказами.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні надала показання, що 25 вересня 2016 року об 11 год. 00 хв. в неділю зламала руку зі зміщенням. Коли приїхала додому, сусідка допомогла їй роздягнутися, йшов дощ. Сусідка пообіцяла принести знеболююче. Приблизно до 9 год. вечора потерпіла дивилась телевізор, потім встала з дивану та пішла попити води на кухню, для чого ввімкнула світло. Після зібралась спати, зрозумівши, що ліків їй вже не принесуть. Через короткий проміжок часу подзвонили у двері. Потерпіла встала в одній нічний сорочці, босоніж, увімкнула світло в прихожій, подумавши, що прийшли сусіди та принесли ліки.

Однак, відчинивши двері, побачила двох чоловіків у в`язаних рукавичках та балаклавах на голові. Один з чоловіків був одягнений у камуфляжну форму. Пізніше потерпіла роздивилась, що це була не балаклава, а рукава светра. Потерпіла злякалась та відразу закричала, після чого її вдарили по зубах та кинули на підлогу. Один чоловік забіг, другий сів зверху на неї та почав закривати рота. Двері були просто відкриті, тому сусіди, почувши крик, почали стукати, дзвонити на телефон, кричати, що викличуть поліцію. ОСОБА_1 приставив їй до шиї ніж, з малюнком на лезі, і сказав, що заріже. Потім в зальній кімнаті ОСОБА_1 почав трусити сервант, запитувати, де находяться гроші та золото, зазначивши, що про їх наявність йому розповів онук потерпілої.

Потерпіла сказала, що грошей та золота вона не має, на ній була золота обручка, яку обвинувачені стягнули, також забрали з кімнати 200 гривень. Після чого її кинули на диван, ОСОБА_1 взяв скотч та, перевернувши потерпілу на живіт, знову запитав про золото і гроші. Потерпіла сказала, що не має внука, у неї одні дівчата. Потім останній запитав її прізвище, вона сказала, що « ОСОБА_17 », після чого він розвернувся і мовчки пішов на балкон. Інший обвинувачений ОСОБА_3 сказав їй зняти з вух сережки. Сережки були на різьбі та не знімались. Потім ОСОБА_3 також вийшов на балкон. В цей момент потерпіла встала та побігла відкривати двері. Зауважила, що не думала, що обвинувачені зістрибнуть з балкона. В цей час її сусідки вже йшли з третього поверху до неї з ключами.

Після чого було викликано поліцію, працівники якої були в квартирі до третьої години ночі, знайшли сережку потерпілої і запитали, чи належить вона їй. Потерпіла зазначила, що не пам`ятає де і коли цю сережку загубила. Коли всі пішли, після прибирання близько 6 ранку потерпіла зайшла на кухню та помітила розбите вікно. Зазначила, що у двір виходять вікна кухні і спальні, зала на іншу сторону. Коли розбили вікно не чула, адже дивилася телевізор.

Вікно було розбите в кухні з вулиці. Обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 раніше не знала, хто є хто дізналася вже під час слідства в ході слідчих експериментів. Потерпіла просила призначити покарання на розсуд суду в межах закону.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що є сусідкою потерпілої ОСОБА_4 . У неділю увечері 25 вересня 2016 року вона була в гостях у сусідки на другому поверсі по АДРЕСА_6 . Близько 21 години вони почули крик, подумали, що з потерпілою щось трапилося, тому що в цей день вона зламала руку.

Вони вийшли і почали їй дзвонити в квартиру, двері не відкривали, але було чути розмову чи крик за дверима. Вони почали дзвонити по телефону, але трубку потерпіла не брала, потім почали стукати і говорити, що викличуть поліцію. Згадавши, що мають ключі від квартири ОСОБА_4 , пішли за ними та вирішили відкрити двері. Коли ОСОБА_18 знайшла ключі і вийшла на майданчик, в цей час вийшла потерпіла та розповіла, що на неї напали. Після того, що відбулось, потерпіла залишилася у сусідки, всі чекали, коли приїде поліція. Ключі мені дала потерпіла, тому що часто хворіє. За дверима було чути, що хтось кричить. Коли вона вийшла з квартири, сказала, що на неї напали. Не бачила, як ніж давали на впізнання.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що знає обвинуваченого ОСОБА_2 як місцевого жителя. Потерпілу ОСОБА_4 знає, як сусідку своєї бабусі. ОСОБА_19 припустив, що його знайомий ОСОБА_20 займався монетами. ОСОБА_12 з ОСОБА_9 друзі, тому, на 70% впевнений, що ОСОБА_12 був присутній при розмові між ним та ОСОБА_20 про те, що можливо у його бабусі (бабусі ОСОБА_19 ) є старі монети. Бачив його разів зо два. Але особисто він з ОСОБА_12 не говорив. ОСОБА_21 взагалі не знає.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

-витягом з ЄРДР за №12016050220001626 від 26.09.2016 року з правовою кваліфікацією ч.3 ст.187 КК України про реєстрацію повідомлення ОСОБА_4 про те, що 25.09.2016 року о 21 год. 30 хв. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 через відкриті двері проникли до квартири АДРЕСА_7 , де, погрожуючи ножем, заволоділи майном ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та причинили останній тілесні ушкодження (том 4, а.с.190);

-витягом з ЄРДР за №12017050220000056 від 10.01.2017 року з правовою кваліфікацією ч.3 ст.187 КК України про реєстрацію повідомлення ОСОБА_4 про те, що 25.09.2016 року о 21 год. 30 хв. ОСОБА_3 через відкриті двері проникли до квартири АДРЕСА_7 , де, погрожуючи ножем, заволоділи майном ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та причинили останній тілесні ушкодження (том 4, а.с. 191);

-витягом з ЄРДР за №12016050220001626 від 26.09.2016 року з правовою кваліфікацією ч.3 ст.187 КК України про реєстрацію повідомлення ОСОБА_4 про те, що 25.09.2016 року о 21.30 год. невідомі особи через відкриті двері проникли до квартири АДРЕСА_7 , де, погрожуючи ножем, заволоділи майном ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та причинили останній тілесні ушкодження (том 4, а.с. 192);

-рапортом про реєстрацію повідомлення співробітника поліції ОСОБА_22 оператору 102 про звернення ОСОБА_4 з приводу проникнення до її квартири двох невідомих чоловіків у військовій формі, які погрожували ножем, вимагали коштовності та взяли зі столу 200 грн. (том 4, а.с.193);

-протоколом прийняття усної заяви ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення від 25.09.2016 року, в якій остання просить притягнути до відповідальності невідомих чоловіків, які вимагали в неї коштовності та погрожували ножем (т.4 а.с. 194);

-протоколом слідчої дії (огляду місця події) від 25.09.2016 року з фототаблицею та схемою, з письмового дозволу потеплілої ОСОБА_4 , згідно з яким проведено огляд місця події - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_8 , в результаті якого зафіксовано розташування квартири, входу до квартири, коридору, кухні, санвузлу, спальні, гостиної та балкону, під час якого виявлено та вилучено: -2 фрагменти листів рослин; -два відрізка зі слідами рук (1-й слід руки з внутрішньої поверхні вхідної двері, 2-й слід руки з поверхні пакунка з ліками); -скотч з фрагментами волосся (том 4, а.с. 196-202);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання від 22.10.2016 року та долученим до нього SD-диском з аудіо-записом проведення впізнання особи, під час якого потерпіла ОСОБА_4 з чотирьох осіб, пред`явлених для впізнання за голосом (тембром, інтонацією), під №4 впізнала ОСОБА_3 , як особу, яка вчинила на неї розбійний напад, що мав місце 25.09.2016 року о 21 год. 30 хв. (том 5, а.с.73-77);

-протоколом пред`явлення речей для впізнання від 24.11.2016 року та фототаблицею, на підставі письмової заяви ОСОБА_4 від 24.11.2016 року про дозвіл на впізнання речей, згідно якого ОСОБА_4 під №4 (ніж, вилучений за адресою: АДРЕСА_1 за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_1 ) за виглядом та зовнішніми ознаками леза, впізнала ніж, яким їй погрожували під час розбійного нападу, що мав місце 25.09.2016 року о 21 год. 30 хв. (том 5, а.с. 79-81);

-протоколом огляду місця події від 24.11.2016 року з фототаблицею, проведеному в опорному пункті, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , під час якого був розкритий пакет з пояснювальною запискою, в якому знаходились речі, що були вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_1 . В даному пакеті знаходились сумка чорного кольору тряпічна, в якій був ніж розкладний сріблястого кольору, навушники, пачка цигарок, запальничка та посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 (том 5, а.с. 82-83);

-протоколом обшуку від 21.10.2016 року з фототаблицею, проведеному на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського міського суду Донецької області від 13.10.2016 року, за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого оглянуто житловий будинок за зазначеною адресою, в результаті якого виявлено і вилучено: сумку тряпічна чорного кольору з карманами на блискавках без написів, в центральному кармані якої знаходились ніж розкладний бронзового кольору з орнаментом у вигляді змії; навушники; пачка цигарок; запальничка та посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 (том 5, а.с. 84-89).

Колегія суддів відхиляє заперечення захисників з приводу недопустимості даного доказу, з огляду на наступне. Обшук був проведений в межах домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , тобто без порушень встановленого КПК України порядку його проведення, у зв`язку з чим отримані в результаті даного обшуку докази є допустимими в розумінні ч.1 ст.86 КПК України та можуть бути використані в кримінальному провадженні (том 5, а.с.249-250).

-довідкою завідуючого відділення №247 Повного товариства «Климчук і Компанія» «Ломбард Капитал», відповідно до якої вартість зазначеного у запиті майна складає 533 грн., з розрахунку 1 граму золота 585 проби станом на 22.10.2016 року (том 5, а.с.90);

-висновком судової молекулярно-генетичної експертизи Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №552 від 25.11.2016 року та доданою до нього ілюстрованою таблицею, за результами проведення якої встановлено генетичні ознаки (ДНК-профілі) зразків крові підозрюваних ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . На наданих на дослідження фрагментах рослинного походження виявлено клітини з ядрами. Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профілі) клітин з ядрами, виявлених на фрагментах рослинного походження, вилучених з дверних глазків кв. АДРЕСА_9 та кв. АДРЕСА_10 . Генетичні ознаки (ДНК-профілі) клітин з ядрами, виявлених на фрагментах рослинного походження, вилучених з дверних глазків кв. АДРЕСА_9 та кв. АДРЕСА_10 , збігаються між собою та з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка крові підозрюваного ОСОБА_3 та не збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілями) зразків крові підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові підозрюваного ОСОБА_3 та клітин з ядрами, виявлених на фрагментах рослинного походження, вилучених з дверних глазків кв. АДРЕСА_9 та кв. АДРЕСА_10 , складає 1,41х10-33. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 708 нонильйонів осіб (7,08 х 10 -32) (том 5, а.с.100-119);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання від 21.10.2016 року та долученим до нього SD-диском з аудіо-записом проведення впізнання особи, під час якого потерпіла ОСОБА_4 з чотирьох осіб, пред`явлених для впізнання за голосом, під №3 впізнала ОСОБА_1 , як особу, яка вчинила на неї розбійний напад, що мав місце 25.09.2016 року о 21 год. 30 хв. (том 5, а.с. 175-179);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 22.10.2016 року з додатками у вигляді фототаблиці та DVD-диском з відеозаписом слідчого експерименту, проведеного в присутності захисника Туренка А.П., яким порушень КПК України виявлено не було, зауваження захисника в протоколі відсутні.

Під час даного слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_1 на місці у службовому кабінеті №4 Торецького ВП розповів, що 25.09.2016 року він прийшов до магазину «Маяк», розташованому по вул.Молодіжна у смт.Новгородське, м.Торецьк. Там він зустрівся з ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , з якими попередньо домовлявся вчинити напад на жінку, що проживає в будинку АДРЕСА_4 . Зустрівшись вони втрьох пішки направились до зазначеного будинку. Коли вони підійшли до під`їзда №4 будинку АДРЕСА_4 , ОСОБА_16 сказав «в даний під`їзд, піднятися на другий поверх та знайти квартиру, розташовану ліворуч». Після чого ОСОБА_16 сам відійшов від під`їзда, пояснивши, що підніметься до вказаної квартири пізніше. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 піднялись на другий поверх, де одягли на обличчя маски, а ОСОБА_3 плюнув та заклеїв два прибори для огляду (глазки) на дверях сусідніх квартир листям за допомогою слини. ОСОБА_1 подзвонив у дзвоник квартири, розташованої ліворуч. Коли двері відкрила жінка, він штовхнув її і вона впала на підлогу. ОСОБА_3 забіг до квартири, сів зверху на жінку і почав закривати їй рота, оскільки вона почала кричати. Тоді ОСОБА_1 підійшов до жінки, що лежала на полу, та підставив до її шиї вказівний палець. Після цього жінка почала плакати. Воронянський підвівся та направився до спальної кімнати. Роздивившись, ОСОБА_1 зрозумів, що зайшов не туди, адже обстановка не багата. Відчинивши ящик шафи, нічого там не знайшов. Потім ОСОБА_1 зайшов до спальної кімнати, де вже знаходилась жінка та ОСОБА_3 . Жінка сказала, що гроші на столі та підняла скатертину. ОСОБА_1 спробував взяти гроші в сумі 200 грн., однак не зміг цього зробити через рукавички. ОСОБА_3 в цей час сидів з жінкою. ОСОБА_1 побіг до вхідної двері та побачив, що в під`їзді зібралось багато народу. Тоді ОСОБА_1 сказав, що потрібно бігти через балкон. ОСОБА_3 підбіг до балкону та вистрибнув з нього. У ОСОБА_3 при собі був скотч, проте куди він подівся той не знає. Потім з балкону стрибнув ОСОБА_1 , після чого поповз в сторону СШ №16 смт.Новгородське, де залишив до вчинення кримінального правопорушення свою сумку. Забравши сумку, ОСОБА_1 поповз до стадіону, розташованого за будівлею СШ №16, де зняв камуфляжну куртку і штани. Шапку-маску та рукавички викинув по дорозі. На стадіоні він зустрів ОСОБА_16 , якому віддав камуфляж для того, щоб той його сховав. Джугашвілі пішов з камуфляжем та хвилин через 20 повернувся з велосипедом, на якому ОСОБА_1 поїхав додому. В судовому засіданні переглянуто відеозапис зазначеного слідчого експерименту (том 5, а.с.181-190);

-висновком Комунального закладу охорони здоров`я Торецьке відділення Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи №249 м/д від 08.12.2016 року, відповідно до якого, на підставі вивчення медичних документів ОСОБА_1 встановлено, що закритий трьохлитковий перелом кісток правої гомілки у останнього утворився внаслідок падіння з висоти, що могло бути у термін та за обставин, зазначених у постанові. Вказане ушкодження відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як потребуюче для свого загоєння термін більше 21 дня (том 5, а.с.191-192);

-висновком Комунального закладу охорони здоров`я Торецьке відділення Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи №248 м/д від 08.12.2016 року, відповідно до якого, на підставі вивчення медичних документів ОСОБА_3 встановлено, що закритий осколковий перелом обох кісток правої гомілки у останнього утворився внаслідок падіння з висоти, що могло бути у термін та за обставин, зазначених у постанові. Вказане ушкодження відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як потребуюче для свого загоєння термін більше 21 дня (том 5, а.с.193-194);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 24.11.2016 року з додатками у вигляді фототаблиці та DVD-диском з відеозаписом слідчого експерименту, під час якого підозрюваний ОСОБА_3 на місці у приміщенні ОПП п.10 по вул. Піонерська, буд.1 у м.Торецьк розповів, що 25.09.2016 року приблизно о 21 год. зустрівся разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_12 , з якими вони домовились вчинити напад на жінку, яка мешкала на Петровській горі. Отримавши від ОСОБА_12 рукавиці та шапки-маски з отворами для очей, направились до будинку АДРЕСА_4 . ОСОБА_12 залишився біля вказаного будинку для того, щоб у випадку виникнення загрози попередити ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , вдягнувши шапки-маски та рукавички, зайшли до останнього під`їзду зліва направо на другий поверх та підійшли до квартири ліворуч, де ОСОБА_25 заклеїв за допомогою слини та листя рослин дверні глазки на сусідніх квартирах. Коли потерпіла відкрила вхідні двері, ОСОБА_1 зайшов до квартири перший, а ОСОБА_3 закрив вхідні двері. Що в цей час робив ОСОБА_1 він не бачив, будь-яких погроз у бік жінки не висловлював. Як він опинився у зальній кімнаті не пам`ятає, в цій кімнаті він зняв з лівої руки жінки золоту обручку. Проте, почувши гомін у під`їзді, ОСОБА_3 вистрибнув з балкону. Під час стрибка з балкону ОСОБА_3 зняту з жінки золоту обручку загубив. За ОСОБА_3 з балкону вистрибнув ОСОБА_1 . Під час слідчого експерименту ОСОБА_3 вказав на балкон квартири, з якого вони з ОСОБА_1 вистрибнули після вчинення нападу на потерпілу. В судовому засіданні переглянуто відеозапис зазначеного слідчого експерименту (том 5, а.с.206-212);

-протоколом слідчої дії (огляду місця події) від 24.11.2016 року та доданою фототаблицею, відповідно до якого за адресою: Донецька область, м.Торецьк, смт.Новгородське, вул. Піонерська, біля будинку №1, було відкрито експертний пакет №3405508, в якому виявлено та вилучено шапку-маску з отворами, яка виготовлена з фрагменту тканини чорного кольору, в центрі якої знаходяться два отвори круглої форми. Під час огляду підозрюваний ОСОБА_3 пояснив, що вказана маска може належати як йому, так і ОСОБА_1 , так як вони були однакові (том 5, а.с.242-243);

-протоколом від 13.12.2016 року про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) мобільного терміналу ІМЕІ НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Донецької області від 03.10.2016 року. До протоколу долучено DVD-диск інв.27т та стенограму від 13.12.2016 року.

Встановлено, що інформація на диску DVD-R, інв.№27т, отримана під час проведення НСРД, може бути використана як джерело доказів у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим розсекречено та долучено до матеріалів кримінального провадження диск DVD-R інв.27т, стенограму №1070т від 13.12.2016 року та протокол, ухвалу №183т від 03.10.2016 року.

В судовому засіданні прослухано диск DVD-R, інв.№27т, з запису на якому вбачається, що 25.10.2016 року відбулась телефонна розмова між ОСОБА_1 та абонентом «брат», в ході якої вони обговорюють подію інкримінованого кримінального правопорушення. ОСОБА_1 на запитання «що там з мусорами; як ти вирішив, коли всі на горі про це говорять, що ви хату виставили; навіщо ломати щелепу бабці» відповідає «вирішив, пальцем нікого не торкався, яка щелепа, у неї рука поламана; це ОСОБА_11 рота закривав рукою; ми просто помилилися хатою».

25.10.2016 року о 22 год. 01 хв. відбулась розмова ОСОБА_1 з матір`ю, в ході якого ОСОБА_1 на питання матері «а у тебе що; не посадять хоч; нашо по цим квартирам лазити; ну а тепер ось попались» відповідає «начебто поки нормально; ми не в ту хату залізли; там повинні були бути два кілограми золота та царські червонці; знайшовся один що здав нас, хоча сам цю хату нам і показав».

29.10.2016 року о 9 год. 21 хв. відбулась розмова ОСОБА_1 з ОСОБА_26 , в ході якого на питання «що ти там накоїв, кажуть вас було троє» відповідає «так, нас було троє; ми просто помилилися хатою».

30.10.2016 року о 14 год. 05 хв. відбулась розмова ОСОБА_1 з ОСОБА_26 , в ході якого на питання «ти ногу зламав коли з балкону стрибав» відповідає «звісно так».

01.11.2016 року о 09 год. 21 хв. відбулась розмова ОСОБА_1 з ОСОБА_27 , в ході якого на питання «дзвоню дізнатись та пару слів сказати, це ти ОСОБА_28 підставив; кажуть він пішов на вашу делюгу наводчиком; реально ОСОБА_28 був» відповідає «як ми могли його підставити коли його на два дні раніше взяли; ОСОБА_11 в лікарні лежить; ОСОБА_28 реально був; ми хотіли за раз добре взяти і відвалити; нічого не взяли, помилились хатою» (том 5, а.с.214,218-221);

-протоколом від 13.12.2016 року про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) мобільного терміналу ІМЕІ НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Донецької області від 29.09.2016 року. До протоколу долучено DVD-диск інв.26т та стенограму від 13.12.2016 року.

Встановлено, що інформація на диску DVD-R, інв.№26т, отримана під час проведення НСРД, може бути використана як джерело доказів у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим розсекречено та долучено до матеріалів кримінального провадження диск DVD-R інв.№26т, стенограму №1072т від 13.12.2016 року та протокол від 13.12.2016 року, ухвалу №174т від 29.09.2016 року.

В судовому засіданні прослухано диск DVD-R, інв.№26т, з запису на якому вбачається, що 21.10.2016 року відбулась телефонна розмова між ОСОБА_3 та абонентом «брат», в ході якої вони обговорюють подію інкримінованого кримінального правопорушення. ОСОБА_3 на запитання «це то вже» відповідає «хлопці вже в корзині, вдвох; я зварився» (том 5, а.с.213; том 6).

Судом також досліджено протокол №1082т від 13.12.2016 про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою), на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Донецької області №184т, згідно з яким проведено аудіо-, відеоконтроль місця (за особою): м.Торецьк, вул. Центральна,55 , Центральна міська лікарня, травматологічне відділення, результати якого викладені в довідці-стенограмі від 13.12.2016 з додатком диск DVD-R інв.76т, а саме зафіксоване спілкування 21.10.2016 та 22.10.2016 чоловіка «М» , який представився начальником розшуку Торецького ВП, та чоловіка «Ф» з приводу подій розбійного нападу, його учасників, їх ролей, тобто фактично відбувається допит особи з порушенням її права на захист.

Суд погоджується з запереченнями сторони захисту та констатує, що представлені суду докази є недопустимими з огляду на істотні порушення прав і свобод людини, гарантовані Конституцією та законами України, порушують принцип свободи особи від самовикриття та право не свідчити проти себе згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який є невід`ємним елементом права особи на справедливий і публічний розгляд її справи незалежним і безстороннім судом.

Також, одним із доводів сторони захисту було зазначено недопустимість доказів, а саме: відеозаписів слідчих дій, у зв`язку з тим, що фактично у додатках до відповідних протоколів слідчих дій зберігаються копії відеозаписів та фотофіксацій, що є порушенням вимог ч.3 ст.107 КПК України.

Недопустимими відповідно до ч.1 ст.87 КПК України визнаються докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Частиною 2 цієї статті передбачено перелік обставин та діянь, які суд зобов`язаний визнати істотним порушенням прав людини і основоположних свобод, а частиною 3 - інші безумовні підстави для визнання доказів недопустимими.

Виходячи з наведених положень, таке обґрунтування недопустимості доказів стороною захисту є формальним та не спростовує встановлених ними обставин.

Згідно з ч.2 ст.105 КПК України спеціально виготовлені копії, зразки документів, відеозапис процесуальної дії, фототаблиці, носії комп`ютерної інформації, можуть бути додатком до її протоколу. Згідно частин 1,6 ст.107 КПК України застосування технічних засобів фіксування є обов`язковим за клопотанням учасників. В інших випадках рішення про фіксацію приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію.

Як вбачається з протоколів слідчих дій, його учасники клопотань про фото-, відеофіксацію не заявляли, це було самостійним рішенням слідчого, а тому в даному випадку така фіксація не була обов`язковою і її відсутність не може визнаватися істотним порушенням процесуального закону, а тому не тягне за собою недійсність даної процесуальної дії та усіх отриманих в її ході результатів.

Суд не може залишити поза увагою фактичні дані, що містяться у вказаних протоколах, які складені відповідно до вимог ст.104 КПК України із зазначенням місця, часу проведення та назви процесуальної дії; даних про слідчого, який її проводив і присутніх при цьому осіб, в тому числі понятих, захисників; інформацію про послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для даного кримінального провадження, ознайомлення зі змістом протоколу учасників, від яких жодних зауважень і доповнень не надійшло. DVD-диски, на яких записані відеозаписи відповідних слідчих дій зберігаються в матеріалах кримінального провадження.

Окрім того, як вбачається з правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 19.04.2021 року у справі №228/1418/17, відповідно до ч.3 ст.99 КПК України, оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - ще і його відображення, якому надається таке ж значення як документу. Водночас за ч.1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації.

В свою чергу, згідно постанови об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.03.2021 року (справа №554/5090/16-к, провадження №51-1878кмо20), ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. У випадку зберігання електронного документа на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Більш того, у кримінальному провадженні щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відсутні об`єктивні дані про те, що оптичні диски, долучені до протоколів слідчих експериментів, містять електронні документи, створені не під час здійснення такої слідчої дії, а в інший час, за інших обставин, чи неуповноваженою особою.

За таких обставин, суд, дослідивши докази безпосередньо в судовому засіданні, врахувавши пояснення учасників, які не спростовували події, зафіксовані в додатках до протоколів слідчих дій, оцінює зазначені докази як належні й допустимі.

Колегією суддів безпосередньо в судовому засіданні було також досліджено наступні докази:

-протокол №969 б про результати спостереження за особою (річчю або місцем) від 24.11.2016 року, до якого долучено DVD-диск, відповідно до якого, на підставі ухвали Костянтинівської прокуратури №562т від 28.09.2016 року було проведено спостереження за місцем: м.Торецьк, вул. Центральна, буд.55, травматологічне відділення ЦМЛ м. Торецька, палата №5, за результатами якого сводки №1 від 30.09.2016 року, №2 від 03.10.2016 року, №3 від 03.10.2016 року, №4 від 03.10.2016 року, №5 від 04.10.2016 року, №6 від 07.10.2016 року, №7 від 08.10.2016 року, №8 від 11.10.2016 року, №9 від 12.10.2016 року, №10 від 17.10.2016 року, №11 від 17.10.2016 року, №12 від 19.10.2016 року; фотокартки №1 від 30.09.2016 року, №3 від 03.10.2016 року, №11 від 17.10.2016 року та диск DVD-R від 29.09.2016 року інв.№25т розсекречено та долучено до матеріалів кримінального провадження ЄРДР №12016050220001626 від 29.09.2016 року. Було здійснено спостереження за чоловіком та жінкою, що відвідували пацієнтів в палаті №5 (том 5, а.с.216-217);

-висновок судової дактилоскопічної експертизи Донецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №2/5-120 від 19.10.2016 року та доданими до нього ілюстрованою таблицею та об`єктами дослідження в паперовому конверті, за результатами проведення якої, сліди пальців рук, відкопійовані з внутрішньої сторони вхідних дверей квартири, слід пальця руки, відкопійований з упаковник ліків «Диклак гель» на столі в залі, виявлені та вилучені 25.09.2016 року під час ОМП за адресою: АДРЕСА_8 (том 5, а.с. 92-99) непридатні для ідентифікації.

Зазначені документи не несуть жодного доказового значення, відтак не беруться до уваги судом при ухваленні судового рішення.

Окрім того, судом безпосередньо в судовому засіданні досліджено постанови про долучення речових доказів до кримінального провадження від 22.10.2016 року (том 5, а.с.244-245); від 29.09.2016 року (том 5, а.с.246-247); від 05.01.2017 року (том 5, а.с.248-249); від 24.11.2016 року; від 24.11.2016 року (том 6, а.с.1-2); від 16.12.2016 року (том 6, а.с.3-4); від 16.12.2016 року (том 6, а.с.5-6).

В судовому засіданні захисники обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 адвокати Бідашко І.Л. та Туренок А.П. наполягали на невірній кваліфікації дій обвинувачених за ч.3 ст.187 КК України (напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло), оскільки обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не мали при собі зброї, у тому числі ножа, не погрожували потерпілій ножем та не застосовували його.

Захисник Воронянського О.В. зазначив, що в діях його підзахисного та обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні кваліфікуючи ознаки ч.3 ст.187 КК України, у зв`язку з чим є необхідність перекваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з ч. 3 ст. 187 КК України на ст.186 КК України. Вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 КК України, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не заперечують.

Однак, твердження обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та їх захисників про необхідність перекваліфікації дій з ч.3 ст.187 КК України на ст.186 КК України у зв`язку з відсутністю кваліфікуючих ознак ч.3 ст.187 КК України, суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Так, кваліфікуючою ознакою ч.3 ст.187 КК України є напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

Під насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, слід розуміти заподіяння їй легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент заподіяння (насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, здушення шиї, тощо).

Вказане також зазначено у п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» зазначено, що небезпечне для життя чи здоров`я насильство (ст.187, ч.3 ст.189 КК) - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо.

Крім того, у висновках, що містяться у постанові ВС/ККС №405/3734/16-к від 31.07.2018 року щодо розмежування розбою від грабежу зазначено, що у разі вчинення розбою посягання відбувається на два об`єкти - власність та життя і здоров`я потерпілої особи.

При грабежі, поєднаному із застосуванням насильства до потерпілого, основним об`єктом посягання виступає власність, і незважаючи на те, що у момент вчинення грабежу відбувається вплив на потерпілого, однак він є незначним, тому й не може бути мови про існування ще одного об`єкту - життя і здоров`я особи.

Однією з характеризуючих ознак розбою є саме насильство, метою якого є намір одразу подолати опір потерпілого й упередити його протидію нападу. Агресивність й спрямованість таких дій на подолання опору по відношенню до особи, яка зазнала нападу, є відмінною ознакою від грабежу.

До фізичного насильства, що є ознакою розбою, також належить насильство, яке реально не спричинило шкоду життю, але було небезпечним для життя потерпілої в момент заподіяння, тобто в момент застосування створювало реальну загрозу для життя потерпілого. Такою реальною загрозою для життя потерпілої, з урахуванням її поважного віку та стану здоров`я (1949 рік народження, поламана рука), було нанесення удару по зубах, штовхання на підлогу, сідання зверху та закривання рота, приставляння до шиї потерпілої ножа з погрозою «зарізати», тобто його застосувати.

При цьому оцінка небезпечності насильства проводиться з урахуванням дійсності, реальності й характеру можливого насильства, коли така загроза не викликає сумніву щодо небезпечності дій винних осіб. Зазначені погрози вбивством потерпіла сприймала реально, погано себе почувала, маючи всі підстави вважати, що ці погрози будуть реалізовані.

Отже, доводи сторони захисту щодо невинуватості обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, спростовуються сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів. Зокрема, з показань потерпілої ОСОБА_4 вбачається, що показання останньої є логічними, послідовними, в яких вона наполягала на погрозі застосування щодо неї ножа, небезпеку застосування якого вона сприймала реально. Відтак, зазначені обставини виключають кваліфікацію вчиненого злочину за ст.ст. 185,186 КК України.

Надаючи оцінку показанням обвинувачуваних ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , суд звертає свою увагу, що останні не узгоджуються між собою, а саме ОСОБА_3 зазначає, що в здійсненні та плануванні нападу на квартиру потерпілої приймали участь лише він та ОСОБА_1 , тобто двоє осіб. Разом з тим ОСОБА_1 зазначає, що до будинку вони підійшли втрьох, вдвох з ОСОБА_3 вони зайшли до під`їзду, а третя особа - ОСОБА_9 на прізвисько " ОСОБА_10 " залишилася чатувати на вулиці для того, щоб у разі небезпеки попередити про неї ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Окрім того, зазначені показання обвинувачуваних також не узгоджуються з їх поясненнями, наданими під час проведення слідчого експерименту з ОСОБА_3 від 24.11.2016 року та ОСОБА_1 від 22.10.2016 року, а також, з іншими доказами, наявними в кримінальному провадженні, а саме: протокол НСРД від 13.12.2016 року про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) мобільного терміналу ІМЕІ НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_1 та доданий до нього DVD-диск інв.27т та стенограма від 13.12.2016 року; протокол НСРД від 13.12.2016 року, DVD-диск інв.27т та стенограма від 13.12.2016 року; протокол НСРД від 13.12.2016 року, DVD-диск інв.26т та стенограма від 13.12.2016 року.

Суд зауважує на тому, що під час слідчих експериментів були присутній захисник обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . Туренок А.П., яким порушень КПК України виявлено не було, зауваження захисника в протоколі відсутні.).

Наведене, на думку суду, виключало можливість надання відповідних пояснень обвинувачуваними під тиском працівників поліції.

Також слід зазначити, що надані під час слідчих експериментів пояснення обвинувачуваних є послідовними, узгоджуються між собою та з іншими доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження. Будь-яких доказів, які б їх спростовували матеріали кримінального провадження не містять.

Тобто, надані в судовому засіданні показання обвинувачуваних є суперечливими, не узгоджуються як між собою так і суперечать іншим доказам, наявним в матеріалах кримінального провадження, у зв`язку з чим суд сприймає їх критично, як такі, що надані обвинувачуваними ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задля зниження суворості можливого покарання за кримінальне правопорушення та уникнення відповідальності їх спільником - обвинувачуваним ОСОБА_2 .

Позиція захисту зводиться до повного заперечення інкримінованих обставин та необхідності виправдання обвинуваченого ОСОБА_2 , перекваліфікації діяння ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за епізодом ч.3 ст.187 КК України, а також виправдання ОСОБА_21 за ч.3 ст.185 КК України. З цією метою захистом представлено версію, згідно з якою організував вчинення розбійного нападу не ОСОБА_2 , а невідома особа на ім`я ОСОБА_9 , прізвисько « ОСОБА_10 », яка наразі померла.

Суд зазначає, що посилання на вказану особу з`явилося по спливу майже чотирьох років з часу вчинення злочину, згідно показань лише обвинуваченого ОСОБА_1 та жодними об`єктивними обставинами не підтверджується. Не підтвердив участь цієї особи навіть обвинувачений ОСОБА_3 , який по суті підтверджує спільне виконання об`єктивної сторони злочину спільно з ОСОБА_1 . Такі протиріччя в показаннях обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 свідчать лише про їх бажання уникнути відповідальності за вчинене або зменшити її, а також допомогти уникнути відповідальності обвинуваченому ОСОБА_2 .

Натомість, первісно отримані фактичні дані, що містяться в проведених з обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_3 слідчих експериментах за участю захисників прямо вказують на те, що організацією виконання злочину займався ОСОБА_2 , який підшукав виконавців, забезпечив їх засобами конспірації, проінструктував з приводу розташування квартири, світла та наявності в квартирі жінки, коштовностей, що містяться в квартирі, надавав допомогу в залишенні місяці події.

Зазначені обставини повністю узгоджуються з проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями, згідно з якими після вчинення злочину вбачається спілкування фігурантів з іншими особами на тему злочину, вказівка на третю особу, яка «навела» на квартиру.

Суд не погоджується з доводами, що ОСОБА_1 на слідчому експерименті називає іншу особу, на прізвище ОСОБА_16 , ім`я ОСОБА_28 . Ці неточності продиктовані особливостями ім`я та прізвища особи іншої від обвинуваченого національності.

В судовому засіданні ОСОБА_1 чітко зазначив, що особа на прізвисько « ОСОБА_10 » наказала йому обмовляти ОСОБА_15 , вказуючи на обвинуваченого ОСОБА_2 .

За епізодом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України:

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні під час допиту вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченому ч.3 ст.185 КК України, спочатку визнав, обставини кримінального правопорушення не оспорював. Проте, в подальшому, змінив свої показання на протилежні. Зазначив, що в період часу, коли сталось інкриміноване йому кримінальне правопорушення, знаходився вдома. Вчинення даного кримінального правопорушення заперечував, зазначив, що лише купив бойлер у ОСОБА_5 та забрав його до себе додому. Звідки взявся цей бойлер не знає.

Даючи оцінку показанням обвинуваченого, суд відноситься до них критично, вважає їх суперечливими та непослідовними, такими, що спростовуються показами свідків та дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, у зв`язку з чим розцінює їх як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення та бажання уникнути передбаченої законом відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Так, свідок ОСОБА_30 в судовому засідання пояснила, що її двоюрідний брат ОСОБА_5 з обвинуваченим ОСОБА_23 , який раніше приходив в гості до її покійного співмешканця, принесли на АДРЕСА_12 , DVD-програвач та обігрівач. Де вони взяли зазначені речі, вона не знала та не розпитувала. DVD-програвач залишила собі, а обігрівач продала за 100 грн.

Свідок ОСОБА_31 в судовому засідання пояснила, що в 2016 році, точного часу та дати вона не пам`ятає, їй зателефонувала її знайома ОСОБА_32 та запропонувала купити в неї обігрівач, який привіз її брат. ОСОБА_31 погодилась та купила обігрівач за 100 гривень. Через деякий час приїхали працівники поліції та повідомили, що це чужий обігрівач, забрали його, гроші їй ніхто не повернув.

Потерпіла ОСОБА_8 надала суду письмову заяву від 30.09.2019 року, в якій просить розглядати кримінальне провадження без її участі, претензій майнового чи матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_3 не має, просила призначити покарання на розсуд суду в межах закону.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

-витягом з ЄРДР за №12016050220000284 від 13.02.2016 року з правовою кваліфікацією ч.3 ст.185 КК України про реєстрацію повідомлення ОСОБА_8 про те, що в період часу з 10.02.2016 року по 12.02.2016 року невстановлена особа, через кватирку вікна проникла до будинку за адресою: АДРЕСА_5 , звідки таємно викрала майно, що належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , чим заподіяла їй матеріальний збиток (том 6, а.с.59);

-ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 02.02.2017 року (провадження №1кп/225/114/2017, ЄРДР №12016050220000284 від 13.02.2016 року), згідно з якою кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , обвинуваченого за ч.3 ст.185 КК України, виділено в окреме провадження (том 2, а.с.89);

-рапортом про реєстрацію повідомлення ОСОБА_8 оператору 102 з приводу проникнення до її будинку за адресою: АДРЕСА_5 та крадіжки її майна (том 6, а.с.65);

-протоколом прийняття заяви від ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення від 13.02.2016 року, в якій остання просить притягнути до відповідальності невідомих, які викрала її майно, а саме: водогрійний бак, електричний обігрівач масляний, світильник денного світла, чим спричинили матеріальний збиток на суму 2000 грн. (том 6, а.с.64);

-протоколом слідчої дії (огляду місця події) від 13.02.2016 року з фототаблицею та схемою, згідно з яким проведено огляд місця події домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 , зафіксовано розташування будинку, надвірних споруд, присадибної ділянки, оглянуто кватирку у вікні будинку, відчинену на момент огляду, вхід до будинку, кухню, санвузол, прихожу, спальню та зальні кімнати (том 6, а.с.66-73);

-протоколом слідчої дії (огляду місця події) від 07.10.2016 року, згідно з яким об`єктом огляду є відкрита ділянка місцевості перед будинком АДРЕСА_12 . Під час огляду виявлено та вилучено DVD- програвач «ВВК» в корпусі чорного кольору, який винесла з будинку та добровільно видала ОСОБА_30 (том 6, а.с.75-76);

-протоколом слідчої дії (огляду місця події) від 07.10.2016 року, згідно з яким об`єктом огляду є відкрита ділянка місцевості перед будинком АДРЕСА_13 . Під час огляду виявлено та вилучено масляний радіатор «AURORA» в корпусі світло-сірого кольору, який винесла з будинку та добровільно видала ОСОБА_33 (том 6, а.с.75-76);

-протоколом слідчої дії (огляду місця події) від 12.10.2016 року, згідно з яким об`єктом огляду є приміщення кабінету №5 Торецького ВП за адресою: м.Торецьк, вул.Дружби, буд.2. Під час огляду ОСОБА_8 добровільно видала технічний паспорт від масляного обігрівача «AURORA», модель AV 054, який було вилучено (том 6, а.с.79-80);

-протоколом слідчої дії (огляду місця події) від 14.10.2016 року з фототаблицею, згідно з яким об`єктом огляду є ділянка місцевості, розташована біля металевих воріт, які ведуть до двору будинку АДРЕСА_3 . На даній ділянці ОСОБА_34 добровільно видала водогрійний бак (бойлер) білого кольору на 50 літрів «Garanterm» модель ER 50 V, який було вилучено (том 6, а.с.83-85);

-протоколом слідчої дії (огляду місця події) від 18.10.2016 року з фототаблицею, згідно з яким об`єктом огляду є ділянка місцевості, розташована біля металевих воріт, які ведуть до двору будинку АДРЕСА_5 . На даній ділянці ОСОБА_8 надала для огляду працівникам Торецького ВП належне їй майно, а саме: електричний масляний обігрівач «AURORA» в корпусі світло-сірого кольору моделі AU 054, водогрійний бак фірми «Garanterm» модель ER 50 V в корпусі білого кольору, DVD-програвач «ВВК» в корпусі чорного кольору. На зазначених вище речах видимих слідів пошкоджень та слідів корозії не виявлено (том 6 а.с.88-94);

-довідкою ТОВ «Ринок» №66 від 19.10.2016 року про середньоринкову вартість товарів з обліком зносу станом на лютий 2016 року, а саме: масляного радіатора «AURORA» модель AU 054, що був у користуванні, - 150 грн.; DVD-програвача «ВВК», що був у користуванні, - 300 грн.; водогрійного баку фірми «Garanterm» модель ER 50 V, що був у користуванні, - 500 грн. (том 6, а.с.95-97);

-протоколом слідчого експерименту від 24.10.2016 року за участю підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , згідно якого підозрюваний ОСОБА_5 розповів та показав в діях, за яких обставин в період часу з 10.02.2016 року по 11.02.2016 року приблизно о 00 год. 30 хв. було скоєно крадіжку за адресою: АДРЕСА_5 . А саме, знаходячись за зазначеною адресою, ОСОБА_5 розповів, що 10.02.2016 року знаходився в гостях у своєї сестри ОСОБА_30 , де розпивав алкогольні напої спільно з ОСОБА_23 , після чого за його пропозицією разом з ним вони пішли до зазначеного будинку. ОСОБА_5 вказав на хвіртку в дворі будинку, через яку шляхом вільного доступу вони разом з ОСОБА_23 проникли до двору будинку АДРЕСА_5 та вказав на кватирку у вікні будинку, через яку він проник до будинку. Зазначив, що ОСОБА_23 за допомогою рук підсадив його до вікна, після чого він зсередини, знаходячись вже в будинку, відчинив замикаючий пристрій і тим самим впустив ОСОБА_35 до будинку. Потім ОСОБА_5 сумісно з ОСОБА_23 зняли водогрівний бак, трубки якого зрізали кухонним ножем, який взяли на столі на кухні будинку. Після чого з кімнати взяли масляний радіатор, який стояв на підлозі біля кроваті, а з іншої кімнати взяли DVD-програвач, який лежав в коробці з дисками на шифонері. Після цього ОСОБА_5 зазначив, що вони з ОСОБА_23 віднесли водонагрівний бак до ОСОБА_23 додому та залишили там, після чого відразу ж повернулись за масляним радіатором та DVD-програвачем, які разом віднесли додому до сестри ОСОБА_5 - ОСОБА_30 . Масляний радіатор вони з ОСОБА_23 продали ОСОБА_30 , DVD-програвач залишили у неї, щоб пізніше забрати. Тобто, розпорядились зазначеним таємно викраденим майном на власний розсуд (том 6, а.с.98-103);

-протоколом огляду від 24.10.2016 року, з доданим диском CD-R 52 Х з відеозаписом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 , згідно якого в приміщенні службового кабінету №5 Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області на персональному комп`ютері переглянуто фрагмент відеозапису, на якому зафіксований слідчий експеримент за участю підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному правопорушенні, яке мало місце 11.02.2016 року (том 6, а.с.104-106).

В судовому засіданні безпосередньо було досліджено постанову про долучення до кримінального провадження речових доказів від 14.10.2016 року (том 6, а.с.86); вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 13.02.2017 року у справі 225/6129/16-к (ЄРДР №12016050220000284 від 13.02.2016), що набрав законної сили, відповідно до якого ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло). Згідно даного вироку, ОСОБА_5 вчинив зазначене кримінальне правопорушення за попередньою змовою з особою, матеріали якої виділені в окреме кримінальне провадження. Цією особою, відповідно до ухвали Дзержинського міського суду Донецької області від 02.02.2017 року (провадження №1-кп/225/114/2017), є ОСОБА_3 (том 2, а.с.89, том 6, а.с.60-62).

Оцінюючи докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що обвинувачені дійсно вчинили інкриміновані їм кримінальні правопорушення.

Суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 доведеною за обставинами пред`явленого прокурором обвинувачення і кваліфікує його дії за ч.3 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

Суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_2 доведеною за обставинами пред`явленого прокурором обвинувачення і кваліфікує його дії за ч.3 ст.27, ч.3 ст.187 КК України, як організація та вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло.

Суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_35 доведеною за обставинами пред`явленого прокурором обвинувачення і кваліфікує його дії за ч.3 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло; за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

Відповідно до ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При визначенні виду та міри покарання, суд враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст.67 КК України, є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

ОСОБА_1 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, не одружений, не працює, на обліку лікаря психіатра та обліку лікаря нарколога не перебуває, нерухомого майна не має, за місцем проживання характеризується незадовільно, вживає алкогольні напої, підтримує відносини з особами, які ведуть антигромадський спосіб життя. Окрім того, суд приймає до уваги стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно медичної довідки КНП "Центральна міська лікарня" м.Торецька від 09.06.2021 року №1419 (том 5, а.с.240, том 6, а.с.7-14).

Обставин, що пом`якшують покарання, суд не вбачає.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст.67 КК України, є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

ОСОБА_2 в силу ст.89 КК України раніше не судимий, одружений, не працює, на обліку лікаря психіатра та обліку лікаря нарколога не перебуває, нерухомого майна не має, за місцем проживання характеризується з посередньої сторони, підтримує відносини з особами, які ведуть антигромадський спосіб життя (том 6, а.с.17-14).

Обставин, що пом`якшують покарання, суд не вбачає.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_35 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, відповідно до ст.67 КК України, є рецидив злочинів та вчинення злочину щодо особи похилого віку (а.с.3, том 2).

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_35 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, відповідно до ст.67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння, рецидив злочинів (а.с.63, том 2).

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, не одружений, не працює, на обліку лікаря психіатра та обліку лікаря нарколога не перебуває, нерухомого майна не має, за місцем проживання характеризується задовільно (том 6, а.с.32-58).

Також суд не може проігнорувати той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин за умов не знятої та не погашеної судимості у встановленому законом порядку, раніше засуджувався до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна за вчинення особливо тяжких корисливих злочинів, передбачених п."і" ст.93, ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ч.1 ст.145, ст.42 КК України (в редакції 1960 року). Тобто, тривалі терміни відбування покарання не досягли мети покарання і ОСОБА_3 продовжив злочинну модель поведінки.

Відтак, обставин, що пом`якшують покарання, суд не вбачає.

При визначенні виду та міри покарання, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України, адже юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відповідно до ст.12 КК України за ч.3 ст.187 КК України є особливо тяжким злочином, а за ч.3 ст.185 КК України - тяжким, дані про особи обвинувачених, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Також судом проаналізовано ставлення обвинувачених до скоєного, поведінку під час судового розгляду.

У зв`язку з наведеним колегія суддів приходить до висновку, що позиція обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не була проявом внутрішніх переживань особами того, що сталося, усвідомлення наслідків, не ґрунтується на критичній оцінці своєї протиправної поведінки, її осуді, готовності нести відповідальність за вчинене.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Разом з тим, саме обставини вчинення злочину, його тяжкість, реальна можливість обвинувачених вплинути на зміни свого життя та відсутність бажання до таких змін, переконує суд, що обвинувачені не готові до реалізації конструктивних планів на майбутнє, самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку та твердого переконання про можливість виправлення обвинувачених лише за умови ізоляції від суспільства, призначивши покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна в межах санкції інкримінованих статей КК України.

Суд вважає, що таке покарання відповідатиме меті покарання, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення винних, попередження вчинення ними та іншими особами злочинів, що випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.1 ст.70 КК України, при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Цивільні позови у даному кримінальному провадженні не заявлені.

В судовому засіданні прокурор просив запобіжні заходи, обрані щодо обвинувачених, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 16.06.2021 року у справі №225/127/17 (провадження №1-кп/225/22/2021), обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту до 14.08.2021 року включно з дотриманням попередніх умов, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, наступних обов`язків: цілодобово не виходити з будинку за місцем свого перебування; з`являтись за викликом слідчого, прокурора, суду; не відлучатись з м.Торецька без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування з потерпілою ОСОБА_4 .

Суд вважає, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме у виді можливості переховуватися від суду, вчинити новий злочин, а також незаконно впливати на свідків, потерпілу, інших обвинувачених за даним кримінальним провадженням не втратили своєї актуальності, у зв`язку із чим суд приходить висновку щодо наявності правових підстав для залишення обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту без змін до набрання вироком законної сили.

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 16.06.2021 року у справі №225/127/17 (провадження №1-кп/225/22/2021), обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту до 14.08.2021 року включно з дотриманням попередніх умов, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , з покладенням відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, наступних обов`язків: прибувати до суду за першою вимогою; не залишати місце постійного проживання з 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. без дозволу слідчого, прокурора або суду, крім перебування на роботі; не відлучатися за межі м.Торецька, Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Суд вважає, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме у виді можливості переховуватися від суду, вчинити новий злочин, а також незаконно впливати на свідків, потерпілу, інших обвинувачених за даним кримінальним провадженням не втратили своєї актуальності, у зв`язку із чим суд приходить до висновку щодо наявності правових підстав для залишення обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді домашнього арешту без змін до набрання вироком законної сили.

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 16.06.2021 року у справі №225/127/17 (провадження №1-кп/225/22/2021), обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 14.08.2021 року включно.

Суд вважає, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме у виді можливості переховуватися від суду, вчинити новий злочин, а також незаконно впливати на свідків, потерпілої, інших обвинувачених за даним кримінальним провадженням не втратили своєї актуальності, у зв`язку із чим суд приходить висновку щодо наявності правових підстав для залишення обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_35 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без змін до набрання вироком законної сили.

Великою Палатою Верховного суду у постанові від 29 серпня 2018 року у справі №663/537/17 надано правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч.5 ст.72 КК України (зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання), відповідно до п.103 якої, якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII). Крім того, відповідно до ч.5 ст.72 (в ред. Закону №838-VIII) у строк попереднього ув`язнення включається строк перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді від 09.02.2018 року до обвинуваченого ОСОБА_35 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Час фактичного затримання 08.02.2018 року о 6 год. 40 хв.

Ухвалою слідчого судді від 22.10.2016 року до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з 22.10.2016 року. Ухвалою слідчого судді від 08.10.2018 року обвинуваченому ОСОБА_2 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт та звільнено з-під варти в залі суду.

Таким чином, суд вважає, що час попереднього ув`язнення обвинувачених ОСОБА_35 та ОСОБА_2 з моменту затримання до набрання вироком законної сили підлягає зарахуванню з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Захід забезпечення кримінального провадження, обраний на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського міського суду Донецької області від 16.12.2016 року, у виді накладення арешту на автомобіль VOLKSWAGEN (1981), чорний, № двигуна НОМЕР_3 , № кузову НОМЕР_4 , реєстрація ТЗ за договором купівлі-продажу, що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво НОМЕР_5 16.12.1992 (на обліку), залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Питання щодо речових доказів: водонагрівального баку фірми «Garantem» модель ER50V об`ємом 50 л, масляного радіатору «Aurora» модель «AU054», DVD-програвача «ВВК», вирішено вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 13.02.2017 року (справа №225/6129/16-к, провадження №1-кп/225/114/2017), що набрав законної сили.

Питання щодо інших речових доказів підлягає вирішенню в порядку, встановленому ст.100 КПК України, щодо процесуальних витрат на проведення екскпертиз - в порядку ст.ст.124,126 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років із конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання рахувати з часу затримання ОСОБА_1 після набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишити без змін, у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , поклавши відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, наступні обов`язки: цілодобово не виходити з будинку за місцем свого перебування; з`являтись за викликом слідчого, прокурора, суду; не відлучатись з м.Торецька без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування з потерпілою ОСОБА_4 .

ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.3 ст.185 КК України -у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

-за ч.3 ст.187 КК України -у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років із конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років із конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання рахувати з 08.02.2018 року.

Згідно ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 08.02.2018 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін, у виді тримання під вартою.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років із конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання рахувати з часу затримання ОСОБА_2 після набрання вироком законної сили.

Згідно ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_2 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 22.10.2016 року по 08.10.2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_2 залишити без змін, у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , поклавши відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не залишати місце постійного проживання з 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. без дозволу слідчого, прокурора або суду, крім перебування на роботі; не відлучатися за межі м.Торецька, Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_35 , на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи №2/5-120 від 19.10.2016 року за кримінальним провадженням №12016050220001626 в розмірі 439,80 грн. в рівних частинах, тобто по 146,60 грн. з кожного; експертизи №552 від 25.11.2016 року за кримінальним провадженням №12016050220001626 в розмірі 2381,58 грн. в рівних частинах, тобто по 793,86 грн. з кожного.

Речові докази:

-мобільний телефон Samsung GT S 5250, кільце з металу жовтого кольору, які передані на зберігання ОСОБА_36 , - залишити у її власності;

-велосипед «Україна» чорного кольору, який переданий на збереження до камери схову Торецького ВП - конфіскувати;

-бушлат камуфльований синьо-зеленого кольору, куртку камуфльовану, бушлат камуфльований зеленого кольору, які передані на збереження до камери схову Торецького ВП - знищити;

-11 оптичних носіїв у вигляді дисків, які до вирішення питання по суті зберігаються у матеріалах кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження ЄРДР №12016050220001626 від 26.09.2016 року;

-сумку чорного кольору, яку передано на збереження до камери схову Торецького ВП - повернути ОСОБА_1 ;

-розкладний ніж, який передано на збереження до камери схову Торецького ВП - знищити;

-шапку-маску з отворами, яку передано на збереження до камери схову Торецького ВП - знищити;

-три зразки крові підозрюваних ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 після проведення експертизи; паперові конверти 2 од., в яких знаходяться 2 фрагменти листя, які передано на збереження до камери схову Торецького ВП - знищити;

-рулон скотчу, який передано на збереження до камери схову Торецького ВП - знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору.

Головуючий:

Судді: