Ухвала суду № 98978436, 12.08.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/5444/21

Провадження по справі № 2/635/3113/2021

У Х В А Л А

12 серпня 2021 року суддя Харківського районного суду Харківської області Бобко Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості,

В с т а н о в и в:

Позивач АТ «Райффайзен Банк» звернулося до суду з позов шляхом подання позовної заяви до ОСОБА_1 , яким просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/1743/74/62035 від 07.04.2006 в сумі 32179,96 долларів США, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Шило І.В. 07.04.2006 за реєстровим номером 141, шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнути з відповідача на користь АТ «Райффайзен Банк» витрати по сплаті судового збору.

Зазначена позовна заява за формою та змістом не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

За статтею 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців; у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки; у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки; у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік; у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік; у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів позивачем зазначено ціну позову -103418 гривень, виходячи з вартості іпотечного майна, встановленої в договорі іпотеки №014/1743/74/62035/1 від 13 квітня 2006 року, та відповідно сплачено судовий збір за подання вказаного позову у розмірі 2270 гривень..

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26 лютого 2019 року по справі № 907/9/17 зробила правовий висновок щодо сплати судового збору за подання позовної заяви про звернення стягнення на майно, в якій зазначила, що наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Предметом спору в даній справі є вимоги позивача АТ «Райффайзен Банк» про звернення стягнення за договором іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/1743/74/62035 від 07 квітня 2006 року в сумі 32179,96 доларів США. При цьому, позивачем в позові визначений визначений спосіб задоволення вимог іпотекодержателя – шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Отже, оскільки позивач, звертаючись з позовом, визначив, що до грошових вимог, які підлягають задоволенню за рахунок звернення стягнення на іпотечне майно, належить сума боргу за кредитним договором у розмірі 32179,96 доларів США, що у гривневому еквіваленті згідно даних НБУ на день подання позову до суду, а саме станом на 14 липня 2021 року, складає 879207,99 гривень, ціна позову у даній справі визначається із розміру заборгованості за кредитним договором, на задоволення якої поданий позов АТ «Райффайзен Банк».

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою передбачена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з наведених вище правових положень та ціни позову, яка в даному випадку становить 879207,99 гривень, судовий збір за подання даного позову до суду складає 13188,10 гривень.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про те, що позивачем не доплачений судовий збір за подання позовної заяви відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», та оскільки позивачем частково сплачений судовий збір у розмірі 2270 гривень, судовий збір, який необхідно доплатити позивачу на розрахунковий рахунок отримувач коштів: УК у Харківському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37999628, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 34312206080012, код класифікації доходів бюджету: 22030101 за подання вищевказаної позовної заяви становить 10918,10 гривень.

Позивачем до позовної заяви не додано документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та клопотань про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Крім того, суд зазначає про наступне.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Відповідно до вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року становить 2270 гривень.

Отже, виходячи з ціни позову, встановленої судом у розмірі 879207,99 гривень, яка вочевидь перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відповідно до вимог ст.ст. 19, 274 ЦПК України, дана справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Вищевказана позовна заява підписана і подана до суду представником АТ «Райффайзен Банк» - головним менеджером з забезпечення судового провадження Управління пізнього збору заборгованості клієнтів роздрібного бізнесу (м. Херсон) Департаменту проблемної заборгованості роздрібних клієнтів АТ «Райффайзен Банк Аваль» Пасічник Ю.А., яка на підтвердження своїх повноважень надала довіреність від 17 серпня 2020 року, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Головатенком О.В. за реєстровим номером 424, з терміном її дії до 17 серпня 2025 року.

Частиною 1 ст.60 ЦПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник, при цьому повноваження адвоката за змістом ч. 4 ст. 62 ЦПК України як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Однак, в порушення вищевказаних вимог, враховуючи ту обставину, що справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження, матеріали додані до позовної заяви, не містять документів на підтвердження належних повноважень Пасічник Ю.А., як представника АТ «Райффайзен Банк», як того вимагає ч. 4 ст. 62 ЦПК України..

Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При таких обставинах, відповідно до ст. 185 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху з зазначенням недоліків заяви та наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості - залишити без руху.

Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки заяви, вона вважається неподаною та повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В.Бобко