Ухвала суду № 98976253, 13.08.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/10004/21

Провадження № 1-кп/638/1316/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Цвіри Д.М.,

за участю секретаря – Варданян К.Г.,

прокурора – Шпака М.А.,

захисників обвинуваченого –Кузьміна Д.В., Певного А.М.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів обвинуваченому у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220470003340 від 27.06.2020 року відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Солоницівка, Дергачівського району, Харківської області, громадянина України, не працюючого, неодружений, маючого на утриманні малолітню дитину, с середньою спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Вільшани Дергачівського району Харківської області, українця, громадянина України, не працюючого, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб, з середньою технічно освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , який фактично мешкає: АДРЕСА_4 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Пархомівка, Краснокутського району, Харківської області, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, з середньою технічно освітою, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185 КК України, -

встановив:

В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185 КК України. Обвинувальний акт внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020220470003340 від 27.06.2020.

Ухвалою суду від 05.07.2021 кримінальне провадження призначено в підготовче судове засідання.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів, обґрунтовуючи тим, що ризики, які мали місце під час обрання запобіжного заходу обвинуваченому продовжують існувати, окрім того, обвинувачений офіційно не працевлаштовані, дітей на утриманні не мають, не одружені, що вказує на відсутність соціальних зв`язків.

Захисники та обвинувачений ОСОБА_2 заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Захисники просили змінити відносно їх підзахисного раніше обраний запобіжний захід на більш м`який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт, а саме на домашній арешт за місцем реєстрації обвинуваченого, наведені прокурором ризики нічим не підтверджені, надумані, на потерпілих не можливо здійснити вплив, адже це юридичні особи.

Суд, вислухавши клопотання прокурора, думку сторін кримінального провадження, дійшов наступного.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

При цьому слід враховувати, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, вчинення інших кримінальних правопорушень, свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вплинути на свідків.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу судом враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення «Лабіта проти Італії», згідно якого, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Суди повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість, багато епізодична злочинна діяльність та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченим злочину, наявна можливість ухилення від явки до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.

Продовжуючи обвинуваченому міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги, що обвинувачений обвинувачуються в особливо тяжкому злочині, офіційно не працевлаштований, не має законних джерел отримання прибутку.

При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу, суд виходить з того, що менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків. У разі доведеності стороною обвинувачення вини обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм злочинів, існує велика ймовірність того, що знаходячись на свободі, ОСОБА_2 вчинять дії щодо втечі з метою переховування від правосуддя та ухилення від покарання.

Враховуючи, що раніше встановлені ризики є актуальними на час розгляду дійсного клопотання, суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, а тому доходить висновку, що клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду обвинувального акту, суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою до 60 діб.

Під час розгляду клопотання судом вивчена можливість щодо не продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких обвинувачуються, ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_2 хоча і має реєстрацію на території України, проте офіційно не працюють, офіційних джерел для життя не має, може переховуватися від суду, застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливе, а тому, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обґрунтований. Вказаний висновок ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання осіб під вартою. Вказані ризики є реальними та триваючими, вони виключають можливість заміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , а альтернативні запобіжні заходи не забезпечать достатній рівень гарантій належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 314-317, 177, 183, 331, 369-372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком до 60 (шістдесят) днів, тобто до 10.10.2021 року з можливістю внесення застави у відповідному розмірі та зобов`язання виконання відповідних обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді Київського райсуду м. Харкова від 23.04.2021 року.

Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий Д.М.Цвіра