Ухвала суду № 98975053, 12.08.2021, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1014/20

Провадження № 1-кс/349/253/21

У Х В А Л А

іменем України

12 серпня 2021 року м. Рогатин

Слідчий суддя Рогатинського районного суду Івано-Франківської області Гаврилюк О.О. з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого відділення поліції №4 (м.Рогатин) Івано-Франківського районного управління поліції Гальми Я.В. від 16 липня 2021 року про закриття кримінального провадження №12020090210000085 від 13 квітня 2020 року,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 подав до суду скаргу на постанову слідчого відділення поліції №4 (м.Рогатин) Івано-Франківського районного управління поліції Гальми Я.В. від 16 липня 2021 року про закриття кримінального провадження №12020090210000085 від 13 квітня 2020 року.

В обгрунтування скарги зазначив, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження №12020090210000085 за змістом відповідає постановам слідчих від 16 травня 2020 року, 22 жовтня 2020 року, 18 грудня 2021 року, які були скасовані ухвалами слідчих суддів Рогатинського районного суду Івано-Франківської області відповідно 09 жовтня 2020 року, 08 грудня 2020 року, 29 березня 2021 року. Вважає, що слідчий Гальма Я.В. не виконав вимог ухвали слідчого судді щодо допиту осіб, які можливо були причетні до вчинення кримінального правопорушення, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , жителів с.Гоноратівка Івано-Франківської області. Вищезазначені особи періодично перебувають в межах України, а тому є реальна можливість опитати їх з приводу обставин, які зазначені у заяві. Зазначає, що досудове слідство необхідно проводити за ст.296 КК України. З наведених підстав вважає постанову незаконною та такою, що прийнята з порушенням вимог ч.5 ст.110 КПК України.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не прибув. Про день, час та місце слухання справи був повідомлений в установленому законом порядку. У скарзі зазначив про розгляд скарги за його відсутності.

Слідчий та прокурор у судове засідання не прибули, не повідомили про причини неприбуття, хоча про день, час та місце розгляду скарги були повідомлені в установленому законом порядку. За ст. 306 КПК України їх неявка не є перешкодою для розгляду скарги.

Вивчивши скаргу та матеріали кримінального провадження №12020090210000085 приходжу до наступних висновків.

Згідно з постановою про закриття кримінального провадження від 16 липня 2021 року відомості про вчинене кримінальне правопорушення слідчим СВ Рогатинського ВП Тисменицького ВГІ ГУНП в Івано-Франківській області майором поліції Воробець Р.М. 13 квітня 2020 року було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020090210000085 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 194 КК України на підставі ухвали слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 09 квітня 2020 року.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 05 лютого 2020 року о 15год. 17 хв. на телефонну лінію 102 від ОСОБА_1 , 1984 року народження, жителя с.Гоноратівка Рогатинського району Івано-Франківської області поступило повідомлення, що невідома особа пошкодила знак села "Гоноратівка" і кинула на вулиці біля огорожі господарства заявника.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що він 05 лютого 2020 року біля 15 години біля домоволодіння, де він проживає в с.Гоноратівка на проїжджій частині дороги виявив дорожній знак населеного пункту "Гоноратівка", який заважав йому заїхати до домоволодіння. Після цього про виявлене він повідомив брата ОСОБА_5 та матір ОСОБА_6 .

Допитаний як свідок ОСОБА_1 пояснив, що він 05 лютого 2021 року біля 15 години знаходився за місцем проживання с.Гоноратівка. Його брат ОСОБА_5 на вулиці біля воріт виявив дорожній знак із зазначенням назви населеного пункту «Гоноратівка», який раніше був встановлений на початку населеного пункту с.Гоноратівка, на відстані приблизно 1 км від їх домоволодіння. Він одразу ж повідомив поліцію. На його думку до даної події причетні жителі с.Гоноратівка ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з якими він тривалий час перебуває у неприязних відносинах. Дорожній знак з назвою населеного пункту «Гоноратівка» по приїзді працівники поліції завантажили в автомобіль, та того ж дня встановили на попереднє місце. Аналогічні показання надала свідок ОСОБА_6 .

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що працює в Рогатинському відділі поліції на посаді інспектора СРПП №4. 05 лютого 2020 року біля 15 год. 27 хв. він перебував на чергуванні, на логістичний планшетний пристрій Ідея-9 00031334Р11563 АО отримав повідомлення від ОСОБА_5 про пошкодження дорожнього знаку в с.Гоноратівка. Він разом з інспектором СРПП ОСОБА_8 на службовому автомобілі виїхали за вказаною адресою, де заявник вказав на дорожній знак покажчика населеного пункту «Гоноратівка» (5.45 згідно ПДР). Вказаний дорожній знак на час їхнього приїзду знаходився на узбіччі вул. Центральна в с.Гоноратівка Рогатинського району та був частково деформований. Знак ним було встановлено на місці його призначення, оскільки даний покажчик населеного пункту «Гоноратівка» міг в подальшому використовуватись по призначенню, хоча мав незначні деформації. У заявника та очевидців даної події ОСОБА_5 відібрано пояснення та матеріали скеровано ДОП Рогатинського ВП для проведення перевірки.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 пояснив, що він є сільським головою с.Верхня Липиця Рогатинського району до якої входить с.Гоноратівка. У лютому 2020 року він від ОСОБА_1 , жителя с.Гоноратівка Рогатинського району дізнався, що 05 лютого 2020 року близько 15 години ОСОБА_5 на узбіччі від сільської дороги вул.Центральна в с.Гоноратівка поряд з їх домоволодінням було виявлено табличку дорожнього знаку - покажчик населеного пункту «Гоноратівка» . На даний час дорожній знак знаходиться встановленим на місці свого призначення.

Згідно проведеного огляду місця події від 14 квітня 2020 року при в`їзді в населений пункт з правої сторони від центральної сільської дороги в напрямку с.Гоноратівка встановлений дорожній знак 5.45 «Початок населеного пункту», згідно Правил дорожнього руху «ГОНОРАТІВКА», табличка якого виготовлена заводським способом, та покрита лакофарбовим барвником білого та чорного кольорів. На площині вказаного покажчика населеного пункту «ГОНОРАТІВКА» виявлено корозійні зміни металу та незначна деформація таблички.

Працівниками поліції проводилося спілкування із жителями с.Гоноратівка Рогатинського району з метою встановлення свідків та очевидців вказаної події, однак встановити особу, яка пошкодила дорожній знак не вдалось.

Вартість дорожнього знаку 5.45 «Початок населеного пункту», згідно Правил дорожнього руху, згідно проведеного моніторингу мережі Інтернет становить 3831 грн.

Згідно інформаційного листа державного підприємства «Дороги Прикарпаття» від 14.05.2020 за №01-05 / 484 жодної претензії про пошкоджений чи знятий знак у с.Гоноратівка Рогатинського району не надходили і інформація про вартість дорожнього знаку на підприємстві відсутня.

Крім того, згідно довідки філії ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» ДП «Івано-Франківський облавтодор» філії «Рогатинської дорожньої експлуатаційної дільниці» вартість дорожнього знаку 5.47 «Початок населеного пункту» станом на 05 лютого 2020 року становить736,72 грн., однак не заявлено жодних претензій з цього факту.

Майнова шкода в особливо великих розмірах, як і майнова шкода у великих розмірах - ознаки оціночні. З урахуванням законодавчих критеріїв визначення значної шкоди, великого і особливо великого розміру у складах злочинів проти власності, передбачених ст. ст. 185-191, можна зробити висновок, що майнова шкода в особливо великих розмірах у складі умисного знищення або пошкодження майна матиме місце у разі, коли такими діями заподіяно майнову шкоду приблизно на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Тому, із наявних наведених джерел доказів, долучених до провадження інших матеріалів, відсутня інформація, яка б вказувала на суспільну небезпеку. Відповідно до ст. 11 КК України не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК України, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

На підставі вище зазначеного 16 травня 2020 року СВ Рогатинським ВП було прийнято рішення про закриття кримінального провадження, яке в подальшому 09 жовтня 2020 року ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду в Івано-Франківській області було скасоване. Під час проведення слідчих дій по кримінальному провадженню допитати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не виявилось можливим у зв`язку з відсутністю їх на території України. Здобути будь-які дані, які б свідчили про винуватість ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 не представилось можливим. На підставі вище зазначеного 22 жовтня 2020 року СВ Рогатинським ВП було прийнято рішення про закриття кримінального провадження, яке в подальшому 08 грудня 2020 року ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду в Івано-Франківській області було скасоване. Під час проведення подальшого досудового розслідування по даному кримінальному провадженню надано доручення на допит ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , яких ОСОБА_5 підозрює у вчиненні переміщення дорожнього знаку «Гоноратівка». В ході проведення слідчих дій по кримінальному провадженню допитати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 не виявилось можливим у зв`язку з відсутністю їх на території України та по місцю проживання. Проведеними заходами встановити будь-яку причетність вище перелічених осіб до даної події не представилось можливим. На підставі вище зазначеного 18 грудня 2020 року СВ Рогатинським ВП було прийнято рішення про закриття кримінального провадження, яке в подальшому 25 березня 2021 року ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду в Івано-Франківській області було скасоване, оскільки органом досудового розслідування не виконано усіх необхідних процесуальних дій щодо повного, об`єктивного та всебічного розслідування кримінального провадження, а саме не допитано осіб, на яких вказував ОСОБА_5 щодо можливої їх причетності до вчиненого та не перевірено викрадені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 КК України.

Під час проведення подальшого досудового розслідування по даному кримінальному провадженню було допитано ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , які заперечили факт причетності до подій, що вказані в заяві ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 . Згідно доручення наданого органом досудового розслідування працівниками СКП ВП №4 (м.Рогатин) Івано- Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області проводилась перевірка вказаних осіб на причетність до даного кримінального правопорушення, однак здобути будь-які дані, які б свідчили про винуватість ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 не представилось можливим.

Крім цього під час досудового розслідування перевірено обставини, які б могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 296 КК України. За ст. 296 КК України об`єктивна сторона хуліганства полягає у грубому порушенні громадського порядку, тобто у вчиненні активних дій. Кримінальний кодекс України не пов`язує наявність хуліганства з його вчиненням у громадських місцях. Таким чином, громадський порядок може бути порушений і за відсутності сторонніх осіб чи у присутності лише потерпілого (вночі, у безлюдному місці, в квартирі). Однак вчинення хуліганських дій у присутності інших людей, в обстановці проведення публічного заходу (покладення квітів до пам`ятника, концерт тощо) є однією із ознак, яка вказує на грубість порушення громадського порядку. Кримінальне караним є саме грубе порушення громадського порядку. Грубість порушення громадського порядку визначається з урахуванням місця вчинення хуліганських дій, їх тривалості, кількості і характеристики потерпілих, ступеня порушення їхніх прав та законних інтересів тощо. Отже, грубе порушення громадського порядку має місце тоді, коли йому заподіюється істотна шкода, коли хуліганство пов`язане з посяганням на інші суспільні відносини, задля збереження яких підтримується громадський порядок, коли це зачіпає важливі інтереси чи інтереси багатьох осіб, коли відновлення порядку вимагає значних, тривалих зусиль. За змістом ч. 1 ст. 296 КК України під грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства слід визнавати таке порушення, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Так, зокрема, вчиненим з особливою зухвалістю може бути визнане злочинне порушення громадського порядку: 1) що виявляє явну неповагу до суспільства і супроводжується, наприклад, насильством із заподіянням тілесних ушкоджень або знущанням над особою, нанесенням їй побоїв або мордуванням, катуванням особи; 2) діє тривалий час і вперто не припиняється; 3) пов`язане зі знищенням чи пошкодженням чужого майна, зривом масового заходу (концерту, зборів, виборів, випускного вечора тощо), порушенням нічного відпочинку людей, тимчасовим припиненням нормальної діяльності підприємства, установи, організації чи громадського транспорту тощо (п. 5 постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 р. № 10).

Вчиненими з винятковим цинізмом можуть бути визнані хуліганські дії, які супроводжуються демонстративною неповагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності (непристойні рухи тіла, публічне оголення і демонстрування статевих органів, публічне вчинення добровільного статевого акту тощо), знущанням над хворими, старими, особами, які знаходяться в безпорадному стані. Правозастосовна практика виробила певні критерії відмежування хуліганства від інших злочинів. При цьому потрібно враховувати спрямованість умислу винного, мотиви злочину, цілі та обставини вчинених особою дій. Дії, які супроводжувались погрозами вбивством, нанесенням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені в сім`ї, квартирі, щодо родичів, знайомих і викликані особистими неприязними відносинами, неправильними діями потерпілих та інше, повинні кваліфікуватись за статтями КК, які передбачають відповідальність за злочини проти життя та здоров`я особи. Цей злочин вважатиметься закінченим, якщо особа вчинила дії, зазначені в диспозиції ст. 296 КК.

16 липня 2021 року постановою слідчого закрито кримінальне провадження № 12020090210000085 у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Проаналізувавши викладені у скарзі доводи, дослідивши матеріали скарги та ознайомившись зі змістом постанови про закриття кримінального провадження, а також матеріалами кримінального провадження №12020090210000085, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі «КПК України») на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

При цьому чинний КПК України не встановлює вичерпного переліку дій, які є обов`язковими до вчинення слідчим при здійсненні досудового розслідування за повідомленням про кримінальне правопорушення.

При проведені досудового розслідування слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, та, передусім, враховуючи закріплені статтею 2 КПК України завдання кримінального судочинства, на власний розсуд визначають об`єм перевірочних дій, достатній, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення в рамках відповідного кримінального провадження.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, підставами для закриття кримінального провадження став висновок слідчого про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Зі змісту матеріалів кримінального провадження вбчається, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020090210000085 проведено всі необхідні слідчі (розшукові) дії.

Матеріали кримінального провадження не містять відомостей з викривальними показами, чи будь-які інші належні та допустимі докази, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що мало місце вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1. ст. 194 КК України, чи будь-якого іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання, а сам процес доказування полягає доказування у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Формальних підстав для скасування оскаржуваної постанови слідчим суддею не встановлено, оскільки вона є вмотивованою та такою, що відповідає вимогам КПК України.

На підставі наведеного приходжу до висновку, що слідчим в повному обсязі досліджено питання, які становлять предмет досудового розслідування, та зроблено вірний висновок щодо закриття криміналного провадження.

Сама по собі незгода скаржника з рішенням слідчого в розумінні кримінального процесуального закону не є правовою підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження.

За таких обставин приходжу до висновку, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчим зібрано необхідну і достатню сукупіність доказів, необхідних для остаточного висновку у кримінальному провадженні, і в постанові від 16 липня 2021 року про закриття кримінального провадження надано вірну правову оцінку цим доказам.

Пунктом 4 частини 2 статті 301 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про відмову у задоволенні скарги.

Оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження містить належне обґрунтування мотивів її прийняття, тому не підлягає скасуванню.

Клопотання заявника про визначення грошового розміру процесуальних витрат, які повинні бути йому компенсовані, суд не задовольняє у зв`язку з відмовою в задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 303-307 КПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову слідчого слідчого відділення по поліції №4 (м.Рогатин) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області Гальми Ярослава Володимировича від 16 липня 2021 року про закриття кримінального провадження №12020090210000085 відмовити.

Відмовити ОСОБА_5 в компенсації процесуальних витрат.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її отримання безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Ухвала складена та підписана 12 серпня 2021 року.

Слідчий суддя О.О.Гаврилюк