Рішення № 98974877, 12.08.2021, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/276/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Вачко В. І.

з секретарем Деменчук О. Г.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача 2 Хорошун К.О.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до відповідачів 1.Відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, 2.Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, 3.Відділу освіти, охорони здоров`я, культури та спорту Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області про поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу, стягнення щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, стягнення заробітної плати за останній день роботи та компенсації за день відпустки, стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок та стягнення моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача 1 Відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, в якому, з врахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати накази № 37-К від 07.12.2020 року, № 41-К від 15.12.2020 року та № 42-К від 15.12.2020 року начальника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької райдержадміністрації Жураховської Н.С. про звільнення її з роботи з 09.12.2020 року в зв`язку із припиненням діяльності районного інформаційного-методичного центру та з 15.12.2020 року по скороченню штатів по п.1 ст.40 КЗпП України незаконними; поновити її на роботі на посаді методиста районного інформаційно-методичного центру відділу освіти Овруцької райдержадміністрації з 16 грудня 2020 року; стягнути з відповідача на її користь оплату за час вимушеного прогулу з 16 грудня 2020 року по день поновлення на роботі (на день подачі позову сума становить 66409,20 грн., сума буде уточнюватися по день поновлення на роботі) та моральну шкоду в сумі 25000 грн.; стягнути з відповідача одноразову щорічну грошову винагороду за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків за 2018 та 2019 роки, відповідно до ст.57 Закону України «Про освіту» в сумі 9252 грн., оплату за останній день роботи – 20 % надбавки за престижність праці в сумі 53,85 грн., 10 % за складність та напруженість в роботі в сумі 26,92 грн., компенсацію за 1 день відпустки 386,88 грн.; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за несвоєчасний розрахунок в сумі 66409,20 грн.

Відповідач 1 відзиву на позовну заяву не подав, натомість подав заяву, в якій повідомив, що перебуває у стані реорганізації шляхом приєднання до Коростенської районної державної адміністрації.

Ухвалою суду від 18.03.2021 року залучено до участі у справі відповідача 2 – Коростенську районну державну адміністрацію Житомирської області.

Ухвалою суду від 14.07.2021 року залучено до участі у справі відповідача 3 – Відділ освіти, охорони здоров`я, культури та спорту Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області.

Відповідачами 2, 3 подано відзиви на позовну заяву, у яких відповідачі позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити.

Позивач подала відповіді на відзив.

В судове засідання відповідач 1 явки представника не забезпечив, причин неявки не повідомив.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, просили його задоволити, з мотивів у ньому наведених.

В судовому засіданні представники відповідача 2, 3 проти позову заперечили, просили у його задоволенні відмовити, з мотивів, наведених у відзивах на позов.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з копій трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 , позивач з 01.09.2016 року перебувала у трудових відносинах з Відділом освіти Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, працюючи з на посаді методиста районного інформаційно-методичного центру Відділу освіти Овруцької райдержадміністрації; 02.04.2018 року переведена на посаду методиста районного інформаційно-методичного центру Відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької райдержадміністрації, у зв`язку з перейменуванням 01.04.2018 року Відділу освіти Овруцької райдержадміністрації на Відділ освіти, культури, молоді та спорту Овруцької райдержадміністрації; 15.12.2020 року звільна із займаної посади в зв`язку із скороченням штатів (п.1 ст.40 КЗпП України) на підставі наказу начальника Відділ освіти, культури, молоді та спорту Овруцької райдержадміністрації № 41-К від 15.12.2020 року ОСОБА_3 .

Як зазначено у наказі начальника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької райдержадміністрації Жураховської Н.С. № 41-К від 15.12.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 », він прийнятий у виконання наказів начальника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької райдержадміністрації від 09.09.2020 року № 72 «Про припинення діяльності районного інформаційно-методичного центру як підпорядкованого підрозділу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької райдержадміністрації та скорочення його працівників», від 18.09.2020 року № 74 «Про внесення змін до наказу № 72 від 09.09.2020 року, від 15.12.2020 року № 37-К «Про звільнення ОСОБА_1 » та з врахуванням тимчасової непрацездатності працівника з 23.11.2020 року по 14.12.2020 року відповідно до листка непрацездатності АДШ № 958161 від 14.12.2020 року.

З наказом про звільнення № 41-К від 15.12.2020 року позивач ознайомилася та отримала його копію 15.12.2020 року, що про свідчить застереження, вчинене нею на наказі.

Прийняттю вищезгаданого наказу № 41-К від 15.12.2020 року, який став підставою для вчинення в трудовій книжці позивача запису про звільнення за скороченням штатів, передував наказ начальника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької райдержадміністрації Жураховської Н.С. № 37-К від 07.12.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 », у якому зокрема зазначено, що керуючись п.1 ст.40 КЗпП України, на виконання наказів начальника відділу освіти, культури, молоді та спору Овруцької райдержадміністрації від 09.09.2020 року № 72 «Про припинення діяльності районного інформаційно-методичного центру як підпорядкованого підрозділу відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької райдержадміністрації та скорочення його працівників», від 18.09.2020 року № 74 «Про внесення змін до наказу № 72 від 09.09.2020 року», – звільнено з роботи ОСОБА_1 , методиста інформаційно-методичного центру Відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької райдержадміністрації, 09.12.2020 року в зв`язку із припиненням діяльності районного інформаційно-методичного центру з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати (ст.44 КЗпПУ) та згідно п.7 ч.1 ст.20 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 з виплатою допомоги в розмірі трьохкратної середньомісячної заробітної плати за рахунок коштів ЧАЕС, як потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи, що стверджується його копією.

Однак, вказаний наказ № 37-К від 07.12.2020 року про звільнення ОСОБА_1 реалізований не був, так як у період 23.11.2020 року по 14.12.2021 року позивач перебувала на стаціонарному лікуванні у зв`язку загальним захворюванням згідно з листком непрацездатності серії АДШ № 958161 від 14.12.2020 року.

Згідно з наказом начальника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької райдержадміністрації Жураховської Н.С. № 42-К від 15.12.2020 року «Про доповнення до наказу № 41-К від 15.12.2020 «Про звільнення ОСОБА_1 », позивач звільнена з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати (ст.44 КЗпПУ) та компенсації за невикористані дні основної відпустки в кількості 55 календарних днів, в тому числі: 42 календарних дні за період роботи з 01.09.2019 року по 31.08.2020 року; 13 календарних днів за період роботи з 01.09.2019 по 15.12.2020 року, а також згідно з ст.44 КЗпПУ та п.7 ч.1 ст.20 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з виплатою допомоги в розмірі трьохкратної середньомісячної заробітної плати за рахунок коштів ЧАЕС, як потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, що стверджується його копією.

Позивач вважає своє звільнення незаконним, відтак 26.01.2021 року звернулася в суд з позовом до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької райдержадміністрації, а також Коростенської районної державної адміністрації та Відділу освіти, охорони здоров`я, культури та спорту Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, і просить визнати незаконними накази № 37-К від 07.12.2020 року, № 41-К від 15.12.2020 року та № 42-К від 15.12.2020 року начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької райдержадміністрації Жураховської Н.С. про звільнення її з роботи з 09.12.2020 року в зв`язку із припиненням діяльності районного інформаційного-методичного центру та з 15.12.2020 року по скороченню штатів по п.1 ст.40 КЗпП України незаконними; поновити її на роботі на посаді методиста районного інформаційно-методичного центру відділу освіти Овруцької райдержадміністрації з 16 грудня 2020 року; стягнути з відповідача на її користь оплату за час вимушеного прогулу з 16 грудня 2020 року по день поновлення на роботі (на день подачі позову сума становить 66409,20 грн., сума буде уточнюватися по день поновлення на роботі) та моральну шкоду в сумі 25000 грн.; стягнути з відповідача одноразову щорічну грошову винагороду за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків за 2018 та 2019 роки, відповідно до ст.57 Закону України «Про освіту» в сумі 9252 грн., оплату за останній день роботи – 20 % надбавки за престижність праці в сумі 53,85 грн., 10 % за складність та напруженість в роботі в сумі 26,92 грн., компенсацію за 1 день відпустки 386,88 грн.; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за несвоєчасний розрахунок в сумі 66409,20 грн., обчислений за період з 16.12.2020 року по 03.08.2021 року, який становить 156 робочих днів, та виходячи із середньоденного заробітку за вересень 2020 року в розмірі 425,70 грн. (156*425,70).

Згідно з ч.1 ст.233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

У справі про звільнення ОСОБА_1 строк звернення до суду сплив 15.01.2021 року, а з позовом про вирішення трудового спору ОСОБА_1 звернулася в суд 26.01.2021 року, тобто з порушенням встановленого законом місячного строку. Проте разом з позовом подала суду окрему заяву, в якій просить поновити строк звернення до суду, який пропущено нею з поважних причин – у зв`язку з хворобою та перебуванням позивача у період з 12.01.2021 року по 22.01.2021 року на амбулаторному лікуванні у сімейного лікаря, що підтверджується довідкою Амбулаторії загальної практики сімейної медицини № 1 КНП «Овруцький центр первинної медико-санітарної допомоги» про перебування на лікуванні та довідкою до акту огляду МСЕК серії 10 ААВ № 818293 від 18.05.2014 року про встановлення ОСОБА_1 ІІІ груп інвалідності безтерміново.

Як роз`яснено у п.4 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів», встановлені ст.ст.228, 233 КЗпПУ строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.

З огляду на поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою про вирішення трудового спору у справі про звільнення та їх документальне підтвердження позивачем, суд вважає за можливе поновити порушений строк звернення до суду ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що відповідач 1 у справі – Відділ освіти, культури, молоді та спорту Овруцької райдержадміністрації з 31.12.2020 року перебуває у стані припинення (голова комісії з припинення – ОСОБА_4 ) і відповідно до Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року № 1321 та розпорядження голови Коростенської районної державної адміністрації від 26.01.2021 року «Про реорганізацію структурних підрозділів райдержадміністрації, які мають статус юридичної особи публічного права шляхом приєднання до Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області», правонаступником всіх його зобов`язань з 26.01.2021 року є Відділ освіти, охорони здоров`я, культури та спорту Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області – відповідач 3 у справі, про що також зазначено у Передавальному акті балансових рахунків матеріальних цінностей та активів, складеному та підписаному 15.03.2021 року Головою комісії із реорганізації, начальником відділу ОКМС Овруцької райдержадміністрації Жураховською Н.С. та начальником Відділу освіти, охорони здоров`я, культури та спорту Коростенської райдержадміністрації Митюком В.Д., затвердженому Головою Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області Тарасюком Ю.В.

Згідно з положеннями частини п`ятої статті 104 ЦК України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Проте, на момент розгляду судом по суті трудового спору за позовом ОСОБА_1 запис про припинення юридичної особи Відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької райдержадміністрації в єдиному державному реєстрі відсутній, а тому Відділ відповідно ст.ст.47, 48 ЦПК України володіє цивільною процесуальною дієздатністю та може бути стороною у справі, в тому числі відповідачем.

Згідно з п.1 ч.1 ст.40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

У відповідності до ч.2 ст.40 КЗпП звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Статтею 49 КЗпП визначено порядок вивільнення працівників. Зокрема про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

18.03.2020 року набрав чинності Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 року, частиною 3 статті 52 якого передбачається, що з метою забезпечення професійного розвитку педагогічних працівників, здійснення їх науково-методичної підтримки у системі загальної середньої освіти функціонують центри професійного розвитку педагогічних працівників; Положення про центр професійного розвитку педагогічних працівників затверджує Кабінет Міністрів України.

Пунктом 5 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про повну загальну середню освіту» встановлено, що до 1 вересня 2020 року органам місцевого самоврядування та місцевим державним адміністраціям слід забезпечити створення районних, міських (районних у містах) центрів професійного розвитку педагогічних працівників шляхом реорганізації науково-методичних (методичних) установ (центрів, кабінетів), крім закладів післядипломної освіти, та організувати і забезпечити відбір працівників до зазначених центрів на конкурсних засадах.

Відповідно до п.п.4, 5 Положення про центр професійного розвитку педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2020 року № 672 «Деякі питання професійного розвитку педагогічних працівників», центр утворюється органом місцевого самоврядування (далі - засновник) відповідно до законодавства з урахуванням потреб відповідної територіальної громади. Декілька засновників можуть прийняти спільне рішення про утворення центру та укласти договір про спільну діяльність або засновницький договір у порядку, визначеному законодавством. Сільські, селищні, міські ради можуть утворювати центри, забезпечувати та організовувати їх діяльність відповідно до Закону України «Про співробітництво територіальних громад». Центр є юридичною особою, що утворюється як бюджетна установа. Центр провадить свою діяльність у межах території обслуговування, що визначається його засновником.

Керуючись наведеними нормами законодавства та у зв`язку з неможливістю районного інформаційно-методичного центру реалізовувати функції, передбачені Положенням про центр професійного розвитку педагогічних працівників, начальником Відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області Жураховською Н.С. було прийнято наказ від 09.09.2020 року № 72 «Про припинення діяльності районного інформаційно-методичного центру як підпорядкованого підрозділу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької райдержадміністрації та скорочення його працівників», яким наказано відповідно до п.1 ст.40 КЗпПУ попередити працівників районного інформаційно-методичного центру про вивільнення у зв`язку із припиненням діяльності центру як підпорядкованого підрозділу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької райдержадміністрації, головному бухгалтеру відділу внести зміни до розрахунків штатного розпису інформаційно-методичного центру.

Наказом начальника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області Жураховської Н.С. від 18.09.2020 року № 74 «Про внесення змін до наказу № 72 від 09.09.2020 року», у зв`язку з неможливістю районного інформаційно-методичного центру реалізовувати функції, передбачені Положенням про центр професійного розвитку педагогічних працівників, а також неприйняттям 44ою позачерговою сесією VІІ скликання Овруцької районної ради від 11.09.2020 року рішення про створення районного центру професійного розвитку педагогічних працівників, припинено діяльність районного інформаційно-методичного центру як підпорядкованого підрозділу відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької райдержадміністрації, затверджено новий штатний розпис та введено його в дію з 09.12.2020 року (додаток 1, 2, 3 ,4), зобов`язано методиста районного інформаційно-методичного центру, що згідно розподілу обов`язків відповідає за кадрову роботу ( ОСОБА_5 ) ознайомити з наказом працівників районного інформаційно-методичного центру.

Тобто в установі відповідача 1 відбулися зміни в організації виробництва і праці, у зв`язку з чим було затверджено і введено в дію з 09.12.2020 року новий штатний розпис, який є додатком до наказу від 18.09.2020 року № 74, проте в матеріалах справи він відсутній (новий штатний розпис) і відповідачами суду не поданий.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії вищевказаного наказу від 18.09.2020 року № 74 у графі «З наказом ознайомлена» напроти прізвища ОСОБА_1 підпис відсутній. Тобто позивач з вказаним наказом, а відтак і додатками до нього у вигляді нового штатного розпису, не ознайомлювалася.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено позивачем в судовому засіданні, 11.09.2020 року позивач була персонально попереджена шляхом вручення їй під розписку письмового попередження про те, що через два місці після надання погодження із районною організацією профспілки працівників освіти і науки вона буде вивільнена у відповідності до п.1 ст.40 КЗпПУ з дотриманням вимог чинного законодавства України та наданням пільг та компенсацій згідно з Законом.

Відтак, накази начальника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької райдержадміністрації ОСОБА_3 від 07.12.2020 року № 37-К та від 15.12.2020 року № 41-К, № 42-К про звільнення ОСОБА_1 з роботи з 09.12.2020 року в зв`язку із припиненням діяльності районного інформаційного-методичного центру та з 15.12.2020 року по скороченню штатів по п.1 ст.40 КЗпП України відповідно – прийняті без дотримання встановленого статтею 49 КЗпП двомісячного строку персонального попередження працівника про наступне вивільнення від 11.09.2021 року.

Як вбачається з копії листа-повідомлення Відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької райдержадміністрації від 08.12.2020 року «Про наявні вакантні посади», адресованого методисту районного ІМУ відділу ОКМС ОСОБА_1 , останній у зв`язку із скорочення посади методиста районного інформаційно-методичного центру Відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької райдержадміністрації запропоновано переведення на вакантну посаду провідного інспектора відділу та попереджено, що у разі відмови від вакантної посади її буде звільнено 09.12.2020 року на підставі п.1 ст.40 КЗпПУ. Однак, з вказаним повідомлення позивач ознайомлена не була, в графі повідомлення «Від запропонованої посади відмовляюся», як і в графі «Згодна на переведення на посаду», - підпис позивача відсутній. Повідомлення їй вручено не було, так як поштове відправлення, адресоване позивачу, 27.01.2021 року повернулося назад на адресу відповідача 1 за закінченням терміну зберігання.

Як вбачається з копії листа-повідомлення Відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької райдержадміністрації повторно від 15.12.2020 року «Про наявні вакантні посади», адресованого методисту районного ІМУ відділу ОКМС ОСОБА_1 , останній у зв`язку із скорочення посади методиста районного інформаційно-методичного центру Відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької райдержадміністрації запропоновано переведення на вакантну посаду провідного інспектора відділу та попереджено, що у разі відмови від вакантної посади її буде звільнено на підставі п.1 ст.40 КЗпПУ. В графах повідомлення «Від запропонованої посади відмовляюся», «Згодна на переведення на посаду» підпис позивача відсутній. Тобто з вказаним повідомлення позивач також ознайомлена не була. Докази протилежного відповідачем не надані та у матеріалах з справи відсутні. Доводи відповідачів про те, що позивач відмовилася від підпису повідомлення від 15.12.2020 року, не можуть бути враховані судом, оскільки акт відмови від підпису саме повідомлення відсутній.

Таким чином, судом встановлено, що в період дії попередження відповідачем 1 не вживалися належні заходи щодо працевлаштування позивача, одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із скороченням штату від 11.09.2020 року працівнику не пропонувалася вакантна посада, яка була наявна у відділі на той час, що є порушенням встановленого чинним законодавством порядку звільнення працівника у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема скорочення штату працівників, звільнення працівника 15.12.2020 року проведено поза межами дії двох місячного строку попередження про наступне вивільнення.

Відтак, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що звільнення позивача відповідачем 1 відбулось без дотримання встановленого законом порядку, а отже без законної підстави.

Відповідно до ст.235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Юридична особа Відділ освіти, культури, молоді та спорту Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області перебуває у стані припинення, але у єдиному державному реєстрі відсутній запис про його припинення, отже згідно з положеннями частини п`ятої статті 104 ЦК України, він не є таким, що припинився.

А як зазначено у постанові КЦС ВС від 19 травня 2020 року у справі № 328/1170/18, чинним законодавством не передбачено, що відсутність штатного розпису чисельності посад працівників є підставою для відмови у поновленні на роботі незаконно звільненого працівника.

З огляду на викладене в сукупності, позов в частині вимог позивача про визнання незаконними наказів начальника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області Жураховської Н.С. № 37-К від 07.12.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 », № 41-К від 15.12.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 », № 42-К від 15.12.2020 року «Про доповнення до наказу № 41-К від 15.12.2020 «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлення її на роботі на посаді методиста районного інформаційно-методичного центру відділу освіти Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області з 16.12.2021 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, у позовній заяві, з врахуванням збільшення позовних вимог в уточнених позовних заявах, позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 грудня 2020 року по день поновлення на роботі, що становить 66409,20 грн., обчислений за період з 16.12.2020 року по 03.08.2021 року, що становить 156 робочих днів, та виходячи із середньоденного заробітку за вересень 2020 року в розмірі 425,70 грн. (156*425,70).

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці», пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

При цьому згідно з пунктом 5 наведеного вище Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим із дотриманням вимог законодавства.

Крім того, положеннями розділу III наведеного Порядку передбачені види виплат, які підлягають урахуванню і які не підлягають урахуванню при обчисленні середнього заробітку як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу (постанова Верховного суду України від 23 січня 2012 р. № 6-87цс11).

Таким чином, перевіривши наведений позивачем в уточненій позовній заяві розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16.12.2020 року по 03.08.2020 року, виходячи із встановленого Порядку обчислення середньої заробітної плати та розрахункового листа ОСОБА_1 за 2020 року, суд дійшов висновку про його помилковість, з огляду на таке.

Позивач була звільнена наказом від 15.12.2020 року з 15.12.2020 року. Тобто фактично останнім робочим днем позивача був день 14.12.2020 року (листок непрацездатності серії АДШ № 958161 від 14.12.2020 року за період з 23.11.2020 року по 14.12.2020 року). Середньоденна заробітна плата позивача за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню, а саме за жовтень 2020 року (12 відпрацьованих днів) і за листопад 2020 року (15 відпрацьованих днів), складає 694,95 грн. Відтак, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.12.2020 року по 03.08.2020 року (157 робочих днів) складає 109107,15 грн., що значно більше від обчисленого позивачем в позові. Однак, враховуючи закріплений у ст.13 ЦПК України принцип диспозитивності цивільного судочинства (який зокрема означає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК випадках) суд вважає неможливим вихід за межі позовних вимог, а тому доходить висновку про стягнення з відповідача 3, як правонаступника відповідача 1, на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі позову 66409,20 грн.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути оплату за останній день роботи – 20 % надбавки за престижність праці в сумі 53,85 грн., 10 % за складність та напруженість в роботі в сумі 26,92 грн., компенсацію за 1 день відпустки 386,88 грн., а також одноразову щорічну грошову винагороду за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків за 2018 та 2019 роки відповідно до ст.57 Закону України «Про освіту» в сумі 9252 грн.

Судом встановлено, що позивач звільнена з 15.12.2020 року і в день звільнення 15.12.2020 року вона не працювала, тобто останнім робочим днем було 14.12.2020 року. Відтак, підстави здійснювати оплату за день 15.12.2020 року в розмірі 20 % надбавки за престижність праці в сумі 53,85 грн., 10 % за складність та напруженість в роботі в сумі 26,92 грн. – відсутні. Тому в частині вимог про стягнення оплати за останній день роботи – 20 % надбавки за престижність праці в сумі 53,85 грн., 10 % за складність та напруженість в роботі в сумі 26,92 грн. – слід відмовити за безпідставністю.

Щодо вимоги про стягнення компенсації за один день відпустки в сумі 386,88 грн., то в цій частині позов також не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається із наказу № 42-К від 15.12.2020 року «Про доповнення до наказу № 41-К від 15.12.2020 «Про звільнення ОСОБА_1 » та розрахункового листа ОСОБА_1 , відповідачем 1 при здійсненні розрахунку при звільненні позивачу виплачено компенсацію за 55 днів невикористаної основної відпустки, в тому числі за 42 календарних дні за період роботи з 01.09.2019 року по 31.08.2020 року і 13 календарних днів за період роботи з 01.09.2019 по 15.12.2020 року в загальній сумі 212780 грн., тобто 386,88 грн. за один день.

За річний період роботи (12 місяців) повна тривалість основної відпустки позивача складає 42 календарних дні. Отже, за один місяць роботи позивач мав право на 3,5 календарних дні основної відпустки (42/12). Таким чином, за період роботи з 01.09.2019 по 14.12.2020 року (що складає 3,5 місяці) позивач мав право саме на 13 календарних днів основної відпустки (3,5 календарних дні *3,5 місяці = 12,25 календарних дні), а не на 14 днів, як ним стверджується. Доводи позивача про те, що в наказі № 42-К від 15.12.2020 року «Про доповнення до наказу № 41-К від 15.12.2020 «Про звільнення ОСОБА_1 » йдеться про відпустку, передбачену Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», загальна тривалість якої складає за законом 14 днів, а не 13 днів, не заслуговують на увагу, оскільки передбачена згаданим законом відпустка є додатковою, а в наказі № 42-К від 15.02.2020 року зазначено, що позивачу виплачується компенсація саме за невикористану основну відпустку, а не додаткову. Наведеного позивачем належними доказами не спростовано, обставини існування на момент звільнення залишку невикористаної додаткової відпустки, передбаченої Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з покликанням на письмові докази не доведено.

Щодо вимоги про стягнення одноразової щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків за 2018 та 2019 роки відповідно до ст.57 Закону України «Про освіту» в сумі 9252 грн., то у її задоволенні також слід відмовити з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 57 Закону України «Про освіту» передбачено, що держава забезпечує виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов`язків.

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам навчальних закладів державної та комунальної форми власності за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2000 року № 898, щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам надається за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків за умови досягнення ними успіхів у вихованні дітей, навчанні, вихованні, професійній підготовці учнівської та студентської молоді, методичному забезпеченні, відсутність порушень виконавчої і трудової дисципліни та здійснюється в межах загальних коштів, передбачених кошторисом навчального закладу чи методичної установи на оплату праці (п.2). Щорічна грошова винагорода за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків надається відповідно до положення, яке затверджується керівником навчального закладу чи методичної установи за погодженням з профспілковим комітетом і може включати в себе додаткові критерії, крім визначених у 2 цього Порядку, з урахуванням специфіки навчального закладу чи методичної установи (п.3).

Пунктом 6.1.16 Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом відділу освіти Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на 2017-2021 роки, схваленого на загальних зборах трудового колективу 20.06.2017 року, зареєстрованого в УПЗСН Овруцької РДА 26.06.2017 року, передбачено, що обов`язок адміністрації відділу виплачувати педагогічним працівникам відповідно до пункту 1 статті 57 Закону України «Про освіту» щорічну грошову винагороду в розмірі до 100% посадового окладу за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов`язків.

З наведених положень вбачається, що підставою виплати щорічної грошової винагороди педагогічному працівнику є його сумлінна праця, зразкове виконання покладених на нього обов`язків за умови досягнення успіхів зокрема у методичному забезпеченні. Законодавством, в тому числі Законом України «Про освіту», так і наявним у матеріалах справи колективним договором, не визначено змісту понять: «сумлінна праця», «зразкове виконання покладених обов`язків» «успіхи у методичному забезпеченні» тощо. Тому такі поняття є оціночними судженнями і їх встановлення щодо конкретного працівника визначається адміністрацією роботодавця на власний розсуд, а питання надання педагогічному працівнику щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків належать до дискреційних повноважень адміністрації роботодавця. Відтак, встановлення обставин сумлінної праці та зразкового виконання трудових обов`язків позивачем, її успіхів у методичному забезпеченні у 2018-2019 роках не належить до компетенції суду і не може встановлюватися судом на підставі поданих позивачем копій сертифікатів, свідоцтв про підвищення кваліфікації, атестаційного листа, заохочень у вигляді грамот та подяк, тим більше, що у матеріалах справи відсутні посадова інструкція, яка визначає коло обов`язків працівника на посаді, яку обіймала позивач у 2018-2019 роках, та будь-які відомості про результативність безпосередньо виконуваної позивачем роботи на посаді протягом 2018-2019 років. Тому вимоги про стягнення одноразової щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків за 2018 та 2019 роки в сумі 9252 грн. є безпідставними і не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок в сумі 66409,20 грн., обчисленого за період 16.12.2020 року по 03.08.2021 року, який становить 156 робочих днів, та виходячи із середньоденного заробітку за вересень 2020 року в розмірі 425,70 грн. (156*425,70), то у її задоволенні слід відмовити повністю за безпідставністю, оскільки відповідно до ст.117 КЗпПУ виплата працівнику середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні є видом відповідальності роботодавця за затримку розрахунку при звільненні, законність якого (звільнення) працівником не оспорена і не спростована. Інакше, у разі звільнення працівника без законної підстави, що мало місце в спірному випадку, працівник повинен бути поновлений на роботі, що має наслідком повернення його в попереднє становище (тобто працівник вважається таким, що не був звільнений), і відповідно до ст.235 КЗпПУ, йому виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу, оскільки із-за незаконності звільнення працівник, який підлягає поновленню на роботі, з моменту його незаконного звільнення і до прийняття рішення про поновлення на роботі органом, який вирішує трудовий спір, був позбавлений законної можливості працювати та отримувати заробіток. Відтак, з огляду на різну правову природу цих обох виплат та підстави їх нарахування вони є взаємовиключними.

Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в сумі 25000 грн., то суд виходив з наступного.

Згідно з ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Так, згідно з ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Дослідженням доказів у цій справі, судом встановлено факт порушення відповідачем законного трудового права позивача. Внаслідок такого порушення позивач зазнала душевних та моральних страждань через втрату нормальних життєвих зв`язків, що вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя, тобто позивачу завдано моральної шкоди.

Оскільки між діями відповідача 1, правонаступником якого є відповідач 3, та заподіяною моральною шкодою позивачу є безпосередній причинний зв`язок і відповідачами належними та допустими доказами не спростовано, що шкоди завдано не з вини відповідача 1, вимога позивача про стягнення моральної шкоди є правомірною.

При встановленні розміру відшкодування моральної шкоди суд виходить з тривалості та глибини душевних і моральних страждань, вимушених змін у життєвих стосунках позивача, відсутності у позивача доказів про заподіяння моральної шкоди на суму заявлену до стягнення в розмірі 25000 грн. Тому, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що таким чином розмір шкоди підлягає зменшенню. Відтак, на користь позивача слід стягнути моральну шкоду в сумі 1000 грн. А отже, в решті вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити за безпідставністю.

Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.1 та п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до ч.5 ст.235 КЗпП України та ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботи незаконно звільненого працівника та присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень, пп.15.5 п.15 п.1 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задоволити частково.

Визнати накази начальника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області Жураховської Н.С. № 37-К від 07.12.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 », № 41-К від 15.12.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 », № 42-К від 15.12.2020 року «Про доповнення до наказу № 41-К від 15.12.2020 «Про звільнення ОСОБА_1 » – незаконними.

Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на роботі на посаді методиста районного інформаційно-методичного центру відділу освіти Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області з 16.12.2020 року.

Стягнути з Відділу освіти, охорони здоров`я, культури та спорту Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області (11500, Житомирська область, м.Коростень, вул.Грушевського, 60/2, ідентифікаційний код 04053513) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 66409,20 грн., моральну шкоду в сумі 1000 грн.

Стягнути з Відділу освіти, охорони здоров`я, культури та спорту Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області (11500, Житомирська область, м.Коростень, вул.Грушевського, 60/2, ідентифікаційний код 04053513) на користь держави судовий збір в сумі 1816 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду або через Овруцький районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. або якщо суд визнає причини пропуску строку поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.08.2021 року.

Суддя: В. І. Вачко