Ухвала суду № 98972529, 11.08.2021, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/549/21

УХВАЛА

Іменем України

11.08.2021 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого - судді Сича С.М.,

з участю секретаря Огородник Н.А.,

представника позивача - адвоката Щавінського К.С.,

представника відповідача – адвоката Сніцаренка А.А.,

представника відповідача Іванова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у режимі відеоконференції в приміщенні Погребищенського районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про визнання незаконним та скасування наказів, -

Встановив:

В провадженні Погребищенського районного суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про визнання незаконним та скасування наказів.

02.07.2021 року через канцелярію суду представником відповідача Міністерства юстиції України Івановим Ю.В. подано клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів – матеріалів розгляду Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції скарги ОСОБА_2 , на підставі яких видано оскаржувані накази Міністерства юстиції №1690/5 від 13.05.2021 року та №1678 від 13.05.2021 року (Т.1, а.с.131 – 199).

19.07.2021 року електронною поштою до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Сніцаренка А.А. із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якій він просить постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та зміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (Т.1, а.с.205-206).

Заява обгрунтована тим, що спір у даній справі не відноситься до тієї категорії, яка в обов`язковому порядку безальтернативно має бути розглянута виключно в порядку спрощеного позовного провадження, ЦПК України пов`язує можливість ухвалення відповідного рішення щодо порядку розгляду справи лише за мотивованим клопотанням позивача, яке подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній (ч.1 ст.276, ч.3 ст.277 ЦПК України). Натомість, позовна заява відповідного клопотання не містила та суд вирішив розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження з власної ініціативи.

Також вказав, що спір у даній справі стосується набуття/припинення права оренди на земельну ділянку площею 134,09 га, що само по собі є свідченням надзвичайно важливого значення справи, як для позивача, так і для відповідача ОСОБА_2 . Крім того, обраний позивачем спосіб захисту, за допомогою якого він прагне набути право оренди земельної ділянки на підставі судового рішення, також свідчить про те, що вказана справа не являється нескладною.

Разом із цим, покликається на те, що відповідачем ОСОБА_2 в подальшому будуть надані матеріали скарг, які мають бути досліджені судом першої інстанції, та котрі в сукупності із тими письмовими доказами, що містяться у матеріалах справи, складають чималий обсяг.

Також адвокат Сніцаренко А.А. звертає увагу суду на складність цієї справи також з уразуванням кількості учасників, адже позивачем визначено двох відповідачів. Крім того, судом за власною ініціативою до участі у розгляді справи було залучено ще й третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Водночас, представник позивача вказав, що наступною обставиною, яка має бути врахована судом при прийнятті рішення про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження, є те, що інші спори між тими ж самими сторонами щодо права оренди на спірну земельну ділянку, які знаходяться в провадженні Погребищенського районного суду Вінницької області, розглядають в порядку загального позовного провадження.

02.08.2021 року через канцелярію суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю. Крім того, просить поновити йому строк для подання відзиву, оскільки отримав копію позовної заяви з додатками електронною поштою лише 21.07.2021 року (Т.1, а.с.231-237).

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце проведення судового засідання, в судове засідання не з' явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача – адвокат Щавінський К.С. не заперечував про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, наданих представником відповідача Міністерства юстиції України Івановим Ю.В., та поновлення відповідачу ОСОБА_2 процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву. В той же час, заперечив проти задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Сніцаренка А.А. із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, посилаючись на те, що останнім не обґрунтовано належним чином, які саме процесуальні дії, передбачені ст.197 ЦПК України, слід вчинити суду для підготовки справи до судового розгляду. Також зауважив, що розглядувана справа не відноситься до переліку справ, визначених ч.4 ст.274 ЦПК України, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача Міністерства юстиції України Іванов Ю.В. просив поновити йому процесуальний строк для подання письмових доказів, оскільки вони були надані в його розпорядження вже після підготовки відзиву на позовну заяву. Разом із цим, не заперечував проти поновлення відповідачу ОСОБА_2 строку на подання відзиву на позовну заяву та задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Сніцаренка А.А. про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце проведення судового засідання, в судове засідання не з' явився. Натомість, на адресу суду електронною поштою направив клопотання, в якому зазначив, що не має можливості взяти участь у судвовому засіданні у зв`язку із перебуванням на стаціонарному лікуванні у Вінницькій обласній клінічній лікарні ім.М.І.Пирогова. Просить розглянути заяву його представника із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без його відсутності та задовольнити її. Після ухвалення судового рішення за результатами розгляду згаданої заяви відкласти розгляд справи на іншу дату. При цьому до клопотання додав фотокопію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 09.08.2021 року (Т.1, а.с.247).

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Сніцаренко А.А. також не заперечував проти приєднання до матеріалів справи письмових доказів, наданих представником відповідача Міністерства юстиції України Івановим Ю.В., та підтримав клопотання відповідача ОСОБА_2 про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву. Крім того, просив задовольнити його заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, підтвердивши викладеній у ній доводи. Просив відкласти розгляд справи після вирішення по суті зазначеної заяви у зв`язку із перебуванням відповідача на стаціонарному лікуванні. Також звернув увагу суду на ту обставину, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження унеможливить касаційне оскарження судових рішень, ухвалених за наслідками її розгляду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши учасників справи та дослідивши окреслені матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Частинами першою та другою ст.223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Разом із цим, за змістом пункту 4 ч.3 ст.223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Поряд із цим, у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №61-22682св19 викладено правовий висновок, який зводиться до того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце судового засідання не є перешкодою для розгляду справи.

Зважаючи на викладене, ураховуючи, що усі учасники справи, в тому числі відповідач ОСОБА_2 були належним чином повідомленими про дату, час і місце проведення судового засідання, останній двічі сповіщався про проведення судових засідань шляхом розміщення оголошення на веб-сайті суду та надсилання судової повістки на його офіційну електронну адресу, в судове засідання з`явився його представник – адвокат Сніцаренко А.А., відповідачами подано відзиви на позовну заяву, суд не визнавав явку відповідача ОСОБА_2 обов`язковою, та беручи до уваги, що наявних у справі матеріалів достатньо для встановлення судом характеру спірних правовідносин, розгляду справи та ухвалення рішення, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи, які не з`явилися в судове засідання.

При цьому суд відзначає, що відкладення розгляду справи за вказаних обставин суперечитиме завданням цивільного судочинства, закріпленим у ч.1 ст.2 ЦПК України, сутнісним змістом яких є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За правилами ч.3 ст.83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Частиною 8 ст.83 ЦПК України передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно із ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зважаючи на ту обставину, що представником відповідача Міністерства юстиції України Івановим Ю.В. не було подано письмові докази разом із відзивом на позовну заяву з причин, що не залежали від нього, та ураховуючи думку інших учасників справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення йому процесуального строку на подання письмових доказів та приєднання їх до матеріалів справи.

В силу приписів ч.7 ст.178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Беручи до уваги ту обставину, що відповідач ОСОБА_2 отримав копію позовної заяви з додатками електронною поштою лише 21.07.2021 року, а відзив надійшов до суду 02.08.2021 року, суд дійшов висновку про поновлення йому процесуального строку на подання відзиву.

Вирішуючи заяву представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Сніцаренка А.А. із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд виходить із того, що згідно із п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Поняття «малозначних справ» розкривається законодавцем у ч.6 ст.19 ЦПК України, відповідно до положень якої до цієї категорії справ відносяться, серед іншого, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В ч.3 ст.274 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому перелік справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, регламентований частиною 4 ст.274 ЦПК України.

Системний буквально-логічний аналіз навдених норм цивільного процесуального законодавства дозволяє стверджувати, що суд, ураховуючи норми ч.3 ст.274 ЦПК України, може визнати справу малозначною, якщо вона відповідає критеріям справи незначної складності, та не відноситься до переліку справ, передбачених ч.4 ст.274 ЦПК України.

З огляду на викладене суд, зважаючи на підстави та предмет спору, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, кількість учасників справи та ураховуючи, що означена справа не відноситься до переліку справ, передбачених ч.4 ст.274 ЦПК України, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі та постановляючи ухвалу від 04.06.2021 року, дійшов висновку про визнання справи малозначною та розгляд її за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд вважає неспроможними доводи представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Сніцаренка А.А. про те, що ЦПК України пов`язує можливість ухвалення судом рішення щодо розгляду справ такої категорії за правилами спрощеного позовного провадження лише за вмотивованим клопотанням позивача, виходячи із наступного.

Так, в силу ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

Частиною другою статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.277 ЦПК України у випадку, передбаченому частиною другою статті 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Сукупне тлумачення наведених приписів цивільного процесуального законодавства дає підстави для висновку, що суд має право ухвалити рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження виключно на підставі відповідного клопотання позивача у будь-яких інших справах, які не віднесені до справ, перелік яких наведений у ч.1 ст.274 ЦПК України.

За ч.4 ст.19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Окреслені положення цивільного процесуального законодавства, в співставленні із нормою п.2 ч.6 ст.19 ЦПК України, свідчать про те, що наведений у ч.4 ст.19 ЦПК України перелік справ, для розгляду яких призначене спрощене позовне провадження, кореспондується в ч.1 ст.274 ЦПК України, за винятком інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Таким чином, на переконання суду, правила ч.2 ст.274, ч.2 ст.277 ЦПК України поширюються виключно на справи, для яких пріоритетним є їх швидке вирішення в розумінні норми п.4 ч.4 ст.19 ЦПК України.

Натомість, як зазначено вище, при вирішенні питання про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження суд керувався приписами п.2 ч.6 ст.19 та п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України.

Разом із цим, суд вважає необгрунтованими доводи представника відповідача адвоката Сніцаренка А.А. стосовно того, що підставою для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження є надання в подальшому відповідачем ОСОБА_2 матеріалів скарг, які мають бути досліджені судом першої інстанції, та котрі в сукупності із тими письмовими доказами, що містяться у матеріалах справи, складають чималий обсяг, оскільки представником Міністерства юстиції України надані зазначені письмові докази та судом прийнято рішення про приєднання їх до матеріалів справи. При цьому обсяг та характер доказів, що містяться в одному томі судової справи, не є занадто надмірними та такими, що самі по собі унеможливлюють розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Також не заслуговують на увагу аргументи адвоката Сніцаренка А.А. щодо наявності підстав для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження з огляду на кількість учасників справи, адже визначення позивачем двох відповідачів та залучення судом за власною ініціативою до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, не свідчить про надмірно велику кількість учасників справи, яка б вказувала на недоцільність її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, суд вважає неприйнятними доводи адвоката Сніцаренка А.А., що підставою для прийняття рішення про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження, є те, що інші спори між тими ж самими сторонами щодо права оренди на спірну земельну ділянку, які знаходяться в провадженні Погребищенського районного суду Вінницької області, розглядаються в порядку загального позовного провадження, так як означені справи характеризуються іншим суб`єктним складом учасників справи, характером спірних правовідносин, підставами та предметом. Водночас, суд констатує, що попередня цивільна справа №143/1020/20 за участю тих самих учасників справи за подібних за своєю правовою природою спірних правовідносин, підставою та предметом спору була розглянута судом першої інстанції також за правилами спрощеного позовного провадження (Т.1, а.с.19).

В той же час, суд ураховує, що представником відповідача адвокатом Сніцаренком А.А. в судовому засіданні не було конкретизовано, які саме процесуальні дії, визначені ст.ст.189, 197 ЦПК України, має вчинити суд з метою підготовки справи до судового рогляду в разі переходу до підготовчого провадження.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про залишення без задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Сніцаренка А.А. із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 258-260 ЦПК України суд,-

Ухвалив:

Клопотання представника відповідача Міністерства юстиції України Іванова Юрія Віталійовича про поновлення строку на подання доказів задовольнити.

Приєднати до матеріалів справи письмові докази, подані представником відповідача Міністерства юстиції України Івановим Юрієм Віталійовичем, що додаються до клопотання від 30.06.2021 року.

Клопотання відповідача ОСОБА_2 про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву задовольнити.

Поновити відповідачу ОСОБА_2 строк на подання відзиву на позовну заяву.

Заяву представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Сніцаренка А.А. із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали буде складено протягом п`яти днів з дня оголошення її вступної та резолютивної частини.

Повний текст ухвали складено 13.08.2021 року.

Суддя