Рішення № 98970680, 13.08.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2021 справа № 914/1492/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікол Транс», м.Київ

до відповідача Фізичної особи-підприємця Антонюк Ірини Ярославівни, с.Оброшине, Пустомитівський р-н, Львівська обл.

про стягнення 60000,00 грн заборгованості

За участю представників сторін: не викликалися

Судові процедури

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікол Транс» до Фізичної особи-підприємця Антонюк Ірини Ярославівни про стягнення 60000,00 грн заборгованості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2021 справу №914/1492/21 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.

Ухвалою суду від 01.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати вартості наданих позивачем послуг перевезення відповідно до Заявки на організацію перевезення вантажу №2 від 23.03.2021, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Заперечення відповідача

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 01.06.2021 п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів.

З інформації на офіційній веб-сторінці АТ «Укрпошта»: https://www.ukrposhta.ua/ на вкладці «Трекінг» за номером поштового відправлення №7901413933970 вбачається, що скерована на юридичну адресу відповідача (81115, Львівська обл., Пустомитівський р-н, село Оброшине, ВУЛИЦЯ МАЗЕПИ, будинок 13) копія ухвали суду від 01.06.2021 про відкриття провадження у справі була ним отримана 04.06.2021.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 8 статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Обставини справи

23.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікол Транс» (Первізник) та Фізичною особою-підприємцем Антонюк Іриною Ярославівною (Експедитор) укладено Договір – заявку на організацію перевезення вантажу №2 (Заявка), відповідно до умов якої позивач був зобов`язаний здійснити перевезення вантажу за маршрутом м. Стамбул (Республіка Туреччина) – м. Бровари, Київської області (Україна), а відповідач зобов`язався оплатити вартість перевезення вантажу в розмірі 2700,00 доларів США за курсом Національного банку України на день розмитнення, який станом на 03.04.2021 був 27,83 гривні за 1 долар США, тобто, 75141,00 грн.

У відповідності до погоджених умов Заявки позивач належним чином виконав перевезення вантажу транспортним засобом Вольво, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за маршрутом м. Стамбул (Республіка Туреччина) – м. Бровари, Київської області (Україна).

На підтвердження зазначеного позивачем до позовної заяви долучено товарно-транспортну накладну CMR A№743199 від 01.04.2021.

Позивач надав відповідачу усі необхідні документи щодо здійснення оплати, що підтверджується експрес-накладною №59000671771479 від 07.04.2021, які відповідач отримав 14.04.2021.

Як зазначив позивач у позовній заяві, станом на час подання позовної до суду відповідач другий примірник акту здачі-приймання робіт (надання послуг) позивачу не повернув, при цьому жодних претензій щодо документів та власне самого перевезення не висунув.

28.04.2021 відповідач частково оплатив вартість перевезення на суму 15141,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №118 від 21.04.2021 на суму 15141,00 грн.

У зв`язку з наведеним у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 60000,00 грн (75141,00 грн - 15141,00 грн).

29.04.2021 позивачем надіслано на адресу відповідача претензію від 28.04.2021 вих.№12-2804 з вимогою оплатити 60000,00 грн, яка залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав.

Позиція суду

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами Договору – заявки на організацію перевезення вантажу №2 від 23.03.2021.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 307 ГК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Заявкою підтверджується долученою до матеріалів справи товарно-транспортною накладною CMR A№743199 від 01.04.2021.

У свою чергу всупереч взятим на себе зобов`язанням відповідач повністю не оплатив вартість наданих позивачем послуг перевезення, оплатив перевезення частково на суму 15141,00 грн, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 60000,00 грн

Заявкою на організацію перевезення вантажу №2 від 23.03.2021 передбачено, що оплата проводиться в день вивантаження 50 % і 50 % - по триманню документів з дня отримання документів від Перевізника.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 60000,00 грн заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжними дорученням №508 від 18.05.2021.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В позовній заяві позивачем визначено, що понесені судові витрати становлять 2270,00 грн судового збору, 8000,00 грн витрат на оплату послуг з надання правової допомоги. Крім того, вказано, що орієнтовні судові витрати додатково становитимуть 5000,00 грн.

На підтвердження фактичного понесення заявлених витрат до позовної заяви долучено копії Договору про надання правової допомоги від 11.05.2021, Додатку №1 до Договору про надання правової допомоги від 11.05.2021, Акту приймання-передачі послуг від 17.05.2021, платіжного доручення №510 від 18.05.2021 на суму 8000,00 грн.

Водночас, відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5, 6 ст.126 Кодексу).

З огляду на викладене, враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 8000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Антонюк Ірини Ярославівни (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікол Транс» (ідентифікаційний код 41267861; 01024, місто Київ, ВУЛИЦЯ БАСЕЙНА, будинок 11, квартира 39) 60000,00 грн (шістдесят тисяч гривень) заборгованості, 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень) судового збору та 8000,00 грн (вісім тисяч гривень) витрат на правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 13.08.2021.

Суддя Р.А. Кидисюк