Рішення № 98970556, 13.08.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1901/21

Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Манілець А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом приватного підприємства «ВЄХ-4000», м. Київ,

до відповідача комунального підприємства «Комунальне унітарне підприємство Пристоличної сільської ради «Олександрівкажитлобудсервіс», с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області,

про стягнення 108 212,23 грн.

без виклику представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

позивач – приватне підприємство «ВЄХ-4000», м. Київ (далі по тексту – ПП «ВЄХ-4000»), звернулось до господарського суду Київської області з позовом від 24.06.2021 до відповідача - комунального підприємства «Комунальне унітарне підприємство Великоолександрівської сільської ради «Олександрівкажитлобудсервіс», с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області (далі по тексту – КП «КУП «Олександрівкажитлобудсервіс»), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 108 212,23 грн., з яких: 80 000,00 грн. основного боргу за договором від 18.12.2018 № 12/18-1 (за період грудень 2018 – березень 2020), пеня у сумі 15 786,03 грн., 3% річних у сумі 3 305,16 грн., інфляційні втрати у сумі 9 121,04 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором від 18.12.2018 № 12/18-1 (із змінами) в частині оплати послуг з охорони у період грудень 2018 – березень 2020, у зв`язку із чим за відповідачем рахується прострочена заборгованість у розмірі 80 000,00 грн., за наявності якої позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, комунальне підприємство «Комунальне унітарне підприємство Великоолександрівської сільської ради «Олександрівкажитлобудсервіс» (код 34812778) змінило назву на комунальне підприємство «Комунальне унітарне підприємство Пристоличної сільської ради «Олександрівкажитлобудсервіс» (код 34812778).

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/1901/21 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи). Зобов`язано сторони подати заяви по суті спору, зокрема, відповідачу встановлено 15-денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.

Копію ухвали господарського суду від 05.07.2021 про відкриття провадження суд направляв рекомендованим листом з повідомленням на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 08320, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Велика Олександрівка, вул. Гагаріна, буд. 11. Як вбачається із залученого до матеріалів справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач копію ухвали від 05.07.2021 отримав 14.07.2021.

Гарантований статтею 165 Господарського процесуального кодексу України п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву сплив 29.07.2021.

02.08.2021 до господарського суду надійшла заява представника позивача від 28.07.2021 про виконання вимог ухвали господарського суду та надання витребуваних судом додаткових документів та доказів.

09.08.2021 від позивача надійшла заява від 06.08.2021 про виправлення описки, в якій представник позивача, посилаючись на умови пункту 5.8.1. Договору від 18.12.2018 №12/18-1 щодо зобов`язання замовника сплатити виконавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п`ять процентів річних від простроченої суми, стверджує, що позивачем допущено описку, оскільки до позову додано розрахунок 3% річних від простроченої суми боргу (додаток № 2 до позовної заяви). У зв`язку із зазначеним, представник позивача просить прийняти до розгляду виправлену описку, а саме розрахунок 5% річних від простроченої суми боргу (додаток № 2 до позовної заяви).

У заяві про виправлення описки за наслідками розгляду справи позивач просить суд стягнути з відповідача: 80000,00 грн. основного боргу; 15786,03 грн. пені; 5 508,59 грн. 5% річних, 9121,04 грн. інфляційних втрат, та судові витрати покласти на відповідача.

Разом із тим, описка - це зроблена механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в позовній заяві, яка допущена під час її письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Арифметична помилка - це неточність у цифрах, неправильність арифметичних розрахунків. Описки та арифметичні помилки не змінюють змісту позовних вимог.

У даному випадку позивачем без зміни підстав позову змінено зміст та розмір позовної вимоги про стягнення процентів річних, оскільки у позовній заяві заявлено до стягнення 3% річних у сумі 3 305,16 грн., а у заяві про виправлення описки від 06.08.2021 – 5% річних у сумі 5 508,59 грн.

Відтак, у даному випадку має місце збільшення розміру позовних вимог, а не виправлення описки.

Згідно з частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Таким чином, згідно приписів частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України право на подання заяви про збільшення розміру позовних вимог може бути реалізовано виключно до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Провадження у справі відкрито 05.07.2021, відтак тридцятиденний строк, передбачений частиною 3 ст. 252 ГПК України сплив 04.08.2021.

Відтак, заява про виправлення описки від 06.08.2021, яка за правовим змістом є заявою про збільшення розміру позовних вимог, надіслана позивачем поштою 06.08.2021 (згідно накладної «Укрпошта Експрес» №02140011520774), подана до суду після спливу строку, встановленого законом.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Відповідної заяви про поновлення строку, встановленого законом, від позивача на адресу суду не надходило.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи викладене, господарський суд залишає без розгляду заяву ПП «ВЄХ-4000» від 06.08.2021 про виправлення описки, яка за своїм змістом є заявою про збільшення розміру позовних вимог.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши позов ПП «ВЄХ-4000» до КП «КУП «Олександрівкажитлобудсервіс» про стягнення 108 212,23 грн., дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, перевіривши розрахунки, суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

18.12.2018 між ПП «ВЄХ-4000» (виконавець) та КП «КУП «Олександрівкажитлобудсервіс» (замовник) було укладено Договір № 12/18-1 (далі - Договір), відповідно до умов якого:

- виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги з охорони об`єкту, що визначений цим Договором, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу на умовах цього Договором (п. 1.1. Договору);

- виконавець надає замовнику послуги з охорони щодо майна замовника, а саме здійснювати охорону та пропускний режим комплексу очисних споруд за адресою: с. Проліски, вул. Броварська, 14 (код ДК 021:2015 79710000-4 Охоронні послуги) (п. 1.2. Договору);

- періодом надання охоронних послуг за який проводиться замовником оплата, вважається час з моменту початку надання охоронних послуг, згідно акта початку надання послуг з охорони, що є невід`ємною частиною цього Договору до моменту припинення надання послуг з охорони у зв`язку з закінченням дії цього Договору у порядку, встановленому цим Договором та чинним законодавством (п. 1.4. Договору);

- за прострочення терміну розрахунків з виконавцем, передбачених цим Договором, замовник за весь період прострочки платежів сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки (п. 5.8. Договору);

- замовник, у разі прострочення строків розрахунків, що встановлені цим Договором зобов`язаний сплатити виконавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п`ять процентів річних від простроченої суми (п. 5.8.1. Договору);

- вартість послуг за Договором визначається «Протоколом узгодження договірної ціни на надання послуг охорони» (додаток № 1), який є невід`ємною частиною Договору (п. 6.1. Договору);

- оплата вартості охоронних послуг, яку визначено Протоколом узгодження договірної ціни, здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця згідно цього Договору, щомісячно до 5-го числа місяця, в якому надаються охоронні послуги (п. 6.3. Договору);

- фактичне надання виконавцем послуг згідно Договору фіксується сторонами у двосторонньому «Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг)», який складається не пізніше 5-го числа наступного місяця, що слідує за звітним. У разі, якщо на протязі 5 (п`яти) діб після вказаного у цьому пункті Договору терміну, замовник не підпише такого акта, або не надасть аргументованої відмови від його підписання, послуги вважаються наданими за відповідний період у повному обсязі та належним чином (п. 6.4. Договору);

- цей Договір вступає у силу з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2019 (п. 8.1. Договору);

- якщо за десять днів до закінчення строку дії даного Договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, сторони будуть вважати, що Договір продовжений на тих же умовах терміном на 1 (один) календарний рік (п. 8.2. Договору).

Додатком № 2 до Договору (Протокол узгодження договірної ціни) сторонами узгоджено розмір договірної ціни за місяць, що складає 18 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 3 000,00 грн.

Також, сторонами узгоджено додаток № 2 до Договору (Інструкція щодо організації охорони об`єкту).

Додатковою угодою від 10.01.2020 № 1 до Договору сторони внесли зміни у Протокол узгодження договірної ціни (додаток № 1 до Договору), відповідно до якого сторонами досягнуто згоди, що розмір договірної ціни за місяць складає 31 050,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 5175,00 грн.

Договір, додаткові угоди до нього та додатки до нього підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.

Укладений Договір за правовим змістом сторін є договором надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 905 Цивільного кодексу України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконано у цей строк (термін).

З матеріалів справи та наявному акту початку надання послуг з охорони від 18.12.2018 вбачається, що виконавець приступив до надання послуг з охорони об`єкту нежитлових будівель за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, 14, з 18.12.2018 о 09 год. 00 хв.

Також, матеріали справи містять додаткову угоду від 25.03.2020 № 2 до Договору, відповідно до якого сторони домовились вважати Договір розірваним з 31.03.2020.

Отже, відносини сторін та надання позивачем охоронних послуг припинились з 31.03.2020 за взаємною згодою сторін.

Позивач додав до позову підписані обома сторонами Акти надання послуг за період грудень 2018 – березень 2020 , а саме:

від 31.12.2018 № 21 на суму 7 672,13 грн.,

від 31.01.2019 № 4 на суму 18 000,00 грн.,

від 28.02.2019 № 8 на суму 18 000,00 грн.,

від 30.04.2019 № 15 на суму 18 000,00 грн.,

від 31.05.2019 № 19 на суму 18 000,00 грн.,

від 30.06.2019 № 23 на суму 18 000,00 грн.,

від 31.07.2019 № 27 на суму 18 000,00 грн.,

від 31.08.2019 № 30 на суму 18 000,00 грн.,

від 30.09.2019 № 34 на суму 18 000,00 грн.,

від 31.10.2019 № 38 на суму 18 000,00 грн.,

від 30.11.2019 № 42 на суму 18 000,00 грн.,

від 31.12.2019 № 46 на суму 18 000,00 грн.,

від 31.01.2020 № 3 на суму 18 000,00 грн.,

від 29.02.2020 № 6 на суму 31 050,00 грн.,

від 31.03.2020 № 8 на суму 31 050,00 грн.

З огляду на зміст пункту 6.3. Договору оплата вартості охоронних послуг, яку визначено Протоколом узгодження договірної ціни, здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця згідно цього Договору, щомісячно до 5-го числа місяця, в якому надаються охоронні послуги.

Як вбачається із поданих виписок АТ «Укрсиббанк» по рахунку позивача за період 01.12.2018 – 30.11.2019, 01.12.2019 – 30.11.2020 відповідач сплачував грошові кошти за охоронні послуги, зазначаючи у призначеннях платежу номер договору №12/18/1; по деяких платежах у призначеннях платежу міститься посилання також на конкретні акти виконаних робіт, відтак оплачено всього 223 7725,13 грн. (17.01.2019 – 7 672,13 грн., 15.02.2019 – 18 000,00 грн., 19.03.2019 – 18 000,00 грн., 04.06.2019 – 18 000,00 грн., 11.07.2019 – 18 000,00 грн., 22.08.2019 – 6 000,00 грн., 03.09.2019 – 6 000,00 грн., 13.09.2019 – 6 000,00 грн., 18.09.2019 – 6 000,00 грн., 27.09.2019 – 6 000,00 грн., 04.10.2019 – 6 000,00 грн., 16.10.2019 – 6 000,00 грн., 25.10.2019 – 6 000,00 грн., 15.11.2019 – 6 000,00 грн., 22.11.2019 – 6 000,00 грн., 06.12.2019 – 6 000,00 грн., 12.12.2019 – 6 000,00 грн., 11.01.2020 – 12 000,00 грн., 29.01.2020 – 3 868,85 грн., 20.02.2020 – 5 000,00 грн., 21.02.2020 – 3 000,00 грн., 06.03.2020 – 10 000,00 грн., 16.03.2020 – 6 000,00 грн., 20.03.2020 – 10 000,00 грн., 08.05.2020 – 18 231,15 грн., 23.06.2020 – 5 000,00 грн.).

Отже, позивачем відповідно до Договору надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 296 100,00 грн., з яких після часткових оплат не оплаченими залишаються послуги за грудень 2019 року у сумі 1 900,00 грн., послуги за січень 2020 року у сумі 18 000,00 грн., послуги за лютий 2020 року у сумі 30 050,00 грн., послуги за березень 2020 року у сумі 30 050,00 грн. Відтак, сума заборгованості за даним Договором із врахуванням часткових оплат на даний час становить 80 000,00 грн.

Вказані обставини не заперечуються та не спростовуються відповідачем. Сторонами складено та підписано Акт звіряння взаємних розрахунків за період січень 2019 – вересень 2020 за договором №12/18/1, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 80 000,00 грн.

Акт звіряння може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звіряння розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акту звіряння, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Як вбачається з виписок та вказаного Акту звірки, остання оплата по договору була здійснена 23.06.2020 та врахована при розрахунку позовних вимог. Доказів оплати коштів по договору 12/18/1 після 23.06.2020 суду не подано.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Доказів перерахування коштів на користь позивача відповідач суду не представив, у тому числі на вимогу ухвали суду від 05.07.2021 про відкриття провадження у справі, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України, копію якої відповідач отримав 14.07.2021.

З огляду на викладене, позовна вимога ПП «ВЄХ-4000» про стягнення з відповідача – КП «КУП «Олександрівкажитлобудсервіс» основного боргу за Договором у сумі 80 000,00 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою та належить до задоволення повністю.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов`язання передбачену Договором пеню у сумі 15 786,03 грн., та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 3 305,16 грн. та інфляційних втрат у сумі 9 121,04 грн. (за сукупний період з 05.01.2020 по 24.06.2021). Щодо заявлених вимог суд встановив таке.

Пунктом 5.8. Договору сторони погодили, що за прострочення терміну розрахунків з виконавцем, передбачених цим Договором, замовник за весь період прострочки платежів сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Вимогами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Інший строк встановлено пунктом 5.8 Договору, відповідно до якого пеня нараховується за весь період прострочки.

З огляду на викладене, пеня за договором підлягає нарахуванню з наступного для після спливу строку оплати і за весь період прострочення до переддня фактичного виконання грошового зобов`язання, оскільки день оплати не включається до періоду нарахування пені.

Позивач невірно визначив дату початку прострочення, а відтак і період нарахування пені без врахування строків, встановлених пунктами 6.2-6.5 Договору.

Строк оплати за послуги договором встановлений до 5 числа поточного місяця, відтак

прострочення оплати за послуги, надані у грудні 2019 настало 06.12.2019;

оскільки 05.01.2020 припадає на вихідний, строк оплати за послуги, надані у січні 2020 настав у перший за ним робочий день (частина 5 ст. 254 ЦК України), а саме 08.01.2020, відтак прострочення настало 09.01.2020;

прострочення оплати за послуги, надані у лютому 2020, настало 06.02.2020;

прострочення оплати за послуги, надані у березні 2020, настало 06.03.2020.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За таких обставин, вірно визначивши строк оплати та дату прострочення, здійснивши власний розрахунок пені, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем,

підстава сума боргу, грн.період простроченняпеня, грн.акт надання послуг від 31.12.2019 № 461 900,0006.12.2019-24.06.2021461,29акт надання послуг від 31.01.2020 № 318 000,0009.01.2020-24.06.20213902,83акт надання послуг від 29.02.2020 № 630 050,0006.02.2020-24.06.20215919,48акт надання послуг від 31.03.2020 № 830 050,0006.03.2020-24.01.20215395,66всього80 000,00 15679,26суд встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені становить 15 679,26 грн., у зв`язку з чим вказану вимогу слід задовольнити частково.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Інший розмір процентів річних, а саме п`ять процентів, встановлений пунктом 5.8.1 договору. Позивач здійснив розрахунок та заявив до стягнення проценти річних, виходячи із ставки 3% річних. Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України і ст. 230 Господарського кодексу України, відтак, обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України до 3% річних та інфляційних втрат не застосовується.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Відтак, здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат:

підстава сума боргу, грн.період прострочення3% річних, грн.інфляційні втрати, грн.акт надання послуг від 31.12.2019 № 461 900,0006.12.2019-24.06.202188,39213,16 (грудень 2019 – травень 2021)акт надання послуг від 31.01.2020 № 318 000,0009.01.2020-24.06.2021787,102059,53 (січень 2020 – травень 2021)акт надання послуг від 29.02.2020 № 630 050,0006.02.2020-24.06.20211 245,053371,43 (лютий 2020 – травень 2021)акт надання послуг від 31.03.2020 № 830 050,0006.03.2020-24.06.20211 173,623471,99 (березень 2020 – травень 2021)всього80 000,00 3294,169116,11суд встановив, що з відповідача на користь позивача належить до стягнення 3294,16 грн. процентів річних та 9116,11 грн. інфляційних втрат, відтак, вказані вимоги слід задовольнити частково.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов приватного підприємства «ВЄХ-4000» частково, ухвалює рішення про стягнення з комунального підприємства «Комунальне унітарне підприємство Пристоличної сільської ради «Олександрівкажитлобудсервіс» 80 000,00 грн. основного боргу, 15 679,26 грн. пені, 3294,16 грн. процентів річних та 9 116,11 грн. інфляційних втрат.

Оскільки спір у справі виник у результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у мінімальному встановленому законом розмірі повністю.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного підприємства «ВЄХ-4000» задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства «Комунальне унітарне підприємство Пристоличної сільської ради «Олександрівкажитлобудсервіс» (08320, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Велика Олександрівка, вул. Гагаріна, буд. 11, ідентифікаційний код 34812778)

на користь приватного підприємства «ВЄХ-4000» (02150, м. Київ, вул.. Тампере, буд. 12, ідентифікаційний код 41233628)

80 000,00 грн. (вісімдесят тисяч гривень нуль копійок) основного боргу,

15 679,26 грн. (п`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят дев`ять гривень двадцять шість копійок) пені,

3294,16 грн. (три тисячі двісті дев`яносто чотири гривні шістнадцять копійок) процентів річних,

9 116,11 грн. (дев`ять тисяч сто шістнадцять гривень одинадцять копійок) інфляційних втрат,

2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх