Рішення № 98970432, 13.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.08.2021Справа № 910/8677/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛВІКО-ГІГАНТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГАУМ"

про стягнення 742993,68 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛВІКО-ГІГАНТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГАУМ" про стягнення 742993,68 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №473 постачання нафтопродуктів від 20.11.2020 з поставки оплаченого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2021 дану позовну заяву залишено без руху.

23.06.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 08.06.2021.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.06.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/8677/21, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

20.07.2021 через відділ діловодства від позивача надійшла довідка про стан боргу.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду від 24.06.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 24.06.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105477654416.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГАУМ" (постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛВІКО-ГІГАНТ" (покупець, позивач) укладено договір №473 постачання нафтопродуктів (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується у відповідності з замовленням передавати у власність покупця наступні нафтопродукти, далі по тексту "товар": бензин, А-92, бензин А-95, дизельне паливо.

Відповідно до п.1.2. договору покупець зобов`язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Згідно із п.3.5. договору постачальник забезпечує поставку товару протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання від покупця заявки на поставку товару.

У пункті 3.6. договору визначено, що у випадку поставки товару за цим договором на умовах 100% передплати, покупець зобов`язаний прийняти у своє розпорядження товар у строк не пізніше ніж через 3 (три) робочі дні з дати зарахування грошових коштів на банківському рахунку постачальника, а у випадку порушення покупцем цього строку з будь-яких причин, постачальник має право повернути грошові кошти покупцю, отримані за такий товар, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати порушення вищевказаного строку, якщо інше сторони не обумовлять у відповідній додатковій угоді до цього договору.

Оплата покупцем вартості товару може здійснюватися на умовах попередньої оплати товару та фактичної оплати вартості поставленого товару (п.4.2. договору).

У випадку погодження сторонами попередньої оплати за товар, покупець здійснює 100% передплати за товар шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника (п.4.3. договору).

Пунктом 4.6. договору передбачено, що зобов`язання покупця щодо оплати товару виникають з моменту здійснення постачальником поставки товару згідно із п.3.5. договору, а у випадку, коли сторони домовились про попередню оплату товару -з моменту виставлення постачальником рахунка-фактури.

Згідно із п.5.1. договору товар вважається переданий постачальником і прийнятий покупцем: по якості - відповідно до технічних умов та інших нормативно-технічних актів (паспорт або сертифікат заводу виробника); по кількості - відповідно до товарно-транспортної та видаткової накладної на товар, у відповідності з вибраним базисом поставки товару.

Згідно із матеріалами справи, відповідач виставив позивачу рахунки на оплату №453 від 16.04.2021 на суму 552913,68 грн та №454 від 16.04.2021 на суму190080,00 грн.

16.04.2021 позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГАУМ" грошові кошти у розмірі 742993,68 грн, в підтвердження чого позивачем було надано платіжне доручення №1671 від 16.04.2021 на суму 742993,68 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач, отримавши грошові кошти за товар, поставку товару не здійснив.

Посилаючись на порушення відповідачем зобов`язань за договором №473 постачання нафтопродуктів від 20.11.2020 в частині поставки оплаченого позивачем товару, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 742993,68 грн

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно із ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №473 постачання нафтопродуктів від 20.11.2020, згідно із яким відповідач взяв на себе передавати у власність позивача нафтопродукти: бензин, А-92, бензин А-95, дизельне паливо, а позивач у свою чергу взяв на себе зобов`язання оплатити вартість товару на умовах попередньої оплати товару або фактичної оплати вартості поставленого товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як підтверджено наявними у матеріалах справи відповідач виставив позивачу рахунки на оплату №453 від 16.04.2021 на суму 552913,68 грн та №454 від 16.04.2021 на суму190080,00 грн.

На виконання умов договору 16.04.2021 позивач згідно рахунків на оплату №453, №454 від 16.04.2021 перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 742993,68 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1671 від 16.04.2021.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 3.6. договору сторонами погоджено, що у випадку поставки товару за цим договору на умовах 100% передплати, покупець зобов`язаний прийняти у своє розпорядження товар у строк не пізніше ніж через 3 (три) робочі дні з дати зарахування грошових коштів на банківському рахунку постачальника.

За змістом пункту 3.6. договору вбачається, що у випадку поставки товару за цим договору на умовах 100% передплати, у позивача виникає обов`язок прийняти, а у відповідача відповідно виникає обов`язок поставити позивачу оплачений останнім товар не пізніше ніж через три робочі дні з дати зарахування грошових коштів на банківському рахунку відповідача.

Отже, зобов`язання відповідача з поставки позивачу товару на суму 742993,68 грн мали бути виконані у строк до 21.04.2021 включно.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Тобто наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи не містять доказів поставки позивачу товару на суму 742993,68 грн.

Обставин наведених позивачем у позові відповідач не спростував. Доказів поставки оплаченого позивачем товару на суму 742993,68 грн чи повернення грошових коштів відповідачем не надано.

Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання з перерахування відповідачу попередньої оплати, а відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання з поставки в повному обсязі оплаченого позивачем товару, з огляду на що, за висновками суду, у позивача в силу положень ст.693 ЦК України виникло право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати непоставленого товару.

З огляду на вище встановлені судом обставини, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем грошових коштів у розмірі 742993,68 грн або поставки товару на вказану суму, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати у сумі 742993,68 грн.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛВІКО-ГІГАНТ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГАУМ" 742993,68 грн заборгованості.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГАУМ" (02192, місто Київ, ДАРНИЦЬКИЙ БУЛЬВАР, будинок 8 В, офіс 169, ідентифікаційний код 43434826) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛВІКО-ГІГАНТ" (85650, Донецька обл., Мар`їнський р-н, село Костянтинопольське, ВУЛИЦЯ ОСТРІВСЬКА, будинок 62, ідентифікаційний код 30835409) заборгованість у сумі 742993,68 грн, витрати зі сплати судового збору у сумі 11144,91 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 13.08.2021.

Суддя С.О. Турчин