Ухвала суду № 98970428, 09.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

відмову у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення

09.08.2021Справа № 910/5452/18

За заявою Київської міської ради про розстрочку судового рішення по справі № 910/5452/18

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Укренергополіс"

до Київської міської ради

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2) Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві

3) Департамент фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 84 334 114, 21 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників справи:

Від стягувача: Таран О.М..;

Від боржника (заявника): Перепелиця К.М.;

Від третьої особи 1: не з`явились;

Від третьої особи 2: не з`явились;

Від третьої особи 3: Одноволик О.Г.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Укренергополіс" (далі - позивач) подало до Господарського суду міста Києва позовну заяву до Київської міської ради (далі - відповідач) про стягнення 76 617 266,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність підстав для стягнення з відповідача 3% річних на загальну суму 76 617 266, 81 грн. за прострочення оплати суми заборгованості, яку стягнуто на користь позивача рішенням суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі № 910/5452/18 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Укренергополіс" задоволено частково. Стягнуто з Київської міської ради (01030, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Укренергополіс" (01042, м. Київ, б-р Дружби народів 19) 56 662 467 (п`ятдесят шість мільйонів шістсот шістдесят дві тисячі чотириста шістдесят сім) грн. 01 коп. інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 414 348 (чотириста чотирнадцять тисяч триста сорок вісім) грн. 85 коп.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/5452/18 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/5452/18 скасовано частково, в частині задоволення вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Укренергополіс" про стягнення з Київської міської ради інфляційних втрат по сумі 28 438 804, 35 грн. нарахованих за період з 03.2014 до 05.2015. Прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, в решті рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/5452/18 залишено без змін, викладено резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/5452/18 наступним чином: "Позов задовольнити частково. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код: 22883141) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Укренергополіс" (01042, м. Київ, бул. Дружби Народів 19, ідентифікаційний код: 32707743) 28 223 662,66 грн. (двадцять вісім мільйонів двісті двадцять три тисячі шістсот шістдесят дві гривні 66 копійок) інфляційних збитків, 209 678 грн. (двісті дев`ять тисяч шістсот сімдесят вісім гривень) судових витрат. В іншій частині в позові відмовити." Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Укренергополіс" (01042, м. Київ, бул. Дружби Народів 19, ідентифікаційний код: 32707743) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код: 22883141) 610 533 грн. (шістсот десять тисяч п`ятсот тридцять три гривні) судового збору за подання апеляційної скарги.

30.06.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Київської міської ради надійшла заява про роз`яснення рішення по справі № 910/5452/18.

01.07.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника Київської міської ради надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів заяви, а саме платіжне доручення про сплату судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 у задоволенні заяви Київської міської ради про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2021 у справі № 910/5452/18 відмовлено.

23.07.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Київської міської ради надійшла заява про розстрочку виконання рішення по справі № 910/5452/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 заяву про розстрочку виконання рішення призначено до розгляду на 09.08.2021.

05.08.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника стягувача надійшли заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення, в яких стягувач заперечив проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення та вказав на те, що боржником не надано доказів, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Представник боржника у судовому засіданні 09.08.2021 підтримав подану заяву про розстрочку.

Представник стягувача заперечив проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення.

Представники третіх осіб 1, 2 у судове засідання 09.08.2021 не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши в судовому засіданні 09.08.2021 заяву Київської міської ради про розстрочку виконання рішення у справі № 910/5452/18, суд вирішив відмовити в її задоволенні з наступних підстав.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст.326 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

В заяві боржник просить суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців (до 01.05.2022) посилаючись на те, що станом на 23.07.2021 на рахунку секретаріату Київської міської ради за КВКВ 2800 обліковується сума у розмірі 6593027, 07 грн, яка є недостатньою для виконання рішення по справі № 910/5452/18, з огляду на що просить суд розстрочити виконання рішення.

До матеріалів заяви додано виписку від 22.07.2021 та аналізу розрахунків за зобов`язаннями.

Проте, за висновком суду, надана заявником виписка не є належним доказом, який би свідчив про наявність виключних об`єктивних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Разом з цим, скрутне фінансове становище боржника також не може слугувати підставою для розстрочки виконання судового рішення, оскільки за змістом ст. 331 ГПК України скрутне фінансове становище сторони не є підставою для розстрочки виконання рішення суду, оскільки не є винятковою і не прогнозованою обставиною. Відсутність станом на цей час грошових коштів у боржника, достатніх для виконання рішення, не є тими виключними обставинами, які можуть бути підставою для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення.

Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Абзацом 5 частини 1 статті 44 ГК України також встановлено, що принципом підприємництва є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.

Таким чином, незадовільний фінансовий стан боржника в результаті його господарської діяльності не є підставою для розстрочки виконання рішення.

Інших доказів, які б свідчили про реальний фінансовий стан боржника (відомості про рахунки у банківських установах та про рух коштів по цих рахунках, про наявність або відсутність майна, яке може бути реалізовано з метою погашення боргу) до заяви не додано.

Обов`язковою умовою надання розстрочки є, зокрема, не тільки обставини, підтверджені належними доказами щодо об`єктивної неможливості виконати рішення суду у строк, які, до того ж, мають бути винятковими, але й реальна можливість виконання такого рішення в подальшому.

Боржник просить розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців, однак, не обґрунтовує та не подає доказів на підтвердження реальної можливості проведення розрахунків із стягувачем в майбутньому, оскільки розстрочка виконання рішення повинна забезпечити його виконання у межах строку розстрочення, а не ухилення від його виконання на певний час.

Яким чином обраховано термін розстрочки в 12 місяців для виконання рішення суду, боржник не обґрунтував.

Суд також зауважує, що жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту гарантованого надходження до боржника грошових коштів у строк, вказаний у заяві про розстрочку виконання рішення у даній справі, боржником не надано.

За приписами п.3 ч.4 ст. 331 ГПК України стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо, враховуються судом при вирішенні питання про розстрочення виконання судового рішення. Разом з тим, заявником не надано суду доказів, які б свідчили про наявність будь-яких надзвичайних подій, які б перешкоджали виконанню рішення.

Суд звертає увагу що у рішенні Європейського суду (п.37 рішення у справі «Деркач та Палек проти України» (заяви №№ 34297/02 та 39574/02) від 21 грудня 2004 року) наголошується, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося не виконаним на шкоду однієї зі сторін.

Пункт 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд». Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд зауважує, що належних та допустимих доказів на підтвердження факту гарантованого надходження до боржника грошових коштів у строк, вказаний у заяві про розстрочку виконання рішення у даній справі, боржником не надано.

Стаття 331 ГПК України вимагає наявність конкретних обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

З огляду на викладене, з урахуванням права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, ступінь вини боржника у виникненні боргу, дотримуючись балансу інтересів сторін заява про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 234, 235, ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Київської міської ради про розстрочку судового рішення по справі № 910/5452/18.

2. Ухвала набирає законної сили після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено та підписано 12.08.2021.

Суддя М.Є. Літвінова