Рішення № 98970343, 05.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2021Справа № 910/7913/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Астер-Фінанс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Імперіал» ЛТД»

про стягнення 600 000, 00 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Астер-Фінанс» (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Імперіал» ЛТД» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 600 000, 00 грн., з яких 543 027, 93 грн - прострочена заборгованість за кредитом та 56 972, 07 грн - прострочена заборгованість за відсотками.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору № 1 про відступлення права вимоги від 06.09.2018 набув право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Імперіал» ЛТД».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Астер-Фінанс» - залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Астер-Фінанс» строк для усунення недоліків позовної заяви.

07.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Астер-Фінанс» надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви (надіслане засобами поштового зв`язку - 02.06.2021).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання у справі №910/7913/21 для розгляду справи по суті призначено на 08.07.2021.

У судовому засіданні 08.07.2021 оголошено перерву до 05.08.2021.

21.07.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав письмові пояснення, відповідно до яких визначає заборгованість за кредитним договором у розмірі 600 000, 00 грн та вказує, що остання утворилась у зв`язку із скрутним фінансовим становищем підприємства.

У це судове засідання представники сторін не з`явивлися, причин неявки суду не повідомили, однак були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви.

Приймаючи до уваги, що представники сторін були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників сторін не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 05.08.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.11.2013 між Публічним акціонерним товариством «Банк Богуслав» (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Імперіал» ЛТД» (далі - позичальник) укладено генеральний кредитний договір № 15/01-ГДК-13/2013, відповідно до якого банк на підстаі цієї угоди відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в національній валюті України - гривні та встановлює її ліміт, строк дії в межах якої, лише після розглядк та прийняття позитивного рішення (уповноваженими органами згідно внутрішніх процедур банку) щодо задоволення кожної окремої кредитної заявки позичальника, здійснюватиме оплатне обслуговування позичальника шляхом укладення сторонами окремих кредитних договорів з метою обслуговування цієї кредитної лінії.

Виключно за умови укладення та підписання сторонами окремих кредитних договорів, в порядку і на умовах, що будуть визначені цією угодою та кредитними договорами, банк надасть позичальнику в користування грошові кошти в національній валюті України - гривні у вигляді окремих відновлювальних або невідновлювальних кредитних ліній (в тому числі, але не обмежуючись - з траншовим режимом кредитування та погашення або з графіком зменшення ліміту кредитування) та/або кредитів (в тому числі, але не обмежуючись - з графіком погашення), та/або овердрафтів.

Так, 23.11.2015 між Публічним акціонерним товариством «Банк Богуслав» (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Імперіал» ЛТД» (далі - позичальник) укладено кредитний договір № 15/01-КР-26/2015 на виконання та в межах генерального кредитного договору № 15/01-ГДК-13/2013 від 22.11.2013, відповідно до якого банк на умовах, передбачених цим договором та угодою, відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в національній валюті України з загальним лімітом в сумі - 3 000 000, 00 грн, в межах якої надає позичальнику в користування грошові кошти, зі сплатою фіксованої процентної ставки за користування кредитом у розмірі - 35 % річних, а позичальник зобов`язується використати кредит на цілі зазначені в цьому договорі, своєчасно та у повному обсязі здійснити повернення кредиту, сплачувати банку проценти, комісійну винагороду, неустойку (штраф та пені) у розмірах, строки та порядку, що визначені цим договоромм та угодою.

Ліміт кредитної лінії, передбачений абзацом 1 цього пункту договору, зменшується протягом терміну дії договору в строки та встановлюється в розмірах, що визначені сторонами в графіку зменшення ліміту кредитної лінії, який є додатком № 2 до цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору, термін повернення позичальником кредиту - 21.11.2016 або термін, встановлений у відповідності з п.п. 4.3. та 4.4. угоди.

Ціль кредиту - на ведення статутної діяльності (п. 1.3. договору).

Згідно п. 1.4. договору, кредит надається позичальнику в межах суми ліміту, зазначеного в п. 1.1. цього договору на підставі письмової заяви позичальника, викладеної у формі, передбаченій цим договором (додаток №1) та за умови належного виконання позичальником своїх зобов`язань згідно з угодою, договорами, укладеними на її виконання та цим договором.

За умовами п. 2.1.1. договору, після підписання сторонами цього договору, банк відкриває в АТ «Банк Богуслав» для обліку заборгованості позичальника по кредиту рахунок № 206293093002 та для обліку процентів рахунок нарахованих доходів № 206853093002.

Відповідно до п. 2.1.4. договору, позичальник повертає кредит в національній валюті України на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Банк Богуслав» частинами, з дотриманням графіку зменшення ліміту кредитної лінії.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що позичальник сплачує нараховані проценти в національній валюті України щомісячно, не пізніше 05 числа місяця наступного за місяцем, за який нараховані проценти, та в день настання терміну повернення, на рахунок № НОМЕР_2 в АТ «Банк Богуслав».

Додатком № 2 до кредитного договору № 15/01-КР-26/2015 від 23.11.2015 укладеного на виконання та в межах генерального кредитного договору № 15/01-ГДК-13/2013 від 22.11.2013 сторони погодили графік зменшення ліміту кредитної лінії.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання по погашенню кредиту у повному обсязі не виконав, грошові кошти згідно умов договору не повернув, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість по тілу кредиту у розмірі 543 027, 93 грн та 56 972, 07 грн - заборгованість за відсотками.

Разом з тим, 06.09.2018 між Публічним акціонерним товариством «Банк Богуслав» (далі - продавець/банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Астер-Фінанс» (далі - новий кредитор) укладено договір № 1 про відступлення права вимоги, умовами якого передбачено, що банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до: юридичної особи позичальника, іпотекодавця та фізичних осіб поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору (далі - боржники) включаючи права вимоги до правоаступників боржників, спадкоємців боржників аббо інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитним договором та договорами іпотеки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2 договору, за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах вказаних у додатку № 1 до цього договору, передачі предмету забезпечення (застави) в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором, право на подальше відступлення набутих за цим договором прав вимоги іншим особамі т. і.

При цьому, сторони підписанням цього договору домовилися, що акт приймання-передачі прав вимоги за основними договорами не укладається. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку № 1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням прав на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.

Додатком № 1 до договору № 1 про відступлення права вимоги від 06.09.2018 сторони погодили реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами, зокрема, кредитний договір № 15/01-КР-26/2015 від 23.11.2015 на виконання та в межах генерального кредитного договору № 15/01-ГДК-13/2013 від 22.11.2013 з урахуванням всіх змін до нього, укладений між АТ «Банк Богуслав», як первісним кредитором та позичальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Імперіал» ЛТД».

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що на підставі укладеного з АТ «Банк Богуслав» договору № 1 про відступлення права вимоги від 06.09.2018, до позивача перейшло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Імперіал» ЛТД», щодо виконання останнім своїх зобов`язань за кредитним договором № 15/01-КР-26/2015 від 23.11.2015 укладеного на виконання та в межах генерального кредитного договору № 15/01-ГДК-13/2013 від 22.11.2013, зокрема щодо погашення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 543 027, 93 грн та заборгованості за відсотками у сумі 56 972, 07 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що АТ «Банк Богуслав» свої зобов`язання за кредитним договором виконало належним чином, надавши відповідачу кредитний ліміт на загальну суму 1 600 000, 00 грн, що підтверджується банківськими виписками (копії в матеріалах справи).

Проте, відповідач порушив договірні зобов`язання в частині своєчасного повернення кредитних коштів.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом вище, 06.09.2018 між Публічним акціонерним товариством «Банк Богуслав» (продавець/банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Астер-Фінанс» (новий кредитор) укладено договір № 1 про відступлення права вимоги, відповідно до якого новий кредитор набув усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами (зокрема за кредитним договором № 15/01-КР-26/2015 від 23.11.2015 на виконання та в межах генерального кредитного договору № 15/01-ГДК-13/2013 від 22.11.2013 з урахуванням всіх змін до нього, укладений між АТ «Банк Богуслав», як первісним кредитором та позичальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Імперіал» ЛТД»), сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах вказаних у додатку № 1 до цього договору, передачі предмету забезпечення (застави) в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором, право на подальше відступлення набутих за цим договором прав вимоги іншим особам і т. і.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином позивач, як новий кредитор, внаслідок укладення договору № 1 про відступлення права вимоги від 06.09.2018 та згідно ст.ст. 512, 513 Цивільного кодексу України, отримав право вимагати від відповідача сплати грошових коштів за кредитним договором № 15/01-КР-26/2015 від 23.11.2015 укладеного на виконання та в межах генерального кредитного договору № 15/01-ГДК-13/2013 від 22.11.2013 у розмірі 600 000, 00 грн., з яких: 543 027, 93 грн - прострочена заборгованість за кредитом та 56 972, 07 грн - прострочена заборгованість за відсотками.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 30.04.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Астер-Фінанс» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Імперіал» ЛТД» (позичальник) складено та підписано акт звірки залишку заборгованості за кредитним договором № 15/01-КР-26/2015 від 23.11.2015, відповідно до якого позичальник визнає розмір простроченої заборгованості за кредитним договором у сумі 600 000, 00 грн., з яких: 543 027, 93 грн - прострочена заборгованість за кредитом та 56 972, 07 грн - прострочена заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Імперіал» ЛТД» наявна заборгованість за кредитом у розмірі 543 027, 93 грн. та заборгованість за відсотками у сумі 56 972, 07 грн за користування кредитом, при цьому матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Астер-Фінанс» .

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови кредитного договору № 15/01-КР-26/2015 від 23.11.2015 укладеного на виконання та в межах генерального кредитного договору № 15/01-ГДК-13/2013 від 22.11.2013, положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 543 027, 93 грн. та заборгованості за відсотками у сумі 56 972, 07 грн за користування кредитом.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Астер-Фінанс» - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Імперіал» ЛТД» (вул. Ревуцького, буд. 42-Б, офіс 1, м. Київ, 02140, ідентифікаційний код - 38375036) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Астер-Фінанс» (вул. Гната Юри, буд. 9, кімната 34, м. Київ, 03148, ідентифікаційний код - 40033382) 543 027 (п`ятсот сорок три тисячі двадцять сім) грн 93 коп. - простроченої заборгованості за кредитом, 56 972 (п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот сімдесят дві) грн 07 коп. - простроченої заборгованості за відсотками та 9 000 (дев`ять тисяч) грн 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 10.08.2021.

Суддя Щербаков С.О.