Постанова № 98969651, 12.08.2021, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/711/21

12.08.2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.08.2021 рокусмт. Краснокутськ

Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Вовк Л. В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла із Сектору поліцейської діяльності №2 Богодухівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера , тимчасово не працюючого,

за ст.124 КУпАП,

у с т а н о в и в :

10.07.2021 року, о 11 год. 25 хв., водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем MITSUBISHI L 200, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул.Миру,111 в смт Краснокутськ , Богодухівського району ,Харківської області, не врахував дорожньої обстановки , не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль ВАЗ 111740 д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого власнику транспортного засобу ОСОБА_2 , завдані матеріальні збитки, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

У судове засідання правопорушник не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та в установлений законом строк .

При цьому, суддею вжито необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 у судовому засіданні, доказів поважності причин його неявки в судове засідання ним надано не було.

Враховуючи сталу практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд вважає за можливе не відкладати розгляд справи та провести судове засідання за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст.124 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, у зв`язку з чим суддя розглядає справу у відсутності правопорушника.

Суддя, розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши докази по справі, дійшов наступного.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.13.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до п.13.1 Правил дорожнього руху України , затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року з наступними змінами, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

За правилами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.

Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №163578 від 10.07.2021 року; схемою місця ДТП від 10.07.2021 року; поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , який пояснив , що на його автомобіль, який стояв на узбіччі біля магазину , був здійснений наїзд та завдані збитки .

Протокол про адміністративне правопорушення, який складений з виконанням процесуальних вимог уповноваженою особою, є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним з основних джерел доказів.

Обставин, що пом`якшують/обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , згідно ст.34, 35 КУпАП, суддею не встановлено.

Поряд з цим, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001р., «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 р. неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

На підставі вищевикладеного, суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь її вини та ставлення до вчиненого, суддя вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати адміністративне стягнення, в межах санкції вказаної статті .

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн 00 коп., який також підлягає стягненню з порушника на користь держави.

Враховуючи викладене та керуючись ст.124, 33, 283, 284 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850(вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп., який зарахувати на рахунок UA168999980313020149000020001, отримувач ГУК Харківськ обл/Харківобл/ 21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106)в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп..

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі скарги через Краснокутський районний суд.

Суддя Л. В. Вовк