Ухвала суду № 98969476, 09.08.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/3870/21

Провадження № 1-і/639/1/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2021 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Кіся Д.П.,

за участю секретаря – Крбеян К.О.,

прокурора – Сєряк К.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку п. 20-5 Перехідних положень КПК України клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Гребінник Г.О. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках об`єднаних кримінальних проваджень №12021221220000119 від 05.04.2021 року та №12021220500000178 від 23.02.2021 року обвинуваченого

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, неодруженого, офіційно не працюючого, раніше неодноразово судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

На розгляді Жовтневого районного суду м. Харкова (головуючий суддя Васильєва Н.М.) перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України.

Судове засідання по вказаній справі було призначено на 09.08.2021 року. Головуючий суддя Васильєва Н.М. станом на 09.08.2021р. перебуває на лікарняному.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 закінчується .

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

До спливу продовженого строку, судове провадження не завершено.

Відповідно до п. 20-5 Розділу ХІ Перехідні положення КПК України 2012 року, тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.

У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

03 серпня 2021 року через канцелярію суду надійшло клопотання прокурора Гребінник Г.О. про продовження відносно обвинуваченого дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що було обрано відносно останнього, яке, враховуючи норми ч.5 ст.20-5 Розділу XІ Перехідних положень КПК України, відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 03.08.2021 розподілено в провадження судді Кіся Д.П.

В обґрунтування заявленого клопотання прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги клопотання, посилаючись на зазначене вище.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти клопотання прокурора та просив змінити йому запобіжний захід на більш м`який.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Судовим розглядом встановлено, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.04.2021р. відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дію якого після направлення до суду обвинувального акту відносно ОСОБА_1 продовжено ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.06.2021 року - до 14.08.2021 року.

Згідно п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

При цьому у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким та тяжким злочином відповідно, останній з яких передбачає покарання від 3 до 6 років позбавлення волі.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого встановлено, що він неодружений, дітей та інших непрацездатних осіб на утриманні не має, не працює, раніше неодноразово судимий, в тому числі за чинення аналогічних корисливих злочинів.

З огляду на зазначене вище, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

З огляду на викладене, оцінюючи сукупність обставин, а саме: 1) тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується; 2) даних про особу обвинуваченого (вік; репутацію; майновий стан), суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не зможе запобігти встановленим ризикам.

Таким чином, клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

З огляду на те, що кримінальні правопорушення, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_1 , не пов`язані з насиллям, суд, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначає обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у у розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу – 90800,00 грн..

Керуючись вимогами ст. ст. 177, 178, 183, 331, 369 – 372, 376, 392, п.20-5 Перехідних положень КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 07 жовтня 2021 року включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України одночасно, визначити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України в сумі 90800,00 (дев`яносто тисяч вісімсот) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали або у разі продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- не залишати межі м. Харкова, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберіганнядо відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за їх наявності).

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважатиметься таким, до якого по даному кримінальному провадженню застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію цієї ухвали направити для відома до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Д.П. Кісь