Ухвала суду № 98969466, 13.08.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/639/2091/21 Справа № 639/5221/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2021 року м. Харків

Суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Марченко В.В., розглянувши питання можливості відкриття провадження у цивільній справі № 639/5221/21

позивач: Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (адреса місцезнаходження: вул. Плеханівська, 126, м. Харків)

відповідач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )

про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Харківенергозбут" звернулось до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію за період 01.12.2020 по 30.06.2021 в розмірі 15 149,52 грн., судові витрати на отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 33 грн. та судовий збір в розмірі 2 270,00 грн.

Вирішуючи питання про можливість прийняття справи до розгляду та відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Розкриття змісту термінів і положень Конвенції та протоколів до неї міститься в рішеннях Європейського суду з прав людини та їх використання під час розгляду конкретної справи є необхідним як наступна практика застосування міжнародного договору.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 року зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні в справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

За правилом, встановленим ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, зокрема, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Предметом позовної заяви є зобов`язання, які випливають за надання послуги електропосточання. Така послуга надається за місцем знаходження нерухомого майна.

З урахуванням наведеного, позовна заява про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Така позиція висловлена Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 року по справі № 638/1988/17.

Оскільки вимоги позовної заяви про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію виникли щодо нерухомого майна, а саме домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де і надається послуга електропостачання, то позовна заява має розглядатись за місцезнаходженням нерухомого майна, тобто за правилами виключної підсудності.

З матеріалів справи вбачається, що домоволодіння, за яким виникла заборгованість по оплаті за вказану послугу, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Жовтневого районного суду м. Харкова.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, серед іншого, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Приймаючи до уваги викладене, цивільну справу належить передати (повернути) на розгляд за підсудністю до Зміївського районного суд Харківської області.

Керуючись: 27, 30, 31, 260, 261, 352-355 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію передати на розгляд до Зміївського районного суд Харківської області.

Копію ухвали направити ПАТ "Харківенергозбут".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через Комінтернівський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя В. В. Марченко