Рішення № 98968812, 13.08.2021, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_________

____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2021 р. м. Житомир Справа № 910/6235/21

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Прядко О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику

(повідомлення) сторін справу

за позовом Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП"

(м. Миколаїв)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіоаптека"

про стягнення 63314,24грн

Процесуальні дії по справі.

02.06.2021 до Господарського суду Житомирської області надійшла за підсудністю позовна заява Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіоаптека" про стягнення 63314,24грн відшкодування на підставі п. 6.5. договору №08-08-18/1/64А-18 від 08.08.2018.

Ухвалою суду від 07.06.2021 заяву Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" залишено без руху у зв`язку із виявленими недоліками та надано час для їх усунення.

15.06.2021 до суду від позивача надійшла заява від 10.06.2021 про усунення недоліків позовної заяви.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалою господарського суду від 16.06.2021 позовну заяву Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" судом прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала про відкриття провадження від 16.06.2021, що направлялась відповідачу за адресою: 11501, Житомирська область, м.Коростень, вул.Шолом-Алейхема, буд.13, повернулася до суду з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

З метою уточнення належної адреси відповідача суд здійснив запит та отримав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зазначену на сайті Міністерства юстиції України, відповідно до якого встановлено, що адреса відповідача, за якою направлялась ухвала господарського суду від 16.06.2021 є належною та відповідає інформації зазначеній на вказаному офіційному ресурсі.

Враховуючи викладене суд вважає, що своєчасно та належним чином вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи для реалізації ним права на судовий захист.

Відповідач у строк, встановлений ст.165 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позов не подав. Поряд з цим, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позов мотивований неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіоаптека" його зобов`язань за договором на постачання продукції №08-08-18/1/64А-18 від 08.08.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого позивач був змушений звернутись до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 63314,24грн.

Відповідач в порядку ст.ст. 165, 251 ГПК України письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

08.08.2018 між Державним підприємством "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (покупець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіоаптека" (постачальник/відповідач) укладено договір на постачання продукції №08-08-18/1/64А-18, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в 2018 році згідно заявок Покупця поставити продукцію - авіаційні комплектуючі, електро та радіокомпоненти, а покупець оплатити і прийняти замовлену ним продукцію за ціною, у кількості й в асортименті, зазначених у специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного договору. (а.с.17-20).

Відповідно до п.6.5 договору в разі коригування (невизнання) контролюючими органами податкових витрат, податкового кредиту та застосування штрафних (фінансових) санкцій з вини постачальника, або наявності у схемі руху ПДВ безтоварних операцій, а також неправильно складені/зареєстровані податкові накладні, або податкова накладна зареєстрована з порушенням вимог ст. 201 ПКУ, постачальник зобов`язаний на вимогу покупця відшкодувати суми, на які були зменшені витрати та податковий кредит з ПДВ та застосовано штрафні санкції, на поточний рахунок покупця у місячний термін з дати направлення вимоги, на підставі виставленого рахунку.

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" з питань законності декларування від`ємного значення ПДВ, яке становить більше 100000,00 грн, в декларації за березень 2019 року, за результатами якої складено Акт від 20 червня 2019 року № 42/28-10-49-06/09794409. Зазначеним актом встановлено, що у перевіряємому періоді ДП "МАРЗ "НАРП" порушено вимоги ст. 198 п. 198.1. абз. "а", п. 198.2., п. 198.3., ст. 200 п. 200.1., п. 201.4. абз. "б" і "в" ПК України, п. 4 пп. 1 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (а.с.23-42).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року по справі №400/3171/19 позов державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "Нарп" до Офісу великих платників податків ДПС задоволено. Податкові повідомлення-рішення № 0004134906, № 0004144906, прийняті 11 липня 2019 р. Офісом великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, м. Київ 119, 04119, ЄДРПОУ 43141471), визнано протиправними та скасовано. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків на користь державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "Нарп" судові витрати у виді судового збору в розмірі 6 178,20 грн (а.с.47-49).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 року по справі №400/3171/19 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року скасовано, прийнявши у справі нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (а.с.50-54).

Ухвалою Верховного Суду від 16.09.2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 у справі № 400/3171/19 за позовом Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування рішень (а.с.55-56).

09.10.2020 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №2845/194 з вимогою відшкодувати суму, на яку було зменшено податковий кредит з ПДВ та застосовано штрафні санкції у загальному розмірі 63314,24, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист, накладної, фіскального чеку, поштового конверту (а.с.57-62).

Малим приватним підприємством Аудиторською фірмою "Аудит-Гарант Миколаїв" складено аудиторський звіт від 28.12.2020 року, яким встановлено, що згідно даних акту від 20.06.2019 № 42/28-10-49-06/09794409 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП", ЄДРПОУ 09794409 з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., в декларації з податку на додану вартість за березень 2019 року" та податкових повідомлень-рішень від 11.07.2019 року №№0004134906, 0004144906, Підприємству визначено суму завищення бюджетного відшкодування з податку на додатну вартість за березень 2019 року по взаємовідносинам із ТОВ "Радіоаптека" - в розмірі 41207,00грн, завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 1503,74грн, а також застосовано штрафні (фінансові) санкції за березень 2019 року по взаємовідносинам із ТОВ "Радіоаптека" в розмірі 20603,50грн (а.с.63-68).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що у зв`язку із порушенням Відповідачем умов Договору на постачання продукції №08-08-18/1/64А-18 від 08.08.2018 в частині здійснення господарських операцій за відсутності реального отримання товару та відсутності ділової мети, контролюючим органом зменшено податковий кредит з ПДВ та застосовано штрафні санкції внаслідок наявності безтоварних операцій у схемі руху ПДВ. За таких підстав, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіоаптека" на його користь кошти у розмірі 63314,24грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Внаслідок укладення Договору на постачання продукції №08-08-18/1/64А-18 від 08.08.2018 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" з питань декларування від`ємного значення ПДВ, яке становить більше 100 000,0 грн., в декларації за березень 2019 року, за результатами якої складено Акт від 20 червня 2019 року № 42/28-10-49-06/09794409. В Акті встановлено, що між ТОВ "Радіоаптека" (в особі постачальника) та ДП "НАРП" (в особі покупця) укладено договір постачання продукції № 64А-18 від 08 серпня 2018 року, на виконання вимог укладеного договору у перевіряємому періоді сторонами складено видаткові та прибуткові накладні щодо постачання товару "дросель, трансформатор, модуль, реле, контактор", на загальну суму 31 544,98 грн. з ПДВ. На підтвердження факту транспортування придбаного товару товариством надано експрес-накладну перевізника ТОВ "Нова Пошта"» від 13 грудня 2018 року. Оплата за вказаний товар проведена платіжними дорученнями № 6247 від 27 грудня 2018 року, № 6248 від 27 грудня 2018 року, № 6249 від 27 грудня 2018 року, на загальну суму 87606,34 грн. Крім того, на виконання вимог укладеного договору у перевіряємому періоді сторонами складено видаткові та прибуткові накладні щодо постачання товару "прийомопередавач РВ-21В", на загальну суму 224721,25 грн. з ПДВ. На підтвердження факту транспортування придбаного товару товариством надано експрес-накладну перевізника ТОВ "Нова Пошта" 10 серпня 2018 року. Оплата за вказаний товар проведена платіжним дорученням № 5547 від 22 листопада 2018 року, на суму 14206,87 грн.

Враховуючи той факт, що господарські операції між ДП "НАРП" та ТОВ "Радіоаптека" не відбулися, відсутнє придбання товару, первинні документи не відповідають фактичному руху активів та не можуть враховуватись в даних податкового обліку, при декларуванні взаємовідносин з ТОВ "Радіоаптека" в декларації з податку на додану вартість за березень 2019 р. ДП "МАРЗ "НАРП" порушено вимоги ст. 198 п. 198.1. абз. "а", п. 198.2., п. 198.3., ст. 200 п. 200.1., п. 201.4. абз. "б" і "в" ПК України, п. 4 пп. 1 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року по справі №400/3171/19 позов державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "Нарп" до Офісу великих платників податків ДПС задоволено. Податкові повідомлення-рішення № 0004134906, № 0004144906, прийняті 11 липня 2019 р. Офісом великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, м. Київ 119, 04119, ЄДРПОУ 43141471), визнано протиправними та скасовано. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків на користь державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "Нарп" судові витрати у виді судового збору в розмірі 6 178,20 грн (а.с.47-49).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 року по справі №400/3171/19 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року скасовано, прийнявши у справі нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (а.с.50-54).

У вказаній постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що податковим органом проаналізовано ланцюги постачання придбаних контрагентами позивача товарів та встановлено, що походження останніх невідомо та ланцюги постачання обриваються на контрагентах певних ланок, які не є виробниками та імпортерами спірного товару, а також відповідають ознакам фіктивності (не мають працівників, основних засобів, не подають податкову звітність). В даному випадку, вказані зауваження, на думку колегії суддів підтверджують висновки податкового органу про сумнівність проведених господарських операцій.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у п. 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18), преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Таким чином, судове рішення у справі № 400/3171/19 не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити, а тому факт проведення господарських операцій Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіоаптека" з порушенням норм податкового законодавства України підтверджено постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 року по справі №400/3171/19, яка набрала законної сили.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що у зв`язку із порушенням відповідачем умов Договору на постачання продукції №64А-18 від 08.08.2018 року в частині здійснення господарських операцій за відсутності реального отримання товару та відсутності ділової мети, контролюючим органом зменшено податковий кредит з ПДВ та застосовано штрафні санкції внаслідок наявності безтоварних операцій у схемі руху ПДВ. За таких підстав, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіоаптека" на його користь кошти у розмірі 63314,24грн.

Стаття 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції Закону України від 28.12.2014 № 71-VІІІ, набрав чинності 01.01.2015) визначає, що податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п.п. 14.1.178.); податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (п.п. 14.1.179); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181).

Згідно з п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Водночас, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК У країни у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Відповідно до п.6.8 Договору в разі коригування (невизнання) контролюючими органами податкових витрат, податкового кредиту та застосування штрафних (фінансових) санкцій з вини Постачальника, або наявності у схемі руху ПДВ безтоварних операцій, а також неправильно складені/зареєстровані податкові накладні, або податкова накладна зареєстрована з порушенням вимог ст. 201 ПКУ, Постачальник зобов`язаний на вимогу Покупця відшкодувати суми, на які були зменшені витрати та податковий кредит з ПДВ та застосовано штрафні санкції, на поточний рахунок Покупця у місячний термін з дати направлення вимогу, на підставі виставленого рахунку.

09.10.2020 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію №2844/194 з вимогою відшкодувати суму, на яку було зменшено податковий кредит з ПДВ у розмірі 63314,24грн, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист, накладної, фіскального чеку, поштового конверту (а.с.59-62), яка залишена без відповіді та задоволення.

Малим приватним підприємством Аудиторською фірмою "Аудит-Гарант Миколаїв" складено аудиторський звіт від 28.12.2020 року, яким встановлено, що згідно даних акту від 20.06.2019 № 42/28-10-49-06/09794409 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП", ЄДРПОУ 09794409 з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., в декларації з податку на додану вартість за березень 2019 року" та податкових повідомлень-рішень від 11.07.2019 року №№0004134906, 0004144906, Підприємству визначено суму завищення бюджетного відшкодування з податку на додатну вартість за березень 2019 року по взаємовідносинам із ТОВ "Радіоаптека" - в розмірі 41207,00грн, завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 1503,74грн, а також застосовано штрафні (фінансові) санкції за березень 2019 року по взаємовідносинам із ТОВ "Радіоаптека" в розмірі 20603,50грн (а.с.63-68).

Суд наголошує, що одним з основоположних принципів приватноправового регулювання, який закріплений в п. 3 ст. 3 та ст. 627 Цивільного кодексу України є принцип свободи договору, відповідно до якого укладення договору носить добровільний характер і ніхто не може бути примушений до вступу в договірні відносини.

Сторони і вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності то справедливості (ч. 1 ст. 627 цього Кодексу)

Таким чином, положеннями п. 6.8 Договору на постачання продукції №64А-18 від 08.08.2018 року сторонами узгоджено що у випадку коригування (невизнання) контролюючими органами податкових витрат, податкового кредиту та застосування штрафних (фінансових) санкцій з вини Постачальника, або наявності у схемі руху ПДВ безтоварних операцій, Постачальник зобов`язаний на вимогу Покупця відшкодувати суми, на які були зменшені витрати та податковий кредит з ПДВ та застосовано штрафні санкції, на поточний рахунок Покупця у місячний термін з дати направлення вимогу, на підставі виставленого рахунку.

Як вбачається з розрахунку, здійсненого Малим приватним підприємством Аудиторською фірмою "Аудит - Гарант Миколаїв" від 28.12.2020 року, загальна сума завищення бюджетного відшкодування з податку на додатну вартість за березень 2019 року та розмір штрафних (фінансових) санкцій за березень 2019 року по відносинам з Відповідачем, що встановлено в акті від 20.06.2019 № 42/28-10-49-06/09794409 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП", становить 63314,24грн.

Проте, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Державному підприємству "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" в розмірі 63314,24грн.

Отже, відповідач в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору не здійснив відшкодування сум, на які були зменшені витрати та податковий кредит з ПДВ та застосовано штрафні санкції в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 63314,24грн - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав суду доказів, які б спростовували доводи позивача, натомість позивач обґрунтував свої позовні вимоги належними та достатніми доказами.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову на суму 63314,24грн.

Щодо розподілу судових витрат

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у розмірі 2270,00грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіоаптека" про стягнення 63314,24грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіоаптека" (11501, Житомирська область, м.Коростень, вул.Шолом-Алейхема, буд.13, код ЄДРПОУ 34431458) на користь Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (54037, м. Миколаїв, вул. Знаменська, буд. 4, код ЄДРПОУ 09794409):

- 63314,24грн - заборгованості;

- 2270,00грн - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 13.08.21

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати: 1- у справу, 2,3 - сторонам - рек.