
Господарський суд
Житомирської області
_________
____________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" серпня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1127/20
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.
при секретарі судового засідання: Пеньківській О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Алєксійчук С.В., довіреність від 23.12.2020 №08/15072;
від відповідача: Мотрук О.О., витяг з ЄДР;
від третьої особи-1: Ляшенко Р.В., ордер серії ЖТ №078360 від 16.01.2021,
від третіх осіб-2,3: не з`явились;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (м.Житомир)
до Управління капітального будівництва Житомирської міської ради (м.Житомир)
за участю у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1. Дочірнього підприємства "Фаворит ОПТ" акціонерного товариства закритого типу "Фаворит" (м.Житомир);
2. Комунального підприємства "Парк" Житомирської міської ради (м.Житомир);
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобі Інтегратор" (м.Київ)
про стягнення 66304,02грн
Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Управління капітального будівництва Житомирської міської ради 66304,02грн збитків, завданих порушенням ПРРЕЕ.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем п.п.1, п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії шляхом самовільного підключення електроустановок струмоприймачів до електричної мережі оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку, без укладання відповідного договору з оператором системи розподілу, що стало підставою для нарахування збитків, які у добровільному порядку відповідачем не сплачені.
Ухвалою господарського суду від 18.09.2020, зокрема, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами та вважає, що для повного та всебічного розгляду справи необхідно врахувати, що КП "Парк" Житомирської міської ради володіє на праві постійного користування земельною ділянкою, на якій здійснюється будівництво об`єкта; УКБ є замовником будівництва об`єкта: "Капітальний ремонт благоустрою території набережної річки Тетерів в м.Житомирі з розміщенням об`єктів фізичної культури і спорту (І-ша черга)"; ДП "Фаворит ОПТ" АТЗТ "Фаворит" є підрядником, який виконує будівельні роботи з будівництва об`єкту на підставі укладених з УКБ договорів підряду від 28.12.2018 №107 та від 16.12.2019 №290, дані договори було укладено за результатами проведення публічних закупівель будівельних робіт та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель; на території забудови об`єкта наявні електричні мережі, які належать КП "Електричних мереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" Житомирської міської ради. Вказує, що УКБ не надавало завдання підряднику (ДП "Фаворит ОПТ" АТЗТ "Фаворит") підключити (самовільно) електроустановки та струмоприймачі до електричної мережі оператора системи з розподілу з порушенням схеми обліку у спосіб, зафіксований в Акті про порушення ПРРЕЕ №024072 від 24.01.2020. Місцезнаходження, вигляд відеокамер та схеми кріплення кабелів на опорах, за якими відповідач доручив генпідряднику виконати роботи, відрізняються від тих, які були зафіксовані в акті про порушення ПРРЕЕ №024072 від 24.01.2020. Звертає увагу, що позивач у позові стверджує, що УКБ є споживачем необлікованої електричної енергії, проте додані до позовної заяви документи не містять належних доказів того, що саме УКБ самовільно підключило електроустановку або струмоприймач до електричної мережі та використовувало електроенергію для власного споживання. Також вказує, що зафіксована в акті електроустановка (а саме у фотоматеріалах) не є власністю відповідача, позивач повинен довести факт спричинення шкоди, обґрунтувати її розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою позивача (а.с.36-47).
У відповіді на відзив позивач вважає, що викладене відповідачем у відзиві не спростовує твердження та аргументи позивача стосовно суті позовних вимог; замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника (ст.1172 ЦК України) (а.с.102-104).
Ухвалою господарського суду від 30.11.2020 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Дочірнє підприємство "Фаворит ОПТ" акціонерного товариства закритого типу "Фаворит"; продовжено строк підготовчого провадження за ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; підготовче засідання відкладено на 18.01.2021.
У письмових поясненнях третя особа вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем невірно проведено нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, не взято до уваги докази того, що були приєднані до електромережі стромоприймачі (камера ZIP - 2324EBR-DP), максимальна потужність споживання яких складає не більше 9Вт. Крім того, не погоджується з викладеними відповідачем у заяві про залучення третьої особи твердженнями та вважає їх такими, що не відповідають дійсності, оскільки 23.12.2019 на виконання Договору №290 від 16.12.2019 ("Капітальний ремонт благоустрою території набережної річки Тетерів в місті Житомир з розміщенням об`єктів культури і спорту (І черга). Коригування") третя особа згідно акта №1/1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року передала відповідачу роботи по монтажу струмоприймачі (камера ZIP - 2324EBR-DP) та самі струмоприймачі (камера ZIP - 2324EBR-DP); даний акт підписаний відповідачем без будь-яких зауважень, що свідчить про прийняття ним робіт належної якості від ДП "Фаворит ОПТ" АТЗТ "Фаворит" (а.с.142-148).
Ухвалою господарського суду 22.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 22.03.2021.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті 22.03.2021 оголошено перерву до 19.04.2021 о 12:00, згідно з ч.2 ст.216 ГПК України.
Ухвалою господарського суду від 19.04.2021 постановлено перейти зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження у справі №906/1127/20; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Парк" Житомирської міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "Кобі Інтегратор"; розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 25.05.2021, сторонам та третім особам надати документи і пояснення, зазначені у резолютивній частині цієї ухвали.
25.05.2021 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення з доданими документами: копією договору №106 споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 28.12.2018; копією додатку №2 до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 28.12.2018 (а.с.188-192).
Ухвалою суду від 25.05.2021 відкладено підготовче засідання на 14.06.2021.
Ухвалою Господарського суду Житомирської суду 14.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1127/20 до судового розгляду по суті на 02.08.2021.
У судовому засіданні 02.08.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи - ДП "Фаворит ОПТ" АТЗТ "Фаворит" проти позовних вимог заперечив.
Представники третіх осіб КП "Парк" Житомирської міської ради і ТОВ "Кобі Інтегратор" у засідання не з`явилися, будь-яких документів та письмових пояснень по справі не надали.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
24.01.2020 на будівельному майданчику за адресою: м.Житомир, пров.3-й Чуднівський, 39А, посадовими особами АТ "Житомиробленерго" в присутності начальника Управління капітального будівництва Житомирської міської ради складено Акт про порушення ПРРЕЕ №024072, в якому зазначено, що відповідачем порушено ПРРЕЕ, а саме: п.п.1 п. 5.5.5, ПРРЕЕ, яке полягало у самовільному підключенні струмоприймачів до електричної мережі оператора систем з розподілу з порушенням схеми обліку (без укладання відповідного договору з оператором системи розподілу схеми обліку).
У п.5 Акту вказано, що паспортних даних на струмоприймачі не надано, максимальне навантаження для проведення вимірів споживачем не ввімкнено; у п.6 Акту зазначено, що самовільне підключення виконано споживачем не приховано. Відповідно до п.9 Акту заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення порушення: не порушувати правила ПРРЕЕ.
В Акті зазначено, що комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 26.02.2020 о 10год 00хв за адресою: пров.Селецький 3, буд.2А, каб.№209.
Акт підписаний представником відповідача із зауваженнями: "З актом не згоден. Управління капітального будівництва ЖМР самовільного підключення не здійснювало, детальні зауваження та заперечення направимо листом до дати засідання комісії".
За результатами розгляду Акту про порушення №024072 від 24.01.2020 комісією позивача складено протокол №51/02-20 від 26.02.2020 та на підставі ПРРЕЕ прийнято рішення про визначення суми завданих збитків, відповідно до вимог п.8.4.12 Постанови №312 від 14.03.2018 про затвердження ПРРЕЕ зі змінами та доповненнями №1525 від 18.07.2019 по перерізу провідника за період 6 календарних місяців до дня виявлення порушення. Всього до сплати визначено суму в розмірі 66304,02грн (а.с.9).
Представник відповідача – головний спеціаліст нагляду за будівництвом Адамович П.Л. від надання пояснень по факту порушення ПРРЕЕ підписання та отримання копії Протоколу №51/02-20 засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ від 26.02.2020, рахунку на відшкодування завданих збитків (за необліковану електроенергію) №2836 від 26.02.2020 за 02.2020, розрахунку по акту №024072 від 24.01.2020, претензії №51/02-20 від 26.02.2020 відмовився, про що зазначено в протоколі комісії (а.с.9 на звороті).
26.02.2020 на адресу Управління капітального будівництва Житомирської міської ради цінним листом з описом вкладення направлено претензію №51/02-20, розрахунок по акту №024072 від 24.01.2020, рахунок на відшкодування завданих збитків №2836 від 26.02.2020, копію протоколу засідання комісії з розгляду актів порушень ПРРЕЕ №51/02-20 від 26.02.2020 (а.с.10-14).
Відповідач у відповіді на претензію від 18.03.2020 №220 не погодився з рішенням комісії Житомирського РЕМ АТ "Житомиробленерго", зокрема, в частині періоду нарахування та розрахунком збитків в сумі 66304,02грн (а.с.15-17) та не сплатив коштів по вказаному Акту.
Враховуючи викладене, АТ "Житомиробленерго" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Управління капітального будівництва Житомирської міської ради збитків, завданих внаслідок порушення останнім ПРРЕЕ в розмірі 66304,02грн, посилаючись на ст.1172 ЦК України, якою передбачено, що замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Предметом даного судового розгляду є вимога позивача про відшкодування замовником будівництва шкоди на підставі ст.1172 ЦК України (вартості необлікованої електричної енергії на суму 66304,02грн), завданої підрядником, внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Відповідно до статті 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з угод або внаслідок заподіяння шкоди, що передбачено статтею 11 ЦК України.
Згідно з приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).
За загальними положеннями статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Стаття 1166 ЦК України встановлює загальні правила та підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини боржника у заподіянні збитків.
Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення дає правові підстави для відповідальності. При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України).
Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я, тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №902/320/17).
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) Відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що її було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України, частина друга статті 1167 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.
В свою чергу, положеннями частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Для виникнення в особи обов`язку з відшкодування шкоди за змістом вимог частини другої статті 1172 ЦК України, крім наявності загальних умов (наявність шкоди, протиправність поведінки, вина та причинно-наслідковий зв`язок між збитками та протиправною поведінкою), необхідною є наявність спеціальних умов, які визначаються залежно від суб`єктного складу відповідних відносин, зокрема, наявність договору підряду та дія підрядника за завданням замовника.
Отже, якщо шкоду завдано підрядником, який діяв за завданням замовника та під його контролем за безпечним виконанням робіт, то відповідно до частини другої статті 1172 ЦК України відшкодувати її повинен замовник (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №923/342/16 та у постановах Верховного Суду України від 15.09.2015 у справі №6-1083цс15, від 28.11.2011 у справі №9-117гс11).
Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2019 між Управлінням капітального будівництва Житомирської міської ради (Замовник/Відповідач) та Дочірнім підприємством "Фаворит ОПТ" акціонерного товариства закритого типу "Фаворит" (Генпідрядник/Третя особа-1) укладено договір №107, за умовами якого замовник доручає, а генпідрядник на свій ризик забезпечує виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору (п.1.1. Договору).
Предметом договору підряду є виконання робіт по об`єкту: "Капітальний ремонт благоустрою території набережної річки Тетерів в місті Житомирі з розміщенням об`єктів фізичної культури і спорту (І черга) (п.1.2 договору підряду).
Під час виконання будівельних робіт, передбачених договором підряду від 28.12.2018 №107, виникла потреба у коригуванні первинної проектної документації.
До додаткових робіт належали, зокрема:
- зовнішні мережі електропостачання (додаткові роботи, які необхідно виконати для забезпечення функціонування човникової станції Розділ проекту "Зовнішні мережі електропостачання");
- системи відеоспостереження (додаткові роботи);
- зовнішні мережі електроосвітлення (додаткові обсяги робіт зовнішнього освітлення по території човникової станції (Розділ проекту "Благоустрій території).
В подальшому, Управлінням капітального будівництва Житомирської міської ради після коригування проектної документації на об`єкт "Капітальний ремонт благоустрою території набережної річки Тетерів в місті Житомирі з розміщенням об`єктів фізичної культури і спорту (І черга)" проведено додаткову закупівлю будівельних робіт та укладено з Дочірнім підприємством "Фаворит ОПТ" акціонерного товариства закритого типу "Фаворит" договір підряду від 16.12.2019 №290 (а.с.60-65).
Відповідно до Робочого проекту на Об`єкт (ТОМ 5 Зовнішнє освітлення), завдання на проектування і технічними умовами №1/07/2018 від 10.07.2018, виданими КП "Електричних мереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" Житомирської міської ради, передбачені джерела електропостачання, точки та способи підключення (а.с.68-70).
З наявної в матеріалах справи відомості робочих креслень Е3, загальні вказівки, вбачається, що електропостачання набережної і паркової зони передбачено від існуючої зовнішнього освітлення. Підключення до мережі КП "Міськсвітло" виконати віл ВП-296 (набережна р.Тетерів ) на існуючій опорі зовнішнього електроосвітлення по 3-му пров.Чуднівському. Проектуємі світильники на "Шодуарівських сходах" підключити від ВП-70 від існуючої мережі освітлення (а.с.93-99).
Також, Робочим проектом (коригування) на Об`єкт (ТОМ 7 Система відеонагляду) передбачені точки підключення живлення (від існуючих ввідно-розподільчих щитів (ВРЩ), розміщених на фасаді човникової станції), схеми розміщення обладнання та проводок, тощо (а.с.71-88).
Таким чином, проектною документацією, яка була розроблена з дотриманням вимог законодавства та будівельних норм було погоджено джерела електропостачання, точки і способи підключення, як зовнішнього освітлення так і системи відеонагляду.
В свою чергу, генеральний підрядник - ДП "Фаворит ОПТ" АТЗТ "Фаворит" на виконання своїх зобов`язань перед Управлінням капітального будівництва Житомирської міської ради, 01.11.2019 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Кобі Інтегратор" (субпідрядник, третя особа -3) договір субпідряду №2019/201, за умовами якого генеральний підрядник доручив, а субпідрядник зобов`язався виконати власними або/чи залученими силами і засобами з використанням власних матеріалів /або матеріалів генерального підрядника на об`єкті роботи з монтажу та пусконалагодження (під ключ) обладнання системи відеоспостереження на місцях його безпосередньої експлуатації (а.с.203-218).
20.12.2019 субпідрядник передав ДП "Фаворит ОПТ" АТЗТ "Фаворит" виконані роботи згідно акту приймання будівельних робіт за грудень 2019 року, зокрема, і роботи по монтажу струмоприймачі та самі струмоприймачі (камера ZIP - 2324EBR-DP) (а.с.220-228).
23.12.2019 на виконання умов договору №290 від 16.12.2019 "Капітальний ремонт благоустрою території набережної річки Тетерів в місті Житомирі з розміщенням об`єктів фізичної культури і спорту (І черга). Коригування" генпідрядник передав, а відповідач прийняв роботи по монтажу струмоприймачі (камера ZIP - 2324EBR-DP) та самі струмоприймачі (камера ZIP - 2324EBR-DP) (а.с.147-153).
Як вбачається з акту про порушення №024072/592 від 24.01.2020 представниками позивача було зафіксоване самовільне підключення електроустановки струмоприймачів до електричної мережі оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку, без укладання відповідного договору з оператором системи розподілу.
Таким чином, в межах даного предмета спору доказуванню також підлягають обставини, пов`язані з конкретним порушенням ПРРЕЕ, дослідженню і оцінці підлягають такі докази, як: акт про порушення та порядок його складання.
Статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначена відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії.
Так, частиною 1 вказаної статті передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно з п.4 ч.2 ст.77 Закону України "Про ринок електричної енергії" правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Частиною 1 статті 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч.1 п. 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. №312, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
За визначенням, яке міститься у п.1.1.2 Правил, акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об`єкті споживача цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
Пунктом 8.2.5 Правил визначено, що акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням:
меж балансової належності;
перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;
номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;
фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.
Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.
Суд вважає, що акт про порушення (ПРРЕЕ) №024072/592 від 24.01.2020 не відповідає вимогам, викладеним у п. 8.2.5 Правил, оскільки п.5 акта не містить переліку струмоприймачів, приєднаних до електричної мережі, та режим роботи.
За визначенням термінів у пункті 1.1.2 ПРРЕЕ: струмоприймач - пристрій, призначений для перетворення електричної енергії в інший вид енергії;
самовільне підключення - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення (у тому числі після відключення) електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що є підставою для оформлення акта про порушення та визначення обсягу необлікованої електричної енергії внаслідок такого підключення;
самовільне підключення з порушенням схеми обліку - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, не передбаченою проектними рішеннями та/або договором з оператором системи, та/або без укладення договору з оператором системи.
З наведеного суд дійшов висновку, зокрема, що встановлення зазначеного в акті порушення зі сторони споживача, обов`язково передбачає наявність належних йому на праві власності/користування струмоприймачів, які були приєднані до мережі позивача за допомогою алюмінієвого проводу 2х16 мм2, зазначеного в акті про порушення, проте у пункті 5 акта про порушення відсутній перелік струмоприймачів відповідача, які були самовільно приєднані до електроустановки позивача, лише зазначено, що паспортних даних на струмоприймачі не надано.
Правову позицію про те, що встановлення порушення ПРРЕЕ, шляхом самовільного підключення до мережі, обов`язково передбачає наявність належних споживачу на праві власності/користування струмоприймачів, які були би приєднані до мережі оператора системи, викладено в постанові Верховного Суду від 22.06.2020р. у справі №917/1671/19.
В акті про порушення також немає жодних застережень про недопуск представників позивача або про неможливість з інших причин обстежити електроустановки відповідача, що унеможливило вказати в акті про порушення перелік електрообладнання/струмоприймачів відповідача, які були самовільно підключені до мережі позивача.
Оскільки п.5 акта про порушення №024072/592 від 24.01.20 не містить відповідної інформації, тим самим, згідно п.8.4.12 ПРРЕЕ, сторони (споживач та оператор системи) були позбавлені альтернативної можливості визначити силу струму виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних на об`єкті споживача струмоприймачів на максимальну потужність або з максимальної сили струму навантаження струмоприймачів, підключених до схеми самовільного підключення на момент виявлення порушення.
Показник сили струму використовується при визначені величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), розрахованою за формулою, яка згідно п.8.4.12 ПРРЕЕ застосовується у разі виявлення у непобутового споживача, зокрема, порушення, зазначеного у підпункті 6 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ (самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електричної мережі оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку (без укладення відповідного договору).
Оскільки в акті про порушення №021072/592 від 24.01.2020 відсутня інформація щодо переліку струмоприймачів, приєднаних до електромережі, у зв`язку з чим сторони не могли визначити силу струму виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних на об`єкті струмоприймачів на максимальну потужність або з максимальної сили струму навантаження струмоприймачів, підключених до схеми самовільного підключення, в розрахунку по акту №021072/592 від 24.01.2020 силу струму позивач визначив з найменшого допустимого струму, який може протікати через поперечну площу перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок, а саме згідно таблиці 1.3.5 ПУЕ "Допустимий тривалий струм для проводів з алюмінієвими жилами із гумовою та полівінілхлоридною ізоляцією".
При дослідженні змісту акта про порушення від 24.01.2020 судом також встановлено, що в пункті 8 акту замість переліку об`єктів або струмоприймачів, відключених від електроживлення, вказано - "самовільне позаоблікове підключення".
В п.9 щодо заходів, які було вжито або які необхідно вжити для усунення порушення, позивачем вказано фразу, яка позбавлена конкретики: "не порушувати правила ПРРЕЕ".
Також в акті про порушення ПРРЕЕ не зафіксовано, а з наявних у матеріалах справи документів неможливо встановити, що виявлені порушення, а саме: самовільне підключення електроустановок струмоприймачів до електричної мережі оператора системи з розподілу відбулося внаслідок дій підрядника, який діяв за завданням замовника, тобто відповідача.
Оцінюючи подані докази в сукупності за правилами ст.86 ГПК України та виходячи із встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що позивач не довів, що саме третя особа-1 (генпідрядник) ДП "Фаворит ОПТ" АТЗТ "Фаворит" завдало шкоду при виконанні робіт на об`єкті "Капітальний ремонт благоустрою території набережної річки Тетерів в місті Житомирі з розміщенням об`єктів фізичної культури і спорту (І черга)" в м.Житомирі 24.01.2020 року, за яку відповідати за цим позовом повинен відповідач.
Отже, позивач не довів протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди при виконанні підрядних робіт.
Відсутність доведеності спеціальних умов, визначених ч.2 ст.1172 ЦК України, унеможливлює стягнення шкоди із замовника, тобто Управління капітального будівництва Житомирської міської ради за цим позовом.
Щодо посилань позивача на ту обставину, відповідачем серед іншого порушено п.п.1 п.5.5 5 ПРРЕЕ, а саме, споживання електричної енергії без укладання договору суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п.1 п. 5.5.5 ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).
Судом встановлено, що земельною ділянкою, на якій здійснюється будівництво об`єкта "Капітальний ремонт благоустрою території набережної річки Тетерів в місті Житомирі з розміщенням об`єктів фізичної культури і спорту (І черга)" володіє на праві постійного користування КП "Парк" Житомирської міської ради; власник - Житомирська міська об`єднана територіальна громада, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.51).
Споживання електричної енергії - користування електричною енергією споживачем за допомогою електрообладнання для задоволення потреб споживача відповідно до укладених договорів. Споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (п.1.1.2 ПРРЕЕ).
Згідно з пунктом 2.1.2 Правил оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем.
Згідно з пунктом 2.1.3 Правил ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач.
Споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи.
З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2018 між КП "Парк" Житомирської міської ради (споживач), що володіє на праві постійного користування земельною ділянкою, на якій здійснюється будівництво Об`єкта "Капітальний ремонт благоустрою території набережної річки Тетерів в місті Житомирі з розміщенням об`єктів фізичної культури і спорту (І черга) КП "Парк" та АТ "Житомиробленерго" (оператор системи) укладено договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №106 від 28.12.2018 (а.с.190-192).
Додатком №2 до договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 28.12.2018 №106 за об`єктами споживача - КП "Парк" Житомирської міської ради оформлено паспорт точки (паспорти точок) розподілу електричної енергії (а.с.192 на звороті).
Також, в матеріалах справи міститься Акт №220443-19 про пломбування та технічну перевірку вузла обліку електричної енергії від 04.12.2019, складений на споживача - КП "Парк" Житомирської міської ради; точка обліку: човнова станція (а.с.92).
Таким чином, станом на момент складення акту про порушення АТ "Житомиробленерго" достеменно було відомо, що саме КП "Парк" Житомирської міської ради є постійним землекористувачем земельної ділянки, на якій здійснювалось відповідне будівництво та споживачем електричної енергії на об`єкті, де виявлено порушення.
Однак акт про порушення ПРРЕЕ складений не на споживача, а на замовника будівництва - Управління капітального будівництва Житомирської міської ради.
При цьому, позивач не довів, що відповідач є споживачем електричної енергії (за визначенням яке міститься у п.1.12 ПРРЕЕ) за адресою: м.Житомир, провулок 3-й Чуднівський 39А, та у нього існує обов`язок укладати з Оператором системи відповідний договір.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позивач у позовній заяві безпідставно зазначає, що перевірка проводилась на об`єкті (будівельному майданчику), що належить відповідачу, оскільки земельна ділянка, на якій встановлено самовільне підключення, знаходиться у постійному користуванні КП "Парк" Житомирської міської ради.
З огляду на викладене, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 66304,02грн збитків відсутні.
Відповідно до приписів ч.7 п. 8.2.7 ПРРЕЕ, якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили, оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до частини 3 ст.13 ГПК України передбачено, що кожна сторонам повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 ст.74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
З огляду на вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ "Житомиробленерго" необґрунтовані, не підтверджені належними та допустимими доказам та не підлягають задоволенню.
Враховуючи приписи п.2 ч.4 ст.129 ГПК України, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, заявлені судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Акціонерного товариства "Житомиробленерго" до Управління капітального будівництва Житомирської міської ради відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 12.08.21
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати: 1 - у справу;
2- позивачу
3- відповідачу
4 - третій особі- КП "Парк" Житомирської міської ради (10008, Житомирська область, місто Житомир, Корольовський район, Бульвар Старий, будинок 34) ;
5 - третій особі - ТОВ "Кобі Інтегратор" (04114, м.Київ, Оболонський район, вулиця Пріорська, будинок 10, квартира 3);
6- третій особі - ДП "Фаворит ОПТ" АТЗТ "Фаворит"
Судове рішення № 98968801, Господарський суд Житомирської області було прийнято 02.08.2021. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 906/1127/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: