Рішення № 98968787, 11.08.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.08.2021р. Справа №905/1001/21

за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Краматорськ

до відповідача Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Маріуполь

про стягнення 3% річних в розмірі 32712,63 грн. та інфляційних втрат в сумі 47331,87 грн.

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Ламановій А.В.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

В засіданні суду брали участь:

1. Стислий зміст позовних вимог:

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», м.Краматорськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Маріуполь, про стягнення 3% річних в розмірі 32712,63 грн. та інфляційних втрат в сумі 47331,87 грн., які нараховані внаслідок невиконання умов договору надання послуг №45-2018 від 13.03.2018р. в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг, що встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 13.08.2019р. по справі №905/795/19.

2. Стислий зміст заперечень відповідача:

09.07.2021р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №1072-01 від 06.07.2021р., в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наступне:

- позовні вимоги відповідної позовної заяви є ідентичними з позовними вимогами, які раніше були розглянуті у повному обсязі по справі №905/795/19, а тому до діючого законодавства України, притягнення юридичної особи двічі до відповідальності з одних і тих же підстав є незаконним;

- позивач надав суду розрахунки, які не відповідають дійсності, тому як відповідно до листа Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) станом на 24.06.2021р.: стягнуто суму заборгованості - 1008544,40 грн., виконавчого збору - 100854,44 грн., залишок заборгованості - 87184,34 грн., виконавчого збору -8718,43 грн.;

- відповідач суму основного боргу сплатив не дивлячись на нестабільну ситуацію в Донецькій області, військові зіткнення та тяжкий фінансовий стан.

3. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом першої інстанції:

Ухвалою суду від 03.06.2021р. позовну заяву Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Краматорськ залишено без руху, надано Обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго», м.Краматорськ строк для усунення недоліків його позовної заяви.

11.06.2021р. на адресу господарського суду Донецької області від позивача надійшов лист від 08.06.2021р. про усунення недоліків, до якого додано документи, що підтверджують відправлення відповідачу позовної заяви з додатками, а саме: копія чеку, копія поштової накладної та опис вкладення.

Ухвалою суду від 14.06.2021р. відкрите провадження у справі №905/1001/21, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 14.07.2021р. о 12:30 год.

06.07.2021р. до суду від позивача надійшла заява від 05.07.2021р. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 08.07.2021р. задоволено заяву позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

09.07.2021р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №1072-01 від 06.07.2021р.

Ухвалою суду від 14.07.2021р. оголошено перерву в судовому засіданні до 11.08.2021 року об 11:00 год.

В судове засідання 11.08.2021р. представники сторін не з`явились.

4. Встановлені судом та неоспорені сторонами обставини справи:

13.03.2018р. між Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго», в особі виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Дружківкатепломережа» (виконавець) та Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу», в особі Дружківського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (замовник) укладено договір надання послуг №45-2018 (далі договір), згідно умов п.1.1 якого виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, особисто надати замовнику послуги з підкачки питної води підкачуючими насосними станціями, а саме: послуги з підвищення тиску холодної води (при тиску холодної води не нижче 2 кг./см.кв. на вводі в центральний тепловий пункт) підвищувальними насосами на теплових пунктах ВО «Дружківкатепломережа» №5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 та котельні №18 у період з 01.01.2018р. по 31.03.2018р. (послуги), а замовник зобов`язується своєчасно оплатити за послуги на умовах, вказаних в цьому договорі. Місце надання послуг: Донецька область, м.Дружківка, ТП №5, вул.О.Кошового, 49а; Донецька область, м.Дружківка, ТП №6, вул.Космонавтів, 54а; Донецька область, м.Дружківка, ТП №7, вул.Космонавтів, 71а; Донецька область, м.Дружківка, ТП №8, вул.Енгельса, 84; Донецька область, м.Дружківка, ТП №9, вул.Козацька, 98; ТП №10, вул.Енгельса, 92а; Донецька область, м.Дружківка, ТП №11, вул.Соборна, 15а; Донецька область, м.Дружківка, ТП №12, вул.Петліна, 7а; Донецька область, м.Дружківка, котельня №18, вул.Чайковського, 6. Кількість та вид послуг наведено в додатку №1, який є невід`ємною частиною цього договору.

Загальна сума договору становить 1281600,00 грн. (п.3.1 договору).

Сума договору складається з суми вартості послуг, наданих виконавцем (п.3.2 договору).

Відповідно до п.3.3 договору ціна послуг вказана в додатку №1 до договору. Ціна послуг не може бути збільшена після підписання договору до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.

Згідно п.4.1 договору підставою для проведення розрахунку за надані виконавцем послуги є рахунок-фактура, виставлений виконавцем на підставі підписаного сторонами акту прийому-передачі послуг.

Оплата виконаної послуги здійснюється замовником не пізніше 15 календарних днів з дня підписання акту прийому-передачі наданих послуг (п.4.2 договору).

Послугу виконавець зобов`язаний надати замовнику протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмової або усної заявки від замовника із зазначенням виду та кількості послуг (п.5.1 договору).

Передача наданих послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом прийому-передачі наданих послуг, який підписується повноваженими представниками сторін не пізніше 3 робочих днів після фактичного надання послуг (п.5.3 договору).

На підставі ч.3 ст.631 ЦКУ сторони домовилися, що всі умови даного договору поширюють свою дію на відносини, які склалися між сторонами з 01.01.2018р. Договір дійсний з 01.01.2018р. по 31.03.2018р. (п.9.1 договору).

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг №45-2018 від 13.03.18р. в частині оплати отриманих послуг, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача про стягнення 1251416,73грн., з яких: 962244,12 грн. – основний борг; 30805,20 грн. – 3% річних (нарахування здійснено за зобов`язанням січня 2018р. за період з 16.02.2018р. по 01.04.2019р. на суму боргу 462963,54 грн., за зобов`язанням лютого 2018р. за період з 16.03.2018р. по 01.04.2019р. на суму боргу 307824,74 грн., за зобов`язанням березня 2018р. за період з 15.04.2018р. по 01.04.2019р. на суму боргу 191455,84 грн.); 88116,10 грн. – інфляційні витрати (нарахування здійснено за зобов`язанням січня 2018р. за період з 03.2018р. по 03.2019р. на суму боргу 462963,54 грн., за зобов`язанням лютого 2018р. за період з 04.2018р. по 03.2019р. на суму боргу 307824,74 грн., за зобов`язанням березня 2018р. за період з 04.2018р. по 03.2019р. на суму боргу 191455,84 грн.); 170251,31 грн. – пеня (нарахування здійснено за зобов`язанням січня 2018р. за період з 01.05.2018р. по 01.11.2018р. на суму боргу 462963,54 грн., за зобов`язанням лютого 2018р. за період з 01.05.2018р. по 01.11.2018р. на суму боргу 307824,74 грн., за зобов`язанням березня 2018р. за період з 01.05.2018р. по 01.11.2018р. на суму боргу 191455,84 грн.).

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.08.2019р. по справі №905/795/19 позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Краматорськ, Донецька область в особі Виробничої одиниці «Дружківкатепломережа», м.Дружківка, Донецька область, до Комунального підприємства «Вода Донбасу», м.Маріуполь, Донецька область задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 962244,12 грн., 3% річних у сумі 30773,72 грн., інфляційні витрати у сумі 86517,90 грн. та судовий збір у сумі 16193,04 грн.

Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

09.09.2019р. на виконання рішення суду, яке набрало законної сили 03.09.2019р., видано наказ у справі №905/795/19.

19.05.2020р. постановою Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) відкрито виконавче провадження №62113216 за наказом господарського суду Донецької області по справі №905/795/19.

5. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Як було зазначено вище, рішенням господарського суду Донецької області від 13.08.2019р. по справі №905/795/19 встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 962244,12 грн. за договором надання послуг №45-2018 від 13.03.2018р.

В силу положень ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за договором надання послуг №45-2018 від 13.03.2018р. має преюдиційне значення та не підлягає доказуванню в силу положень ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, чинне законодавство не пов`язує припинення грошового зобов`язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення.

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України сум.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, де зазначено, що у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи 19.05.2020р. постановою Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрито виконавче провадження №62113216 за наказом господарського суду Донецької області по справі №905/795/19.

Згідно долученої відповідачем до відзиву відповіді Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) №3696/023-49/10704 вбачається, що за наказом №905/795/19 господарського суду Донецької області 09.09.2019 ВП №62113216 стягнуто суму заборгованості 1008544,40 грн., виконавчого збору - 100854,44 грн., залишок заборгованості - 87184,34 грн., виконавчого збору - 8718,43 грн.

Доказів погашення заборгованості як часткової так і повної за рішенням господарського суду Донецької області від 13.08.2019р. по справі №905/795/19 відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Системний аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, передбаченої статтею 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 12.04.2017 у справі №913/869/14 та від 26.04.2017 у справі №918/329/16.

Разом з тим, відповідно до п.7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних з моменту невиконання та до повного виконання грошового зобов`язання (судового рішення).

Отже, право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зважаючи на встановлені обставини та вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та трьох процентів річних, нарахованих на суму основного боргу, заявлені правомірно.

Як вбачається із змісту позовної заяви та долученого до нього розрахунку, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.04.2019р. по 18.05.2020р. в сумі 32712,63 грн. та інфляційні втрати в сумі 47331,87 грн. за період з 01.04.2019р. по 18.05.2020р. нараховані на суму 962244,12 грн.

При цьому, судом взято до уваги те, що позивачем визначено кінцеву дату нарахування 3% річних та інфляційних втрат (18.05.2020р.) до моменту відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду Донецької області по справі №905/795/19 (19.05.2020р.).

Отже, в будь-якому випадку оплати, які були здійснені відповідачем за виконавчим провадженням №62113216 були проведенні після його відкриття, та, відповідно, суму основного боргу 962244,12 грн. за договором надання послуг №45-2018 від 13.03.2018р., яку було визначено судовим рішенням, погашено не було, протилежного відповідачем не доведено.

З огляду на зазначене, суд відхиляє заперечення відповідача щодо невідповідності розрахунку наданого позивачем без урахування сум оплат відповідача.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд визнає його частково невірним, оскільки позивачем невірно визначено початкову дату нарахування 3% річних. Так, позивачем визначено початкову дату нарахування - 01.04.2019р., в той час коли 3% річних за вказаний день було стягнуто за рішенням господарського суду Донецької області від 13.08.2019р. по справі №905/795/19.

Як наслідок, за результатами проведеного перерахунку судом суми трьох процентів річних, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних в сумі 32633,54 грн. за період з 02.04.2019р. по 18.05.2020р., а решта вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 79,09 грн. є неправомірною.

За висновками суду, розрахунок інфляційних втрат річних є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

При цьому, посилання відповідача на ідентичність позовних вимог у даній справі зі справою №905/795/19 судом до уваги не приймаються, оскільки вказане твердження не відповідає дійсності, так як предмет та підстави позову у даних справ є різними.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, проте, в частині вимог про стягнення 3% річних в сумі 79,09 грн. є неправомірним, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 79965,41 грн., у тому числі 3% річних в сумі 32633,51 грн., інфляційні втрати в сумі 47331,87 грн.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 120, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Краматорськ до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Маріуполь про стягнення 3% річних в розмірі 32712,63 грн. та інфляційних втрат в сумі 47331,87 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (87547, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, буд. 177А, ЄДРПОУ 00191678) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (84307, Донецька обл., м. Краматорськ, пров. Земляний, буд. 2, ЄДРПОУ 03337119) 3% річних в сумі 32633,51 грн., інфляційні втрати в сумі 47331,87 грн. та судовий збір 2267,76 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 11.08.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 13.08.2021р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина