Рішення № 98968027, 13.08.2021, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/145/21

№ провадження 2/196/276/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2021 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Руснака А.І.,

секретаря судового засідання: Кузнецової Г.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в смт Царичанка Дніпропетровської області справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

22 лютого 2021 року позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 21.12.2005 року відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписала Заяву № б/н.

Вказує, що при укладенні кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідач ОСОБА_1 при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві. Заявою ОСОБА_1 підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.

Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України, був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю природою є змішаним договором і містить в собі умови банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

Банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений в довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а відповідачу надано у користування кредитну картку.

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 1939,49 грн.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 3.2, 3.3 Договору, де зазначено, що відповідач при укладанні Договору дає свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлено договором.

Вказує, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» належним чином виконав зобов`язання по видачі кредиту, а ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору та станом на 19.01.2021 року у неї наявна заборгованість у сумі 16233,31 грн., яка складається з наступного: 1939,49 грн. - заборгованість за тілом кредита; 14293,82 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.

Тому підтримуючи вищевикладене просить задовольнити позовну заяву та стягнути сплачений судовий збір.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 03 червня 2021 року по даній справі відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України роз`яснено учасникам справи про її розгляд без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, також було надано строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Вказану ухвалу та копію позовної заяви з додатками було направлено відповідачу, які вона отримала 10.06.2021 року. Станом на 13.08.2021 року відзив на позов до суду не подавала.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 21.12.2005 року відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписала Заяву № б/н (а.с.9).

Відповідач ОСОБА_1 при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві. Заявою ОСОБА_1 підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.

На виконання кредитного договору відповідачу було надано кредитну картку: дата відкриття - 21.12.2005 з терміном дії до 10/08 (а.с.8).

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , старт карткового рахунку розпочався 21.12.2005, з встановленим кредитним лімітом - 2000,00 грн. В подальшому станом на 15.10.2008 кредитний ліміт становив 1940,00 грн., станом на 16.01.2009 кредитний ліміт становив 1939,49 грн. та станом на 06.04.2020 та 07.04.2020 кредитний ліміт становив - 0,00 грн. (а.с.7).

ІV. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

До вказаних правовідносин слід застосовувати правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим Акціонерним товариством комерційним банком ПриватБанк в період - з часу виникнення спірних правовідносин (грудень 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (лютий 2021 року).

За таких обставин за відсутності підтвердження про запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, надані Акціонерним товариством комерційним банком ПриватБанк витяг з Умов та правила надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із ОСОБА_1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за договором, а саме заборгованості за кредитом та відсотками, після спливу передбаченого договором строку кредитування.

Зі змісту розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви вбачається, що заборгованість відповідача за кредитом становить 1939,49 грн.

Відповідачем не спростований даний розмір заборгованості, як і не спростовано факту отримання кредитних коштів.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 1939,49 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача відсотків за користування коштами, судом враховується наступне.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Судом встановлено, що між банком та відповідачем (позичальником) було досягнуто згоди про розмір процентів за користування кредитом, а саме: 3% в місяць із розрахунку 360 днів в році, що підтверджується заявою б/н, яка підписана відповідачем 21.12.2005 (а.с.9).

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18.

З огляду на викладене право акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» нараховувати проценти за договором між публічним акціонерним товариством комерційним банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 кредиту від 21 грудня 2005 року припинилося зі спливом строку кредитування.

При цьому, заява відповідача ОСОБА_1 про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 21.12.2005 не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Разом з тим встановлено, що Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» здійснено випуск картки 21.12.2005 терміном дії до жовтня 2008 року (а.с.8).

У матеріалах справи відсутні докази щодо продовження строку дії договору між Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 кредиту від жовтня 2008 року після закінчення його дії.

Тому підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» проценти з грудня 2005 року по жовтень 2008 року в розмірі 1376,00 грн.

В решті частині позову щодо стягнення відсотків за користування кредитом в розмірі 12917,82 грн. суд відмовляє, оскільки останні нараховані після закінчення строку дії кредитного договору.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить висновку, що сума заборгованості ОСОБА_1 по виконанню кредитного договору від 21.12.2005 становить 3315,49 грн., яка складається з наступного: 1939,49 грн. - заборгованість за кредитом; 1376,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, яка підлягає стягненню з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк».

В решті частині позову щодо стягнення відсотків в сумі 12917,82 грн. суд відмовляє.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (20%).

За таких обставин слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 судовий збір на користь позивача в розмірі 454,00 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 268, 274-279, 280-283 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", вул. Грушевського, 1Д, м. Київ (рахунок № НОМЕР_2 , МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість станом на 19.01.2021 року відповідно до договору №б/н від 21.12.2005 року в сумі 3315,49 грн., яка складається з наступного: 1939,49 грн. - заборгованість за кредитом; 1376,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", вул. Грушевського, 1Д, м. Київ (рахунок № НОМЕР_2 , МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у сумі 454,00 грн.

В решті частині позову щодо стягнення відсотків в сумі 12917,82 грн. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.08.2021 року.

Суддя: А.І. Руснак