Рішення № 98965963, 12.08.2021, Волноваський районний суд Донецької області

221/4518/16-ц

2/221/3/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2021 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області

У складі :

Головуючого судді Мохова Є.І.

За участю:

Секретаря судового засідання Лавріненко А.О.

Позивача ОСОБА_1

Представника позивача адвоката Басівського В.О.

Відповідача ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В

У серпні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав .

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З відповідачем позивачка в зареєстрованому шлюбі не перебувала, але жили разом і до народження сина мешкали спільно у будинку батьків відповідача. Через три місяці після народження дитини відношення між сторонами - батьками дитини, були припинені

.

З червня 2013 року відповідач ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків, зокрема обов`язку виховувати та утримувати дитину до досягнення їм повноліття, не виконує та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання. Він ніяким чином не піклується про сина, не цікавиться його успіхами, станом здоров`я; не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, схильної до простудних захворювань, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; взагалі не спілкується з дитиною, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу.

Всі питання щодо виховання вирішуються позивачкою самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина знаходиться на повному її утриманні.

Просить позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18.01.2019 року відповідач ОСОБА_2 направив до суду зустрічну позовну заяву про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї, та свої вимоги мотивував ти, щопозивачка чинить перешкоди позивачу у його спілкуванні з сином та штучно створює ситуації щодо унеможливлення зустрічей, спілкування та участі у його вихованні.

Одразу після народження сина, разом з дитиною відповідачка оселилась у своїх батьків - у с. Єгорівка Волноваського району.

Відповідач відвідував позивачку з дитиною. Постійно привозив продукти харчування, необхідні речі для сина, а також постійно давав їй грошові кошти для придбання необхідних речей, продуктів харчування тощо.

Однак відвідувати свою дитину за місцем її з батьками проживання у с. Єгорівка позивач не мав змоги внаслідок суттєвої конфліктної ситуації з її батьками.

У подальшому, позивачка вмовляла відповідачу взагалі відмовитись від сина.

Просив зобов`язати ОСОБА_1 не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з його сином, ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали. Просили питання про стягнення з відповідача аліментів не вирішувати. Проти зустрічного позову заперечували та просили у його задоволенні відмовити.

Відповідач у судове засідання не прибув про час та місце розгляду справи попереджався належним чином.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися. Будь - яких заяв, клопотань до суду на час розгляду справи від них не надходило. Своїм правом на подачу відзиву треті особи не скористалися.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача та третьої особи з урахуванням вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, оскільки неявка вказаних осіб в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та не перешкоджає розгляду даної справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

З відповідачем позивачка в зареєстрованому шлюбі не перебувала, але жили разом і до народження сина мешкали спільно у будинку батьків відповідача.

Через три місяці після народження дитини відношення між сторонами - батьками дитини, були припинені.

.

З червня 2013 року відповідач ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків, зокрема обов`язку виховувати та утримувати дитину до досягнення їм повноліття, не виконує та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання. Він ніяким чином не піклується про сина, не цікавиться його успіхами, станом здоров`я; не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, схильної до простудних захворювань, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; взагалі не спілкується з дитиною, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу.

Всі питання щодо виховання вирішуються позивачкою самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина знаходиться на повному її утриманні.

18.01.2019 року відповідач ОСОБА_2 направив до суду зустрічну позовну заяву про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї, та свої вимоги мотивував ти, щопозивачка чинить перешкоди позивачу у його спілкуванні з сином та штучно створює ситуації щодо унеможливлення зустрічей, спілкування та участі у його вихованні.

23 серпня 2016 року комісією в складі Єгорівського сільського голови, секретаря сільської ради та депутату округу було проведено перевірку та складено акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, в який проживає неповнолітній ОСОБА_3 . Перевіркою встановлено, що для дитини створені всі необхідні умови для здорового та всебічного розвитку.

Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 надали суду пояснення у яких вказували, що відповідач обов`язку виховувати та утримувати дитину не виконує, не піклується про сина, не цікавиться його успіхами, станом здоров`я, взагалі не спілкується з дитиною, всі питання щодо виховання вирішуються позивачкою самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина знаходиться на повному утриманні матері.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах першій-третій статті 89 ЦПКУкраїни передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом пункту 3 частини четвертої статті 265 ЦПК України, пункту 3 частини першої статті 382 ЦПК України у мотивувальній частині судового рішення зазначаються, зокрема мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним.

Суд вважає, що дії відповідача у відповідності до пункту 2 частини 1 ст.164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення його батьківських прав щодо відносно сина ОСОБА_3 .

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» п.16 роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Згідно з ст. ст. 150, 157 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

З метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини суд вважає за необхідне позовні вимоги позивачки про позбавлення відповідача батьківських прав задовольнити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 слід відмовити.

Відповідно до рішення Проніна проти України № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі ст. 164, 165 Сімейного кодексу України та Постанови Пленуму ВСУ № 3 від ЗО березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», керуючись ст. ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 118, 119, 263, 265, 280, 285, 289 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей міської ради Вугледарської міської територіальної громади про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 батьківських прав відносно неповнлітнього сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа служба у справах дітей Волноваської райдержадміністрації про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551, 21 грн.

Повний текст рішення виготовлено 12.08.2021 року.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного судуі, шляхом подачі апеляції протягом 30-ти днів після проголошення рішення через Волноваський районний суд.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Є.І. Мохов