Рішення № 98965146, 10.08.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13089/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 року

Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючої судді - Панас О.В. при секретарі судового засідання - Корнійчук А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Сьома київська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення,-

в с т а н о в и в :

До Рівненського міського суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Сьома київська державна нотаріальна контора, звернувся ОСОБА_1 .

Просив встановити факт, що заповіт, посвідчений державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори Конончук Т.В. 13 жовтня 1998 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2у-4161, склала спадкодавець ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зазначена в заповіті як « ОСОБА_3 ».

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .

За життя вона склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори Конончук Т.В. 13 жовтня 1998 року за реєстровим № 2у-4161, яким заповіла на його користь належну їй на праві особистої власності квартиру АДРЕСА_1 .

З метою прийняття спадщини ним було подано документи державному нотаріусу Сьомої київської державної нотаріальної контори. Однак, 03 червня 2021 року постановою Сьомої київської державної нотаріальної контори йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 оскільки в заповіті вказано прізвище спадкодавця « ОСОБА_4 », в той час як у свідоцтві про смерть зазначено прізвище « ОСОБА_4 ».

Невірне зазначення прізвища спадкодавця у заповіті порушує його права, оскільки прямо впливає на виникнення, зміну та припинення особистих майнових прав.

В судове засідання заявник не з`явився. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Просив суд задовольнити заяву.

Представник заінтересованої особи, повідомлений про дату та час судового засідання належним чином, в судове засідання не з`явився. Причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не надходило. Пояснень на заяву не подали . Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін на підставі наявних у справі письмових матеріалів.

Дослідивши матеріали справи та подані письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , про що 09.12.2020 р. зроблено відповідний актовий запис за № 2309, зареєстрований 09.12.2020р. Рівненським міськрайонним відділом ДРАЦС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Львів).

Окрім того, судом встановлено, що 13.10.1998 року ОСОБА_3 склала заповіт. Зі змісту даного заповіту вбачається, що ОСОБА_1 заповідається квартира під АДРЕСА_1 . У заповіті ім`я спадкодавця зазначене " ОСОБА_3 », що мешкає в АДРЕСА_2 . Вказаний заповіт складений на ім`я ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори Конончук Т.В., зареєстровано в реєстрі за № 2у-4161.

Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Сьомої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець за заповітом.

Постановою Сьомої київської державної нотаріальної контори № 1247/02-31 від 03 червня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 надав заповіт від імені ОСОБА_3 , посвідчений Сьомою київською державною нотаріальною конторою 13 жовтня 1998 року за реєстровим № 2у-4161, але в свідоцтві про смерть зазначено прізвище ОСОБА_2 . Отже, прізвище вказане в заповіті та в свідоцтві про смерть не є тотожним.

З оглянутих судом копій документів, долучених до позову вбачається, що у довідці про присвоєння ідентифікаційного номера від 03.03.199 р., у довідці про заповнення облікової картки для присвоєння ідентифікаційного номера від 05.02.1996 р., у посвідченні серії НОМЕР_2 ім`я спадкодавця зазначене " ОСОБА_3 ».

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановленняфактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньопороджує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідно заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

На підставі вказаних доказів, судом встановлено, що існує невідповідність між документом, що посвідчує факт смерті ОСОБА_2 та заповітом складеним 13.10.1998 року від імені « ОСОБА_3 ».

Відповідно до пп. 5.1 п. 5 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.2012 року № 296/5 при оформленні спадщини за заповітом нотаріус має надати правову оцінку заповіту. Перевірити його реєстрацію у спадковому реєстрі та чинність на момент смерті заповідача. Якщо наданий спадкоємцем заповіт не відповідає вимогам законодавства, нотаріус відмовляє у його прийомі.

Так, за положеннями п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року Про встановлення фактів, що мають юридичне значення при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народженняабо в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що встановлення даного факту необхідно заявнику для оформлення документів про прийняття спадщини за заповітом, тому суд вважає, що заява є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі.

Згідно п.24 зазначеної постанови при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами (зацікавленими особами) є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10,12,263,264,265,268,273, 293,315, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1 ,заінтересована особа Сьома київська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити. Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіту, посвідченого Сьомою київською державною нотаріальною конторою 13 жовтня 1998 року за реєстровим № 2у-4161 від імені ОСОБА_3 . Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Заявник: ОСОБА_1 , проживає: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 . Заінтересована особа: Сьома київська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: 02068, м.Київ, вул. Ахматової, буд. 7/15, код ЄДРПОУ 35007146.

Повний текст рішення виготовлено –12.08.2021 року.

Суддя: О.В.Панас