Вирок № 98965032, 13.08.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/5013/20

Дата документу 13.08.2021

Провадження №1кп/554/80/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2021 року м.Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Січиокно Т.О.,

за участю секретаря Ромахової В.В.,

прокурора Дяченка С.Г.,

захисника Євграфової О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому, судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170040000921 від 08.04.2020року за обвинуваченням

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Бутова Долина Великобагачанського району Полтавської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, інваліда 3 групи, розлученого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

25.10.1995 року Великобагачанським районним судом Полтавської області за ч.З ст.140, ч.2 ст.141, ст.42 (в редакції 1963 року) КК України до З років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 15.11.1996 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 10 місяців 26 днів;

12.05.1998 року Великобагачанським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.206, ч.2 ст.141, ст.42, 43(в редакції 1963 року) КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст.43 КК України приєднано 1 рік позбавлення за вироком від 25.10.1995 року, остаточно засуджений до 5 років позбавлення волі. Звільнений 19.07.2002 року у зв язку з відбуттям покарання;

09.02.2004 року Київським районним судом м.Полтави за ч.2 ст.190 КК України до 1 року позбавлення волі. Звільнений 15.09.2004 року у зв`язку з відбуттям покарання;

06.06.2006 року Великобагачанським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.185, ч.З ст.185, ч.І ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі;

26.03.2012 року Октябрським районним судом м.Полтави за ч.2 ст.185, ч,2 ст.186, ч.2 ст.190, ч.І ст.70, 71 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком від 06.06.2006 року, остаточно засуджений до 4 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 12.09.2013 року у зв ’язку з відбуттям покарання;

25.12.2014 року Октябрським районним судом м.Полтави за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення

волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік;

25.02.2015 року Київським районним судом м. Полтави за ч.2 ст.190, 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі,

22.06.2015 року Октябрським районним судом м.Полтави за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі.;

07.04.2017 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч.1 ст.187, ч.1 ст.153, ч.2 ст.121, ч.ч.1. 4 ст.70 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, покарання зараховано на підставі ч. 5 ст.72 КК України, звільнений по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Епізод № 1

на початку березня 2020 року, у вечірній час, ОСОБА_1 , перебуваючи на законних підставах в будинку АДРЕСА_2 , умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та особистого збагачення, шляхом вільного доступу таємно викрав мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A10», в корпусі червоного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 2000 грн., який належав ОСОБА_2 .

Надалі ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та завдавши ОСОБА_2 збитку в розмірі 2000 грн.

Епізод № 2

13 квітня 2020 року, приблизно о 22 год. 10 хв.,ОСОБА_1 , перебуваючи біля другого під`їзду будинку № 79, що по вул.Героїв АТО в м.Полтаві, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та особистого збагачення, шляхом ривка, відкрито заволодів мобільним телефоном марки «IphoneX», в корпусі білого кольору, IMEI1: НОМЕР_3 , вартістю 8767,08 грн., який знаходився в жіночій сумочці та яку потерпіла ОСОБА_3 тримала при собі.

Надалі ОСОБА_1 з місця злочину втік, розпорядившись мобільним телефоном на власний розсуд та завдавши ОСОБА_3 збитку в розмірі 8767, 08 грн.

Епізод № 3

13 квітня 2020 року, приблизно о 23 год. 39 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи на вул.23 вересня,9 у м.Полтаві, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та особистого збагачення, таємно викрав з переднього нагрудного карману одягу ОСОБА_4 належний їй мобільний телефон «Huawei PSmart», в корпусі синього кольору, IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , вартістю 2500 грн., яка в той час відволіклася, зачиняючи магазин МК «М`ясний».

Надалі ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та завдавши потерпілій ОСОБА_4 збитку в розмірі 2500 грн.

За таких обставин дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав частково та, не заперечуючи причетність до таємного заволодіння майном потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зазначив, що відкрито майном потерпілої ОСОБА_3 не заволодівав, оскільки непомітно для неї та інших осіб дістав його із жіночої сумочки, яку та тримала при собі, після чого пішов у своїх справах. Зникнення телефону ОСОБА_3 не помітила та будь – яких претензій йому на той час не пред`являла.

Описуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, ОСОБА_1 показав суду, що на початку березня 2020 року, він прибув на запрошення за місцем проживання ОСОБА_5 , де вони вживали алкогольні напої. Окрім них в будинку перебували ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 . З останньою він неодноразово відлучався з будинку в справах, зокрема на купівлю алкоголю, після чого таємно викрав належний їй мобільний телефон «Samsung GalaxyA10», яким надалі розпорядився на власний розсуд. Окрім того, 13 квітня 2020 року, приблизно о 23 год. 39 хв., він, перебуваючи на вул.23 вересня, 9 у м.Полтаві, таємно викрав з переднього нагрудного карману одягу ОСОБА_4 мобільний телефон «Huawei PSmart», яка в той час відволіклася, зачиняючи магазин МК «М`ясний».

По обставинах заволодіння майном Судді Н.Е., обвинувачений ОСОБА_1 показав, що 13 квітня 2020 року, у вечірній час, у дворі одного з будинків, який розташований біля зупинки громадського транспорту «23 Вересня», що по вул. Івана Мазепи в м.Полтаві, він познайомився із ОСОБА_3 та ОСОБА_8 та між ними зав`язалася розмова. У ході цього ОСОБА_3 продемонструвала перед ним наявний в неї мобільний телефон марки «IphoneX». Далі він виявив бажання провести їх до місця проживання та біля другого під`їзду будинку АДРЕСА_3 , скориставшись тим, що ОСОБА_3 відволіклася, непомітно для дістав з її жіночої сумочки, яку вона тримала при собі, вказаний вище мобільний телефон, після чого пішов у своїх справах. Зникнення телефону ні Суддя Н.Е., ні ОСОБА_8 не бачили та на той час жодних претензій йому не пред`являли. Далі він усвідомив протиправність своїх дій та через пів години вирішив повернути викрадений телефон ОСОБА_3 . Повернувшись на місце вчинення злочину, по дорозі він був затриманий працівниками поліції, яким добровільно його видав.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 , суд вважає, що встановлені ним фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень повністю підтверджуються показаннями потерпілих, свідків, письмовими доказами в їх сукупності.

По епізоду № 1 за фактом таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_2 .

Потерпіла ОСОБА_2 показала суду, що початку березня 2020 року, у вечірній час, вона прибула за місцем проживання ОСОБА_5 , щоб відпочити. Тут же вона зустріла ОСОБА_1 , з яким відлучалася з будинку, щоб купити алкогольні напої. Приблизно о 23 год вона виявила зникнення належного їй мобільного телефона «Samsung GalaxyA10», який знаходився на зарядці в одній із кімнат будинку. На той час ОСОБА_1 вже пішов з будинку та через декілька днів працівники поліції повідомили їй про його причетність до викрадення телефону, який він здав у ломбард.

Свідок ОСОБА_7 показав, що на початку березня 2020 року він відпочивав у будинку свого приятеля ОСОБА_5 , який розташований по АДРЕСА_2 , де вони вживали алкоголь. Разом з ними в будинку перебували ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 . Через деякий час остання виявила зникнення належного їй телефону та почала з`ясовувати з цього приводу стосунки із присутніми. На той час ОСОБА_1 з будинку пішов, а через декілька днів від ОСОБА_2 він дізнався, що телефон було виявлено в ломбарді і до його викрадення причетний ОСОБА_1 .

Із показань свідка ОСОБА_5 слідує, що на початку березня 2020 року він запросив за місцем свого проживання ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , де вони вживали алкоголь. З ними відпочивала і його дружина ОСОБА_6 . Під час цього ОСОБА_1 з ОСОБА_2 декілька разів від`їжджали у своїх справах, а коли повернулися, то остання виявила зникнення належного їй телефону, через що почала звинувачувати у цьому всіх присутніх. На той час ОСОБА_1 вже покинув будинок, а через декілька днів ОСОБА_2 попросила в нього вибачення за безпідставні звинувачення та повідомила, що телефон було виявлено в ломбарді і його викрав ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_6 підтвердила факт перебування ОСОБА_1 у будинку АДРЕСА_2 , де у ОСОБА_2 було викрадено мобільний телефон.

Свідок ОСОБА_9 показав, що на початку березня 2020 року ОСОБА_1 дав йому мобільний телефон «Samsung GalaxyA10»,, який він на його прохання заклав в ломбард під грошову заставу в 2000 грн., які передав йому ж. Надалі він викупив з ломбарду його та добровільно видав працівникам поліції. (а.с.76 тому 2).

08.04.2020 року ОСОБА_2 звернулася до Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області із заявою про викрадення у неї на початку березня 2020 року мобільного телефона марки «Samsung GalaxyA10» в корпусі червоного кольору, коли вона перебувала в будинку АДРЕСА_2 . (а.с.201 тому № 1).

У ході огляду, проведеного в службовому кабінеті слідчого в приміщенні Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, ОСОБА_9 добровільно видав слідчому мобільний телефон марки «Samsung GalaxyA10» в корпусі червоного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , про що судом досліджено протокол від 13.04.2020 року. (а.с.202 – 203 тому № 1).

14.04.2020 року в ході проведеного впізнання свідок ОСОБА_9 по фотознімках впізнав під номером 4 ОСОБА_1 як особу, від якої він на початку березня 2020 року отримав мобільний телефон марки «Samsung GalaxyA10», щоб закласти його в ломбард, про що складено протокол від 14.04.2020 року, який досліджено судом з переглядом відеозапису. (а.с. 208 -210, 211 тому № 1).

14.04.2020 року в ході проведеного впізнання потерпіла ОСОБА_2 по фотознімках впізнала під номером 4 ОСОБА_1 як особу, з якою вона відпочивала в будинку АДРЕСА_2 , про що складено протокол від 14.04.2020 року, який досліджено судом з переглядом відеозапису. (а.с. 212 -213, 215 тому № 1).

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 930 від 15.04.2020 року, ринкова вартість бувшого у користуванні мобільного телефону марки «Samsung GalaxyA10» в корпусі червоного кольору, на час проведення дослідження може становити 2000 грн. ( а.с.217 – 222 тому № 1).

По епізоду № 2 за фактом відкритого викрадення майна потерпілої ОСОБА_3 .

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи. У матеріалах справи наявні дані про те, що остання на теперішній час перебуває за межами України та час її повернення невідомий. Такі ж відомості підтверджено даними про перетинання ОСОБА_3 державного кордону України та письмовими поясненнями її матері ОСОБА_10 (а.с.85 тому № 2, 110-111 тому № 3).

При цьому, на досудовому слідстві потерпіла ОСОБА_3 брала участь у проведенні слідчого експерименту, в ході якого в деталях повідомила обставини заволодіння ОСОБА_1 належним їй мобільним телефоном «IphoneX», зазначивши, що 13.04.2020 року, приблизно о 22 год, під час прогулянки з подругою до них підійшов раніше незнайомий ОСОБА_1 , після чого пройшов за ними за місцем її проживання до другого під`їзду будинку АДРЕСА_3 . Коли вона відкрила двері під`їзду, ОСОБА_1 вихопив з її сумки мобільний телефон «IphoneX» та втік, що вона побачила та почала кричати, намагалася його наздогнати. Під час експерименту ОСОБА_3 показала місце заволодіння телефоном, а також напрямок, в якому втікав ОСОБА_1 , про що судом досліджено протокол від 23.04.2020 року та переглянуто відеозапис. ( а.с. 72 – 74, 75 тому № 2).

Свідок ОСОБА_8 показала суду, що 13.04.2020 року, в вечірній час, вона знаходилася біля зупинки громадського транспорту «23 Вересня», що по вул.Івана Мазепи в м.Полтаві зі своєю подругою ОСОБА_3 , де вони відпочивали. У цей час до них підійшов раніше незнайомий ОСОБА_1 та почав розмову, поводив себе нав`язливо, прослідував за ними до місця їхнього проживання. Біля другого під`їзду будинку АДРЕСА_3 , приблизно о 22 годині, ОСОБА_3 відчинила двері під`їзду, щоб ввійти всередину, однак ОСОБА_1 ривком вихопив з сумки, яку та тримала в руках, мобільний телефон«IphoneX» і втік. Побачивши це, вона з ОСОБА_3 почали кричати, зробили спробу його наздогнати, однак їм це не вдалося. Відразу ж після цього Суддя Н.Е. звернулася до поліції, повідомивши про обставини заволодіння її майном.

Свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 показали суду, що являються працівниками поліції та 13.04.2020 року, у вечірній час, перебували на добовому чергуванні з охорони громадського порядку. Приблизно о 22 год надійшло повідомлення про незаконне заволодіння мобільним телефоном, через що вони прибули на виклик за вказаною адресою. Біля парку Афганцям, що по вул.Івана Мазепи в м.Полтаві до них підійшла ОСОБА_3 , яка перебувала в схвильованому стані та повідомила про обставини викрадення в неї телефону незнайомим чоловіком, описавши його зовнішність. Приблизно через пів години вони звернули увагу на чоловіка, яким виявився ОСОБА_1 , який йшов по вул.Івана Мазепи в м.Полтаві та по ознаках був схожий на того, якого описала ОСОБА_3 . Вони зупинили його та провели поверховий огляд, під час чого виявили три телефони, серед яких був телефон, викрадений у Судді Н.Е. та ОСОБА_4 , після чого викликали слідчо – оперативну групу.

На а.с.224 тому № 1 наявний рапорт старшого інспектора – чергового Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, із якого слідує, що 13.04.2020 року о 22 год 37 хв. зі служби 102 надійшло повідомлення від Судді Н.Е. про те, що в цей же час на вул.Героїв АТО в м.Полтаві невідомий чоловік викрав з її сумки мобільний телефон «IphoneX» та втік.

13.04.2020 року Суддя Н.Е. звернулася до Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності чоловіка, який 13.04.2020 року, приблизно о 22 год 10 хв. на вул. Героїв АТО в м.Полтаві заволодів належним їй мобільним телефоном «IphoneX», який знаходився в сумці. (а.с.227 тому № 1).

14.04.2020 року в ході проведеного впізнання потерпіла Суддя Н.Е. по фотознімках, за зовнішніми ознаками, впізнала під номером 2 ОСОБА_1 , як особу, яка ривком, із сумки, відкрито заволоділа належним їй мобільним телефоном «IphoneX», про що складено протокол від 14.04.2020 року, який досліджено судом з переглядом відеозапису. (а.с. 48- 49, 51 тому № 2).

Серед пред`явлених для впізнання речей потерпіла Суддя Н.Е. впізнала належний їй мобільний телефон «IphoneX», про що складено протокол від 14.04.2020 року, який досліджено судом з переглядом відеозапису. (а.с. 52- 54, 55 тому № 2).

У ході огляду слідчим проведено огляд місцевості біля другого під`їзду будинку № 79, що по вул. Героїв АТО в м.Полтаві, про що складено протокол та фототаблицю, які досліджені. (а.с. 228 -230 тому № 1).

У протоколі огляду від 14.04.2020 року зафіксовано огляду мобільного телефону марки «IphoneX», в корпусі білого кольору, IMEI 1: НОМЕР_3 із зазначенням його технічних характеристик, який було вилучено 14.04.2020 року о 03 год 30 хв. у ОСОБА_1 (а.с.231 – 233 тому № 1).

14.04.2020 року в ході проведеного впізнання, свідок ОСОБА_8 по фотознімках, за зовнішніми ознаками, впізнала під номером 2 ОСОБА_1 як особу, яка ривком, відкрито заволоділа належним Судді Н.Е. мобільним телефоном «IphoneX», який знаходився в сумці, про що складено протокол від 14.04.2020 року, який досліджено судом з переглядом відеозапису. (а.с. 56- 57, 59 тому № 2).

Відповідно до висновку лікаря – нарколога ПОНД № 255 від 14.04.2020 року, о 04 год 08 хв. ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння. (а.с.29 тому № 2).

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 999 від 23.04.2020 року, ринкова вартість бувшого у користуванні мобільного телефону марки «IphoneX», на час проведення експертизи, може становити 8767, 08 грн. ( а.с.238 – 245 тому № 1).

По епізоду № 3 за фактом таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_4 .

Потерпіла ОСОБА_4 показала суду, що 13 квітня 2020 року, приблизно о 23 год. 39 хв. вона закінчила роботу та зачиняла магазин МК «Мясний», що по вул.23 вересня, 9 у м.Полтаві. У цей час до неї підійшов раніше незнайомий ОСОБА_1 , який розпочавши з нею розмову, непомітно викрав з переднього нагрудного карману одягу, в якому вона була одягнена, належний їй мобільний телефон «HuaweiPSmart» в корпусі синього кольору. Зникнення телефону вона виявила через незначний проміжок часу, коли мала намір зателефонувавши на пост охорони магазину, після чого звернулася до поліції.

Свої показання потерпіла ОСОБА_4 підтвердила в ході слідчого експерименту, де в деталях повідомила обставини викрадення ОСОБА_1 належного їй мобільного телефону«HuaweiPSmart», про що судом досліджено протокол від 23.04.2020 року та переглянуто відеозапис. (а.с.68 – 69, 71 тому № 2).

На а.с.247 тому №1 наявний рапорт старшого інспектора – чергового Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, із якого слідує, що 14.04.2020 року, о 00 год 48 хв., зі служби 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_4 про те, що на вул. 23 Вересня в м.Полтаві вона виявила викрадення належного їй мобільного телефона «Huawei PSmart».

14.04.2020 року ОСОБА_4 звернулася до Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності особи, яка 13.04.2020 року, приблизно о 23 год 39 хв. на вул.23 Вересня в м.Полтаві заволоділа належним їй мобільним телефоном «Huawei PSmart». (а.с.249 тому № 1).

14.04.2020 року в ході проведеного впізнання потерпіла ОСОБА_4 по фотознімках, за зовнішніми ознаками, впізнала під номером 4 ОСОБА_1 як особу, яка 13.04.2020 року, підійшовши до неї, таємно викрала належний їй мобільний телефон «Huawei PSmart», про що складено протокол від 14.04.2020 року, який досліджено судом з переглядом відеозапису. (а.с. 60- 61, 63 тому № 2).

У протоколі огляду від 14.04.2020 року зафіксовано огляд мобільного телефону марки «Huawei PSmart», в корпусі синього кольору, IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 із зазначенням його технічних характеристик, який було вилучено у ОСОБА_1 (а.с.1 – 3 тому № 3).

Серед пред`явлених для впізнання речей потерпіла ОСОБА_4 впізнала належний їй мобільний телефон «Huawei PSmart», про що складено протокол від 14.04.2020 року, який досліджено судом з переглядом відеозапису. (а.с. 64- 66, 67 тому № 2).

Відповідно висновку судової товарознавчої експертизи № 1000 від 23.04.2020 року, ринкова вартість бувшого у користуванні мобільного телефону «Huawei PSmart», на час проведення експертизи, може становити 2500 грн. ( а.с.8 – 11 тому № 2).

Захисником Євграфовою О.О. заявлено клопотання про визнання доказів недопустимими, а саме протоколів, в яких зафіксовано слідчий експеримент з потерпілою ОСОБА_3 , огляд місця події від 13.04.2020 року, висновок судової товарознавчої експертизи № 999 від 21.04.2020 року, висновок судової товарознавчої експертизи № 930 від 15.04.2020 року, протоколи пред`явлення для впізнання зі свідком ОСОБА_13 , свідком ОСОБА_9 , потерпілою ОСОБА_2 , потерпілою ОСОБА_3 , протокол для впізнання мобільного телефону ОСОБА_3 , з огляду на те, що на час проведення таких процесуальних дій ОСОБА_1 не був особою, яка затримувалася за підозрою у вчиненні злочину, а тому до нього неможливо застосовувати фотографування без його згоди та відеозйомку.

Частиною 1 ст.87 КПК України визначено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

За статтею 228 КПК передбачено порядок пред`явлення особи для впізнання

Зокрема, згідно з ч.6 ст.228 КПК за необхідності впізнання може проводитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред`явленні особи для впізнання.

З викладеного вбачається, що жодних імперативних вимог щодо пред`явлення для впізнання виключно безпосередньо самої особи, а не її фотознімків законодавством не передбачено, так само й обов`язковість обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання саме за фотознімками.

З урахуванням викладеного, судом не встановлено будь – яких процесуальних порушень при проведенні вказаних вище процесуальних дій, ОСОБА_1 не заперечував проти його фотографування, обмежень для виготовлення та використання фотознімків особи для проведення впізнання за ними КПК не містить. У той час захисник посилається на Інструкцію № 440 від 23.05.2017 року, затверджену наказом МВС, в якій не регулюється порядок проведення такої процесуальної дії як впізнання.

Таким чином, досліджуючи обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_1 , суд визнає кожний доказ належним, допустимим, достовірним, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення в справі.

Суд знаходить неспроможними та такими, що суперечать доказам у кримінальному провадженні, дослідженим у судовому засідання, показання обвинуваченого ОСОБА_1 в тій частині, що він не вчиняв відкритого заволодіння майном потерпілого ОСОБА_3 , а заволодів ним таємно.

Такі показання обвинуваченого спростовані показаннями свідка ОСОБА_8 , даними слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_3 та іншими письмовими доказами в їх сукупності, які досліджені судом, з яких вбачається, що заволодіння мобільним телефоном було відкритим, потерпіла та свідок бачили такий факт, намагалися наздогнати обвинуваченого, відразу ж звернулися з приводу таких неправомірних дій до поліції.

Таким чином, в сукупності отриманих та проаналізованих доказів, суд дійшов висновку, що саме умисними діями ОСОБА_1 було вчинено відкрите викрадення майна ОСОБА_3 , повторно, а тому його їх винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України доведена повністю поза розумним сумнівом.

При прийнятті даного рішення суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011, відповідно до якої при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Визнавши показання обвинуваченого ОСОБА_1 в цій частині неспроможними, суд розцінює його поведінку в судовому засіданні як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення, намір зменшити свою участь у скоєному та уникнути покарання за вчинення більш тяжкого кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст.66 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_1 частково визнав вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, суд не визнає такою пом`якшуючою обставиною як щире каяття, оскільки він є особою неодноразово судимою за вчинення корисливих злочинів проти власності та здоров`я громадян, на шлях виправлення не став, має незняті та непогашені судимості, особливого жалю та розкаяння з приводу вчинених кримінальних правопорушень перед потерпілими не висловив, відшкодування шкоди потерпілим шляхом повернення викраденого майна відбулося завдяки проведеним оперативно- розшуковим заходам, а не його добровільній згоді.

Згідно ст.65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, а також прийняти до уваги те, що згідно з ч.2 ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У ході судового розгляду встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_1 вчинено нетяжкі та тяжкий злочин, він є особою неодноразово судимою за вчинення тяжких умисних злочинів, офіційно непрацевлаштований, звільнившись з місць позбавлення волі за попереднім вироком знову вчинив кримінальні правопорушення, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні малолітнього сина, 2011 року народження, є інвалідом 3 групи, страждає на хронічні захворювання, які не перешкоджають йому відбувати покарання, утримуватися в умовах ізоляції, на обліку в лікаря – нарколога, - невролога, - психіатра не перебуває.

Таким чином, при призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, одне з яких є тяжким, його особу, поведінку як під час скоєння злочинів, так і після, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, а тому приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів.

Цивільні позови потерпілими в справі не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченогов дохід держави.

З метою забезпечення належного виконання обвинуваченим ОСОБА_1 призначеного покарання, яке він зобов`язаний відбувати реально, уникнення ризиків, пов`язаних із ухиленням від суду та продовження ним злочинної діяльності, незаконного впливу на потерпілих та свідків, до набрання вироком законної сили, обраний стосовно них запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання за:

ч. 2 ст.185 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

ч.2 ст.186 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати із 13 серпня 2021 року.

Зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 час його перебування під вартою в цьому кримінальному провадженні із 14 квітня 2020 року по 13 серпня 2021 року.

До набрання вироком законної сили, обраний стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – залишити без змін.

Речові докази: СД – диски з записами процесуальних дій зберігати в матеріалах цього кримінального провадження, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A10» повернути потерпілій ОСОБА_2 , мобільний телефон марки «IphoneX» повернути потерпілій Судді Н.Е., мобільний телефон «Huawei PSmart» повернути потерпілій ОСОБА_4 , скасувавши арешти, накладені на це майно, на підставі ухвал слідчих суддів.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 1961 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят одна) грн. 40 коп.

Вирок може бути оскаржено через Октябрський районний суд м.Полтави до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

СуддяТ.О. Січиокно