Рішення № 98963246, 13.08.2021, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/1022/21

Провадження № 2/576/289/21

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 серпня 2021 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі

головуючого суддіУсенко Л.М. секретар судового засіданняБірюк О.І.розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження № 576/1022/21 за позовомОСОБА_1 відповідач третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача про у присутності: учасники справи та представникиЕсманська селищна рада Головне управління Держгеокадастру у Сумській області встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай) не з`явились

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай), посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Улянівка Тосненського району Ленінградської області Російської Федерації померла його бабуся ОСОБА_2 , яка була зареєстрована та мешкала в с. Баранівка Глухівського району Сумської області. Заповіт ОСОБА_2 не склала. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді земельної частки (паю) у розмірі 10,72 га, яку прийняла її дочка та мати позивача ОСОБА_3 , оскільки протягом шести місяців після відкриття спадщини вступила у володіння спадковим майном, зокрема, будинком, городом та іншим майном. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, немає. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка за життя заповіту не склала. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом. Спадщину матері прийняв та частково оформив, а саме Ѕ частину належної їй квартири в м. Дніпро. Право на земельну частку (пай), яке належало ОСОБА_2 , та яке прийняла ОСОБА_3 , не оформлено.

Позивач звернувся до нотаріуса з наміром прийняти спадщину, але у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом йому було відмовлено, у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують родинні відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , та відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на земельну частку (пай). ОСОБА_2 значиться у списку членів колективного сільськогосподарського підприємства „Іскра”, однак сертифікат на земельну частку (пай) не отримала, у зв`язку зі смертю. Таким чином вона мала право на земельну частку (пай), оскільки була включена до списку членів колективного сільськогосподарського підприємства. Сертифікат було виготовлено вже після її смерті.

Тому просить суд встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати право позивача на земельну частку (пай) площею 10,72 га, розташовану на території Фотовизької сільської ради Глухівського району Сумської області, яке належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) СМ № 0106201, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по САПТЗТ „Іскра” під № 201 від 01.10.1996 року виданого на підставі рішення Глухівської районної державної адміністрації № 346 від 04.09.1996 року, як на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

До початку розгляду справи від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити (а.с.49).

Відповідач надіслав заяву про визнання позову ОСОБА_1 та розгляд справи без участі представника Есманської селищної ради (а.с. 61).

Представник Головного управління Держгнеокадастру у Сумській області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи Управління повідомлене належним чином.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як встановлено приписами ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1 ст. 10 ЦПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с. 8).

За життя ОСОБА_2 була членом КСП «Іскра» Глухівського району та отримала право на земельну частку (пай) площею 10,72 умовних кадастрових гектарів на території Фотовизької сільськоїради. Зазначене підтверджується копією списку громадян – членів КСП «Іскра», який є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю серії СМ № 21, де ОСОБА_2 значиться під АДРЕСА_1 (а.с. 16-24).

Зазначене підтверджується також довідкою Відділу у Глухівському районі Сумської області Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, до якої додана копія сертифікату серії СМ № 0106201, виготовленого на підставі розпорядження голови Глухівської райдержадміністрації від 04.09.1996 року № 346, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 01.10.1996 року за № 201. Сертифікат на руки виданий не був та зберігається у відділі. Державний акт ОСОБА_2 не отримувала (а.с. 16-17).

Згідно довідок старости Есманської селищнои ради від 10.03.2021 року ОСОБА_2 на час смерті була зареєстрована та проживала одна за адресою: Сумська область, Глухівський район, с. Баранівка. Заповіт від її імені Фотовизькою сільською радою не посвідчувався. Спадщину після її смерті прийняла донька ОСОБА_3 , 1927 р.н., оскільки протягом шести місяців після її смерті фактично вступила у володіння майном, зокрема заволоділа будинком, земельною ділянкою, іншим (а.с. 26, 27).

В погосподарській книзі Фотовизької сільської ради № 1 за 1944 рік зазначені такі відомості про членів домогосподарства: голова ОСОБА_2 , 1904 р.н., чоловік ОСОБА_5 , 1905 р.н., ОСОБА_6 , 1927 р.н., та ОСОБА_7 , 1930 р.н. (а.с. 34).

Також, за довідкою Есманської селищної ради № 49 від 10.03.2021 року ОСОБА_3 , 1927 р.н., була донькою ОСОБА_2 (а.с. 28).

Згідно витягу Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу прізвище ОСОБА_3 , 1927 р.н. до укладення шлюбу було « ОСОБА_8 » (а.с. 11).

Разом з цим, перевірка перших та других примірників актових записів про народження результатів не дали, про що свідчить лист Глухівського міськрайонного відділу ДРАЦС, а відповідні документи про народження ОСОБА_6 до Державного архіву Сумської області не надходили, їх місцезжнаходження невідоме (а.с. 13, 14).

Тому за сукупністю досліджених доказів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 дійсно була донькою ОСОБА_2 та прийняла на підставі ст. 549 ЦК УРСР спадщину за її майном. Але не оформила своїх спадкових прав, про що свідчить довідка зі спадкового реєстру (а.с. 73).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла (а.с. 9).

Позивач ОСОБА_1 є сином померлої, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 10). Як спадкоємець першої черги за законом спадщину після смерті матері прийняв, про що свідчать довідки зі спадкових реєстрів (а.с. 46, 47) та копія свідоцтва про право на спадщину (а.с. 12). Наявності інших спадкоємців, що прийняли спадщину з матеріалів справи не вбачається.

Також позивач звернувся до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину за майном ОСОБА_3 , яке за життя належало ОСОБА_2 , а саме на право на земельну частку (пай). Але отримав відмову у зв`язку з ненаданням документів про прийняття спадщини ОСОБА_3 за майном ОСОБА_2 , відсутністю документів, які підтверджують родинні відносини між ними та відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на земельну частку (пай) (а.с. 7).

Відповідно до п.п. 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України громадянам власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Згідно зі ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є зокрема, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Порядок виготовлення дублікатів сертифікатів чинним законодавством не врегульований, тому позивач не може позасудовому порядку реалізувати своє право спадкоємця.

Згідно ст. ст. 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно п. а ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

За таких умов, враховуючи, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 за життя отримала право на земельну частку (пай) на території Фотовизької сільської ради Глухівського району Сумської області, яке перейшло до її дочки ОСОБА_3 , а встановлення факту породжує юридичні наслідки, тобто від нього залежить виникнення особистих чи майнових прав позивача, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 ..

Керуючись статтями 12, 13, 83, 89, 133, 141, 200, 258, 259, 265, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Встановити факт того, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в сел. Улянівка Тосненського району Ленінградської області Російської Федерації.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) площею 10,72 умовних кадастрових гектара, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0106201, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 346 від 04 вересня 1996 року, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською районною державною адміністрацією членам САПТЗТ „Іскра”, під № 201 від 01 жовтня 1996 року, розташовану на території Фотовизької сільської ради Глухівського району Сумської області (зараз Есманська селищна рада) як на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду черезГлухівський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 13 серпня 2021 року.

Суддя Л.М. Усенко