Постанова № 98962806, 12.08.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/5788/21

н/п 3/336/2372/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Боєв Євген Сергійович, за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника адвоката Шлецера А.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянки України, заміжньої, яка тимчасово не працює, виховує трьох дітей: 2003, 2007 та 2014 років народження, яка проживає: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

12 липня 2021 року о 00 год. 01 хв. у м. Запоріжжя по вул. Чарівній, 153, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: розширені зіниці, що не реагують на світло, порушенням мови, вираження тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавстві порядку відмовилася в медичному закладі у лікаря-нарколога. Від керування відсторонена шляхом залишення транспортного засобу припаркованим без порушення ПДР.

В судовому засіданні 26.07.2021 адвокат Шлецер А.А. подав клопотання про закриття провадження у зв`язку із відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Клопотання мотивовано тим, що відеозаписом не підтверджено, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом у вказаний у протоколі день та час.

Крім того, в порушення п.п. 5, 9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, інспектор поліції не роз`яснив права й обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, про що робиться відмітка у протоколі.

Зазначив, що жодного доказу складу правопорушення поліцейські не зібрали, не ознайомили позивача з такими доказами, а просто вирішили здійснити самосуд на власний розсуд.

Також у клопотанні наводить (дослівно): «Стосовно порушення ст. 185 КУпАП зазначаємо: відповідно до постанови Верховного Суду по справі № 686/11314/17 від 15.03.2019, колегія суддів прийшла до висновку, що оскільки патрульний не задокументував та не довів факту порушення позивачем ПДР, то його вимоги щодо пред`явлення документів є незаконними».

Вважає, що поліцейський, складаючи протокол, грубо порушив не тільки норми процесуального законодавства, ігноруючи пояснення ОСОБА_1 , а й неправильно застосував норми матеріального права, трактуючи на власний лад.

Вказує на те, що ОСОБА_1 о 05 год. 50 хв. того ж дня звернулася до КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР та пройшла огляд у вигляді аналізу крові та сечі, за результатом яких наркотичних речовин та етанолу в організмі не виявлено.

Крім того, усно заявив клопотання про виклик і допит працівника поліції, що склав протокол, обґрунтовуючи тим, що у справі відсутні докази правомірності зупинки транспортного засобу, факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , а також даних щодо роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав.

За клопотанням захисника розгляд справи було відкладено на 12.08.2021 та здійснено виклик у судове засідання інспектора поліції Никитенко М.В.

У судовому засіданні 12.08.2021 було оглянуто відеозапис, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, та захисник відмовився від свого клопотання про виклик поліцейського.

Захисник зауважив, що на відеозаписі зафіксовано рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 на жовтий сигнал світлофора, однак п. 8.11 ПДР дозволяє продовжувати рух, не зупиняючи транспортний засіб.

Додав, що доказів сп`яніння особи суду не надано. Пояснив, що відмова від проходження огляду сталася з «технічних» причин – ОСОБА_1 не змогла надати зразок сечі через стрес. В неї дома залишилися діти, коли приїхав її чоловік, вони поїхали у 9 лікарню та здали аналізи.

Особа, яка притягається до відповідальності підтримала захисника. Пояснила, що близько опівночі вона зібрала з ремонту свій автомобіль, який ремонтувався у дворі її знайомого, та поїхала додому. Десь о пів на другу стали телефонувати діти, які не бажали самі лягати спати. Тому вона хвилювалася за дітей та погодилася підписати відмову від проходження огляду. Після того як приїхав її чоловік, вони поїхали до лікарні здати аналізи сечі та крові.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника, дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, є доведеною.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як передбачено п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з положеннями ст .266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Пунктами 3, 4 розділу І «Загальні положення» Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 встановлені ознаки алкогольного та наркотичного сп`яніння

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Інспектором поліції ОСОБА_2 встановлені у водія такі ознаки: розширені зіниці, що не реагують на світло, порушення мови, вираження тремтіння пальців рук (дві останні притаманні як ознакам алкогольного сп`яніння, так і наркотичного), що відображено у протоколі про адміністративне правопорушення, направленні водія на огляд до медичного закладу та у рапорті інспектора поліції.

Згідно з п. 12 розділу ІІ вказаної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

За п. 7 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Оскільки інспектором поліції були виявлені у водія ознаки, які відповідають ознакам наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 доставили до лікаря-нарколога.

Суд зауважує, що відповідно до п.п. 12, 13 розділу ІІІ інструкції предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Відеозаписом підтверджується, що ОСОБА_1 протягом однієї години не надала будь-яких зразків біологічного середовища (сечі, слини тощо) для проведення лабораторних досліджень, які є обов`язковими для визначення наркотичного засобу.

Суд відхиляє доводи захисника, що зразки сечі не могли бути надані через стрес, адже водій мала достатньо часу (одну годину) для виконання свого обов`язку пройти огляд відповідно до встановленого порядку. Будь-якої медичної документації, яка б об`єктивно підтверджувала неможливість особи здійснювати сечовипускання суду не надано.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що водій ОСОБА_1 , яка відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху мала обов`язок на вимогу поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, ухилилася від виконання цього обов`язку, що тягне за собою відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, адже відмова від проходження огляду може бути виражена й у пасивній формі шляхом ухилення від виконання цього обов`язку.

Доводи захисника щодо безпідставної зупинки транспортного засобу спростовуються відеозаписом правопорушення, з якого вбачається, що транспортний засіб було зупинено за порушення правил проїзду перехрестя доріг, за що водія було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а отже була наявна підстава для зупинки транспортного засобу, визначена п.1 ч. 1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію». Як пояснив захисник, постанова за ч. 2 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 не була оскаржена, відтак у суду відсутні підстави вважати, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено без вагомих причин.

Із відеозапису вбачається, що саме ОСОБА_1 у зазначені в протоколі день та час керувала транспортним засобом, що спростовує відповідні твердження захисника.

Відеозапис підтверджує і роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав, визначених ст. 268 КУпАП.

На підтвердження винуватості особи, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено ряд доказів, у тому числі відеозапис, які були досліджені судом, тому суд відхиляє посилання захисника про відсутність доказів у справі.

Відтак, наведені у клопотанні про закриття провадження аргументи не знайшли свого підтвердження.

Не можуть бути взяті до уваги надані захисником довідка КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР від 12.07.2021, відповідно до якої ОСОБА_3 звернулася за медичною допомогою 12.07.2021 о 05.30 год., на момент огляду була здорова, стаціонарної допомоги не потребувала, а також результати загального аналізу сечі та клінічні аналізи крові ОСОБА_1 від тієї ж дати, адже вказані документи не можуть свідчити про перебування чи неперебування особи в стані наркотичного сп`яніння. Більш того, будь-які відомості, які б спростовували чи підтверджували факт перебування особи у стані сп`яніння, не можуть братися до уваги, адже особа притягається до відповідальності саме за невиконання обов`язку пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння відповідно до встановленого порядку, а не за керування транспортним засобом у такому стані.

На підставі наведеного суд уважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягало у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, знайшла своє підтвердження відповідно до критерію доведення «поза розумним сумнівом», встановленого практикою Європейського Суду з прав людини, на який посилається захисник.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно із ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає безальтернативне адміністративне стягнення - штраф у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

За наведеного суд не бере до уваги посилання ОСОБА_1 на наявність у неї трьох дітей при визначення виду стягнення.

Сплаті відповідно до ст. 40-1 КУпАП підлягає також судовий збір у розмірі, встановленому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011.

Керуючись ст.ст. 283-285, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч двісті) гривень в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення – адміністративні штрафи з метою забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами строк на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири гривні) в дохід держави (Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA818999980313141206000008515, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Сплата судового збору за рішенням суду про стягнення судового збору на користь держави).

Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги в Запорізький апеляційний суд через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя Є.С. Боєв

Строк пред`явлення виконавчого документа “___”___ 20___рік

Постанова набрала законної сили “___”___ 20___рік

Дата видачі постанови “___”___ 20___рік