Ухвала суду № 98962619, 10.08.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 10.08.2021

Справа № 334/870/20

Провадження № 2/334/2455/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року

Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі :

головуючого судді Гнатюка О.М.,

при секретарі Алєйніковій О.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Узбекистанська, 1а» про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ,-

ВСТАНОВИВ:

До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов позов ОСОБА_1 до ОСББ «Узбекистанська 1-а» про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Позивач відповідно до свідоцтва про право власності на житло є співвласницею кв. АДРЕСА_1 .

09.12.2016 у будинку створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Узбекистанська 1-а» (далі - ОСББ).

Рішенням загальних зборів ОСББ, оформленим протоколом № 3 від 12.03.2017, встановлено розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території з поточним та капітальним ремонтами ОСББ «Узбекистанська 1-а» в сумі 4,74 грн. за 1 кв. м. загальної площі квартири.

Однак, 10.02.2020 позивачем з Ленінського районного суду м. Запоріжжя отримано копію судового наказу від 17.01.2020 про стягнення на користь ОСББ «Узбекистанська, 1-а» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

До судового наказу додано заяву ОСББ про його видачу та копію протоколу загальних зборів № 5 від 24.02.2018.

Вивченням вказаного рішення загальних зборів ОСББ встановлено, що 24.02.2018 нібито відбулись загальні збори ОСББ, на яких розмір внеску визначено в сумі 7,74 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири.

Вказане рішення загальних зборів має бути визнано недійсним.

В порушення вказаних вимог законодавства позивач не була повідомлена про час та місце проведення зборів, порядок денний, не змогла взяти в них участь та висловитись з питань, які винесено на розгляд таких зборів, зокрема висловити свої заперечення щодо збільшення розміру внесків.

Ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників. Аналогічні положення закріплено і у Статуті ОСББ.

Втім, інформація щодо осіб, які взяли участь у голосуванні 24.02.2018, у протоколі загальних зборів викладена суперечливо: спочатку зазначено про участь у голосуванні 50 співвласників, потім - 121 співвласника зі 164 (аркуш 1 протоколу). Далі, при підрахунку голосів з питання підвищення розміру внесків на управління та утримання будинку зазначено, що за таке підвищення проголосували 112 співвласників, проти - 25 співвласників, що суперечить попередньо зазначеній у протоколі інформації про кількість осіб, що приймали участь у зборах (112 + 25 = 137).

Якщо у зборах прийняли участь 121 співвласник (як зазначено на аркуші 1 протоколу) і 25 з них проголосували проти підвищення розміру внесків - рішення про таке підвищення не набрало 2/3 голосів, що є додатковою підставою для його визнання недійсним.

Позивач просить визнати недійсним загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Узбекистанська, 1а», оформлене протоколом №5 від 24.02.2018 року.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив можливість задоволення позовних вимог, вказавши зокрема, що вказаний позов має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 125 Конституції України визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України від 02червня 2016року "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Визначити, яким саме судом та за якими правилами має бути розглянутий спір і має судова юрисдикція.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

У частині першій статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності ( крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України"Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон № 2866-III).

Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон) визначено, що правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна

Частиною другою та сьомою статті 4 Закону встановлено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

У постанові від 06 лютого 2019 року у справі №462/2646/17 (провадження №111272пп18) Велика Палата Верховного Суду виклала правовий висновок, відповідно до якого правовідносини між власником нерухомого майна у житловому будинку та ОСББ, яке створене у тому ж будинку, найбільш подібні до спорів, пов`язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України).

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16 ц провадження № 14-472 цс19).

Відповідно до частини четвертої статті 261 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

У справі, яка розглядається, встановлено, що позивач є власником квартири і спір стосується захисту її права як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на думку позивача, проведенням загальних зборів ОСББ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства

Установивши, що позивач є власником приміщення в багатоквартирному будинку, а спір стосується діяльності юридичної особи - ОСББ ««Узбекистанська 1-а», суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, оскільки цей позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатися в порядку господарського судочинства.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 255, 256, 258-259, 260-261 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Узбекистанська, 1а» про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ.

Повідомити позивачу, що дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів до Запорізького апеляційного суду.

Повний текст виготовлено 10 серпня 2021 року.

Суддя О.М. Гнатюк