Рішення № 98962592, 10.08.2021, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/321/21

Провадження №2/319/149/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2021 року смт.Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гляня О.С.,

з участю секретаря Смокової О.В.,

представника позивача - адвоката Єрмоленко Л.В.,

представника відповідача - Полюхович О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі адвоката Єрмоленко Лілії Володимирівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит», третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 , в якому позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 01 лютого 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 2757, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Форпост» заборгованості за кредитним договором № 3567806519 від 02.03.2020 за період з 02.03.2020 по 15.12.2020 в сумі 28 252 та суми за вчинення виконавчого напису в розмірі 800 грн, а всього на загальну суму 29 052 грн.

Посилається на те, що при вчиненні виконавчого напису не були дотримані діючі норми законодавства, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. У виконавчому написі не зазначено на підставі яких документів його вчинено, розрахунок заборгованості відсутній. Про наявність заборгованості відповідачем повідомлено позивачу не було.

Вважає, що виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом із грубим порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та Закону України «Про нотаріат», а тому вказаний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.

Просить також стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 08 червня 2021 року до участі у справі залучено правонаступника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Форпост» - Товариство з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит».

В судовому засіданні представник позивача адвокат Єрмоленко Л.В. позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача ТОВ «НоваПей Кредит» за довіреністю Полюхович О.В. в судовому засіданні просила суд позовну заяву залишити без задоволення, оскільки позивач не спростовував наявність заборгованості на час вчинення виконавчого напису, а навпаки визнав її шляхом повного погашення заборгованості до подання позовної заяви до суду. Тим самим позивач підтвердив безспірність заборгованості тобто наявність підстав для здійснення нотаріусом виконавчого напису . Щодо витрат на правову допомогу, представник відповідача у судовому заідання просив стягнути їх з позивача, оскільки позивач добровільно повернув заборгованість, у звязку з чим, оспорюваним виконавчим написом нотаріуса, не було порушено його права, що, у свою чергу свідчить про недоцільність звернення до адвоката за правовою допомогою. Саму сумму витрат на правову допомогу, представник відповідача вважає неспівмірною зі складністю справи та витраченим на неї часом.

Третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна в судове засідання не з?явилася, повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв не надала.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновків про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 01.02.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 2757, за яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Форпост» борг за кредитним договором № 3567806519 від 02.03.2020, який був укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Кредитна установа «Форпост» за період з 02.03.2020 по 15.12.2020 в розмірі 28 252 та складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту – 26506,67 грн.; простроченої заборгованості за процентами – 1745,33 грн.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плату зі стягувача – ТОВ «Кредитна установа «Форпост» в розмірі 800 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника складає 29 052 грн.

На підставі вказаного виконавчого напису Більмацьким районним відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 25.03.2021 відкрито виконавче провадження № 64954846.

Постановою від 25.03.2021 державним виконавцем Більмацького районного відділу державної виконавчої служби звернуто стягнення на доходи позивача та накладено арешт на кошти боржника.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 року № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Згідно ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної у постанові №6-887цс17 від 05.07.2017 року, з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

У відповідності до правової позиції Верховного суду України, яка міститься у постанові від 20.05.2015 року №6-158цс15, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Так, на підтвердження наявності у позивача заборгованості на яку звернено стягнення оспорюваним виконавчим написом відповідач долучив до пояснень копію розрахунку заборгованості.

Натомість, з системного аналізу положень ст.88 Закону України «Про нотаріат» в сукупності з вище наведеними правовими позиціями Верховного суду України щодо їх застосування в контексті спірних правовідносин про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, вбачається, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а тому вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року за № 1172 є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Оскільки сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого, а позивач у тексті позовної заяви ставить під сумнів розмір заборгованості, суд приходить до висновку, що сума боргу на яку звернено стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису не може вважатись безспірною.

Крім того, заслуговують на увагу доводи позивача про те, що укладений між ним та відповідачем договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, оскільки Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса передбачено, що для одержання виконавчого напису подається зокрема оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів).

Також, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року, відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису - 01.02.2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, у нотаріуса було відсутнє право на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" судові витрати на правову допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні право допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду № 826/1216/16 від 27.06.2018 року до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Вимоги про стягнення витрат на правову допомогу є документально підтвердженими договором про надання правової (професійної правничої) допомоги від 14.04.2021 р., додатком до договору про надання правової допомоги № 300/10/21 від 14.04.2021, актом прийому-передачі наданих послуг (правової допомоги) від 25.05.2021 р., копією квитанції від 25.05.2021 року на суму 4950 грн., ордером, що також узгоджується з позицією викладеною у Постанові Великої Палати Верховного Суду № 826/1216/16 від 27.06.2018 року. Окрім того, позивачем при подачі позову сплачено судовий збір в сумі 908 грн. та при подачі заяви про забезпечення позову – 454 грн.

Загальна сума судових витрат позивача складає 6312 грн. (908+454+4950=6312).

Ухвалою суду від 21.04.2021 заяву ОСОБА_1 в особі адвоката Єрмоленко Лілії Володимирівни про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 2757 від 01.02.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кердитна установа «Форпост» за кредитним договором № 3567806519 від 02 березня 2020 року грошових коштів (заборгованості) в сумі 28 252 грн. та суми за вчинення виконавчого напису в розмірі 800 грн., а всього на загальну суму 29 052,00 грн.

Згідно ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев?яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. 12, 13, 141, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 01 лютого 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 2757, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Форпост» заборгованості за кредитним договором № 3567806519 від 02.03.2020 за період з 02.03.2020 по 15.12.2020 в сумі 28 252 та суми за вчинення виконавчого напису в розмірі 800 грн, а всього на загальну суму 29 052 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит» (код ЄДРПОУ 40055034, адреса: 03026, м. Київ, вул. Столичне шосе, 103, корпус 1, поверх 13, офіс 1307) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 12.10.2013 року Куйбишевським РС УДМС України в Запорізькій області, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , судові витрати в сумі 6312 (шість тисяч триста дванадцять) гривень.

В силу положень ч.7 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня складення повного тексту судового рішення апеляційної скарги через Куйбишевський районний суд Запорізької області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 13.08.2021.

Суддя: О.С.Глянь