Ухвала суду № 98962025, 13.08.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

13.08.2021 227/4396/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2021 року м. Добропілля

Колегія суддів Добропільського міськрайонного суду Донецької області у складі:

головуючого судді: Мацишин Л.С.,

суддів: Корнєєвої В.В., Хандуріна В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Михайловської Т.В.,

прокурора: Білобловського Р.В.,

захисників: Черкаса В.М., Подлуцького А.М., Акінчіної І.Г.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Добропільського міськрайонного суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

В судове засідання обвинувачена ОСОБА_5 не з`явилась, з невідомих суду причин, хоча була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду.

Захисники Оніпко Н.О. та Василевич С.О. в судове засідання не з`явились, звернулась в суд з заявами про відкладення розгляду справи.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає неможливим провести судовий розгляд за відсутності захисників Оніпко Н.О., Василевича С.О., обвинуваченої ОСОБА_5 , участь яких є обов`язковою.

Разом з тим, прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачені можуть переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити речові докази, які викривають їхню незаконну діяльність, незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – Акінчіна І.Г. заперечила щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 та просить змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, вважає ризики необґрунтованими та посилаючись на поганий стан його здоров`я, підтримав клопотання свого захисника.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає його необгрунтованим, посилаючись на не підтвердження прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та просить змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 – Черкас В.М. заперечив щодо задоволення клопотання прокурора та вважає, що клопотання є необґрунтованим, а ризики, передбачені ст. 177 є недоведеними та підтримав клопотання свого підзахисного.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання обвинувачених та захисників.

Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала клопотання обвинувачених.

Суд, заслухавши думку учасників процесу та враховуючи, що до закінчення строку дії запобіжних заходів закінчити судовий розгляд до його спливу не видається можливим, вважає, що клопотання прокурора підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка або іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Судом встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполь від 06 серпня 2020 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» терміном 60 діб.

Згідно ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, якою суд керується в силу ч. 2 ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Так, відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполь від 06 серпня 2020 року під час досудового розслідування була встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв`язку із чим до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він обвинувачується; дані, що характеризують його особу, зокрема - вік, стан здоров`я, наявність судимостей, зокрема, за вчинення кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних заходів, психотропних речовин, їх аналогів, передбачені ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, судимість за які є незнятою та непогашеною, перебування в провадженні суду ще одного кримінального провадження відносно нього за вчинення кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів.

Враховуючи, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, не зникли, оскільки є підстави вважати, що він може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, існує ризик знищити, сховати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, з огляду на те, що він обвинувачуються у вчиненні умисного особливо тяжкого, багатоепізодного злочину у сфері обігу наркотичних засобів. Також під час досудового розслідування були допитані свідки та обвинувачені, на яких обвинувачений ОСОБА_1 може чинити тиск, з метою відмови від раніше наданих показів, оскільки такі ще судом не допитані.

Вищевикладені обставини кримінального провадження свідчать про те, що тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 є виправданим заходом, оскільки є чіткі ознаки того, що продовжують існувати ризики, зазначені в ухвалі про застосування такого запобіжного заходу, а тому справжній інтерес суспільства, який полягає у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого на свободу.

На думку суду, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим п.п.1,2,3,5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 .

У зв`язку з вищенаведеним, у задоволенні клопотання захисника Акінчіної І.Г. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, слід відмовити.

Щодо клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, то суд зазначає наступне.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполь від 05 серпня 2020 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» терміном 60 діб. Відповідно до ухвали була встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв`язку із чим до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.ч. 1 .2 ст.331 КК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Звертаючись до суду з клопотанням про продовження або обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий, прокурор мають викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.

Обґрунтовуючи своє клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , прокурор послався на наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5, ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували під час обрання вказаного запобіжного заходу і які не зменшились.

Так, щодо ризиків, що ОСОБА_4 може знищити, сховати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та може незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених у кримінальному провадженні, продовжують існувати і надалі, оскільки обвинувачений безпосередньо знайомий із обвинуваченими даного кримінального правопорушення, в кримінальному провадженні ні свідки, ні обвинувачені ще не допитані, у зв`язку із чим, він може впливати на них, чинити відповідний тиск, може схиляти свідків до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід судового розгляду.

Разом з тим, прокурором не наведено переконливих мотивів, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується. А посилання сторони обвинувачення на існування вказаних ризиків, з врахуванням, що ОСОБА_4 , обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, усвідомлюючи міру покарання в інкримінованому правопорушенні, може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, чи продовжить вчиняти інші кримінальні правопорушення, не підтверджено належними доказами.

Нових ризиків, які не зазначені в ухвалі слідчого судді від 05 серпня 2020 року та які б виправдовували тримання ОСОБА_4 під вартою в подальшому, сторона обвинувачення в клопотанні чи в судовому засіданні не наводить. Тобто, прокурором не доведено виняткових обставин, які б виправдовували продовження обмеження права обвинуваченого ОСОБА_4 на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

А ризики знищити, сховати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження чи впливати на свідків та інших обвинувачених, можуть бути мінімізовані за рахунок інших запобіжних заходів.

Вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що він не одружений, мав постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується побутовою характеристикою, наданою прокурором в судовому засіданні, в силу вимог ст. 89 КК України раніше не судимий, до затримання працював на посаді робітника з комплексного обслуговування та ремонту будівель групи центрального господарського обслуговування відділу освіти Добропільської міської ради, де позитивно характеризувався, що підтверджується виробничою характеристикою.

Таким чином, беручи до уваги, що ризики, які стали підставою для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою зменшилися, а сторона обвинувачення не навела інші обставини, зазначені у ч. 3 ст. 199 КПК України, які виправдовують тримання під вартою ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що продовження дії запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, є недоцільним. У зв`язку з чим у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 слід відмовити, а клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу задовольнити, змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

У відповідності до ч. 3 ст. 202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинувачений, який був затриманий: негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово; 2) негайно звільняється з-під варти та зобов`язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.

З урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 домашній арешт шляхом заборони залишати житло цілодобово.

Окрім цього, застосовуючи щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, суд вважає за необхідне покласти на нього на строк не більше двох місяців обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор також просив застосувати до обвинуваченої ОСОБА_5 привід.

Згідно ст. 323 КПК України, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого.

Учасники процесу щодо задоволення клопотання прокурора не заперечували.

Згідно статті 143 КПК України, виконання ухвали про здійснення приводу може бути доручене відповідним підрозділам органів внутрішніх справ. Ухвала про здійснення приводу оголошується особі, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу.

З огляду на наведене, вбачаються ознаки умисного ухилення обвинуваченої від явки до суду, а тому суд вважає за необхідне розгляд справи відкласти, застосувавши до обвинуваченої привід.

Також, у судовому засіданні прокурор, посилаючись на необхідність вирішення питання щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_3 , що неможливе без участі її захисника, заявив клопотання про залучення іншого захисника на окрему процесуальну дію, для вирішення питання про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_3 .

Суд, заслухавши думку учасників процесу, зокрема обвинуваченої ОСОБА_3 , які не заперечували проти клопотання прокурора про залучення захисника на окрему процесуальну дію, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 КПК України захисник може у будь-який момент бути залучений підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49 та 53 КПК України. Згідно ч.1 ст.53 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому ст. 49 КПК України, виключно у невідкладних випадках, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі в проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника або якщо підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.

Враховуючи наведене, з метою гарантування права обвинуваченої на ефективний правовий захист та те, що захисник обвинуваченої не може приймати участь в судовому засіданні з поважних причин, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_3 необхідно призначити захисника через Регіональний центр вторинної безоплатної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях для проведення окремої процесуальної дії, а саме вирішення питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 27, 183, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 13 серпня 2021 року по 11 жовтня 2021 року включно, з утриманням його в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)».

У задоволенні клопотання захисника Акінчіної Ірини Григорівни про зміну запобіжного заходжу обвинуваченому ОСОБА_1 відмовити.

У задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відмовити.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну відносно нього запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - задовольнити.

Змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з тримання під вартою на домашній арешт, строком шістдесят днів з 13 серпня 2021 року по 11 жовтня 2021 року, шляхом заборони залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово.

Обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , негайно доставити до місяця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та звільнити з-під варти.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов`язки:

з`являтися до суду за першою вимогою;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

не відлучатись із місця проживання, за адресою АДРЕСА_1 без дозволу суду;

утримуватися від спілкування із обвинуваченими та свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники Національної поліції України з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під домашнім арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання в ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області.

Копію цієї ухвали негайно після її проголошення направити начальнику Державної установи «Бахмутська УВП (№6)» в Донецькій області, прокурору, захисникам, обвинуваченим.

Для участі в судовому засіданні о 13.00 год 17 серпня 2021 року доставити приводом обвинувачену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою АДРЕСА_2 .

У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.

Копію ухвали суду про здійснення приводу негайно направити до Відділу поліції № 1 Покровського районного управління поліції ГУ НП в Донецькій області - для організації виконання, прокурору Донецької обласної прокуратури Білобловському Р.В. - для долучення до матеріалів кримінального провадження та контролю.

Клопотання прокурора про залучення захисника на окрему процесуальну дію обвинуваченій ОСОБА_3 – задовольнити.

Доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях призначити адвоката для здійснення захисту обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час проведення окремої процесуальної дії (вирішення питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу) та забезпечити його прибуття для участі у кримінальному провадженні в судове засідання на 17 серпня 2021 року о 13 год. 00 хв. до Добропільського міськрайонного суду Донецької області.

Копію ухвали негайно направити до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях для призначення захисника та забезпечення його явки.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення, а особам, які тримаються під вартою протягом цього ж строку з моменту отримання копії ухвали.

Головуючий суддя: Л.С. Мацишин

Судді: В.В. Корнєєва

В.В. Хандурін