Рішення № 98960935, 13.08.2021, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/870/21

Провадження № 2/417/219/21

РІШЕННЯ (ЗАОЧНЕ)

Іменем україни

"13" серпня 2021 р. с. Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області в складі:

головуючого - судді Шкирі В. М.

за участю секретаря судових засідань – Грибєнік О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

02.07.2021 представник позивача АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить стягнути з них солідарно заборгованість за кредитним договором №1460 від 28.04.2010 в сумі 17 902,77 грн. що існує станом на 03.06.2021.

В обґрунтування позову позивач вказав, що між АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1460 від 28.04.2010

Відповідно до п. 1.1. — 1.3. Кредитного договору Банк надав ОСОБА_1 на умовах цього Договору Кредит в сумі 100 000,00 грн. під 26% річних, який вона зобов`язалася повертати рівними частинами по 840,34 грн щомісячно та повернути не пізніше 28.04.2020 .

В якості забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за Кредитним договором було укладено Договір поруки від 28.04.2010 з ОСОБА_2 , яка зобов`язалася відповідати солідарно з ОСОБА_1 .

З липня 2014 року ОСОБА_1 почала порушувати умови Кредитного договору, наразі вони не виконуються. Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 12.11.2019 у справі № 417/9216/19, яке набрало законної сили стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського областного управління АТ «Ощадбанк» заборгованність за кредитним договором № 1460 від 28.04.2010 в сумі 64212,94 грн, яка складається з такого:

33266,65 грн- борг за кредитом;

22730,62 грн - заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом за період з 01.07.2014 року по 24.09.2018 року;

35,95 грн – три проценти річних за прострочення сплати кредиту за період з 03.04.2018 року по 24.09.2018 року;

1411,67 грн – три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 03.12.2012 року по 24.09.2018 року;

6768,05 грн – інфляційні втрати за прострочення відсотків за користування кредитом за період з червня 2013 року по вересень 2018 року.

Відповідно до розрахунку, з урахуванням заочного рішення Марківського районного суду Луганської області від 12.11.2019 у справі № 417/9216/19 про стягнення заборгованості з Відповідачів та періоду нарахування, починаючи з , заборгованість за кредитним договором №1460 від 28.04.2010 складає 17 902,77 грн., в тому числі:

- проценти за користування Кредитом з 02.10.2018 по 08.01.2020 в сумі 6 528,13 грн.;

- інфляційні втрати Банку за прострочення боргу за кредитом за період з жовтня 2018 по травень 2021 в сумі 2 801,60 грн.;

- інфляційні втрати Банку за прострочення процентів за користування кредитом за період з жовтня 2018 по травень 2021 року в сумі 5 056,07 грн.;

- три проценти річні за прострочення сплати кредиту з 21.09.2018 по 03.06.2021 в сумі 1 302,11 грн.;

- три проценти річні за прострочення сплати процентів з 21.09.2018 по 03.06.2021 в сумі 2 214,86 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Справу призначено до розгляду у спрощеному провадженні.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Представник позивача просить суд здійснити розгляд справи в його відсутність на задоволенні позовних вимог наполягає не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Оскільки боржники мають зареєстроване місце проживання на тимчасово окупованій території Луганської області – с. Слов`яносербськ Слов`яносербського району Луганської області та не мають офіційної електронної адреси, то про дату, час і місце розгляду справи вони повідомлені згідно з порядком, визначеним ст. 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції», відповідно до якої учасники справи, місцезнаходження яких знаходиться в районі проведення антитерористичної операції і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про судове засідання шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень (а.с.65-66).

Згідно ч. 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

28.04.2010 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1460.

Відповідно до Кредитного договору Банк надав ОСОБА_1 на умовах цього Договору Кредит в сумі 100 000,00 грн. під 26% річних, який вона зобов`язалася повертати рівними частинами по 840,34 грн щомісячно до 01 числа місяця, наступного за звітним, починаючи з травня 2010 та повернути не пізніше 28.04.2020 ( п. 1.1. — 1.3., п. 1.5.-1.6.1.6 Кредитного договору.

В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором було укладено Договір поруки від 28.04.2010 з ОСОБА_2 .

За договором поруки Поручитель відповідає по зобов`язаннях за Кредитним договором перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Боржник. Солідарні боржники запишаються зобов`язаними перед Кредитором до тих пір, поки всі зобов`язання по Кредитному договору не будуть виконані повністю.

Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 12.11.2019 у справі № 417/9216/19, яке набрало законної сили стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського областного управління АТ «Ощадбанк» заборгованність за кредитним договором № 1460 від 28.04.2010 в сумі 64212,94 грн, яка складається з такого:

33266,65 грн- борг за кредитом;

22730,62 грн - заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом за період з 01.07.2014 року по 24.09.2018 року;

35,95 грн – три проценти річних за прострочення сплати кредиту за період з 03.04.2018 року по 24.09.2018 року;

1411,67 грн – три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 03.12.2012 року по 24.09.2018 року;

6768,05 грн – інфляційні втрати за прострочення відсотків за користування кредитом за період з червня 2013 року по вересень 2018 року.

Згідно виписок банку сплат після ухвалення рішення Марківським районним судом Луганської області від 12.11.2019 не було

Таким чином судом встановлено, що між сторонами існує спір, з приводу несплати відповідачем процентів, інфляційних втрат та трьох процентів річних, після ухвалення рішення судом про стягнення боргу, що регулюється параграфами 1,2 Глави 71 "Позика.Кредит.Банківський вклад", Главою 51 "Правові наслідки порушення зобов`язання. Відповідальність за порушення зобов`язання" Книги 5 Зобов`язальне право Цивільного кодексу України.

Вирішуючи спір по суті зявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у відповідності ЦПК України випадках.

Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зіст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування, а отже, і рішення суду, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом під час судового розгляду встановлено, що між АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11460 від 28.04.2010 про надання останній Кредиту в сумі 100 000 грн., на 120 місяців з терміном остаточного погашення Кредиту не пізніше 28.04.2020 зі сплатою процентів за користування Кредитом в розмірі 26% річних (п.п.1.1-1.3 п.1 Кредитного договору)

Позичальник зобов`язався сплачувати проценти та проводити погашення кредиту до 01 числа місяця, наступного за звітним, починаючи з травня 2010 рівними частинами в сумі 840,34 грн.

В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором було укладено Договір поруки від 28.04.2010 з ОСОБА_2 .

За договором поруки Поручитель відповідає по зобов`язаннях за Кредитним договором перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Боржник. Солідарні боржники запишаються зобов`язаними перед Кредитором до тих пір, поки всі зобов`язання по Кредитному договору не будуть виконані повністю.

Частинами 4, 5 ст. 82 ЦПК передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, про те можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 12.11.2019 у справі № 417/9216/19, яке набрало законної сили стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського областного управління АТ «Ощадбанк» заборгованність за кредитним договором № 1460 від 28.04.2010 в сумі 64 212,94 грн, яка складається з такого:

33266,65 грн- борг за кредитом;

22730,62 грн - заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом за період з 01.07.2014 року по 24.09.2018 року;

35,95 грн – три проценти річних за прострочення сплати кредиту за період з 03.04.2018 року по 24.09.2018 року;

1411,67 грн – три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 03.12.2012 року по 24.09.2018 року;

6768,05 грн – інфляційні втрати за прострочення відсотків за користування кредитом за період з червня 2013 року по вересень 2018 року.

Вказане рішення суду першої інстанції, не виконане та заборгованість за кредитним договором відповідачами не сплачена.

Зазначені обставини свідчать про те, що акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" використало право вимоги дострокового повернення всієї суми кредиту, що залишилась несплаченої, а також процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, звернувшись 13 вересня 2019 року до суду із позовом про примусове солідарне стягнення цих коштів у судовому порядку із боржника та поручителя (а.с.18-19)

Отже, такими діями позивач на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, позбавляє кредитора права на нарахування процентів та пені за кредитним договором. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

Таким чином, після звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення, змінюється порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору у повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

Отже, суд вважає, що у зв`язку з наявністю у позичальника заборгованості за кредитним договором, АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" у листопаді 2019 року, відповідно до умов кредитного договору та положень частини другої статті 1050 ЦК України, використало право вимоги дострокового повернення всієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, а тому після зміни банком строку кредитування, у зв`язку з чим настав строк повного погашення кредиту позичальником, банк не мав правових підстав для нарахування боржникові процентів за користування кредитом на умовах кредитного договору, а тому позовні вимоги позивача про солідарне стягнення заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом за період з 02.10.2018 по 08.01.2020 в сумі 6 528,13 грн. не підлягають задоволенню у зв`язку з їх безпідставністю.

Щодо вимог про солідарне стягнення інфляційних втрат з жовтня 2018 року по травень 2021 рік за прострочення сплати Кредиту та за прострочення сплати процентів., а також 3% річних за прострочення сплати кредиту з 21.09.2018 по 03.06.2021 та за прострочення сплати процентів суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати і три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки рішенням Марківського районного суду Луганської області від 12.11.2019, яким стягнуто з відповідачів заборгованість за кредитом та процентам за користування кредитом не виконане, то банк має право на отримання компенсаційних виплат, передбачених статтею 625 ЦК України, за час прострочення.

Зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19).

З наданого позивачем розрахунку 3% річних на суму прострочених процентів за користування кредитом за період з 21.09.2018 по 03.06.2021 та інфляційних втрат за прострочення процентів за користування кредитом з жовтня 2018 року по травень 2021 рік вбачається, що банком розрахунок здійснено як з урахування процентів, стягнутих солідарно з відповідачів за рішенням Марківського районного суду Луганської області від 12.11.2019 року, так і процентів, нарахованих за користування кредитом за період після ухвалення рішення.

Отже, в цій частині вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки суд приймає рішення про відмову в задоволенні вимог що до стягнення процентів в сумі 6528,13 грн. за користування кредитом з 25.09.2018 по 12.12.2019.

Так необхідно стягнути в рахунок 3 % річних:

- 1302,11 грн за не сплату боргу по простроченому Кредиту в сумі 20640,13 грн охоплених рішенням Марківського районного суду Луганської області від 12.11.2019 року.

- 1815,38 грн за не сплату прострочених відсотків, а саме:

нарахованих на 22730,62 грн ( охоплених рішенням Марківського районного суду Луганської області від 12.11.2019, щодо стягнення несплачених відсотків по кредиту з 01.07.2014 по 24.09.2018) в сумі 1815,38 грн ( 31,25 грн +1755,82 грн + 28,31 грн);

Всього в ра хунок 3% річних підлягає стягненню 3117,49 грн ( 1302,11 грн + 1815,38 грн)

Також стягненню підлягає:

- 2801,60 грн інфляційні втрати нараховані за несплату боргу по простроченому Кредиту з жовтня 2018 по травень 2021 в розмірі 20640,73 рн охоплених рішенням Марківського районного суду Луганської області від 12.11.2019.

- нарахованих на 22730,62 грн ( охоплених рішенням Марківського районного суду Луганської області від 12.11.2019 , щодо стягнення несплачених відсотків по кредиту з 01.07.2014 по 24.09.2018) в сумі 4238,86 грн ( 59,45 грн + 4112,33 грн + 67,05 ГРН)

Всього в рахунок інфляційних втрат підлягає стягненню 7040,43 грн ( 2801,60 грн + 4238,86 грн)

Щодо солідарного стягнення

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц викладені висновки про презумпцію чинності поруки та неможливість її припинення на підставі частини четвертої статті 559 ЦК з огляду на наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, адже таке рішення саме по собі свідчить про закінчення строку дії договору. Тому, враховуючи правову природу поручительства як додаткового (акцесорного) зобов`язання до основного договору та пряму залежність від його умов, на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється, якщо інше не встановлене у самому договорі поруки.

Договором поруки від 28.04.2010, укладеним між банком та відповідачами, інше не передбачено.

За таких обставин, суд вважає, оскільки рішенням Марківського районного суду Луганської області від 12.11.2019, яким стягнуто з відповідачів заборгованість за кредитом та процентами за користування кредитом не виконане, то банк має право на отримання компенсаційних виплат з поручителя, передбачених статтею 625 ЦК України, за час прострочення, тому з відповідачів, які є солідарними боржниками , на користь позивача підлягає стягненню сума 10157,92 грн, яка складається з:

- три проценти річних за прострочення сплати Кредиту з 21.09.2018 по 03.06.2021 в сумі 1302,11 грн.;

- три проценти річних за прострочення слати прострочених процентів за користування Кредитом з 21.09.2018 по 03.06.2021 в сумі 1815,38 грн.

- інфляційні втрати Банку з жовтня 2018 року по травень 2021 року за прострочення сплати Кредиту в сумі 20640,73 грн - 2801,60 грн;

- інфляційні втрати Банку з жовтня 2018 року по травень 2021 року за прострочення сплати процентів за користування Кредитом в сумі 4238,83 грн.;

Щодо судових витрат

В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2 270 грн, ціна позову вказана 17902,77 грн. задоволено вимог на суму 10157,92 грн. отже,стягненню підлягає1287,98 грн, а саме по 643,99 грн з кожного відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 81, 509, 525, 526, 527, 530, 543, 599, 610-611, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4,12,76-81,95,141, 263-265,273,280,354,355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовну заяву представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (місцезнаходження: вул. Енергетиків, 36 м.Сєвєродонецьк, Луганської області, 93400, код ЄДРПОУ 09304612) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості - задовільнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії-Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором №1460 від 28.04.2010 в сумі 10157,92 грн, яка станом 03.06.2021 складається з:

- три проценти річних за прострочення сплати Кредиту з 21.09.2018 по 03.06.2021 в сумі 1302,11 грн.;

- три проценти річних за прострочення слати прострочених процентів за користування Кредитом з 21.09.2018 по 03.06.2021 в сумі 1815,38 грн.

- інфляційні втрати Банку з жовтня 2018 року по травень 2021 року за прострочення сплати Кредиту в сумі 20640,73 грн - 2801,60 грн;

- інфляційні втрати Банку з жовтня 2018 року по травень 2021 року за прострочення сплати процентів за користування Кредитом в сумі 4238,83 грн.;

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії-Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» судовий збір в сумі 643 (шістсот сорок три ) гривні 99 копійок

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії-Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» судовий збір в сумі 643 (шістсот сорок три ) гривні 99 копійок

Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подання до Марківського районного суду Луганської області заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Марківський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В. М. Шкиря