Ухвала суду № 98960812, 13.08.2021, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1957/21

Провадження № 1-кп/345/231/2021

У Х В А Л А

13.08.2021 м. Калуш

Калуський міськрайонний суду Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді Сухарник І.І.

за участю: секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

прокурора Площанської Н.А.

захисника Кобзана Р.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021090170000065 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

Прокурор Площанська Н.А. подала суду клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки злочин, передбачений ч. 1 ст. 187 КК України, у вчиненні якого він обвинувачується, відноситься до категорії тяжких злочинів, та за його вчинення передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Крім того, на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема незаконно впливати на потерпілого та свідків, переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, на думку прокурора, ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, так як вони ще не були допитані судом безпосередньо. Вказує, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, він обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому злочину під час іспитового строку, усвідомлює неминучість покарання, а тому існує ризик його переховування від суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Крім того, в судовому засіданні 12.08.2021 захисник ОСОБА_1 - Кобзан Р.М. подав суду клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки він має постійне місце проживання, одружений та має на утриманні малолітню дитину, а його цілодобове перебування з сімєю забезпечить його належну процесуальну поведінку.

В судовому засіданні прокурор підтримала заявлене клопотання в повному обсязі. Просила відмовити в задоволенні клопотання захисника.

Захисник Кобзан Р.М. не заперечив проти застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу, однак не у виді тримання під вартою, зазначив, що це є винятковий вид запобіжного заходу. Просив суд обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу або його зміни оцінка обґрунтованості підозри/обвинувачення не може бути надана через те, що особі висунуте обвинувачення і суд за наслідками дослідження наданих доказів має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом. Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною.

Таким чином, на даний час підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому - про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

За ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

П. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, та відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Також суд враховує, що ОСОБА_1 раніше був неодноразово засуджений, востаннє вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19.07.2019 за ч. 2 ст. 185 К України до покарання у виді 1 року обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, тобто він обвинувачується у вчиненні злочину під час іспитового строку. Таким чином суд вважає, що розуміючи неминучість покарання обвинувачений може переховуватися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідків також існує, оскільки їх ще не було безпосередньо допитано судом, а тому за відсутності дієвого запобіжного заходу такий ризик є реальним.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 одружений, має неповнолітню дитину, постійне місце проживання не є тими беззаперечними доказами, які б безумовно свідчили про належну процесуальну поведінки обвинуваченого у майбутньому, виходячи з конкретних обставин кримінального правопорушення.

Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_1 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином суд приходить до висновку, що прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а обвинуваченим та захисником не наведено достатніх підстав та не надано доказів для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Розглядаючи можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, з урахуванням обставин висунутого обвинувачення, підвищеної суспільної небезпечності інкримінованого обвинуваченому злочину і суворості покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини за вчинення умисного тяжкого злочину, суд вважає, що інші (альтернативні) запобіжні заходи, не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Також, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, та враховуючи, що злочин, у вчиненні якого обвинувчується ОСОБА_1 , вчинений із застосуванням насильства, суд не знаходить підстав для визначення обвинуваченому розміру застави.

Тому суд приходить до висновку, що до обвинуваченго ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 календарних днів, а в задоволенні клопотання захисника Кобзана Р.М. про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 199 КПК України, суд –

ухвалив:

Клопотання прокурора задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 календарних днів по 12.10.2021 включно.

Взяти ОСОБА_1 під варту з зали суду негайно.

Виконання ухвали доручити ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

У задоволенні клопотання захисника Кобзана Р.М. про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуюча