Рішення № 98959951, 15.07.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-др/754/40/21

Справа №754/22512/13-ц

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

15 липня 2021 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Клочко І.В.,

за участю

секретаря судового засідання Оверченко Д.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідачів Ільяшова О.В. , Огіна Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в місті Києві, третя особа: Головне управління Держпраці у Київській області, про визнання недійсними та скасування актів про нещасний випадок на підприємстві, визнання загибелі трагічною, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2021р. до Деснянського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі 754/22512/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в місті Києві, третя особа: Головне управління Держпраці у Київській області, про визнання недійсними та скасування актів про нещасний випадок на підприємстві, визнання загибелі трагічною, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В заяві позивач ОСОБА_1 зазначає, що 21.03.2019 Деснянський районний суд м. Києва ухвали рішення по вищевказаній справі, яким позовну заяву задовольнив частково. Визнав недійсним та скасував акт №1 про нещасний випадок на підприємстві, не пов`язаний з виробництвом, форми НВП, затвердженого 16 листопада 2006 року начальником Територіального управління Держпромгірнагляду по Київській області та м. Києву. Визнав недійсним та скасував акт додаткового спеціального розслідування смертельного нещасного випадку, форми Н-5, затвердженого 16 листопада 2006 року начальником Територіального управління Держпромгірнагляду по Київській області та м. Києву. В частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в місті Києві матеріальної шкоди в розмірі 832554,98 грн. та моральної шкоди в розмірі 200000 грн. - відмовив.

Постановою Київського апеляційного суду від 18.09.2019р. рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21.03.2019р. скасовано та винесено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 03.02.2021р. постанову Київського апеляційного суду від 18.09.2019р. скасовано, рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21.03.2019р. залишено без змін.

ОСОБА_1 вважає, що судом в резолютивній частині рішення не зазначений висновок суду про задоволення позову в частині визнання трагічної загибелі її чоловіка ОСОБА_5 як нещасний випадок, що стався під час виконання ним службових обов`язків.

З огляду на викладені обставини, звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали заяву за викладеними в ній обставинами та просили задовольнити.

Представник ТОВ «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті» заперечував проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва вирішені всі позовні вимоги позивача.

Представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в місті Києві також заперечував проти задоволення заяви, оскільки зазначив, що відсутні підстави для винесення додаткового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2009р. визначено, що додаткове рішення може бути ухвалено лимше у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновок про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разу особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах.

При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших питань суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів про визнання смертельного випадку під час перебування на роботі годувальника, пов`язаним з виробництвом та відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що з 20.05.2005 року її чоловік ОСОБА_5 працював в ТОВ "Догуш Іншаат Тіджарет Лімітет Шіркеті" на посаді капітана теплоходу "Зея", перейменованого в подальшому на "Волна-11", " Ладон". ІНФОРМАЦІЯ_1 він був звільнений з роботи в зв`язку зі смертю без виплати належної йому зарплати.

Як зазначає позивач, 31.12.2005 року її чоловік ОСОБА_5 пішов на роботу. Робочим місцем на той час для нього відповідно до наказу керівника підприємства №74-ОД від 16.12.2005 року, був теплохід "Зея", який був пришвартований у районі будівництва до берега. З роботи її чоловік вже не повернувся. Комісія Територіального управління Держнаглядохоронпраці по Київській області та місту Києву розслідувала цей випадок, як зникнення працівника під час виконання трудових обов`язків і визнала цей випадок виробничим, про що 09.02.2006 року був складений акт по формі Н-5. Коли тіло її чоловіка через три місяці було знайдено у річці Дніпро біля с. Козин Обухівського району, то комісія у цьому ж складі на підставі п. 18 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04, вважала цей випадок не пов`язаним з виробництвом. В зв`язку з цим 16.11.2006 року комісія склала два акти: по формі Н-5 та за №1 по формі НВП.

Враховуючи відсутність в матеріалах комісії встановленого місця смерті ОСОБА_5 та оригіналу акту судово-медичного обстеження, позивач вважає, що до випадку з її чоловіком слід застосовувати п.14 та п.17 Порядку, а не п.18, який надав Управлінню виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві можливість відмовити їй в отриманні будь-яких виплат. Позивач також вважає, що спецрозслідування проводилося з грубими порушеннями п.11 та останнього абзацу п.19 Порядку, а також, що між актами форми Н-5 та форми НПВ містяться розбіжності в частині проходження навчань та інструктажів по техніці безпеки ОСОБА_5 .

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить визнати загибель її чоловіка ОСОБА_5 , як нещасний випадок, що стався під час виконання ним службових обов`язків, а також стягнути з відповідачів солідарно 377 155,02 грн. матеріальної шкоди та 100 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 18.06.2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 29.08.2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.11.2013 року зазначені судові рішення скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12.02.2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 01.04.2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.01.2016 року зазначені судові рішення скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 30.03.2016 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

10.06.2016 року до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій, посилаючись на вищевикладені обставини, порушення норм чинного законодавства при проведенні спецрозслідування, а також на те, що комісією достовірно не встановлені та не перевірені обставини загибелі її чоловіка та факти, які могли б призвести до його загибелі, що призвело до відмови їй у отриманні страхових виплат у зв`язку із загибеллю годувальника, позивач просить:

- визнати трагічну загибель її чоловіка ОСОБА_5 як нещасний випадок, що стався під час виконання ним службових обов`язків;

- стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в розмірі 832 554, 98 грн. та моральну шкоду в розмірі 200 000,00 грн., а всього 1 032 554,98 грн.;

- визнати недійсним та скасувати Акт № 1 про нещасний випадок на підприємстві, не пов`язаний з виробництвом, форми НПВ, що затверджений 16.11.2006 року начальником Територіального управління Держпромгірнагляду по Київській області та м.Києву Дунас С.В. ;

- визнати недійсним та скасувати Акт додаткового спеціального розслідування смертельного нещасного випадку, що стався в період між 19 год. 31.12.2005 року та 07.30 год. 01.01.2006 року у ТОВ «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті», код ЄДРПОУ 33107319, що затверджений 16.11.2006 року начальником Територіального управління Держпромгірнагляду по Київській області та м.Києву Дунас С.В .

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 10.06.2016 року уточнену позовну заяву прийнято до розгляду.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21 березня 2019р. позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в місті Києві, третя особа: Головне управління Держпраці у Київській області, про визнання недійсними та скасування актів про нещасний випадок на підприємстві, визнання загибелі трагічною, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано акт №1 про нещасний випадок на підприємстві, не пов`язаний з виробництвом, форми НВП, затвердженого 16 листопада 2006 року начальником Територіального управління Держпромгірнагляду по Київській області та м. Києву. Визнано недійсним та скасовано акт додаткового спеціального розслідування смертельного нещасного випадку, форми Н-5, затвердженого 16 листопада 2006 року начальником Територіального управління Держпромгірнагляду по Київській області та м. Києву. В частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в місті Києві матеріальної шкоди в розмірі 832554,98 грн. та моральної шкоди в розмірі 200000 грн. - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 18.09.2019р. рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21.03.2019р. скасовано та винесено нове - про відмову в задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 03.02.2021р. постанову Київського апеляційного суду від 18.09.2019р. скасовано, рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21.03.2019р. залишено без змін.

Отже, судом встановлено, що стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання трагічної загибелі її чоловіка ОСОБА_5 як нещасний випадок, що стався під час виконання ним службових обов`язків, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

В рішенні Деснянського районного суду м. Києва від 21.03.2019р. суд дійшов висновку, що Акт №1 про нещасний випадок на підприємстві, не пов`язаний з виробництвом, форми НВП, затверджений 16.11.2006 року начальником Територіального управління Держпромгірнагляду по Київській області та м. Києву, та Акт додаткового спеціального розслідування смертельного нещасного випадку, форми Н-5, затверджений 16.11.2006 року начальником Територіального управління Держпромгірнагляду по Київській області та м. Києву, складені без врахування усіх вище перелічених обставин, а тому є неповними, передчасними та такими, що ґрунтуються на припущеннях, а тому підлягають визнанню недійсними та скасуванню

Вирішуючи питання про скасування оспорюваних Актів, з урахуванням висновку, що міститься в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.11.2013 року, якою були скасовані попередні судові рішення місцевого та апеляційного суду і зазначену справу направлено на новий розгляд, суд звертає увагу і на необхідність оцінки взаємозв`язку пп.14-18 Порядку зі ст.14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», з якого вбачається, що визначений Кабінетом Міністрів України перелік обставин, за яких настає страховий випадок, не є вичерпним.

Таким чином, випадок з ОСОБА_5 може бути віднесеним до страхового випадку.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.1 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні - страхові випадки:

за соціальним страхуванням від нещасних випадків - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці;

за соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім`ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг.

Крім того, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21.03.2019р. зазначено, що відповідачами не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про те, що смерть ОСОБА_5 не була пов`язана з виробництвом, а також не було надано доказів, підтверджуючих, що робота, яка виконувалася ОСОБА_5 , була йому протипоказана за станом здоров`я, з яким висновком якого погодився Верховний суд в постанові від 03.02.2021р.

З огляду на сукіпність вказаних висновків,суд вважає, що позовна вимога ОСОБА_1 про про визнання трагічної загибелі її чоловіка ОСОБА_5 як нещасний випадок, що стався під час виконання ним службових обов`язків - підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 270 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну вимогу ОСОБА_1 про визнання трагічної загибелі її чоловіка ОСОБА_5 як нещасний випадок, що стався під час виконання ним службових обов`язків - задовольнити.

Визнати трагічну загибель ОСОБА_5 як нещасний випадок, що стався під час виконання ним службових обов`язків.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП - відсутній, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 .

Відповідачі

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті», код ЄДРПОУ - 33107319, місцезнаходження - м. Київ, вул. М Раскової, 11, кв.610.

- Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в місті Києві, код ЄДРПОУ - 41312290, місцезнаходження - м. Київ, пр. Перемоги, 92/2

Третя особа - Головне управління Держпраці у Київській області, код ЄДРПОУ - 39794214, місцезнаходження - 01133, м. Київ, вул. Вавілових, 10.

Повний текст складено 28.07.2021р.

Суддя