Ухвала суду № 98959054, 10.08.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/6555/18

№ провадження 1-кп/646/168/2021

У Х В А Л А

про призначення комісійної судово?медичної екпертизи

10.08.2021 м. Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого – судді Шелест І. М.,

за участю секретаря – Коммунарової А. О.,

прокурора – Кольчевського О. О.,

захисника – Шведової Т. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання захисника про призначення комісійної судово?медичної експертизи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220060002565 від 28.11.2017 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм, Харківської області, українця, громадянина України, неодруженого, курсанта Національної академії Національної гвардії України, з повною середньою освітою, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 КК України,

за участю: обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

потерпілого – ОСОБА_2 ,

представника потерпілого – адвоката Панасенко В. Є.,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 18.11.2017 приблизно в період часу з 13:00 по 13:20 годину, знаходячись в приміщенні навчальної аудиторії ТЗСТ № 2 на території Національної академії Національної гвардії України за адресою: м. Харків, майдан Захисників України, 3, під час заняття самопідготовки, будучи молодшим сержантом, курсантом Національної академії Національної гвардії України, призначеним на посаду командира 1 відділення навчальної групи № 516 факультету № 3 курсу № 7, підійшов до солдата ОСОБА_2 , який спав сидячи за партою, поклавши руки на парту, а голову на руки, використовуючи як привід той факт, що ОСОБА_2 спить, діючи умисно, тобто передбачаючи небезпечні наслідки та бажання їх настання, виражаючи явну зневагу до військового колективу, прагнучи продемонструвати солдату ОСОБА_2 свою уявну перевагу над ним та фізичну силу, підкорити ОСОБА_2 своїй волі, підняти свій авторитет у військовому колективі, достовірно знаючи, що солдат ОСОБА_2 являється підлеглим по відношенню до нього, в порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 11, ст. 4, ч. 1 ст. 49, п.п. 7, 10 ст. 59 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, п.п. 1, 3, 4, 5 ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, перевищив власні службові повноваження, тобто вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень в умовах особливого періоду, що виразилось у застосуванні насильства щодо підлеглого, а саме наніс солдату ОСОБА_2 два удари основою долонної поверхні кисті лівої руки із стиснутими фалангами пальців, в лівий бік тулуба останнього, чим спричинив відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 7627-Ая/17 від 26.02.2018 - травматичний розрив селезінки, що ускладнився внутрішньочеревною кровотечею, яке має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 4 ст. 426-1 КК України як перевищення військовою службовою особою службових повноважень із застосуванням нестатутних заходів впливу щодо підлеглого, що спричинило тяжкі наслідки, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

У кримінальному провадженні були проведені судово-медичні експертизи № 7627-Ая/17 від 26.02.2018 та № 09-1789/18 від 21.03.2018, № 09?1835/18 ВІД 26.03.2018 та № 09?1865/18 від 29.03.2018, відповідно до яких, зокрема, у зв`язку з подією 18.11.2017 у ОСОБА_2 мав місце травматичний розрив селезінки, що ускладнився внутрішньочеревинною кровотечою, що сформувався внаслідок травматичного впливу тупим предметом, що має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя та здоров`я.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_3 свої висновки підтримав у повному обсязі, пояснив, що кількість наданої для експертизи документації була достатньою для складання висновку щодо причинно?наслідкового зв`язку. Також зазначив, що конкретні відомості про травмування були відтворені в слідчих експериментах та показанням потерпілого і свідків, а питання експерту щодо інших умов травмування не ставилося.

Обвинувачений у судовому засідання свою вину не визнав, пояснив, що дійсно штовхнув ОСОБА_2 долонною поверхністю кисті лівої руки із стиснутими фалангами пальців в лівий бік тулуба, однак вважає, що його дії не могли спричинити ОСОБА_2 травматичний розрив селезінки, оскільки від поштовху у потерпілого не з`явилось навіть синця, а розрив селезінки, який трапився через 4 доби після вищевказаного поштовху, виник у зв`язку наявним у потерпілого на той момент тяжким захворюванням – гострим лімфобластним лейкозом 1 гострим періодом, інтоксикацією із патологічними змінами стану формули крові, збільшенням печінки та травмованої селезінки. Також зазначив, що досудовим розслідуванням не була перевірена можливість заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 саме в той період, коли він знаходився поза межами академії.

Захисник обвинуваченого – адвокат Шведова Т. А. заявила клопотання про призначення у справі комісійної судово?медичної експертизи, в обґрунтування якого зазначила, що наявні в матеріалах справи висновки експерта містять істотні протиріччя та не відповідають даним, встановленим у кримінальному провадженні, а самі екпертні дослідження проведені не в повному обсязі. Так, розрив селезінки потерпілого мав місце через чотири доби після події, на момент здійснення операції потерпілого його селезінка була дуже збільшена, у потерпілого було виявлено захворювання – гострий лімфобластний лейкоз першим гострим періодом. Тому не виключається імовірність, що розрив селезінки міг виникнути самостійно – в зв`язку з захворюванням потерпілого, однак це питання експертом не досліджувалося. Також експертом не досліджувалася медична документація про стан здоров`я потерпілого до моменту його надходження до інституту невідкладної хірургії. При цьому судово-медичних даних, які б свідчили про удари кулаками, при проведенні експертизи не встановлено. Крім того, експертом не були залучені до проведення експертизи лікарі: хірург, онколог, гематолог, що вплинуло на повноту проведених досліджень. Тому захисник вважає, що при здійсненні експертиз було допущено порушення п. 4,1, 4.4., 4.13, 4.13.4 Правил судово?медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6, що призвело до неповноти експертних висновків, тому захисних просить призначити у справі комісійну судово?медичну експертизу, виконання якої доручити ХОБСМЕ, а на вирішення експертів поставити наступні питання:

1. Які тілесні ушкодження (в тому числі і видимі) були виявлені у ОСОБА_2 , їх характер, та локалізація?

2. Якими захворюваннями страждає ОСОБА_2 .?

3. Внаслідок чого у ОСОБА_2 міг виникнути розрив селезінки?

4. Чи була селезінка у ОСОБА_2 на момент її розриву, хворобливо змінена?

5. Чи міг розрив хворобливо зміненої селезінки виникнути спонтанно, тобто самостійно?

6. Чи міг розрив селезінки у ОСОБА_2 виникнути безпосередньо 18.11.2017 близько 13:00 години? Які судово-медичні дані на це вказують?

7. Чи були встановлені дані, які б свідчили по двомоментний розрив селезінки, тобто спочатку 18.11.2017, а потім 21.11.2017?

8. Чи відповідають показання ОСОБА_2 , які він дав в ході слідчого експерименту від 21.03.2018 року про механізм, спосіб та час виникнення травми (розриву) селезінки у нього?

9. Чи вірно та в повному обсязі була надана медична допомога ОСОБА_2 при знаходженні його на лікуванні в умовах ІЗНХ НАМН?

10. Яким чином змінюється селезінка при захворюванні на гострий лімфобластний лейкоз, чи міг розрив селезінки у ОСОБА_2 виникнути пізніше подій 18.11.2017, в т.ч. безпосередньо перед першими проявими хвороби (відчув різку слабкість 21.11.2017)?

11. Чи можлива травма селезінки внаслідок самостійного падіння та удару на край столу лівою половиною животу, про що ОСОБА_2 засвідчував в інституті невідкладної хірургії?

Також захисник зауважила, що під час допиту експерт ОСОБА_3 не зміг пояснити, чому у висновку № 09-1835/18 покази свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 викликали у нього сумніви, адже в експертному висновку не існує поняття «сумнів».

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника, просив призначити у справі комплексну експертизу.

Прокурор, потерпілий та його представник проти призначення у справі комісійної судово?медичної експертизи заперечували, вважали, що наявні в матеріалах справи висновки експертиз узгоджуються між собою, підтримані експертом, а тому ніяких сумнівів не викликають.

Дослідивши матеріали справи, в тому числі наявні в матеріалах справи висновки експерта, заслухавши думку учасників, допитавши експерта, суд дійшов наступного.

Однією із засад кримінального провадження, закріпленою у п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України, є змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин 1-3 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, встановленими цим Кодексом, і вони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Натомість суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

За правилами ч. 1 ст. 242 КПК України якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання – проводиться експертиза.

Згідно ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

У кримінальних провадженнях, які стосуються тілесних ушкоджень, експертне дослідження може вплинути на остаточне рішення або позначитися на остаточному рішенні суду. Тому право захисту спростовувати висновки експертів, надані обвинуваченням, за допомогою іншого висновку, наданого захистом, має бути забезпечене судом.

Згідно ст. 71 Закону України «Про судову експертизу» підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Відповідно до п. 3 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6, експертизи у відділі проводяться з метою усунення протиріч між раніше проведеною експертизою та іншими матеріалами справи у випадку необґрунтованості висновків або сумнівів особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді або суду в правильності згаданої експертизи.

Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» № 8 від 30.05.1997, комісійна експертиза призначається у випадках, коли є потреба провести дослідження за участю декількох експертів - фахівців у одній галузі знань.

Згідно висновку експерта № 7627-Ая/17 від 30.10.2017 окрім наявності розриву селезінки у ході перебування на стаціонарному лікуванні у ОСОБА_2 було встановлено наявність тяжкого захворювання, а саме – гострого лімфобластного лейкозу першим гострим періодом, інтоксикацією із патологічними змінами стану формули крові, збільшення печінки та травмованої селезінки.

Згідно експертного висновку № 09-1789/18 від 21.03.2018 «В связи с большими размерами селезенки, пересечь селезеночно-диафрагмальную связку не удалось. Пересечена селезеночная артерия и селезоночная вена. После чего селезенка полностью мобилизована и удалена».

У висновку № 7627-Ая/17 від 26.02.2018 експерт зазначає, що розрив паталогічно зміненої селезінки виник внаслідок травматичного впливу тупого предмету при конкретних подіях 18.11.2017, (що встановлено зі слів ОСОБА_2 , які він дав у поясненні) та у повідомленні начальника Академії Національної Гвардіїї України від 27.11.2017, а саме – удару в ліву частину тулубу гр. ОСОБА_2 . У досліджувальній частині висновку експерт посилається на медичну карту стаціонарного хворого, згідно якої : «Со слов пострадавшего травму получил при падении 18.11.17, ударившись левой половиной живота о край стола. 21.11.2017 около 5 часов почувствовал резкую слабость. Обратился в мед.сан.часть национальной Гвардии, где поставлен диагноз – разрыв селезенки».

Крім того у своїх клопотаннях представник позивача та захисник пропонують поставити на вирішення експертів питання, які не були предметом попередньої експертизи, а їх вирішення може потребувати участі кількох експертів.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що призначення комісійної судово?медичної експертизи має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, з метою забезпечення повноти, об`єктивності та всебічності судового розгляду кримінального провадження, забезпечення змагальності судового процесу, всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх доказів у справі, а також з метою уникнення сумнівів в правильності проведених у справі експертиз, суд вважає необхідним заявлене стороною захисту клопотання задовольнити і призначити комісійну судово?медичну експертизу, здійснення якої доручити Харківському обласному бюро судово?медичної експертизи.

Аналізуючи питання, які захисник просить поставити на вирішення експертів при здійсненні комісійної експертизи, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 332 КПК України до ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених ч. 1 цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом. Суд має право не включати до ухвали питання, поставлені учасниками судового провадження, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.

Суд зауважує, що у даному кримінальному провадженні не є предметом розгляду правильність надання потерпілому ОСОБА_2 медичної допомоги працівниками Інституту загальної та невідкладеної хірургії ім. В. Т. Зайцева Національної академії медичних наук України, захисником також не наведено жодних підстав ставити під сумнів правильність наданої медичної допомоги, як і не доведено, яке значення відповідь на дане питання має для судового розгляду даного кримінального провадження.

Зважаючи за зазначене, суд вважає правильним не ставити на вирішення експертам питання захисника № 9 про те, чи вірно та в повному обсязі була надана медична допомога ОСОБА_2 при знаходженні його на лікуванні в умовах ІЗНХ НАМН, як таке, що сформульоване некоректно.

Крім того, чуд вважає правильним питання № 2 перефразувати таким чином: Чи страждав ОСОБА_2 станом на 18.11.2017 захворюваннями, що могли сприяти виникненню чи викликати розрив селезінки?

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 22, 242, 332, 350, 369?372 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Клопотання захисника – адвоката Шведової Т. А. про призначення у справі комісійної судово?медичної експертизи – задовольнити.

Призначити у кримінальному провадженні № 12017220060002565 від 28.11.2017 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 КК України комісійну судово-медичну експертизу з обов`язковим залученням лікарів хірурга та онколога.

На вирішення експертів поставити наступні питання:

1. Які тілесні ушкодження (в тому числі і видимі) були виявлені у ОСОБА_2 , їх характер, та локалізація?

2. Чи страждав ОСОБА_2 станом на 18.11.2017 захворюваннями, що могли сприяти виникненню чи викликати розрив селезінки?

3. Внаслідок чого у ОСОБА_2 міг виникнути розрив селезінки?

4. Чи була селезінка у ОСОБА_2 на момент її розриву, хворобливо змінена?

5. Чи міг розрив хворобливо зміненої селезінки виникнути спонтанно, тобто самостійно?

6. Чи міг розрив селезінки у ОСОБА_2 виникнути безпосередньо 18.11.2017 близько 13:00 години? Які судово-медичні дані на це вказують?

7. Чи були встановлені дані, які б свідчили по двомоментний розрив селезінки, тобто спочатку 18.11.2017, а потім 21.11.2017?

8. Чи відповідають показання ОСОБА_2 , які він дав в ході слідчого експерименту від 21.03.2018 року про механізм, спосіб та час виникнення травми (розриву) селезінки у нього?

9. Яким чином змінюється селезінка при захворюванні на гострий лімфобластний лейкоз, чи міг розрив селезінки у ОСОБА_2 виникнути пізніше подій 18.11.2017, в т.ч. безпосередньо перед першими проявими хвороби (відчув різку слабкість 21.11.2017)?

10. Чи можлива травма селезінки внаслідок самостійного падіння та удару на край столу лівою половиною животу, про що ОСОБА_2 засвідчував в інституті невідкладної хірургії?

Проведення комісійної судово?медичної експертизи доручити експертам Комунального закладу охорони здоров`я Харківському обласному бюро судово?медичної експертизи (КЗОЗ ХОБСМЕ, ідентифікаційний код юридичної особи 02001937, місце знаходження 61052, Харківська обл., м. Харків, вул. Дмитрівська, буд. 14), попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

В розпорядження експертної установи надати оригінали кримінального провадження в 3?х томах.

Судовий розгляд продовжити після отримання висновку експерта.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.08.2021.

Суддя І. М. Шелест