Ухвала суду № 98958967, 12.08.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/1804/21

1-і/310/2/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі головуючого судді Богомолової Л.В.

при секретарі Рибалка Н.М.

за участю прокурора Глянь Є.М.

за участю захисника Амельченко М.Д.

за участю обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі Бердянського міськрайонного суду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2021 року на адресу суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, оскільки існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Захисник Амельченко М.Д., обвинувачений ОСОБА_1 не заперечують проти задоволення клопотання прокурора.

Вислухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до такого:

02.03.2021 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначена по кримінальному провадженню суддя Черткова Н.І.

Розгляд кримінального провадження призначений на 27.07.2021 року, проте суддя Черткова Н.І. не може приймати участь в розгляді зазначеного клопотання прокурора, оскільки відповідно до наказу № 68-В від 20.07.2021 року перебуває у відпустці з 20.07.2021 року по 13.09.2021 року.

З огляду на те, що суддя Черткова Н.І. знаходиться у відпустці та строк тримання обвинуваченого під вартою спливає 22.08.2021 року і до цього часу суддя Черткова Н.І. позбавлена можливості розглянути клопотання прокурора, суддя враховує, що 23.04.2021 року набрав чинності Закон України № 558-IX від 13.04.2020 року «Про внесення зміни до пункту 20 -5 розділу XI «Перехідні положення Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину», встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Постановою КМУ № 104 від 17.02.2021 року «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» внесені зміни, в тому числі до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та на території України встановлений карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19).

Відповідно до пункту 20 -5 розділу XI Перехідні положення КПК України, тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.

Законом України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI Перехідні положення Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину», встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набрав чинності 23.04.2020 року, під час досудового розслідування та під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

У зв`язку з цим, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2021 року визначена для розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 суддя Богомолова Л.В.

З огляду на вищевикладене, суддя дійшла висновку, що нею одноособово, з дотриманням вимог діючого кримінального процесуального законодавства, може бути прийнято рішення за результатами розгляду клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо підстав продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подано до суду прокурором відповідно до ст.199 КПК України, яке відповідає вимогам ст.184 цього Кодексу.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Положеннями п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 12 КК України, злочин за ч. 3 ст. 187 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна, а тому, згідно вищезазначених положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Отже, з огляду на вищевказане, характер, тяжкість та наслідки вчинених інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_1 злочинів, а також характеристику його особи, суд доходить висновку про те, що такі обставини беззаперечно доводять існування ризиків, передбачених п.1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, продовження існування ризику можливого вчинення кримінального правопорушення, впливу на потерпілого та свідків, можливості переховування від суду з огляду на обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину при наявності судимості за раніше скоєний злочин.

Окрім того, суд при прийнятті рішення за результатами розгляду клопотання прокурора враховує практику ЄСПЛ, в тому числі п. 33 рішення у справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейського Суду з прав людини визначено вказує, що небезпека ухилення від правосуддя не може вимірюватися тільки в залежності від суворості можливого покарання; вона повинна визначатися з урахуванням ряду інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки ухилення від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що це не може служити виправданням утримання під вартою. При цьому, необхідно врахувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв`язку з державою, в якому він переслідувався за законом, і його міжнародні контакти.

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню ( «Бекчиєв проти Молдови» ). Ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою ( «Ноймайстер проти Австрії» ).

Окрім того, суд враховує обставини вчиненого злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , характеристику його особи, відсутність відомостей, які б вказували на наявність міцних соціальних зв`язків з державою, які б могли бути беззаперечним стримуючим фактором, що може виключати наявність ризику переховування від суду, тому суддя вважає, що також може існувати ризик переховування обвинуваченого від суду.

З моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_1 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченим більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою не встановлено.

Враховуючи викладене у всій сукупності, суддя вважає, що на теперішній час лише найбільш суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та його належну процесуальну поведінку.

Згідно зі ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто по 11 жовтня 2021 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 331, 371, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 залишити без змін - у виді взяття під варту (утримання під вартою), продовживши строк запобіжного заходу на строк 60 днів з 12 серпня 2021 року по 11 жовтня 2021 року включно.

Копію ухвали вручити учасникам судового засідання.

Копію ухвали надіслати у Державну установу «Вільнянська установа виконання покарань (№11)».

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з моменту оголошення ухвали.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду Л.В. Богомолова