Рішення № 98958474, 12.08.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/505/20

Провадження №2/639/162/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2021 року

Жовтневий районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Рубіжного С.О.,

за участю секретаря - Чубенко О.С.,

прокурора - Буча Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом прокурора Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи-Харківська міська рада, Інспекція державного архітектурно- будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним, скасування рішень державного реєстратора

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2020 року заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №2 Прокуратура Харківської області Мацегора В.О., звертається до суду в інтересах держави, з позовом, з урахуванням заяви про уточнення описки в частині дати прийняття оскаржуваних рішень,яким просить:

визнати недійсним договір дарування Ѕ частини нежитлової будівлі літ. «Б-3» загальною площею 552,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 02 грудня 2016 року., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. за реєстр. № 2755.

скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42706775 від 27.08.2018, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права приватної власності на нежитлові приміщення першого поверху №8 в літ. «Б-3» загальною площею 2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 .

скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42706040 від 27.08.2018, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права приватної власності на нежитлові приміщення першого поверху №1,6, нежитлові приміщення другого поверху №9,10,11,12 та нежитлові приміщення третього поверху №13,14,15,16 в літ. «Б-3» загальною площею 402.5 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 .

скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42705726 від 27.08.2018, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права приватної власності на нежитлові приміщення першого поверху №2,3,4,5,7 в літ. «Б-3» загальною площею 148.2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 .

Згідно п.1 наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 №39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» та відповідно до вимог Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-ІХ, керуючись статтями 7, 9, 12 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 затверджено перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур.

Відповідно до Переліку і територіальної юрисдикції окружних прокуратур, що міститься в Додатку до наказу Генерального прокурора України від 17.02.2021 №39 територіальна юрисдикція Новобаварської окружної прокуратура міста Харкова розповсюджується на Новобаварський та Холодногірський райони міста.

Поряд з цим, згідно наказу Генерального прокурора України від 17.02.2021 №40 «Про день початку роботи окружних прокуратур» днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15 березня 2021 року.

У зв`язку з чим, відбулась заміна прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 Прокуратура Харківської області на прокурора Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова.

В обґрунтовування позову, прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 , як фізична особа - підприємець на підставі договору купівлі-продажу від 04.07.2006 придбав у ОСОБА_4 у приватну власність цегляний гараж загальною площею 25,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . У період з 04.07.2006 до 29.07.2008 до вказаного гаражу добудовано нежитлову трьохповерхову будівлю літ. «Б-3» №1-16 загальною площею 552,7 кв.м., право власності на яке визнано рішенням господарського суду Харківської області від 08.10.2008 у справі №50/154-08, про що КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 05.12.2008 внесено запис до реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер 25670013, номер запису 8796.

При перевірці, ДАБІ у Харківській області щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за вищевказаною адресою встановлено, що останнім за вказаною адресою виконуються будівельні роботи з будівництва будівлі невизначеного призначення без дозвільних документів, що дають право на виконання будівельних робіт, чим порушено ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що викладено в акті від 10.07.2015 таскладено припис від 10.07.2015 щодо зупинення ОСОБА_1 виконання будівельних робіт, який не виконано.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від01.07.2016 у справі №820/11799/15, залишеною без змін ухвалами Харківськогоапеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 та Вищогоадміністративного суду України від 26.01.2017, встановлено, що висновки акту перевірки ДДАБІ у Харківській області від 10.07.2015 №509-А та винесений на його підставі припис від 10.07.2015 є такими, що відповідають дійсності.

Враховуючи викладене, рішенням господарського суду Харківської області від 02.11.2016 у справі №922/6365/15, залишеним без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 та Вищого господарського суду України від 01.11.2017, було задоволено позов прокурора Жовтневого району м.Харкова в інтересах держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України, зобов`язано Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 привести у попередній стан будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , літ. «Б-3» №1-16, шляхом знесення побудованих без дозвільної документації поверхів.

Разом з цим, з метою ухилення від виконання рішення господарського суду Харківської області від 02.11.2016. ФОП ОСОБА_1 , відчужено частину будівлі своїй дружині, ОСОБА_2 .

Так, ФОП ОСОБА_1 був достовірно обізнаний про судові справи щодо спірної нежитлової будівлі, під час судового засідання 02.11.2016 відповідач не заперечував, що саме він здійснив будівництво, та зазначив, що будинок побудований для отримання коштів його сім`єю.

Мета ухилення є очевидною, виходячи з того, що ФОП ОСОБА_1 був обізнаний про наявність спорів щодо нежитлової будівлі, та все одно для ухилення від виконання рішення суду уклав фіктивний договір дарування.

На підставі договору дарування частини нежитлової будівлі №2755 від 02.12.2016 ОСОБА_1 відчужено ОСОБА_2 Ѕ частину вищезазначеної нежитлової будівлі, який зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною, індексний номер: 32692676 від 02.12.2016.

Власником спірної будівлі ОСОБА_1 був як фізична особа - підприємець, проте,у договорі дарування дарувальник зазначений як фізична особа.

Укладаючи договір дарування, який оспорюється, будучи подружжям, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мали наміру створити правові наслідки вчинення правочину. Єдиним наміром сторін було ухилення від негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на майно ОСОБА_1 примусового виконання рішення суду.

Крім того, рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від02.12.2019 у справі №639/2219/18 задоволено позов Харківської місцевої прокуратури №2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Харківська міська рада, Інспекція ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, визнано недійсним договір дарування Ѕ частини вищезазначеної нежитлової будівлі, чим підтверджено фіктивність укладеного договору дарування на іншу Ѕ частину спірної будівлі.

Проте, у подальшому, як свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер: 1/08/18, виданого 17.08.2018 ФОП ОСОБА_5 ; договорів дарування №2746 від 01.12.2016 і №2755 від 02.12.2016 ОСОБА_6 як останній набувач поділила спірний об`єкт нерухомості на 3 частини:1) нежитлове приміщення першого поверху №8 в літ. «Б-3» площею 2 кв.м.;2) нежитлові приміщення першого поверху №1,6; нежитлові приміщення другого поверху №9,10,11,12 та нежитлові приміщення третього поверху №13,14,15,16 в літ. «Б-3» загальною площею 402.5 кв.м.;3) нежитлові приміщення першого поверху №2,3,4,5,7 в літ. «Б-3» загальною площею 148.2 кв.м.,про що приватним нотаріусом ХМНО Остапенком Є.М. зроблені відповідні записи про право власності від 21.08.2018 та прийняті рішення від 27.08.2018 про державну реєстрацію права власності на ім`я ОСОБА_6 на вказані новоутворені об`єкти нерухомості за індексними номерами 42706775, 42706040 і 42705726, відповідно.

Вказані дії ОСОБА_6 є підтвердженням того, що вона є недобросовісним набувачем спірного майна, адже свідчать про намір ухилення від реституції /повернення спірного майна першому власнику ОСОБА_1 у разі визнання в судовому порядку договорів дарування спірного майна від 01.12.2016 і 02.12.2016 недійсними і, як наслідок, недопущення можливості державі звернути стягнення на спірну будівлю як майна боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №54530398.

Отже, поділ ОСОБА_2 спірної будівлі на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер: 1/08/18, виданого 17.08.2018 ФОП ОСОБА_5 та договорів дарування №2746 від01.12.2016 і №2755 від 02.12.2016 є одностороннім правочином, оскільки спрямований на набуття другим відповідачем права власності на новостворені об`єкти нерухомості.

Поділ спірного майна ОСОБА_2 відповідно до ст. 234 ЦК України є фіктивним, оскільки спрямований на ухилення від негативних наслідків винесення не на користь відповідачів судових рішень у справах №922/6365/15 і №639/2219/18 та недопущення можливості державі звернути примусове стягнення на спірну будівлю як майна боржника ОСОБА_1 . Кінцевою метою укладення цих правочинів є бажання відповідачів ухилитись від відповідальності за незаконне будівництво 9-поверхової будівлі у подвір`ї за адресою: АДРЕСА_1 .

Вимога про визнання рішення про державну реєстрацію права незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палаті Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №368/1158/16-ц.

Враховуючи, що прокурор оспорює речове право - набуття ОСОБА_2 права власності на спірну будівлю за договором дарування №2755 від 02.12.2016, на підставі якого здійснено державну реєстрацію поділу спірної будівлі, то визнання недійсним цього договору, а також скасування державної реєстрації поділу спірного майна, призведе до відновлення речових прав на спірне майно за першим відповідачем, ОСОБА_1 , що дозволить державі звернути стягнення на це майно в рамках примусового виконання судового рішення у справі №922/6365/15, де ОСОБА_1 є боржником (виконавче провадження №54530398).

Таким чином, рішення приватного нотаріуса Остапенка Є.М. від 27.08.2018 про державну реєстрацію за індексними номерами 42706775, 42706040 і 42705726 підлягають скасуванню в судовому порядку.

Окрім цього, ці рішення підлягають скасуванню, оскільки прийняті всупереч нормам ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», абз. 9 п. 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, п.2.6. Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Мінжитлокомунгоспу України від 18.06.2007 № 55. Всупереч вищевказаним нормам законодавства, реєстратором прийнято документ, а саме висновок щодо технічної можливості поділу нежитловій будівлі, без присвоювання поштової адреси, відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування», та відсутні правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності (користування) земельною ділянкою під вказаною будівлею будь-яких юридичних або фізичних осіб, що підтверджується відповіддю Харківської міської ради від 26.12.2019 №20024/0/226-19.

Таким чином, документи, надані ОСОБА_2 приватному нотаріусу ОСОБА_7 , не відповідали вимогам законодавства, а отже, не підлягало реєстрації за нею право власності на новостворені об`єкти нерухомості.

Вищевказані правочини, договір дарування та поділ спірного майна, а також проведена на їх підставі реєстрація речових прав на спірне майно, порушують інтереси держави, оскільки перешкоджають виконанню рішення суду у справі №922/6365/15, де ОСОБА_1 є боржником, та унеможливлюють звернення державою стягнення на спірне майно в рамках примусового виконання судового рішення.

Водночас, чинним законодавством Держархбудінспекція (як стягувач у виконавчому провадженні №54530398 та як контролюючий орган),Державна виконавча служба в особі відповідних органів, а також Харківська міська рада не наділені повноваженнями здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, зокрема, шляхом звернення до суду про визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Прокурор дізнався про існування оспорюваного договору дарування за №2755 від 02.12.2016 у квітні 2018 року після отримання довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під час підготовки позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (справа №639/2219/18), а про поділ спірного майна ОСОБА_2 дізнався у жовтні 2019 року, аналогічно, шляхом отримання оновленої довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яку прокурора зобов`язав надати суд під час розгляду справи №639/2219/18. Враховуючи викладене прокурор як позивач у даному випадку не пропустив визначену статтею 257 ЦК України позовну давність.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.02.2020 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

17 березня 2020 року від представника Харківської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Прядко Л.В. подано письмові пояснення, в яких просить позовні вимоги прокурора задовольнити в повному обсязі посилаючись на обставини, аналогічних обставинам, викладеним в позові.

Відповідач ОСОБА_2 про час та місце повідомлена належним чином, про що свідчать розписки про вручення процесуальних документів. В підготовче судове засідання не зявлялась, відзив на позов не подано. В призначені засідання подавала заяви про відкладання розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 та треті особи приватний нотаріус ХМНО Остапенко Є.М., ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з`явились, про час та місце повідомлялись належним чином, відзив на позов та пояснень в суті вправи не подано.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 грудня 2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 25 січня 2020 року.

Прокурор Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Буч Р.В. в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на викладені обставини.

Відповідачі та треті особи в судове засіданні не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Від відповідача ОСОБА_2 надходили заяви про відкладання розгляду справи, проте суд враховуючи, що відповідачем не реалізовано процесуальні права щодо заперечень проти позову, розгляд справи неодноразово відкладався, в тому числі за заявою відповідача, поважних причин відкладання в подальшому не вбачає., та за сукупністю підстав ухвалює заочне рішення по справі.

Суд заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими та задовольняє в повному обсязі.

Відповідно до ч.4,5 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набріало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.11.2016 у справі №922/6365/15, залишеним без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 та Вищого господарського суду України від 01.11.2017, зобов`язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 привести у попередній стан будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 літ. «Б-3» №1-16 шляхом знесення побудованих без дозвільної документації поверхів .

Рішеням суду встановлено, що на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 08 жовтня 2008 року по справі №50/154-08 за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 визнано право власності на нежитлову трьох поверхову будівлю літ. "Б-3" №1-16 загальною площею 552,7 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі вищезазначеного рішення суду за ОСОБА_1 було прийнято рішення про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, літ. "Б-3" загальною площею 552,7 кв. м.

За результатами перевірки 10 липня 2015 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області складено Акт №509-А перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил

Проведеною перевіркою встановлено, що гр. ОСОБА_1 за вказаною адресою виконуються будівництво будівлі невизначеного призначення без дозвільних документів, що дають право на виконання будівельних робіт, чим порушено ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

На підставі висновків Акту перевірки від 10 липня 2015 року №509-А Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області виніс відносно ОСОБА_1 припис від 10.07.2015 №509-Пр, яким з метою усунення виявлених порушень вимагає негайно зупинити проведення будівельних робіт.

Також, на підставі висновків акту перевірки від 10 липня 2015 року №509-А Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області виніс відносно ОСОБА_1 припис 10.07.2015 року № 509/1Пр, яким з метою усунення виявлених порушень вимагає від позивача у термін до 10.07.2016 року усунути допущені порушення.

Також в провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа № 639/2219/18 за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи-Харківська міська рада, Інспекція державного архітектурно- будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про визнання договору дарування недійсним.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 грудня 2019 року, залишеного без змін постановою Харківського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року (згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень), визнано недійсним договір дарування Ѕ частини нежитлової будівлі літ. «Б-3» загальною площею 552,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 01.12.2016 р., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І..

Згідно описової частини рішення суду, відповідач ОСОБА_2 була присутня у підготовчих судових засіданнях, проти позову заперечувала.

Рішенням суду встановлено, що на виконанні ВДВС знаходиться виконавче провадження № 54530398 з примусового виконання Наказу № 922/6365/15, виданого Господарським судом Харківської області. 17.08.2017 р. державним виконавцем відкрито виконавче провадження. 04.09.2017 р. здійснено вихід за адресою, вказаною у виконавчому документі і встановлено, що боржник рішення суду не виконує, про що складено відповідний акт державного виконавця, а також накладено штраф на боржника та надано повторний строк для добровільного виконання рішення та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. 20.09.2017 р. постановою державного виконавця накладено на ОСОБА_1 штраф у подвійному розмірі, після чого до прокуратури направлено повідомлення про вчинення ним кримінального правопорушення,передбаченого ст. 382 КК України. За повідомленням слідчого СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017220500001990.

01 грудня 2016 р., тобто після розгляду справи за позовом прокурора та задоволення Господарським судом Харківської області від 02.11.2016 р позовних вимог, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір дарування, за умовами якого ОСОБА_1 безоплатно передав ОСОБА_2 , а остання прийняла від ОСОБА_1 у власність Ѕ частину нежитлової будівлі літ. «Б-3» загальною площею 552,7 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Вказаний договір 01 грудня 2016 року нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою І.І., зареєстровано в реєстрі за № 2746.

ОСОБА_2 , як обдаровувана, у встановленому законом порядку здійснила державну реєстрацію права власності , про що міститься відповідний номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За довідкою Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, 14.10.2011 р. між відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб.

Після пред`явлення позову про визнання договору дарування недійсним ОСОБА_2 замовила висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, в ході розгляду справи уклала іпотечний договір з гр. ОСОБА_3 22.02.2019 на забезпечення виконання основного зобов`язання-договору позики в сумі 5 000 000 грн., що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

ОСОБА_6 поділено об`єкт нерухомості на три частини, а саме нежитлове приміщення першого поверху № 8 і літ. «Б-3» пл. 2 кв.м.; нежитлові приміщення першого поверху № 1,6, нежитлові приміщення другого поверху №№ 9, 10, 11, 12, нежитлові приміщення третього поверху №№ 13, 14, 15, 16 загальною по. 402,5 кв.м.; нежитлові приміщення першого поверху №№ 2, 3, 4, 5, 7 пл. 148,2 кв.м. Приватним нотаріусом ХМНО Остапенко Є.М. внесені відповідні записи про право власності від 21.08.2018 та прийняти рішення від 27.08.2018 про державну реєстрацію права власності на ім`я ОСОБА_6 на новоутворені об`єкти нерухомості за індексними номерами 42706775, 42706040 і 42705726, з відкриттям відповідних окремих розділів.

Копії судових рішень та документів, які підтверджують встановлені судом обставини додано прокурором до позову.

Предметом позову є оспорювання договору дарування договору Ѕ частини нежитлової будівлі літ. «Б-3», загальною площею 552,7 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . від 02.12.2016 за №2755 укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за яким остання безоплатно прийняла у власність майно, зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною (а.с.15).

Також рішення приватного нотаріуса ХМНО Остапенка Є.М., за індексними номерами 42706775, 42706040 і 42705726 від 27.08.2018 про реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна: нежитлове приміщення першого поверху №8 в літ. «Б-3» площею 2 кв.м.;нежитлові приміщення першого поверху №1,6; нежитлові приміщення другого поверху №9,10,11,12 та нежитлові приміщення третього поверху №13,14,15,16 в літ. «Б-3» загальною площею 402.5 кв.м.;нежитлові приміщення першого поверху №2,3,4,5,7 в літ. «Б-3» загальною площею 148.2 кв.м.за адресою: АДРЕСА_1 ,, які прийняті на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер: 1/08/18, виданого 17.08.2018 ФОП ОСОБА_5 ; договору дарування договору №2755 виданого 02.12.2016 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І.; договору дарування договору №2746 виданого 01.12. 2016 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. (т.1 а.с.36,37).

В судовому засіданні встановлено, що на час укладання оспорюваного договору 02.12.2016 ОСОБА_1 вже було відомо про існування рішення суду про зобов`язання приведення у попередній стан будівлі.

Проте останній, діючи недобросовісно, здійснив відчуження будівлі, уклавши відповідні договори дарування від 01 та 02 грудня 2016 року на користь своєї дружини ОСОБА_2 .

Також відповідач ОСОБА_2 будучи обізнаною про існування рішення господарського суду та оспорювання договору дарування від 01.12.2016, проти чого заперечувала в судовому, здійснила поділ нерухомого майна на окремі об`єкти та зареєструвавши право власності.

Згідно ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

За приписами статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Вимогами частин першої та другої статті 234 ЦК України встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Частиною 1 ст. 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Під час розгляду справи суд застосовую правовий висновок Великої палати Верховного Суду, викладений у постанові від 3.07.2019 у справі №369/11268/16-ц про те, що позивач управі звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п.6 ст.3 ЦК) та недопустимості зловживання правом (ч.3 ст.13 ЦК), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена в ст.234 ЦК, так і інша, наприклад, передбачена в ст.228 ЦК.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п.6 ст.3 ЦК) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю й повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із чч.2 та 3 ст.13 ЦК при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір (у тому числі й дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (у тому числі вироку).

Щодо вимог про скасування рішення державного рестратора, суд зазначає наступне.

Вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень - правовий висновок викладений у постанові Великої Палаті Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №368/1158/16-ц.

Згідно п.1 ч.1, ч.2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ( в редакції від 4.07.2018) державна реєстрація прав проводиться в такому порядку прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно п. 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом поділу майна, у тому числі в результаті виділення окремого об`єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об`єктів, або об`єднання майна, проводиться за умови наявності технічної можливості такого поділу або об`єднання нерухомого майна та можливості використання такого майна як самостійного об`єкта цивільних правовідносин.

Порядок поділу нерухомого майна визначено, Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Мінжитлокомунгоспу України від 18.06.2007 № 55. Пунктом 2.6 інструкції визначено, що Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна (додаток 1), який містить такі дані: а) кому належить об`єкт нерухомого майна; б) на підставі яких правовстановлювальних документів; в) повну технічну характеристику об`єкта нерухомого майна; г) фактичне користування будинками (приміщеннями), будівлями

та спорудами між співвласниками; ґ) який документ підтверджує право власності (користування) земельною ділянкою; д) склад новоутворених об`єктів нерухомого майна і їх адреси; е) пропозиції щодо можливих розмірів земельних ділянок, що закріплюються за новими (виділеними) об`єктами з урахуванням обмежень (обтяжень) на використання земельних ділянок відповідно до затвердженої містобудівної документації та земельного законодавства (варіанти поділу додаються).

Згідно інформації Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 26.12.2019 № 20024/0/226-19 нежитловій будівлі літ. «Б-3» по АДРЕСА_1 не присвоювалась поштова адреса, а також відсутні правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності (користування) земельною ділянкою під вказаною будівлею (т.1 а.с.45)

Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 17.08.2018 №1/08/18, також на підставі якого здійснено державну реєстрацію прав на окремі об`єкти неруховомго майна після поділу не містить інформації щодо права власності (користування) земельною ділянкою (т.1 а.с.38)

Згідно ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» чинного на час розгляду справи, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Оцінюючи надані докази, враховуючи обставини, встановлені судовими рішенням, які набрали законної сили, вимоги законодавства та правові висновки Верховного Суду, суд вважає достатньо підстав для визнання договору дарування недійсним, оскільки відповідач діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами здійснив за безоплатним договором своїй дружині відчуження належного йому майна з метою ухилення виконання рішення суду.

Оскільки ОСОБА_2 будучи обізнаною про наявність рішення господарського суду, яке набрало законної сили та оспорювання прокурором договору дарування, здійснила поділ нерухомого майна з подальшою реєстрацією права, що вказує також на недобросованість дій учасника цивільних правовідносин.

Таким чином, враховуючи, що договір дарування № 2746 від 01.12.2016 року визнано судом недійсним, та висновок суду по даній справі про визнання договору дарування № 2755 від 02.12.2016 недійсним, що в силу ст.. 236 ЦК України вважаються недійсними з моменту їх вчинення, рішення державного реєстратора підлягають скасуванню.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, в силу ст.. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідачів судовий збір, сплачений при подачи позову в сумі 8408,00 грн, пропорційно до задоволених вимог.

Прокурором заявлено чотири вимоги немайнового характеру. Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» та ЗУ «про Державний бюджет України на 2020 рік». Розмір судового збору за вимогу юридичної особи немайнового характеру складав 2102 грн.

Оскільки, за вимогою про визнання недійсним договору належними є обидва відповідача, с кожного підлягає стягненню по 1051,00 грн., за вимоги про скасування рішень державного реєстратора належним відповідачем є ОСОБА_2 , права власності якої оспорюється, тому з останьої підлягає стягненню судовий збір 6306,00 грн., а всього 7357,00 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,12,13,76,81,82,259,263,263-265,280-282 ЦПК України,

ВИРІШИВ :

Позов прокурора Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування Ѕ частини нежитлової будівлі літ. «Б-3» загальною площею 552,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 02 грудня 2016 року., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. за реєстр. № 2755.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42706775 від 27.08.2018, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права приватної власності на нежитлові приміщення першого поверху №8 в літ. «Б-3» загальною площею 2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 .

Скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42706040 від 27.08.2018, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права приватної власності на нежитлові приміщення першого поверху №1,6, нежитлові приміщення другого поверху №9,10,11,12 та нежитлові приміщення третього поверху №13,14,15,16 в літ. «Б-3» загальною площею 402.5 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 .

Скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42705726 від 27.08.2018, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права приватної власності на нежитлові приміщення першого поверху №2,3,4,5,7 в літ. «Б-3» загальною площею 148.2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь Харківської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02910108, реєстраційний рахунок UА178201720343160001000007171, банк отримувач-Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, в сумі 1051 грн.00.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь Харківської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02910108, реєстраційний рахунок UА178201720343160001000007171, банк отримувач-Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, в сумі 7357 грн.00.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: Новобаварська окружна прокуратура міста Харкова в інтересах держави, місцезнаходження: , м.Харків, вул.Конєва, буд. 20.

Відповідачі:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_3 .

3 особи: Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, місцезнаходження 61003,м.Харків, майдан Конституції, 7.

Інспекція державного архітектурно- будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, місцезнаходження 61003, м.Харків, пров. Соборний, 1.

Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, м.Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 7.

ОСОБА_3 , місце проживання. АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено 12.08.2021.

Суддя С.О. Рубіжний