Постанова № 98958154, 21.07.2021, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/417/21

Провадження № 3/168/219/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2021 року смт Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області у складі:

головуючий – суддя Назарук О.В.,

секретар судового засідання – Таксюк О.С.,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшла із Відділу поліцейської діяльності №1 (смт Стара Вижівка) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, протягом року за аналогічне правопорушення до адміністративної відповідальності не притягався,

про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №228167 від 10 травня 2021 року ОСОБА_1 цього дня о 02 год 25 хв в с. Текля по вул. Центральній керував транспортним засобом (автомобілем) VOLKSWAGEN-PASSAT, д.н.т.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager». Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 КУпАП.

ОСОБА_2 до суду не з`явився, подав заяву, в якій просив судове засідання проводити за його відсутності, свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, просив розстрочити сплату штрафу на шість місяців, оскільки не зможе в п`ятнадцятиденний строк сплатити всю суму штрафу в зв`язку з скрутним матеріальним становищем.

Беручи до уваги заяву особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно з п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, серед іншого, за керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивно вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, крім його письмових пояснень, встановлених у судовому засіданні, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №228167 від 10 травня 2021 року (а.с.3), результатом тесту «Drager» (а.с.4), відеозаписом з нагрудної камери поліцейського №007 (а.с.7) та іншими матеріалами справи.

За таких обставин, у відповідності до статті 252 КУпАП, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП. Його вина є цілком доведеною на підставі наявних у матеріалах справи доказах, які повністю узгоджуються між собою.

Відповідно до вимог статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Згідно з статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності в сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, ступінь його вини.

Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

Згідно з інформацією, яка зазначена у довідці виданій відділенням поліцейської діяльності №1 (смт Стара Вижівка) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області відповідно до інформаційного порталу Національної поліції України «ІТС ІПНП» гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП не притягався. (а.с.5)

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 10 травня 2021 року серії ДПР18 №228167 складеного Відділенням поліцейської діяльності №1 (смт Стара Вижівка) Ковельського районного управління поліції у Волинській області в ОСОБА_1 було вилучено посвідчення водія на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_2 від 20 квітня 2016 року, крім того, він також отримував тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_3 (а.с.3)

Факт отримання 20 квітня 2016 року посвідчення водія серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 стверджується також довідкою виданою відповідно до бази НАІС відділенням поліцейської діяльності №1 (смт Стара Вижівка) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області. (а.с.6)

Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 діяння та всі обставини справи, вважаю, що останньому потрібно обрати стягнення, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень – у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Згідно частини 2 статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується у подвійному розмірі штраф.

Разом з тим, суд враховує обставини, які були встановлені в судовому засіданні, а саме ОСОБА_1 вперше притягається до адміністративної відповідальності, визнав свою вину у вчиненому, не має постійного місця роботи.

Частиною 2 статті 301 КУпАП передбачено, що відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Таким чином, КУпАП передбачає право суду застосувати відстрочку виконання постанови, за наявності для цього підстав, в тому числі щодо стягнення штрафу, але не визначає порядку і строків застосування такої відстрочки. Положення про відстрочку виконання постанови до одного місяця застосовуються виключно до стягнень, відмінних від штрафу.

Хоча за національним законодавством існує чітке розмежування між адміністративною і кримінальною відповідальністю, норми КУпАП так само як і Кримінального кодексу України мають каральний характер, і санкції у виді штрафів за деякі адміністративні правопорушення навіть перевищують розміри штрафів за злочини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції у її кримінальній частині на осіб, які обвинувачуються у вчиненні адміністративних правопорушень («Лучанінова проти України», «Гурепка проти України»). Таких же висновків дотримується комітет ООН з прав людини при застосуванні статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Нормами частини 4 статті 53 Кримінального кодексу України передбачено право суду розстрочити сплату штрафу до одного року з урахуванням майнового стану особи.

Як відстрочка так і розстрочка виконання штрафу мають на меті дотримання розумної пропорційності між накладеним стягненням і конкретним становищем особи, щоб таке стягнення не було завідомо надмірним тягарем, і було можливим до виконання.

Суд враховує, що сума штрафу за частиною 1 статті 130 КУпАП у вказаному конкретному випадку для особи, яка притягається до відповідальності є значною, оскільки судом встановлено, що таке стягнення буде завідомо надмірним тягарем для ОСОБА_1 , а тому унеможливить належне його виконання.

Таким чином, оскільки положення КУпАП передбачають право суду застосувати розстрочку виконання постанови у виді штрафу, відсутність деталізації порядку і строку її застосування не можуть нівелювати право на розстрочку виконання загалом, і тому суд вважає справедливим врахувати майновий стан особи і застосувати розстрочку виконання постанови у справі в частині стягнення штрафу на строк шість місяців.

Тому, зважаючи на клопотання ОСОБА_1 з проханням розстрочити виплату штрафу з огляду на те, що він не працює, а сума штрафу є значною і не має змоги одразу сплатити всю суму штрафу, вважаю за можливе розстрочити сплату штрафу на 6 місяців шляхом сплати ним щомісячних платежів.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, на основі статті 40-1 КУпАП, у відповідності пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі частини 7 статті 283 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст.9, 23, 33, 34, 35, 40-1, 251, 280, 283, 284, 287 КУпАП, на підставі ч.1 ст.130 КУпАП, суд –

ПРИЙНЯВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Волинській області/ТГ смт Стара Вижівка/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371, банк отримувача коштів казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA278999980313000106000003544, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Відповідно до частини 1 статті 307, частини 2 статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Розстрочити виконання постанови в частині стягнення штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, на строк шість місяців рівними частинами – по 2 833 грн 50 коп. (дві тисячі вісімсот тридцять три) грн 50 коп. щомісячно, починаючи з 06 серпня 2021 року, встановивши наступний графік погашення заборгованості: до кожного 06 числа чергового місяця, тобто до 06 січня 2022 року включно.

Строк пред`явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення у виді штрафу рахувати протягом трьох місяців, з моменту закінчення строку встановленої розстрочки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні судового збору, який підлягає сплаті за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу «Судовий збір (Державна судова адміністрація України 050)».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО.В. Назарук