Рішення № 98957804, 03.08.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2021 Справа №607/11110/21

провадження №2-а/607/262/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді - Ломакіна В.Є.

за участю секретаря судового засідання - Войтків С.М.

представника позивача Майки М.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серія ДПО979056 від 15.06.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, на підставі якої його визнано винним за ч.1 ст.121, ч.4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн., за невиконання вимоги п.31.4.3а, п.2.1а , п.2.9 ПДР України та просить провадження у справі закрити.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем винесено оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121, ч.4 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн., за те, що у темну пору доби не горів на автомобілі задній лівий габаритний ліхтар, а саме не освітлювався номерний знак транспортного засобу, а також за те, що керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування. Із оскаржуваною постановою по справі про адміністративне правопорушення, на підставі якої його притягнуто до адміністративної відповідальності, позивач категорично не згоден та вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, так-як в його діях відсутній склад інкримінованого йому правопорушення, що свідчить про відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Власне, на час притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, йому не було відомо про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вказане адміністративного правопорушення він не вчиняв, про розгляд справи його не повідомляли, у судових засіданнях він присутнім не був, поштою постанова йому не направлялась. Крім того інспектор не надав йому можливості скористатися своїми правами в повному обсязі, а саме ознайомитися з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП. Зупинку транспортного засобу здійснено безпідставно та в супереч вимогам ЗУ «Про Національну поліцію». Йому права не роз`яснювались та скористатися правовою допомогою у нього не було можливості, тому він не міг надати грамотні заперечення. Крім того, у його діях відсутня суб`єктивна сторона правопорушення, його посвідчення водія в додатку «ДІЯ» було дійсне, жодних повідомлень про позбавлення права керувати транспортним засобом він не отримував, посвідчення водія у нього не вилучалось та тимчасовий талон (дозвіл) на керування транспортним засобом йому не видався; він перебував за кордоном і не був обізнаний про позбавлення права на керування транспортним засобом; доказів позбавлення права керування працівники поліції йому не пред`явили.Також, у постанові вказано, що він керував автомобілем в темну пору доби у якому номерний знак був не освітлений, чим порушив вимоги п.2.9 ПДР України. Проте, на момент початку руху транспортного засобу освітлення номерного знака працювало, як і було справним на момент зупинки працівниками поліції. Більше того після виявлення несправностей після зупинки працівниками поліції, автомобіль міг слідувати до найближчого місця ремонту, через те, що водій не володів спеціальними знаннями в галузі автомеханіки. Під час винесення оскаржуваної постанови працівниками поліції було допущено порушення порядку розгляду матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, йому не було роз`яснено прав та обов`язків, як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності в тому числі щодо права на залучення адвоката, права на участь у дослідженні доказів та щодо можливості заявляти клопотання. При цьому, жодних доказів під час розгляду справи поліцейським не досліджувалися, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи доказів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві та просить позов задовольнити.

Представник відповідача - Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з`явилася, проте подала відзив на адміністративний позов, та просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у зв`язку з його безпідставністю, посилаючись на те, що інспектором при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови дотримано вимог ст. 245, 279, 280, 285 КУпАП. Проведено своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, з`ясовано всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Долучено копію постанови Тернопільського міськрайонного суду від 12.04.2021 року по справі №607/3009/21, якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Наголошує на безпідставності тверджень позивача щодо не роз`яснення йому прав при розгляді справи, та твердження того факту, що він не керував транспортним засобом, а також факту, що позивачу не було відомо про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та позбавлення його права керування. В адміністративному позові позивач не наводить жодних мотивів та підстав для оскарження постанови серії ДПО № 979056 від 15 червня 2021 року, а також не надано жодних доказів для обґрунтування позовних вимог.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності , а також звернувся до суду із запереченням на поданий відповідачем відзив на позов, зазначивши, що його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.121, ч.4 ст.126 КУпАП, а також в обгрунтування відповіді на відзив зазначив про обставини, які відтворення в позовній заяві.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення Правил дорожнього руху(частини перша друга третя п`ята і шоста статті 121 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ч.4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Пунктом 4 р.1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 р. за № 1395 ( далі -Інструкція №1395), передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121 КУпАП.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ДПО № 979056 від 15 червня 2021 року, позивач 15 червня 2021 року в м. Тернополі, по вул. Злуки, керував транспортним засобом марки Ауді, д.н.з. НОМЕР_1 , в якого в темну пору доби не горів задній лівий габаритний ліхтар, а також керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортними засобами Тернопільським міськрайонним судом від 12.04.2021 року строком на 12 місяців, чим порушив п. 31.4.3 а() ПДР України та п.2.1 (а) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП та ч.4 ст.126 КУпАП.

Відповідальність за ч.1 ст.121 КУпАП наступає у випадку, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово - зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів ( темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Відповідальність за ч.4 ст.126 КУпАП наступає у випадку керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Згідно п.5 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний перевірити перед вирушенням у дорогу технічний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозі.

Відповідно до п.2.3 а ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу.

Згідно п. 31.6 (б) ПДР України забороняється подальший рух транспортних засобів у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.

Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту пункту 1 статті 247 КУпАП слідує, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до частини першої статті 40 цього Закону, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Отже, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі.

На підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення вказаного в оскаржуваній постанові, представником відповідача до відзиву на позов долучено диск із відеофіксацією.

Із вказаного відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського вбачається, що позивачу після зупинки роз`яснено причину зупинки та суть вчиненого ним адміністративного правопорушення. Згідно ст. 278, 279, 280 КУпАП позивачу повідомлено про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Після чого поліцейськими позивачу було роз`яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, положення статтей 307, 308 КУпАП, право, порядок та строки оскарження постанови згідно зі статтями 287, 289 КУпАП, що підтверджується відеозаписом. Після ознайомлення з положеннями вищезазначених статей, позивач жодних клопотань не заявляв.

Отже, судом встановлено, що інспектор поліції постановляючи постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача, діяла в межах, наданих їй законом повноважень, а саме після розгляду справи позивача ознайомлено зі змістом оскаржуваної постанови та запропоновано отримати копію постанови.

В розділі 2 ПДР України закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Згідно вимог п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а)посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

б)реєстраційний документ на транспортний засіб;

в)у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигналів - дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС;

г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил;

ґ) поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно п.2.4 а) ПДР України, на вимогу поліцейського водій зобов`язаний пред`явити документи, перелічені у п.2.1 цих Правил.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до частини 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Тож, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду, прийнятій у справі №760/2846/17.

Суд критично оцінює твердження позивача, що він не був присутній на судових засіданнях по розгляду адміністративної справи відносно нього по ст.130 КУпАП, та жодних повідомлень про позбавлення права керування він не отримував, мотивуючи своє судження даними, що містяться у джерелах доказів, а саме відеозаписі з нагрудного реєстратора поліцейського, із якого чітко вбачається факт підтвердження позивачем його присутності на судовому засіданні, та, крім того, із відео вбачається, як останній надає інспектору для ознайомлення лист Тернопільського міськрайонного суду про те, що він позбавлений права керування постановою Тернопільського міськрайонного суду від 12.04.2021 року строком на 12 місяців.

Твердження позивача про той факт, що інспектором не було роз`яснено прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд теж до уваги не приймає, оскільки дане твердження позивача спростовується теж відеозаписом, яким чітко зафіксовано факт повідомлення позивачу прав, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України та відсутність клопотань з боку позивача.

Твердження позивача про те, що він не керував транспортним засобом на думку суду теж не заслуговує на увагу, є безпідставним та спростовується тим же відеозаписом з нагрудного реєстратора поліцейського, яким зафіксовано факт виходу позивача до працівників поліції з водійського сидіння автомобіля та неодноразове підтвердження ним факту керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування.

Зазначенні твердження позивача суд вважає способом захисту від складеної відносно нього постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, так як його твердження в цій частині повністю спростовуються дослідженими судом доказами, зокрема відеоматеріалами, які не викликають сумнів у суду та підтверджують вину останнього. Інших доказів, які б могли спростувати його вину, у суді не здобуто.

Згідно витягу з бази даних НАІС, ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами Тернопільським міськрайонним судом від 12.04.2021 року строком на 12 місяців.

Відповідно до копії постанови Тернопільського міськрайонного суду від 12.04.2021 року по справі №607/3009/21, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що оскаржувана постанова відповідає вимогам чинного законодавства, інспектором поліції при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ДПО18 №979056 від 15.06.2021 р. дотримано положення ст.ст. 279-1 - 279-4, 280 КУпАП, правильно кваліфіковано діяння позивача ОСОБА_1 , встановлено вину позивача у вчиненому правопорушенні, та на підтвердження вини позивача у вчиненні правопорушення надано відеоматеріали.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем представлено достатньо доказів, які вказують на те, що позивач ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.4 ст.126, ч.1 ст.121 КУпАП, оскільки водій знаючи про позбавлення його прав водіння здійснював керування транспортним засобом, а також у темну пору доби керував автомобілем у якого не освітлювався номерний знак транспортного засобу,

Відтак, суд вважає, що заперечення позивача щодо незаконності винесення постанови спростовуються вищевказаними доказами та звернення його до суду пов`язане не із захистом порушених прав у сфері публічно-правових відносин, а є обранням останнім способу захисту на уникнення адміністративної відповідальності. Самі лише заперечення не мають юридичної сили, оскільки свою позицію та невинуватість позивач, мав би довести шляхом надання доказів на спростування обставин викладених у оскаржуваній постанові, адже відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом; ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене, те, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО №979056 від 15.06.2021 року відповідає вимогам чинного законодавства, а також приймаючи до уваги те, що дотримання правил дорожнього руху є невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою забезпечення безпеки інших учасників дорожнього руху, суд приходить до переконання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121, ч.4 ст.126 КУпАП, а тому вважає, що позовні вимоги позивача не знайшли свого підтвердження та в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст.19 Конституції України, керуючись ст. 9, ч.1 ст. 121, ч.3 ст.126, п. 1 ст. 247, ч.4 ст.258, ст.280, 289, ч. 1 ст. 293 КУпАП, ст.ст. 8, 9, ч.1 ч.2 ст.77, 90, 257, 271, 286 КАС України, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року, п.11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п.4 р.1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 р. за № 1395, суд ,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.

Рішення суду, відповідно до ст.255 ККАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст.286 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду (ст.297 КАС).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільській області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Копію рішення направити позивачу та відповідачу для відому.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції : м.Тернопіль вул.Котляревського, 34, код ЄДРПОУ - 40108720.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін